Рішення

від 18.04.2013 по справі 905/1637/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.04.2013р. Справа № 905/1637/13-г

Господарський суд Донецької області у складі

головуючого судді Кучерявої О.О.,

при секретарі судового засідання Москвітіній В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства «Агросервіс», м. Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донагролюкс», с. Нетайлове, Донецька область

про стягнення заборгованості в розмірі 270166,97 грн., з яких сума основного боргу 261768,85 грн., пеня у розмірі 6562,15 грн., 3 % річних у розмірі 1312,43 грн., інфляційні витрати в розмірі 523,54грн.,

за участю представників:

від позивача: Кононової В.І., за довір. від 21.03.2013 р.,

від відповідача: не з'явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Агросервіс» звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донагролюкс» про стягнення заборгованості в розмірі 270166,97 грн., з яких сума основного боргу 261768,85 грн., пеня у розмірі 6562,15 грн., 3 % річних у розмірі 1312,43 грн., інфляційні витрати в розмірі 523,54грн.

Правовою підставою позову позивач під час розгляду справи вважає норми статей 254, 526, 530, 611, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України, статей 193, 216, 230-232 Господарського кодексу України, норми статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22 листопада 1996 року №543/96-ВР. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки від 04 січня 2011 року №43. Зазначив, що відповідачем не сплачена вартість поставленого товару відповідно до договору. Факт отримання відповідачем товару підтверджується видатковими накладними. Сума заборгованості становить 261768,85 грн.

Відповідно до пункту 4.2 договору та приписів Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» позивачем нарахована пеня у розмірі 6562,15 грн.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано відповідачу за прострочення виконання грошового зобов'язання 3% річних в розмірі 1312,43 грн. та інфляційні витрати в розмірі 523,54 грн.

Загальна сума заборгованості становить 270166,97 грн.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним в позові, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Через канцелярію суду надав додаткові документи, які долучені до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Заяв про розгляд справи у його відсутність та заперечень на позов не надійшло.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд,

ВСТАНОВИВ:

04 січня 2011 року між Приватним підприємством «Агросервіс» (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Донагролюкс» (Покупець) укладений договір поставки № 43 (надалі по тексту - договір), за умовами якого, Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця товар відповідно до наданих примірників, згідно накладних. Перехід права власності на товар настає в момент відвантаження товару Покупцю (пункт 1.1 договору).

Умовами договору сторони визначили предмет, умови поставки, порядок розрахунків, відповідальність сторін та строк дії договору.

Договір підписано представниками сторін, доказів відмови від договору до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим, за висновками суду вказаний договір є чинним.

Предметом договору є товар, а саме, автозапчастини та автоматеріали (пункт 1.2 договору).

Відповідно до пункту 1.3 договору кількість, розвернута номенклатура (асортимент), ціни на товар, його загальна вартість вказується в рахунку, накладних, які є невід'ємною частиною договору.

Згідно із пунктом 2.3 договору прийомка товару за кількістю та якістю здійснюється в присутності обох сторін на складах Постачальника або Покупця відповідно до інструкцій Держарбітражу П-6, П-7.

На виконання умов договору позивачем постачався товар, який отриманий відповідачем, що підтверджується видатковими накладними № 160 від 28 грудня 2012 року на суму 9444,00 грн., №161 від 28 грудня 2012 року на суму 6216,00 грн., №162 від 28 грудня 2012 року на суму 17580,00 грн., №163 від 28 грудня 2012 року на суму 16887,60 грн., №164 від 28 грудня 2012 року на суму 16656,96 грн., №165 від 28 грудня 2012 року на суму 25831,44 грн., №166 від 28 грудня 2012 року на суму 6820,40 грн., №167 від 28 грудня 2012 року на суму 2565,31 грн., №191 від 28 грудня 2012 року на суму 5378,77 грн., №177 від 29 грудня 2012 року на суму 20418,61 грн., №178 від 29 грудня 2012 року на суму 6796,90 грн., №179 від 29 грудня 2012 року на суму 2175,92 грн., №180 від 29 грудня 2012 року на суму 10154,98 грн., №181 від 29 грудня 2012 року на суму 9776,74 грн., №182 від 29 грудня 2012 року на суму 1608,00 грн., №183 від 29 грудня 2012 року на суму 1577,60 грн., №184 від 29 грудня 2012 року на суму 7639,75 грн., №185 від 29 грудня 2012 року на суму 3911,16 грн., №186 від 29 грудня 2012 року на суму 7620,86 грн., №187 від 29 грудня 2012 року на суму 8465,94 грн., №188 від 29 грудня 2012 року на суму 8638,42 грн., №189 від 29 грудня 2012 року на суму 15611,08 грн., №190 від 29 грудня 2012 року на суму 49992,41 грн. на загальну суму 261768,85 грн., які містяться в матеріалах справи.

Зазначені видаткові накладні підписані та скріплені печатками підприємств без зауважень.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписами особи, відповідальної за отримання товарно-матеріальних цінностей Ложкіна В.В., який діяв на підставі довіреності № 56 від 28 грудня 2012 року (а.с.93).

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, в даному випадку, видаткові накладні є первинними обліковими документами в розумінні вищезазначеного Закону та підписання покупцем видаткових накладних підтверджує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, а тому є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Також, факт поставки товару позивачем підтверджується податковими накладними, які містяться в матеріалах справи (а.с.52-92).

Пунктом 3.1 договору встановлено, що оплата за поставлений товар здійснюється по безготівковому розрахунку, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника у вигляді передоплати або, за узгодженням сторін, протягом трьох календарних днів після отримання товару Покупцем, згідно виписаного рахунку (накладної).

Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що сторонами узгоджено, що оплата за поставлений товар здійснюється протягом трьох календарних днів після отримання товару Покупцем.

Відповідач отримав товар, але у визначений у договорі строк за нього не сплатив, своїх договірних зобов'язань перед позивачем не виконав, чим порушив умови договору.

Позивачем був складений лист-претензія на суму 270000 грн. від 29 грудня 2012 року, яка надіслана відповідачу, що підтверджується, наявними в матеріалах справи, фіскальним чеком з описом вкладення у цінний лист та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.40,41,42).

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами був складений акт звірки взаєморозрахунків з 01 грудня 2012 року по 20 березня 2013 року на суму 261768,85 грн. (а.с.98).

Вищевказаний акт підписаний та скріплений печатками підприємств без заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частинами 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Матеріалами справи доведений факт отримання відповідачем товару та не сплати за поставлений товар, а тому сума основного боргу в розмірі 261768,85 грн. підлягає стягненню з останнього.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 6562,15 грн. необхідно зазначити наступне.

Відповідно до пункту 4.2 договору у випадку несплати товару згідно пункту 3.1 чинного договору Покупець виплачує пеню Постачальнику в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен прострочений день по сумі неоплаченого товару.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Також, відповідно до приписів Закону України від 22.11.1996 № 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши арифметичний розрахунок пені за період з 03 січня 2013 року по 04 березня 2013 року, суд визнає його вірним, сума 6562,15 грн. підлягає задоволенню за розрахунком позивача.

Також, що стосується вимоги позивача про стягнення за період з 03 січня 2013 року по 04 березня 2013 року 3 % річних в розмірі 1312,43 грн. та інфляційних витрат в розмірі 523,54 грн. необхідно зазначити наступне.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних за період з 03 січня 2013 року по 04 березня 2013 року, суд визнає його вірним, сума 1312,43 грн. підлягає задоволенню за розрахунком позивача.

Згідно із рекомендаціями Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

Перевіривши арифметичний розрахунок інфляційних витрат за період з 03 січня 2013 року по 04 березня 2013 року, суд визнає його вірним, сума 523,54 грн. підлягає задоволенню за розрахунком позивача

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Матеріали справи належних доказів в спростування доводів позивача не містять, відповідачем таких до суду не надано. За таких обставин та враховуючи, що відповідач свої зобов'язання з оплати товару не виконав, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати, згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стягуються з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства «Агросервіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донагролюкс» про стягнення заборгованості в розмірі 270166,97 грн., з яких сума основного боргу 261768,85 грн., пеня у розмірі 6562,15 грн., 3 % річних у розмірі 1312,43 грн., інфляційні витрати в розмірі 523,54грн.- задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донагролюкс» (86052, Донецька область, Ясинуватський район, с. Нефайлове, вул. Без коровайного, 1, розрахунковий рахунок у матеріалах справи відсутній, код ЄДРПОУ 33660979) на користь Приватного підприємства «Агросервіс» (83102, м. Донецьк, пр-т Ленінський, 37-А/17, розрахунковий рахунок у матеріалах справи відсутній, код ЄДРПОУ 30465609) заборгованість у розмірі 261768 (двісті шістдесят одну тисячу сімсот шістдесят вісім) грн., 85 коп., пеню у розмірі 6562 (шість тисяч п'ятсот шістдесят дві) грн., 15 коп., 3 % річних у розмірі 1312(одну тисячу триста дванадцять) грн., 43 коп., інфляційні витрати у розмірі 523 (п'ятсот двадцять три) грн., 54 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донагролюкс» (86052, Донецька область, Ясинуватський район, с. Нефайлове, вул. Без коровайного, 1, розрахунковий рахунок у матеріалах справи відсутній, код ЄДРПОУ 33660979) на користь Приватного підприємства «Агросервіс» (83102, м. Донецьк, пр-т Ленінський, 37-А/17, розрахунковий рахунок у матеріалах справи відсутній, код ЄДРПОУ 30465609) витрати по сплаті судового збору у розмірі 5403 (п'ять тисяч чотириста три) грн., 33 коп.

У судовому засіданні 18 квітня 2013 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 22 квітня 2013 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя О.О. Кучерява