Рішення

від 15.04.2013 по справі 5006/47/133/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.04.2013р. Справа № 5006/47/133/2012

Господарський суд Донецької області у складі колегії суддів:

головуючого Фурсової С.М.,

суддів Сажневої М.В., Говоруна О.В.,

при помічнику судді Васютіні О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду справу за позовом публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (84601, Донецька область, місто Горлівка, проспект Леніна, будинок № 11; код ЄДРПОУ - 00131268)

до товариства з обмеженою відповідальністю магазин «Крамниця» (86130, Донецька область, місто Макіївка, Кіровський район, вулиця Депутатська; код ЄДРПОУ - 23772403)

Макіївської міської ради (86157, Донецька область, місто Макіївка, площа Радянська, будинок № 1; код ЄДРПОУ - 26040617)

про стягнення 6 655,32 гривень

за участю представників сторін:

від позивача: Калитвянська С.О., яка діє на підставі довіреності № 355-13 «Д» від 22.01.2013

від відповідача-1: Медведєв В.О., який діє на підставі наказу № 2 від 01.01.2003

від відповідача-2: не з'явився

С У Т Ь С П О Р У :

Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» звернулося до господарського суду Донецької області з позовом, в якому просить стягнути у солідарному порядку з товариства з обмеженою відповідальністю магазин «Крамниця» та Макіївської міської ради вартість недоврахованої електроенергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електроенергією у розмірі 6 655,32 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 07 липня 2009 року при проведенні перевірки дотримання вимог Правил користування електричною енергією (далі по тексту - ПКЕЕ) на об'єкті відповідача-1 за адресою: 86130, Донецька область, місто Макіївка, Кіровський район, вулиця Депутатська представниками позивача було виявлено самовільне підключення прожекторів до електричної мережі, яка є власністю споживача поза розрахунковими засобами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку. За результатами перевірки представниками позивача у присутності директора магазину «Крамниця» - Медведєвої О.В. (на час проведення перевірки) було складено акт про порушення ПКЕЕ № 015656 від 07 липня 2009 року.

20 грудня 2011 року відбулось засідання комісії з розгляду вищевказаного акту, та протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ та визначення обсягу недоврахованої електричної енергії прийнято рішення, що обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ за період з 07 січня 2009 року по 15 липня 2009 року складає 9 487 кВт/год на суму 6 655,32 гривень.

Вимоги до відповідача-2 обґрунтовує тим, що земельна ділянка на якій відповідач-1 здійснює підприємницьку діяльність належить Макіївській міській раді. Відповідач-1 безпідставно та незаконно використовує прилеглу земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: 86130, Донецька область, місто Макіївка, Кіровський район, вулиця Депутатська, на якій звів бетонні опори та розташував прожектори для зовнішнього освітлення господарчого подвір'я магазину «Крамниця». Бездіяльність Макіївської міської ради при здійсненні повноважень щодо управління земельною ділянкою за вказаною адресою призвела до самовільного її зайняття відповідачем-1. Позивач вважає, що на підставі вищезазначеного відповідачі повинні нести солідарну відповідальність по відшкодуванню збитків, завданих внаслідок не облікованого споживання відповідачем-1 електричної енергії.

Позивач нормативно обґрунтовує свої вимоги статтями 16, 541, 543, 1190 Цивільного кодексу України, статтею 193 Господарського кодексу України, Правилами користування електричною енергією, Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 06 грудня 2012 року позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі та її призначено до розгляду у судовому засіданні на 18 грудня 2012 року.

18 грудня 2012 року у судовому засіданні оголошено перерву до 16 січня 2013 року.

Розгляд справи відкладався за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 16 січня 2013 року розгляд справи відкладено на 24 січня 2013 року у зв'язку з неявкою представника відповідача-2, необхідністю витребування нових доказів.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 24 січня 2013 року розгляд справи відкладено на 04 лютого 2013 року для виклику у судове засідання, в порядку статті 30 ГПК України представника Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики для надання пояснень по суті спору з виниклих питань.

04 лютого 2013 року через відділ діловодства суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідач-2 просить господарський суд відмовити в задоволенні позовних вимог до Макіївської міської ради.

Відзив вмотивовано тим, що позивачем не наведено правового обґрунтування заявлених до Макіївської міської ради позовних вимог, не надано обґрунтованого розрахунку суми, що стягується з Макіївської міської ради, не надано жодного доказу завдання шкоди позивачу з боку Макіївської міської ради.

Відповідач-2 відзначає, що акти про порушення ПКЕЕ складено стосовно відповідача-1, який є споживачем електричної енергії. Макіївська міська рада в межах даної позовної заяви не є споживачем електричної енергії, стосовно відповідача-2 акти про порушення ПКЕЕ не складались.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 04 лютого 2013 року за клопотанням представника позивача строк вирішення спору продовжено на 15 днів (до 19 лютого 2013 року), та розгляд справи відкладено на 12 лютого 2013 року.

12 лютого 2013 року у судовому засіданні оголошено перерву до 18 лютого 2013 року.

18 лютого 2013 року у судовому засіданні оголошено перерву до 06 березня 2013 року.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 18 лютого 2013 року призначено колегіальний розгляд справи № 5006/47/133/2012 у складі: головуючого судді Фурсової С.М., суддів Величко Н.В., Говоруна О.В.

За змістом пункту 3.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у разі зміни складу суді (в тому числі з одноосібного на колегіальний, навіть якщо до складу колегії суддів входить суддя, який раніше одноособово розглядав дану справу), розгляд справи починається заново, а отже, спочатку починається й перебіг строку вирішення спору.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 06 березня 2013 року розгляд справи відкладено на 01 квітня 2013 року у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 01 квітня 2013 року у зв'язку зі знаходженням у відпустці члена колегії суддів - Величко Н.В., здійснено заміну судді в колегії на суддю Сажневу М.В.

Так, відповідно до приписів пункту 3.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», перебіг строку вирішення спору почато заново.

01 квітня 2013 року через відділ діловодства суду надійшли письмові пояснення, в яких представник відповідач-1 просить господарський суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

01 квітня 2013 року у судовому засіданні оголошено перерву до 15 квітня 2013 року.

Представник позивача Калитвянська С.О. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові та письмових поясненнях.

Представник відповідача-1 - Медведєв В.О. у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, надав пояснення, аналогічні викладеним у письмових поясненнях.

Відповідач-2 явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про час і місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином; заяв про відкладення або розгляд справи без участі його представника, господарському суду не надав.

Заслухавши уповноважених представників позивача та відповідача-1, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши надані суду докази в порядку статті 43 ГПК України, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, яки є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд -

В С Т А Н О В И В :

Згідно статті 26 Закону України «Про електроенергетику» та пункту 1.3 ПКЕЕ, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Споживач зобов'язаний виконувати умови договору, Правил користування електричною енергією, інших нормативно-правових актів та технічних документів, а у разі їх порушення несе відповідальність згідно з законодавством України. Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Правовідносини у сфері електроенергетики регулюються Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 05 серпня 1996 року за № 417/1442 (з подальшими змінами та доповненнями), Порядком постачання електричної енергії споживачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 1999 року № 441, Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 04 липня 2006 року за № 782/12656.

Частиною другою статті 275 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та пунктом 5.1 ПКЕЕ передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Частиною першою статті 67 ГК України передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (частина друга статті 67 ГК України).

Згідно зі статтями 11, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до пункту 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтею 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Сторони вільні в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимоги ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

26 грудня 1995 року між Макіївським підприємством електричних мереж, правонаступником якого є відкрите акціонерне товариство «Донецькобленерго» (далі - позивач або постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю магазин «Крамниця» (далі - відповідач або споживач) укладено договір на користування електричною енергією № 557 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується відпускати електричну енергію споживачу, згідно з встановленими величинами, а споживач зобов'язується сплатити спожиту електричну потужність та вносити інші платежі, визначені Договором та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами (а.с. 14-16).

Відповідний договір, в силу статей 173, 174, частини першої статті 175 ГК України, є підставою для виникнення у сторін майново-господарських зобов'язань.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються, насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та укладеним між ними Договором.

26 квітня 2011 року у відповідності до положень Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 № 514-VI здійснено реорганізацію організаційно-правової форми відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» на публічне акціонерне товариство «Донецькобленерго».

30 березня 2012 року державним реєстратором виконавчого комітету Горлівської міської ради Донецької області був зареєстрований у новій редакції статут публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», у відповідності до якого відбулась зміна найменування юридичної особи - публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго» на публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» без внесення змін до організаційно-правової форми товариства.

Відповідно до пункту 2.15 Договору, він (договір) укладається на строк до 26 грудня 1995 року та вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази надіслання на адреси сторін заяв про припинення Договору, та сторонами підтверджується, що вказані заяви не надсилались, суд приходить до висновку, що строк дії Договору було пролонговано на той самий термін і на тих самих умовах, які були ним передбачені, та у спірний період Договір був чинним.

16 квітня 2010 року між сторонами у цій справи укладено в іншій редакції, та на інших умовах договір про постачання електричної енергії № 557, відповідно до умов якого постачальник (позивач) продає електричну енергію споживачу (відповідачу) для забезпечення потреб електроустановок споживача із загальною (за всіма об'єктами) приєднаною потужністю 22,0 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно умов Договору та додатків до нього, що є його невід'ємними частинами (а.с. 18-24).

Укладений між сторонами договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня 2010 року. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (пункт 9.5).

З пояснень представників сторін вбачається, що на час розгляду справи сторони перебувають у договірних відносинах.

Договори разом з додатками до них, підписані обома сторонами без розбіжностей та скріплені їх печатками, а тому зазначені зобов'язання сторін є чинними, та в силу положень статей 525, 526 ЦК України обов'язковими до виконання.

Так, в силу статей 3, 7 Закону України «Про електроенергетику», відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 1.2 ПКЕЕ передбачено, що:

недоврахована електрична енергія - це обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом, але не врахований розрахунковими засобами обліку або врахований неправильно;

контрольний огляд засобу обліку - виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності засобу обліку (корпусу, скла, кріплення тощо), цілісності встановлених згідно з актом про опломбування пломб та наявності відбитків їх тавр, зняття показів засобів обліку, а також з метою виявлення без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій або оздоблюваних матеріалів самовільних підключень;

технічна перевірка - виконання комплексу робіт з метою визначення відповідності стану засобу обліку електричної енергії та схеми його підключення, а також відповідності стану електропроводки та електроустановок від межі балансової належності до точки обліку «Правилам устройства електроустановок» (далі - ПУЕ) та іншим нормативно-технічним документам;

межа балансової належності - це точка розподілу елементів електричної мережі між власниками електроустановок за ознаками права власності або користування, або повного господарського відання;

межа експлуатаційної відповідальності - це точка розподілу електричної мережі за ознакою договірних зобов'язань з експлуатації тих чи інших її ділянок або елементів, встановлених за згодою сторін. За відсутності такої згоди межа експлуатаційної відповідальності збігається з межею балансової належності.

Межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності між споживачем (субспоживачем) і електропередавальною організацією (основним споживачем) за технічний стан і обслуговування суміжних електроустановок фіксується в акті розмежування балансової належності електроустановок і експлуатаційної відповідальності сторін (абзац перший пункту 2.1 ПКЕЕ).

Положенням пункту 5.6 ПКЕЕ встановлено, що невід'ємними частинами договору про постачання електричної енергії є, зокрема, акт (акти) про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін.

Споживач зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та умов договорів (підпункт 4 пункту 10.2 ПКЕЕ).

Додатком № 5 «Акт № 142 про розмежування балансової приналежності електромереж» до Договору, підписаного уповноваженими представниками 18 грудня 1995 року, сторонами визначено межі їх відповідальності, а саме: «абонентська електроустановка напругою 0,4 КВ, що перебуває на балансі товариства з обмеженою відповідальністю магазин «Крамниця», визнається розпочатою в ТП-17 РУ-0,4 КВ на кінчиках кабелю, від якого здійснюється живлення магазину, та закінчується на струмоприймачах споживача» (а.с. 17).

Відповідно до діючого законодавства тарифи на електричну енергію для споживачів встановлюються постановами Національної комісії з регулювання електроенергетики України.

На підставі вказаних нормативно-правових актів та технічних документів споживання споживачем електричної енергії можливе лише через прилади обліку (системи обліку: трансформатори струму, лічильники та інше) електричної енергії, які захищено відповідними пристроями та пломбами постачальника та Держспоживстандарту. Порушення цього правила та обов'язку з боку споживача, дії або його бездіяльність - є протиправною поведінкою (правопорушенням).

Згідно з пунктом 7.6 ПКЕЕ у разі самовільного підключення споживачем струмоприймачів або збільшення величини приєднаної потужності понад величини, визначеної умовами договору або проектними рішеннями, приєднання струмоприймачів крім розрахункових засобів обліку або порушення розрахункового обліку електричної енергії, зриву або пошкодження пломб, заниження показників якості електричної енергії з вини споживача до величин, які порушують нормальне функціонування електроустановок електропередавальної організації і інших споживачів, невиконання розпорядження уповноваженого представника відповідного органу виконавчої влади, яке стосується вищевикладених порушень, постачальник електричній енергії (електропередавальна організація) має право без попередження повністю припинити споживачеві постачання електричній енергії після оформлення у встановленому ПКЕЕ порядку акту про порушення.

У постанові Верхового Суду України від 16.05.2011 № 14/147/10 (№ 3-38гс11) встановлено, що вирішуючи спори, пов'язані з постачанням і використанням електричної енергії, судам слід врахувати те, що Правила користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 поширюється на осіб, які використовують електричну енергію на підставі договору, так і на третіх осіб, які в порушення цих Правил споживають електричну енергію в позадоговірному порядку внаслідок самовільного підключення до електромереж.

Обираючи при прийнятті рішення правову норму, що підлягатиме застосуванню до спірним правовідносин, господарський суд зобов'язаний враховувати висновки Верхового Суду України, викладені у рішеннях, які за приписами статей 82, 111-28 ГПК України є обов'язковими у правозастосовчій діяльності судів.

Згідно з підпунктами 15 та 16 пункту 8.1 ПКЕЕ постачальник електричної енергії має право контролювати додержання споживачами та субспоживачами вимог цих Правил відповідно до умов укладених договорів, а також складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору про постачання електричної енергії та порушенням вимог законодавства України в електроенергетиці.

Відповідно до підпункту 27 пункту 10.2 ПКЕЕ, споживач зобов'язаний не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані постачальнику електричної енергії (електропередавальної організації), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних мереж споживача.

07 липня 2009 року представниками позивача під час перевірки дотримання вимог ПКЕЕ, на об'єкті товариства з обмеженою відповідальністю магазин «Крамниця», який розташований за адресою: 86130, Донецька область, місто Макіївка, вулиця Депутатська був виявлений факт порушення пункту 7.6 ПКЕЕ, а саме: «підключення до електричної мережі, яка є власністю споживача, електричної проводки поза розрахунковими засобами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку. Від опори ВА 0,4 КВ до ПУ здійснюється живлення прожектора господарчого подвір'я та прожектора парадного входу магазину підприємства (кабелем алюмінієвим, двожильним)».

Частиною другою статті 637 ЦК України передбачено, що у разі тлумачення умов договору можуть враховуватися також типові умови (типові договори), навіть якщо в договорі немає посилань на ці умови.

Пунктом 4.4 типового договору про постачання електричної енергії (Додаток № 3 до ПКЕЕ) встановлено, що у разі виявлення однією із сторін умов Договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін договору в двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження. Сторона, яка виявляла порушення своїх прав, зобов'язана попередити іншу сторону про необхідність складання акта. Інша сторона не може без поважних причин відмовитись від складання та підписання акта. У разі відмови відповідальної сторони від підписання акта в акті робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо його на місці складання підписали не менше трьох уповноважених представників сторони договору, що склала акт.

Згідно пункту 6.41 ПКЕЕ, у разі виявлення під час контрольного обліку або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень ПКЕЕ або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформлюється двосторонній акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менш ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (енергопередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписує тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

На підставі пункту 6.40 ПКЕЕ виявлене порушення було зафіксовано в Акті № 015656 від 07 липня 2009 року (далі - Акт) (а.с. 8).

З огляду на викладене, господарський суд вважає за необхідне надати правову оцінку Акту як доказу вчинення позивачем визначеного у даному документі порушення ПКЕЕ.

У розділі Акту «за участю споживача» зазначено, що перевірка проходила за участю директора магазину «Крамниця» Медведєвої О.В., яка була присутня під час проведення перевірки та складання Акту.

Водночас Медведєва О.В. відмовилась під підпис ознайомитись зі складеним актом, та зауважень щодо змісту акту та мотиви своєї відмови від підпису не зазначила.

У судовому засіданні представник відповідача-1 - Медведєв В.О. підтвердив, що перевірка проходила у присутності його доньки Медведєвої О.В., яка є засновником товариства з обмеженою відповідальністю магазину «Крамниця».

Повноваження Медведєва В.О. підтверджуються наявною в матеріалах справи копією наказу № 2 про прийняття на посаду від 01 січня 2003 року (а.с. 38).

Той факт, що на об'єкті відповідача виявлено безоблікове підключення прожекторів до електричної мережі, сторонами не заперечується.

Крім того, у розділі «підпис представників постачальника електричної енергії» , Акт підписано трьома представниками постачальника електричної енергії.

Також в Акті вказано інвентаризаційні номери засобів вимірювальної техніки (штангенциркуль № 71100862, струмовимірювальні кліщі № 62600362 - 5,2 А) за допомогою яких було здійснено вимірювання кабелю та його перерізу (2,5 мм 2 ).

Згідно частини першої статті 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив встановлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Порядок складання актів про порушення ПКЕЕ визначено пунктами 6.41 та 6.42 ПКЕЕ та розділом 4 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (далі - Методика).

Отже, складений представниками енергопостачальної організації Акт містить викладення обставин виявленого порушення, посилання на відповідні пункти ПКЕЕ, містить всі необхідні вихідні та достатні дані для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії, тобто суми завданих споживачем збитків.

Приймаючи до уваги, що Акт містить детальний виклад допущеного відповідачем-1 порушення ПКЕЕ, а також містить усі необхідні для оформлення цього документу дані, встановлені чинним законодавством, колегія суддів дійшла висновку, що Акт є належним та допустимим доказом вчинення відповідачем-1 порушення, вказаного у цьому документі.

З матеріалів справи вбачається, що дії представників постачальника повністю відповідали вимогам ПКЕЕ, та Акт складено відповідно до вимог цих Правил.

Наразі, Акт складено у двох примірниках, від отримання примірника якого, представник відповідача-1 відмовився.

Пункт 6.40 ПКЕЕ передбачає, що у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656 (далі - Методика).

Доречно зауважити, що нормами ПКЕЕ та Методики підставою для здійснення нарахування постачальником збитків у вигляді вартості не облікованої електричної енергії є факти встановлені актом перевірки вищевказаних порушень, перелік яких є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає. Всі вказані порушення пов'язані з пошкодженням розрахункових засобів обліку, пломб (порушення їх цілісності чи відсутність пломб) або самовільним підключенням електроустановок до електричної мережі.

Даною методикою передбачено, що вона застосовується на підставі акта порушень, складеного з урахуванням вимог Правил та в разі виявлення таких порушень Правил, як зокрема, підключення до електричної мережі, що не є власністю споживача, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими засобами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку (підпункту 7 пункту 2.1 Методики).

Згідно пункту 2.9 Методики у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 7 пункту 2.1 цієї Методики, розрахунковий добовий обсяг споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (Wдоб.с.п., кВт·год), розраховується за формулою (2.7) Методики, а саме Wдоб.с.п. = P с.п · t вик.с.п,

де Pс.п. - потужність самовільного підключення (кВт), що визначається за формулами:

у разі підключення до однієї фази:

Рс.п = I · Uном. фаз.· cos(фі);

у разі підключення до трьох фаз

Рс.п. = 3 · I · Uном.фаз. · cos(фі),

де I - сила струму, визначена, виходячи з найменшої поперечної площі перерізу проводів (кабелів), що використані в схемі самовільного підключення до мережі та допустимого тривалого струму, який може ними протікати (згідно з главою 1.3 ПУЕ), A;

При цьому, поперечна площа проводів (кабелів), що використані в схемі самовільного підключення, визначається на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології.

U ном.фаз. - номінальна фазна напруга, кВ;

cos(фі) - косинус кута між фазною напругою U фаз та струмом навантаження, який протікає тією самою фазою, визначений на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології. У разі відсутності у представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) відповідних засобів вимірювальної техніки cos(фі) приймається рівним 0,9.

t вик.с.п. - час використання самовільного підключення протягом доби (приймається - 12 год./добу).

Отже, поперечна площа перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення, (необхідний показник для обрахування обсягу недорахованої електроенергії згідно формули 2.7) встановлюється на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології.

Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за п'ять робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії (абзац третій пункту 6.42 ПКЕЕ).

Листом від 14 грудня 2011 року № 10129 відповідача-1 було повідомлено про час та дату засідання комісії з розгляду Акту, яке відбудеться 20 грудня 2011 року.

Факт отримання відповідачем-1 листа підтверджується повідомленням про вручення поштового рекомендованого повідомлення (а.с. 9).

ПКЕЕ передбачено, що рішення комісії оформлюється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоком споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має оплатити розрахункові документи за недораховану електричну енергію протягом тридцяти календарних днів від дня отримання рахунку (абзац четвертий пункту 6.42 ПКЕЕ).

Згідно з пунктом 6.43 ПКЕЕ, кошти за недовраховану електричну енергію перераховуються споживачам на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом або поточний рахунок постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Відповідно до абзацу першого пункту 6.42 ПКЕЕ, на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Самовільне приєднання або підключення споживачем струмоприймачів до мережі електропередавальної організації є порушенням встановленого порядку споживання електричної енергії, при виявленні якого постачальником електричної енергії визнається обсяг недоврахованої електричної енергії та/або сума завданих постачальнику збитків та виписуються споживачу додаткові розрахункові документи для їх сплати (пункти 7.32, 8.4 ПКЕЕ).

20 грудня 2011 року у присутності представника відповідача-1 в особі директора товариства з обмеженою відповідальністю магазину «Крамниця» Медведєва В.О. відбулось засідання комісії з розгляду вищевказаного Акту, та протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією та визначення обсягу недоврахованої електричної енергії прийнято рішення, що обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ за період з 07 січня 2009 року по 15 липня 2009 року (дату відключення), за режимом роботи 12 годин на добу по току 21А алюмінієвого кабелю, перерізом 2*2,5 мм 2 складає 9 487 кВт/год на суму 6 655,32 гривень.

Рішення комісії було оформлено протоколом № 513 від 20 грудня 2011 року (а.с. 10).

З прийнятим рішенням представник відповідача-1 був ознайомлений особисто під підпис, сам примірник протоколу (а.с. 10), а також рахунок № 557 на суму 6 655,32 гривень (а.с. 11), отримав у день проведення засідання комісії, що підтверджується власноруч відтвореним підписом Медведєва В.О. вчиненим на других екземплярах документів.

Абзацом п'ятим пункту 6.42 ПКЕЕ передбачено, що споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку.

Відповідач-1 правом на оскарження рішення комісії згідно абзацу п'ятого пункту 6.42 ПКЕЕ у судовому порядку не скористувався, та доказів визнання недійсним вказаного рішення суду не надав.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення комісії відповідає вимогам чинного законодавства про електроенергетику, прийняте на підставі достовірних даних про обставини та характер вчинення відповідачем-1 порушення, а тому є погодженим у розумінні приписів ПКЕЕ.

Оформлене протоколом рішення комісії, прийняте за результатами розгляду Акта, станом на час розгляду даної справи є чинним і за своєю природою є обов'язковим для виконання ненормативним актом (актом індивідуальної дії).

Згідно деталізованого розрахунку до протоколу засідання з розгляду Акта, вартість недоврахованої електроенергії становить 6 655,32 гривень за період з 07 січня 2009 року по 15 липня 2009 року (а.с. 10).

При здійсненні відповідного нарахування позивачем правомірно застосовані формули пункту 2.9 Методики.

Дослідивши матеріали справи, у тому числі, розгорнутий розрахунок по Акту, господарський суд дійшов висновку, що позивач правомірно та арифметично вірно здійснив розрахунок вартості недоврахованої електроенергії внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики у додаткових письмових поясненнях вказала, що період (07.01.2009 по 15.07.2009), за який здійснюється перерахунок, визначено електропостачальником відповідно до вимог Методики та може застосовуватись у разі, якщо в період з 07.01.2009 по 07.07.2009 представниками електропостачальника не здійснювався контрольний огляд приладів обліку споживача або не здійснювалась технічна перевірка. Якщо у наведений період представниками електропостачальника не здійснювався контрольний огляд приладів обліку споживача або не здійснювалась технічна перевірка, то розрахунок обсягу та вартості недоврахованої електричної енергії по Акту було здійснено відповідно до вимог Методики (а.с. 103-104).

У письмових пояснення представник позивача підтвердив, що у період з 07.01.2009 по 07.07.2009 контрольний огляд приладів обліку споживача або технічна перевірка не проводились. Остання технічна перевірка розрахункових засобів обліку до порушення здійснювалася 12 липня 2007 року (а.с. 112).

Правопорушення в електроенергетиці, відповідно до статті 27 Закону України «Про електроенергетику», тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.

Правопорушеннями в електроенергетиці є: крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; пошкодження приладів обліку; розкомплектування та пошкодження об'єктів електроенергетики, розкрадання майна цих об'єктів; створення перешкод у здійсненні державного енергетичного нагляду та у виконанні робіт, пов'язаних з обслуговуванням об'єктів електроенергетики; порушення правил охорони електричних мереж; порушення правил користування енергією; насильницькі дії, які перешкоджають оперативному персоналу та посадовим особам об'єктів електроенергетики виконувати свої службові обов'язки; незабезпечення енергією споживачів, що не допускають порушень своїх обов'язків перед енергопостачальниками. Національна комісія регулювання електроенергетики України, державні інспектори з експлуатації електричних станцій і мереж, державні інспектори з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії на підставі акта перевірки, оформленого в установленому порядку, за наявності порушень, передбачених цією статтею, видають у межах своєї компетенції суб'єктам господарської діяльності постанови про накладення штрафів за встановленою формою.

Доказів притягнення відповідача-1 до адміністративної або кримінальної відповідальності за відповідні правопорушення суду не надано.

Обставини самовільного підключення відповідачем струмоприймачів до електричних мереж без дозволу позивача (енергопередавальної організації) зафіксовані в Акті, та не спростовані відповідачем в порядку статті 33 ГПК України.

Колегією суддів встановлено, що самовільне підключення прожекторів виконано на бетонних опорах з метою безоблікового споживання електроенергії. Лампи прожекторів освітлювали територію парадного входу та господарчого подвір'я магазину «Крамниця», про що також свідчать наявні в матеріалах справи фотознімки (а.с. 46-55).

Враховуючи приписи Методики, колегія суддів вважає, що самовільне підключення кабелю споживача до електричних мереж поза розрахунковими засобами обліку є порушенням ПКЕЕ, тобто порушенням є сам факт здійснення процедури з виконання операцій в місцях контактних з'єднань кабелю, та не обов'язково факт споживання електроенергії через нього.

Сукупність вищевикладених обставин свідчить про те, що відповідач-1 самовільно здійснив підключення струмоприймачів (прожекторів) до електричних мереж поза розрахунковими засобами обліку без дозволу електропостачальника та без включення їх до договору, оплати за цю спожиту електроенергію не проводив.

Відсутність правової підстави означає, що набувач (відповідач-1) збагатився за рахунок потерпілого (позивача) без підстав, встановлених законом, договором. Вуличне освітлення по вулиці Депутатській у місті Макіївки Донецької області не є точкою постачання електроенергії за Договором.

Щодо доводів відповідача-1 про те, що ним не було здійснено будь-яких дій, з метою встановлення зовнішнього освітлення (прожекторів), господарський суд зазначає наступне.

Згідно з додатком № 5 «Акт № 142 про розмежування балансової приналежності електромереж» до Договору, повітряна лінія 0,4 КВ, від якої здійснено самовільне підключення прожекторів знаходиться на балансі відповідача-1 (а.с. 17).

Відповідно до частини другої статті 27 Закону України «Про електроенергетику» правопорушеннями в електроенергетиці, зокрема, є: крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; порушення правил охорони електричних мереж.

Зі змісту вищевказаних правових норм вбачається, що для донарахування споживачу суми електроенергії, визначальним є саме факт порушення ПКЕЕ, який може доводитися, в тому числі, але не виключно, актом. В даному випадку, відповідач, не заперечує факт наявності самовільного підключення, але вказує, що він до цього не причетний.

Втім, посилання на відсутність вини відповідача не приймаються до уваги, оскільки, по-перше, відповідно до частини четвертої статті 319 ЦК України, власність зобов'язує, а по-друге, за договором про постачання електроенергії, об'єкт, на якому виявлено самовільне підключення, відноситься до зони відповідальності саме відповідача-1, а не інших осіб.

Таким чином, тягар відповідальності за самовільне підключення електроустановок (прожекторів) повинен покладатися на відповідача-1.

Вищенаведене свідчить про порушення відповідачем-1 цивільного законодавства України та законодавства про енергетику.

З матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що на час розгляду справи, грошові кошти за виставленим позивачем рахунком залишились несплаченими, що зумовило звернення до господарського суду.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Частиною третьою статті 147 ГК України передбачено, що збитки, завдані суб'єкту господарювання порушенням його майнових прав громадянами чи юридичними особам, а також органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, відшкодовуються йому відповідно до закону.

Частина перша статті 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною другою наведеної статті визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Учасники господарських відносин несуть господарську-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (частина перша статті 216 ГК України).

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (стаття 218 ГК України).

Так, в силу частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набуло майно або зберігала його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставне набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Коментована стаття визначає загальні умови існування цивільно-правових зобов'язань, що виникають у зв'язку із так званим безпідставним збагаченням, тобто набуття або збереження майна без достатньої правової підстави. Норми коментованої статті мають велике значення для вирішення спорів, пов'язаних із відновленням майнового стану, оскільки зобов'язання із безпідставного збагачення є загальною підставою для відновлення майнового стану осіб (відновлення справедливості) в разі відсутності інших підстав для цього, якщо захист прав особи не може бути здійснений на підставі договору, делікту, закону тощо.

Зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:

По-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння.

По-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою.

По-третє, обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків (стаття 11 ЦК України).

До відсутності правової підстави коментована стаття відносить також і ситуацію, коли підстава, на якій було набуте або збережене майно, на момент набуття або збереження існувала, але згодом відпала.

Друга частина коментованої статті передбачає, що підставою виникнення зобов'язання із безпідставного збагачення можуть бути як дії набувача майна або потерпілого, так і події. При цьому поведінка набувача майна може бути як правомірною (коли він набуває майно внаслідок помилки, без умислу зі своєї сторони), так і неправомірною (коли набувач майна свідомо подає підроблені документи для отримання пільги або здійснює якісь інші неправомірні діяння з метою отримання безпідставного збагачення).

Отже, зі змісту вищевказаної норми вбачається, що обов'язковою умовою, з якою законодавець пов'язує виникнення даного зобов'язання, є відсутність правової підстави для набуття або збереження майна однією особою за рахунок іншої особи. Відсутність правової підстави означає, що майно набуте чи збережене особою поза підставою (юридичним фактом), передбаченого законом, іншими правовим актом чи правочином.

В законодавстві України не міститься визначення юридичних фактів, однак із практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції слідує, що юридичними фактами є передбачені законом конкретні обставини, які тягнуть правові наслідки у вигляді виникнення, зміни або припинення правовідносин. Залежно від наявності зв'язку із волею суб'єкта юридичні факти поділяються на події та дії.

Події - це юридично значущі явища, що виникають незалежно від волі людей.

Дії (бездіяльність) - це життєві факти, що є результатом свідомої, пов'язаної з волею діяльності людей, наприклад, правочини, що породжують права і обов'язки; адміністративні акти, які містять приписи зобов'язального характеру; дії, що створюють об'єктивний результат (створення об'єкта інтелектуальної власності). Дії у свою чергу поділяються на правомірні, тобто такі, що відповідають правовим нормам, і неправомірні, які суперечать закону, є правопорушеннями.

Отже, із змісту вищевказаної норми вбачається, що для з'ясування чи набула особа відповідного зобов'язання, визначеного статтею 1212 ЦК України, необхідно встановити наступні обставини, які у сукупності є підставою для виникнення такого зобов'язання: факт набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього підстав.

У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість (частина друга статті 1213 ЦК України).

Виявивши факт самовільного підключення струмоприймачів (прожекторів) до електричних мереж та споживання відповідачем-1 електричної енергії поза розрахунковими засобами обліку без дозволу електропостачальника та без включення їх до договору, позивач згідно з вимогами ПКЕЕ та відповідно до приписів Методики виставив відповідачу-1 до сплати рахунок за самовільно спожиту електроенергію, який в обумовлений строк так і не був оплачений.

За приписами статті 1 Закону України «Про електроенергетику» електрична енергія є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу. Відтак електроенергія, спожита шляхом самовільного, без укладання договору про її купівлю-продаж (постачання), підключення до електромереж, є для енергопостачальника майном, що втрачено внаслідок викрадання.

Сукупність вищевикладених обставин спростовує заперечення відповідача-1, що, в свою чергу, тягне за собою їх відхилення та залишення поза увагою суду, а також розцінюється як намагання відповідача-1 ухилитися від відповідальності.

За таких обставин, позовні вимоги публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» в частині стягнення з відповідача-1 вартості недоврахованої електроенергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електроенергією є обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення у солідарному порядку вартості недоврахованої електроенергії з товариства з обмеженою відповідальністю магазин «Крамниця» та Макіївської міської ради.

Вимоги до відповідача-2 позивач обґрунтовує тим, що саме бездіяльність Макіївської міської ради при здійсненні повноважень щодо управління земельною ділянкою за адресою об'єкта, на якому проводилась перевірка дотримання ПКЕЕ, призвела до матеріальних збитків у вигляді недоврахованої електричної енергії, яка спожита відповідачем-1 внаслідок самовільного безоблікового розташування прожекторів для зовнішнього освітлення господарчого подвір'я та парадного входу магазину «Крамниця».

Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Статтею 1173 ЦК України закріплено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Згідно з частиною першою статті 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

У свою чергу, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження незаконності зайняття відповідачем-1 земельної ділянки, а отже й вини в цьому відповідача-2.

Позивачем не доведено протиправність поведінки відповідача-2 або його бездіяльності, наявність причинно-наслідкового зв'язку між невжиттям відповідачем-2 заходів контролю за використанням вищезазначеної земельної ділянки та вчиненням відповідачем-1 самовільного підключення до електроустановок енергопостачальника.

З'ясування питання самовільного безоблікового підключення прожекторів освітлення на земельній ділянці за адресою: 86130, Донецька область, місто Макіївка, вулиця Депутатська, не стосується предмету розгляду даної справи. Встановлення вказаного факту не має значення для визначення особи, винної у скоєнні правопорушення в сфері електроенергетики.

Акт складено по відношенню до товариства з обмеженою відповідальністю магазин «Крамниця», а тому в даному випадку Макіївська міська рада не є споживачем електроенергії у розумінні ПКЕЕ.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що позов в частині вимог до відповідача-2 задоволенню не підлягає.

Відповідно до пунктів 2-4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 4-2, 4-3, 33 ГПК України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободі в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами статті 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.

Належність доказів - це міра, що визначає залучення до процесу в конкретній справі тільки потрібних і достатніх доказів. Під належністю доказу розуміється наявність об'єктивного зв'язку між змістом судових доказів (відомості, що містяться в засобах доказування) і самими фактами, що є об'єктом судового пізнання.

Законодавець визначив, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін. Докази мають особливо важливе значення в господарському судочинстві, тому що без них неможливо правильно вирішити спірне питання. Сторони можуть вільно надавати докази суду відповідно до принципів рівноправності, законності, змагальності, іншими принципами виробництва в господарському суді.

Разом з цим, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві мірі належної поведінки особи, що бере участь в судовому процесі із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має на меті усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для вирішення спору.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведені їх переконливості, що відповідачем-1 зроблено не було.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією України і Законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. За змістом положень вказаних норм, право на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 «Про судове рішення», рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

За наведених обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача-1, відповідно до статті 49 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок саме його неправильних дій.

На підставі викладеного, ст. 129 Конституції України, Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 (у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17 жовтня 2005 року № 910), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 серпня 1996 року за № 417/1442, Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 04 липня 2006 року за № 782/12656 ст. ст. 11, 202, 627, 637, 629, 1212, 1213 ЦК України, ст. ст. 67, 147, 193, 216, 218, 224, 275 ГК України, ст. ст. 1, 3, 7, 26, 27 Закону України «Про електроенергетику», керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд -

В И Р I Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю магазин «Крамниця» (86130, Донецька область, місто Макіївка, Кіровський район, вулиця Депутатська; код ЄДРПОУ - 23772403, відомості про рахунки в установах банків відсутні) на користь публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (84601, Донецька область, місто Горлівка, проспект Леніна, будинок № 11; код ЄДРПОУ - 00131268, відомості про рахунки в установах банків відсутні) вартість донарахованої електроенергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією у розмірі 6 655,32 гривень , судовий збір у розмірі 1 609,50 гривень , а всього 8 264 (вісім тисяч двісті шістдесят чотири) гривень 82 копійки.

У задоволенні позовних вимог до Макіївської міської ради - відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Рішення суду набирає законної сили через десять днів з дня складення та підписання повного його тексту та може бути оскаржене через господарський суд Донецької області до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складення та підписання повного тексту рішення.

У судовому засіданні 15.04.2013 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 22.04.2013.

Головуючий суддя С.М. Фурсова

Суддя М.В. Сажнева

Суддя О.В. Говорун