Постанова

від 12.12.2006 по справі 13/244-06-8219а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

13/244-06-8219А

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛАІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"12" грудня 2006 р. Справа № 13/244-06-8219А

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді :   Жукової А. М.

суддів :                           Величко Т.А.

                                      Бойко Л.І.

при секретарі :  Храмшиній І.Г.       

за участю представників сторін:                    

від позивача –Москаленко Д.Е.

від відповідача –Неронова В.М. Тодорич І.В. Гонта Н.М.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Любашівської МДПІ Одеської області

на постанову господарського суду Одеської області  

від 10.10.2006р.

про справі: №13/244-06-8219 А

за позовом : ВАТ „Любашівський елеватор” Одеська обл., смт. Любашівка

до :  Любашівської МДПІ Одеської області

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №000020/2300/0/2065 від 18.05.2006 року

встановив:

  Постановою господарського суду Одеської області від 10.10.2006 року (суддя Панченко О.Л.) позов  задоволено, оскаржуване податкове повідомлення-рішення№000020/2300/0/2065 від 18.05.2006 року визнано нечинним  з підстав підтвердження позивачем належними доказами правомірності включення до валових витрат вартості отриманих консультаційно-сервісних та маркетингових послуг на суму 187500 грн. у зв'язку з чим відсутні підстави для донарахування контролюючим органом податкових зобов"язань з податку на прибуток а сумі 55050 грн. та застосування по цьому податку штрафних санкцій в сумі 13830 грн.

  Любашівська МДПІ, не погодившись із постановою місцевого суду звернулась 19.10.06 р. із заявою про апеляційне оскарження, а 2.11.06 р. –із апеляційною скаргою, в якій просить цю постанову скасувати, як таку, що прийнята з неправильним застосуванням матеріального права, пояснюючи, що в ході перевірки дотримання ВАТ „Любашівський елеватор” МДПІ виявлено завищення загальної суми валових витрат за ІV квартал 2004 року в сумі 37,5 тис. грн. та за 2005 рік –182,6 тис. грн., що зумовило заниження прибутку і як наслідок, недоотримання до державного бюджету значної суми податку на прибуток, що є порушенням вимоги п.п.5.2.1 п.5.2 та п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 ЗУ „Про оподаткування прибутку підприємств” №283/97-ВР від 22.05.97 р.

  Представник позивача заперечуючи доводи скаржника просить залишити постанову місцевого суду без змін з тих підстав, що підприємство діяло у відповідності з чинним законодавством.

  Заслухавши пояснення, розглянувши матеріали справи судовою колегією встановлено наступне.

  Документальною перевіркою з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ВАТ „Любашівський елеватор” за період з 1.10.04 р. по 31.12.05 р. Любашівською МДПІ встановлено, що у 2004 році підприємством сплачено податок на прибуток в сумі 80,0 тис. грн.; в 2005 році –269, 5 тис. грн. Перевіркою даних декларацій за перевіряємий період виявлено, що за даними підприємства валові витрати складають у 2004 році –26156,3 тис. грн., у 2005 році –24830, 8 тис. грн. За даними перевірки у 2004 році валові витрати складали 26118,80 тис. грн., у 2005 році –24648,2 тис. грн. внаслідок чого МДПІ скориговано валові витрати підприємства. Відхилення у валових витратах за 2004 рік –37,5 тис. грн. та у 2005 році –182,6 тис. грн. виникли внаслідок порушення підприємством п.п.5.2.1 п.5.2; п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 ЗУ „Про оподаткування прибутку підприємств”, зокрема до валових витрат включено вартість послуг неконкретизованих відповідними підтверджуючими документами, які б свідчили про безпосередній зв'язок їх з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) Так, відповідно до договору №318/04-с від 5.01.04 р. щомісячно включались до валових витрат, згідно актів прийому-передачі, послуги інформаційно-сервісного обслуговування, надані підприємством з іноземними інвестиціями „Об'єднана елеваторна компанія (виконавцем) в сумі 12500 грн. які відображено в бухгалтерському обліку по Дт рахунку з Кт рахунку –відповідно 37500 грн. та 150000 грн. Відповідно до договору №10/08-05/Л від 10.08.05 р. приватним підприємцем Прокопенко А.А. надано підприємству маркетингові послуги за актами виконаних робіт в сумі 32 622 грн. Операція відображена в бухгалтерському обліку Дт 92.01. Кт.37.1 –в сумі 21161 грн. та Дт 92.01 Кт 63.1 в сумі 11461. В результаті зазначених операцій підприємством занижено податок на прибуток у 2004 році на суму 9400 грн. у 2005 році на 45650 грн.

  За результатами перевірки складено акт №6/2300/00955153-62 від 11.05.06 та прийнято податкове повідомлення-рішення №000020/2300/0/2065 від 18.05.2006 року ( а.с 25) яким підприємству визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток в сумі 55050 грн. та на підставі п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 ЗУ „Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від  21.12.2000 р. застосовано штрафні санкції в сумі  13800 грн.

  ВАТ „Любашівський елеватор” в порядку адміністративного узгодження податкового зобов'язання звернувся до МДПІ із скаргою на податкове повідомлення-рішення від 18.05.06 р. яка рішенням про результати розгляду первинної скарги №3384 від 1.08.06 р. залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення –без змін. Зазначене  стало підставою для звернення з адміністративним позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №000020/2300/0/2065 від 18.05.2006 року. Позовні вимоги ґрунтуються на положеннях  ЗУ „Про оподаткування прибутку підприємств” (п.5.1;п.п.5.1.2; п.п.5.3.9 ст.5) ЗУ „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” ( ст.9 ч.2,3) та зазначив, що здійснені підприємством операції відповідають податковому законодавству. Жодним чинним нормативним документом не встановлено особливих вимог щодо реквізитів та змісту акту виконаних робіт за надані консультаційно-сервісні та маркетингові послуги. Відповідно до ЗУ „Про оподаткування прибутку підприємств” установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому закону, не дозволяється.

  Письмовими запереченнями на позов, МДПІ послалась на матеріали перевірки і вважає позовні вимоги необґрунтованими (а.с.53)

  Судова колегія погоджується з висновками місцевого суду з огляду на таке.

  ВАТ „Любашівський елеватор”, як суб'єкт господарювання має право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству.

  Так, відповідно до ЗУ „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” №996-ХІV від 16.07.1999 р. ( ст.9)  підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо –безпосередньо після її закінчення. Контролюючий орган не заперечує наявність первинних документів щодо наданих позивачеві інформаційно-консультаційних та маркетингових послуг виконавцями таких послуг, (про що складено господарюючими суб'єктами акти виконаних робіт, та виписані податкові накладні) (а.с.99-113) Сплачена підприємством виконавцям вартість цих послуг є валовими витратами підприємства, оскільки, відповідно до п.5.2.1 ст.5 ЗУ „Про оподаткування прибутку підприємств”  - це суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг). Ст.1 п.1.31 цього закону визначено, що продаж результатів робіт(послуг) –це будь-які операції цивільно-правового характеру з надання результатів робіт(послуг) за компенсацію. Факт компенсації одержаних послуг підприємством виконавцям цих послуг МДПІ не заперечує.

  Згідно ч.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 ЗУ „Про оподаткування прибутку підприємств” –не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Тоб-то , ця норма закону передбачає як підставу для невключення до складу валових витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, що унеможливлює віднесення до складу валових витрат підприємства нереальних сум, непідтверджених документально. Правила ведення податкового обліку не встановлює вимог до форми чи виду документів, які були б належні для цілей податкового обліку (обов'язковими для віднесення певних витрат до складу валових витрат). Неконкретизація послуг за актами виконаних робіт не є такою підставою щодо неврахування вартості цих послуг до складу  валових витрат.

  Слід зазначити, що ЗУ „Про оподаткування прибутку підприємств” не передбачено обов'язку доказування платником податку безпосереднього зв'язку здійснених ним витрат саме у зв'язку із підготовкою організацією, веденням виробництва, продажем продукції(робіт, послуг). Отже, вважається, що усі витрати платника податків є прямо пов'язані із такою підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт). Пунктом  5.11 ст.5 цього закону передбачено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що визначені у цьому законі не дозволяється. Таким чином, підприємство, здійснюючи господарські операції діяло в межах визначених законодавством.

   На підставі викладеного,

                         Керуючись ст. ст.160, 198,200,205,206,212,254 КАСУ, суд

                                                                  ухвалив:

 Постанову господарського суду Одеської області від 10.10.2006р. у  справі № 13/244-06-8219 А –залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

            Постанова  апеляційної інстанції набирає законної сили   з   дня проголошення та може бути оскаржена у касаційному  порядку в місячний термін до Вищого  адміністративного суду України.

Головуючий суддя                                                               А.М. Жукова

    Суддя                                                                                          Т.А. Величко

    Суддя                                                                                         Л.І. Бойко