Постанова

від 16.04.2013 по справі 801/2674/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 квітня 2013 р. (11:18) Справа №801/2674/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Тоскіної Г.Л., за участю секретаря судового засідання Кисельової А.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Термосервіс"

про стягнення

Обставини справи: до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулася з позовом Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Термосервіс" (далі-відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 1184,57 грн. з податку на прибуток.

Позовні вимоги мотивовані тим, що всупереч вимогам Податкового кодексу України відповідачем не подані декларації з податку на прибуток за 2010р., за 1 квартал 2011 р., у зв'язку з чим у відповідності до вимог податкового законодавства до підприємства застосовані штрафні (фінансові) санкції.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 18.03.2013 було відкрите провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Позивач у судове засідання явку представника не забезпечив, надіслав витребувані судом документи та відповідно до позовної заяви просив розглянути справу за відсутністю представника позивача.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час, дату та місце його проведення був повідомлений належним чином - за адресою реєстрації юридичної особи, про причини неявки суд не повідомив.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представників сторін, керуючись ст. 128 КАС України, на підставі наявних доказів.

Розглянув матеріали справи, дослідивши докази, надані позивачем, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Термосервіс" є юридичною особою (ідентифікаційний код 31213537), платником податків та зборів, в тому числі, податку на прибуток.

Таким чином, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Термосервіс" являється суб'єктом господарювання, юридичною особою, платником податків, зобов'язане виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, у тому числі стосовно належного нарахування та сплати податків.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

16.03.2011 посадовими особами податкового органу була проведена перевірка своєчасності подання податкової звітності з податку на прибуток, за результатами якої було складено акт № 2556/15-1/31213537.

За наслідками перевірки були встановлені порушення п. 49.2 ст.49, пп. 49.18.2 ст. 49 Податкового кодексу України, а саме: неподання відповідачем податкової декларації з податку на прибуток за 2010 рік у строки, визначені законодавством (граничний строк подання 09.02.2011).

На підставі акту перевірки № 2556/15-1/31213537 від 16.03.2011 податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення № 0004831501 від 06.04.2011, яким відповідачеві на підставі п. 120.1. ст. 120 Податкового кодексу України визначена сума грошових зобов'язань з податку на прибуток (за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)) в розмірі 170,00 гривень.

Вказане податкове повідомлення рішення спрямовано на адресу відповідача та повернуто поштою з відміткою «за зазначеною адресою не проживає».

08.09.2011 посадовими особами податкового органу була проведена камеральна перевірка своєчасності подання податкової звітності з податку на прибуток, за результатами якої було складено акт № 12811/15-1/31213537.

За наслідками перевірки були встановлені порушення п. 49.2 ст.49, пп. 49.18.2 ст. 49 Податкового кодексу України, а саме: неподання відповідачем податкової декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 р. (граничний строк подання 10.05.2011).

На підставі акту перевірки № 12811/15-1/31213537 від 08.09.2011 податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення № 0025091501 від 14.09.2011, яким відповідачеві на підставі п. 120.1. ст. 120 Податкового кодексу України визначена сума грошових зобов'язань з податку на прибуток (за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)) в розмірі 1020,00 гривень.

Вказане податкове повідомлення рішення спрямовано на адресу відповідача та повернуто поштою з відміткою «за зазначеною адресою не проживає».

Загалом, з урахування часткової сплати, податковий борг відповідача з податку на прибуток на час звернення позивача до суду складає 1184,57 грн.

Перевіряючи наявність підстав для задоволення адміністративного позову, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим Кодексом України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 46. 1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2 ст. 49 ПК України).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не надана податкова декларація з податку на прибуток за 2010 рік та 1 квартал 2011 у зв'язку з чим за податковими повідомленнями-рішеннями до відповідача застосовані штрафні санкції на підставі п. 120.1. ст. 120 Податкового кодексу України.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем порушені норми податкового законодавства щодо своєчасності надання податкових декларацій з податку на прибуток.

Разом з тим суд вважає необґрунтованим застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України в розмірах, встановлених зазначеною нормою, виходячи з наступного.

Суд зауважує, що при вирішенні питання щодо розміру штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань слід враховувати таке.

Як встановлено пунктом 11 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, що набули чинності з 6 серпня 2011 року, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

Згідно з пунктом 7 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Таким чином, штрафні санкції в розмірі не більше 1 гривні встановлюються за порушення податкового законодавства, яке вчинене платником податків з 1 січня по 30 червня 2011 року.

Слід зазначити, що пунктом 1 розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України встановлено, що цей Кодекс набрав чинності з 1 січня 2011 року, крім окремих положень цього Кодексу, визначених цим пунктом.

Згідно з пунктом 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99 за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Враховуючи наведені норми діючого законодавства, у даному випадку, податковий орган при визначені розміру відповідальності за порушення податкового законодавства відповідачем, зокрема, за ненадання податкової декларації з податку на прибуток за 2010 рік (граничний строк подання 09.02.2011 року), за 1 квартал 2011 р. (граничний строк подання 10.05.2011), зобов'язаний був керуватися п. 7 Перехідних положень Податкового кодексу України, ані нормами статті 120 Податкового кодексу України.

Таким чином, виходячи з дії нормативно-правових актів у часі, в частині визначення відповідальності за порушення податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.06.2011 року, підлягає застосуванню спеціальна норма Податкового кодексу України, яка встановлює розмір відповідальності за порушення податкового законодавства, допущене до 30.06.2011 року у розмірі 1 грн.

Суд підкреслює, що звітність за 2010 рік, 1 квартал 2011 відповідач зобов'язаний був надати у 2011 році (у період до 30.06.2011), тобто спірні правовідносини виникли у 2011 році, у зв'язку з чим при визначення розміру відповідальності підлягають застосуванню саме норми п. 7 Перехідних положень Податкового кодексу України.

Слід зазначити, що визначення розміру відповідальності за вчинене податкове правопорушення відноситься до виключної компетенції податкового органу, тобто до дискреційних повноважень відповідача і суд не вправі перебирати на себе повноваження податкового органу, отже у суду відсутні повноваження самостійно визначати та нараховувати штрафні санкції за вчинене платником податків податкове правопорушення.

Під дискреційними повноваженнями суд розуміє повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Відповідно до положень статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Визначення за податковий орган розміру штрафу за вчинене правопорушення платником податків було б формою втручання у дискреційні повноваження позивача, що суперечить меті і завданню адміністративного судочинства.

У зв'язку з чим, суд вказує, що вказані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням основних принципів адміністративної процедури, встановлених ст. 2 КАС України, отже позовні вимоги в частині стягнення податкового боргу у сумі 1184,57 грн. за податковими повідомленнями-рішеннями № 0004831501 від 06.04.2011, № 0025091501 від 14.09.2011 не підлягають задоволенню.

У зв'язку зі складністю справи судом 16.04.2013 проголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 23.04.2013 постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями п. 2 ч. 1 ст. 157, 158, 159, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Тоскіна Г.Л.