Рішення

від 18.04.2013 по справі 919/357/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2013 року справа № 919/357/13 Господарський суд міста Севастополя у складі судді Головко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу:

за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Сніжне Донецької області,

ідентифікаційний код 25968369

(86500, Донецька область, м. Сніжне, вул. Леніна, 27)

до Приватного підприємства „Дубль-Д",

ідентифікаційний код 24692563

(99040, м. Севастополь, Камишове шосе, 2-В)

про стягнення суми заподіяної шкоди в розмірі 24 262,03 грн в порядку регресу за період з 01.01.2010 по 31.12.2012,

Представники сторін:

позивач - Головін М.В. - начальник відділу юридичної роботи відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Севастополі, довіреність № 1 від 02.04.2013;

відповідач - явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив.

Обставини справи:

21.03.2013 (згідно з поштовим штемпелем на конверті) Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Сніжне Донецької області (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя (далі - суд) з позовом до Приватного підприємства „Дубль-Д" (далі - відповідач) про стягнення суми заподіяної шкоди в розмірі 24 262,03 грн в порядку регресу за період з 01.01.2010 по 31.12.2012.

Позовні вимоги обґрунтовані регресними зобов'язаннями відповідача з відшкодування позивачеві страхових виплат у сумі 24 262,03 грн, які здійснені на користь Щеглова Анатолія Олександровича за період з 01.01.2010 по 31.12.2012, за наслідками шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою, яка сталася 24.06.2004 з вини Приватного підприємства „Дубль-Д".

Присутній в судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач не скористався своїми процесуальними правами, наданим йому статтями 22, 59 Господарського процесуального кодексу України: письмовий відзив на позов та документи в обґрунтування заперечень проти позову та інші витребувані судом документи не надав, у судове засідання 18.04.2013 явку свого повноважного представника не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином - рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення /арк. с. 51-54/, за адресою, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців /арк. с. 69-70/; про причини неявки суду не сповістив.

Згідно зі статтею 77 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Отже, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідно до абзацу першого пункту 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явились у засідання.

Водночас, за змістом абзацу третього підпункту 3.9.1 вказаного пункту, у разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто, повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Як убачається з матеріалів справи, ухвала суду від 28.03.2013 про порушення провадження у справі, яку надіслано за місцезнаходженням відповідача, повернулась до суду із відміткою „за закінченням терміну зберігання" /арк. с. 51-54/.

За таких обставин суд вважає відповідача таким, що повідомлений про дату, час і місце розгляду справи належним чином.

Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи те, що явка відповідача обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини сторін, суд вирішив розглянути справу у відсутність представника відповідача за наявними у справі матеріалами - в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

24.06.2004 на території м. Сніжне Донецької області відбувся груповий нещасний випадок, за наслідками якого постраждали працівники Сніжнянського виробничого управління водопровідного каналізаційного господарства державного обласного комунального підприємства „Донецькоблводоканал": Карумідзе Юрій Георгійович, Приходько Василь Олексійович, Стороженко Олександр Олександрович та Щеглов Анатолій Олександрович, які знаходились при виконанні своїх трудових обов'язків.

Нещасний випадок відбувся в результаті зіткнення автомобілю, що належав Приватному підприємству „Дубль-Д", під керуванням водія Слабого К.І. та автомобілю, в якому знаходилися потерпілі та їхали на місце виконання робіт.

Провина Слабого К.І., який керував автомобілем, що належав Приватному підприємству „Дубль-Д", в заподіяному ДТП підтверджується вироком Сніжнянського міського суду Донецької області від 16.02.2005 /арк. с. 42-43/.

У зв'язку з нещасним випадком 24.06.2004 Щеглов А.О. згідно з висновком МСЕК від 06.02.2006 був визнаний інвалідом 3 групи з втратою 45% професійної працездатності безстроково /арк. с. 9/.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 25.05.2009 у справі № 5020-3/190 з Приватного підприємства „Дубль-Д" на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сніжне Донецької області було стягнуто 9 340,85 грн - сума шкоди Щеглову А.О. за період з 01.01.2008 по 31.12.2008, яка підлягає стягненню в порядку регресу з Приватного підприємства „Дубль-Д" /арк. с. 44-45/. На виконання вказаного рішення, яке набрало законної сили 09.06.2009, видано відповідний наказ від 18.06.2009 /арк. с. 48/.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 08.07.2010 у справі № 5020-9/081 з Приватного підприємства „Дубль-Д" на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сніжне Донецької області було стягнуто 4 713,62 грн - сума шкоди Щеглову А.О. за період з 01.01.2009 по 31.12.2009, яка підлягає стягненню в порядку регресу з Приватного підприємства „Дубль-Д" /арк. с. 46-47/. На виконання вказаного рішення, яке набрало законної сили 24.07.2010, видано відповідний наказ від 26.07.2010 /арк. с. 48/.

Відповідно до статей 28, 29, 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" з 01.01.2010 по 31.12.2012 потерпілому Щеглову А.О. позивачем були здійснені страхові виплати на загальну суму 24 262,03 грн.

Таким чином, з вини відповідача, якому належало джерело підвищеної небезпеки - автомобіль „Форд-Транзит", позивачу заподіяна шкода за період з 01.01.2010 по 31.12.2012 у загальній сумі 24 262,03 грн.

01.02.2013 позивач надіслав на адресу відповідача претензію за вих. № 01-06/15-126 з вимогою відшкодувати заподіяну шкоду в сумі 24 262,03 грн /арк. с. 40-41/. Проте відповідач залишив претензію без реагування; завдану шкоду добровільно не відшкодував, що і стало причиною звернення позивача до суду із даним позовом.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 15 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.

Приватне підприємство „Дубль-Д" не є платником страхових внесків відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сніжне Донецької області, а потерпіли, які постраждали у зв'язку з нещасним випадком не знаходяться в трудових відносинах з цим підприємством.

Зазначені факти встановлені рішеннями судів від 25.05.2009 у справі № 5020-3/190, від 08.07.2010 у справі № 5020-9/081 /арк. с. 44-45, 46-47/, які не були оскаржені та набрали законної сили, а отже відповідно до частини другої статті 35 Господарського процесуального кодексу України ці факти не потребують повторного доведення.

Як установлено судом в період з 01.01.2010 по 31.12.2012 потерпілому Щеглову А.О. позивачем були здійснені страхові виплати на загальну суму 24 262,03 грн, з яких:

- 16 845,62 грн - страхові суми, що підтверджуються довідкою про доходи Щеглова А.О. за період з січня 2010 року по грудень 2012 року /арк. с. 26/ та постановами про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати та про надання разової грошової допомоги /арк. с. 10-16/;

- 6 510,00 грн - витрати на санаторно-курортне лікування, що підтверджуються постановою від 06.09.2011 про призначення санаторно-курортного лікування /арк. с. 27/, Актом № 45 передачі санаторно-курортної путівки потерпілим на виробництві від 06.09.2011 /арк. с. 24/, зворотним талоном до путівки /арк. с. 25/;

- 275,40 грн - оплата проїзду до місця санаторного лікування, що підтверджується постановою від 25.10.2011 про призначення витрат на відшкодування вартості проїзду до місця лікування /арк. с. 23/, відомістю нарахувань за жовтень 2011 року /арк. с. 38/ та фіскальними чеками /арк. с. 39/;

- 631,01 грн - витрати на медикаментозне лікування та лікарські вироби: у листопаді 2010 року на суму 296,20 грн, у червні 2011 на суму 317,55 грн, у липні 2011 року на суму 17,26 грн, що підтверджуються постановами про призначення доплати /арк. с. 19/, про призначення фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу потерпілому (одноразово) /арк. с. 17-18, 20-21/, списком та реєстром потерпілих, заявками-вимогами на медикаменти, актами виконаних робіт /арк. с. 27-37/.

Позивач, який відшкодував потерпілому Щеглову А.О. збитки (шкоду) в сумі 24 262,03 грн просить стягнути їх з відповідача в порядку регресу.

Вимоги позивача узгоджуються з положеннями статті 228 Господарського кодексу України, згідно з якою учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу. Державні (комунальні) підприємства за наявності підстав зобов'язані вжити заходів щодо стягнення в порядку регресу збитків з інших суб'єктів господарювання або стягнути збитки з винних працівників підприємства відповідно до вимог законодавства про працю.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди (збитків), потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-от: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Факт спричинення Щеглову А.О. працівником відповідача Слабим К.І. тілесних ушкоджень, як і вина Слабого К.І., який керував автомобілем, що належав Приватному підприємству „Дубль-Д", в заподіяному ДТП встановлені вироком Сніжнянського міського суду Донецької області від 16.02.2005 /арк. с. 42-43/, а тому не підлягають доказуванню відповідно до положень статті 35 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з абзацом першим пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (із змінами та доповненнями), розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

За приписами частини першої статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відтак, оскільки Відділенням виконавчої дирекції Фонду за рахунок коштів Фонду проведено страхові виплати, що знаходиться в безпосередньому причинному зв'язку з винними діями особи (працівника відповідача Слабого К.І.), правовідносини з якою не охоплюються сферою загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, то витрачені позивачем кошти є для нього шкодою в розумінні статті 1166 Цивільного кодексу України.

Частиною першою статті 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

На підставі вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сніжне Донецької області щодо стягнення суми заподіяної шкоди в розмірі 24 262,03 грн за період з 01.01.2010 по 31.12.2012 в порядку регресу з Приватного підприємства „Дубль-Д" такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин, керуючись статтями 75, 82, 84-85, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Дубль-Д" (ідентифікаційний код 24692563; 99040, м. Севастополь, Камишове шосе, 2-В; п/р 26004254560001 в Севастопольській філії ПАТ „Приватбанк", м. Севастополь, МФО 324935, або з інших рахунків) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сніжне Донецької області (ідентифікаційний код 25968369; 86500, Донецька обл., м. Сніжне, вул. Леніна, 27; п/р 37174400900078 в ГУ ДКС України у Донецькій області, МФО 834016, або на інші рахунки) шкоду в розмірі 24 262,03 грн (двадцять чотири тисячі двісті шістдесят дві грн 03 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 23.04.2013.

Суддя підпис В.О. Головко