Постанова

від 16.04.2013 по справі 801/2657/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 квітня 2013 р. (11:05) Справа №801/2657/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Тоскіної Г.Л., за участю секретаря судового засідання Кисельової А.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

до Приватного підприємства "Абсолют - 2007"

про стягнення

Суть спору: Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби звернулась до Окружного адміністративного суду АРК з адміністративним позовом про стягнення з Приватного підприємства "Абсолют - 2007" податкового боргу у сумі 13468,11 грн., в тому числі:

з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 13314,86 грн.,

з комунального податку у сумі 153,25 грн.

Адміністративний позов мотивований тим, що відповідачем не сплачені у встановлені строки податкові зобов'язання з податку на додану вартість та комунального податку за штрафними (фінансовими) санкціями, нараховані контролюючим органом на підставі податкових повідомлень-рішень.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.03.2013 було відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Позивач у судове засідання явку представника не забезпечив, надіслав витребувані судом документи та відповідно до позовної заяви просив розглянути справу за відсутністю представника позивача.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час, дату та місце його проведення був повідомлений належним чином - за адресою реєстрації юридичної особи, про причини неявки суд не повідомив.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представників сторін, керуючись ст. 128 КАС України, на підставі наявних доказів.

Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані позивачем, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Абсолют - 2007" є юридичною особою (ідентифікаційний код 34946547), платником податків та зборів, в тому числі, податку на додану вартість та комунального податку

Судом встановлено, що Приватне підприємство "Абсолют - 2007" знаходиться на обліку у ДПІ у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Перевіряючи наявність підстав для задоволення адміністративного позову, суд зазначає наступне.

До спірних правовідносин в частині визначення податкового зобов'язання контролюючим органом, порядку та строків сплати такого зобов'язання підлягають застосуванню норми Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 27.12.2000 року №2181 (надалі Закон №2181), які діяли на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до пп. б пп. 4.2.2. п. 4.2. ст. 4 Закону №2181 контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Згідно пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону №2181 податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Абзацам 3 підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону №2181 встановлено, що у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

З матеріалів справи вбачається, що 01.06.2010р. співробітниками Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету, за наслідками якої складений акт №9293/15-2/34946547 від 01.06.2010.

У ході перевірки встановлені порушення п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» №2181 від 21.12.2000р. (зі змінами та доповненнями) - несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за податковим повідомленням - рішенням №0019822301 від 14.04.2010 у сумі 135928 грн., граничний термін сплати 26.04.2010, дата сплати - 28.04.2010 (п/д №1262 від 28.04.2010, сума - 200,00 грн.), кількість днів затримки - 2 календарних днів, дата сплати - 20.05.2010 (декларація №81820 від 20.05.2010, сума - 200912,00 грн.), кількість днів затримки - 24 календарних днів.

На підставі вказаного акту податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №0010521502/0 від 14.07.2010, відповідно до якого згідно пп. 17.1.7 п. 17.1. ст. 17 Закону №2181 визначена сума штрафу 13314,86 грн.

Зазначене податкове повідомлення - рішення отримано платником податків 17.07.2010, про що свідчить відмітка на корінці поштового повідомлення.

Відповідачем не надані докази сплати визначених контролюючим органом податкових зобов'язань за податковим повідомленням-рішенням №0019822301 від 14.04.2010 у встановлені строки.

Згідно податковій декларації з податку на додану вартість за звітний період квітня 2010 №81820 від 20.05.2010 платником податків у рядку 22.1 декларації відображена сума у розмірі 200912,00 зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду у зменшення суми податкового боргу.

Відповідно до пп. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168 7.7.1. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже позивачем правомірно врахована сума у розмірі 200912,00 грн. у рахунок погашення податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з чим правомірно встановлено несвоєчасне погашення податкового боргу, що тягне відповідальність, визначену пп. 17.1.7 п. 17.1. ст. 17 Закону №2181.

За даними позивача відповідачем податковий борг з податку на додану вартість за податковим повідомленням - рішенням №0010521502/0 від 14.07.2010 не сплачений, що підтверджується облікової карткою платника податків.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що платник податків має податковий борг з комунального податку у сумі 153,25 грн.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для задоволення адміністративного позову в частині стягнення податкового боргу з комунального податку у сумі 153,25 грн., суд враховує наступне.

Судом встановлено, що 12.03.2011 посадовими особами податкового органу була проведена камеральна перевірка своєчасності подання податкової звітності, за результатами якої було складено акт № 2226/15-3/34946547.

За наслідками перевірки були встановлені порушення абз б пп. 4.1.4 п. 4.1. ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 27.12.2000 року №2181, а саме: несвоєчасне надання відповідачем податкового розрахунку комунального податку за 4 квартал 2010 (граничний термін подання 09.02.2011, дата фактичного подання - 10.02.2011 вх. №278311).

На підставі акту перевірки № 2226/15-3/34946547 від 12.03.2011 податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення № 0004441503/0 від 23.03.2011, яким відповідачеві на підставі п. 120.1. ст. 120 Податкового кодексу України визначена сума грошових зобов'язань з комунального податку (за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)) в розмірі 170,00 гривень.

Загалом, з урахування часткової сплати, податковий борг відповідача з комунального податку на час звернення позивача до суду складає 153,25 грн., що підтверджується обліковою карткою платника податків.

Разом з тим суд вважає необґрунтованим застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України, в розмірах, встановлених зазначеною нормою, виходячи з наступного.

Суд зауважує, що при вирішенні питання щодо розміру штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань слід враховувати таке.

Як встановлено пунктом 11 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, що набули чинності з 6 серпня 2011 року, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

Згідно з пунктом 7 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Таким чином, штрафні санкції в розмірі не більше 1 гривні встановлюються за порушення податкового законодавства, яке вчинене платником податків з 1 січня по 30 червня 2011 року.

Слід зазначити, що пунктом 1 розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України встановлено, що цей Кодекс набрав чинності з 1 січня 2011 року, крім окремих положень цього Кодексу, визначених цим пунктом.

Згідно з пунктом 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99 за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Враховуючи наведені норми діючого законодавства, у даному випадку, податковий орган при визначені розміру відповідальності за порушення податкового законодавства відповідачем, зокрема, за несвоєчасне надання податкового розрахунку комунального податку за 4 квартал 2010 (граничний термін подання 09.02.2011, дата фактичного подання - 10.02.2011 вх. №278311), зобов'язаний був керуватися п. 7 Перехідних положень Податкового кодексу України, ані нормами статті 120 Податкового кодексу України.

Таким чином, виходячи з дії нормативно-правових актів у часі, в частині визначення відповідальності за порушення податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.06.2011 року, підлягає застосуванню спеціальна норма Податкового кодексу України, яка встановлює розмір відповідальності за порушення податкового законодавства, допущене до 30.06.2011 року у розмірі 1 грн.

Суд підкреслює, що звітність за 4 квартал 2010 платник податків повинен був надати до 09.02.2011, тобто спірні правовідносини виникли у 2011 році, у зв'язку з чим при визначення розміру відповідальності підлягають застосуванню саме норми п. 7 Перехідних положень Податкового кодексу України.

Слід зазначити, що визначення розміру відповідальності за вчинене податкове правопорушення відноситься до виключної компетенції податкового органу, тобто до дискреційних повноважень відповідача і суд не вправі перебирати на себе повноваження податкового органу, отже у суду відсутні повноваження самостійно визначати та нараховувати штрафні санкції за вчинене платником податків податкове правопорушення.

Під дискреційними повноваженнями суд розуміє повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Відповідно до положень статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Визначення за податковий орган розміру штрафу за вчинене правопорушення платником податків було б формою втручання у дискреційні повноваження позивача, що суперечить меті і завданню адміністративного судочинства.

У зв'язку з чим, суд вказує, що зазначене податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням основних принципів адміністративної процедури, встановлених ст. 2 КАС України, отже позовні вимоги в частині стягнення податкового боргу у сумі 153,25 грн. за податковим повідомленням-рішенням № 0004441503/0 від 23.03.2011не підлягають задоволенню.

Порядок стягнення податкового боргу за позовами податкових органів врегульований ст. ст. 59, 60 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п.59.3 ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до п.59.4 ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Проаналізувавши вищевикладене, суд приходить до висновку, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки орган державної податкової служби виносить податкову вимогу на суму такого податкового боргу.

Судом встановлено, що позивачем було виставлено відповідачеві податкову вимогу від 30.07.2010 № 1/235 на суму 13314,86 грн. (за кодом 14010100 - податок на додану вартість). У зв'язку з неможливістю вручення вимоги, остання розміщена на дошці оголошень 12.08.2010, про що складений акт 5912/24-1.

Податковим органом складена друга податкова вимога від 13.09.2010 №2/2962 на суму 13314,86 грн. (за кодом 14010100 - податок на додану вартість). У зв'язку з неможливістю вручення вимоги, остання розміщена на дошці оголошень 04.10.2010, про що складений акт 7671/24-1.

З особової картки платника податків з податку на додану вартість вбачається, що податковий борг платником податків не погашено.

Щодо необхідності повторного направлення податкових вимог платнику податків у разі збільшення розміру податкового боргу, суд зазначає наступне.

У підпункті 59.5 статті 59 Кодексу визначено, що у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ні Кодекс, ні наказ Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2010 року N 1037 "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків" не містять норми про необхідність повторного відправлення платнику податків податкової вимоги у разі збільшення податкового боргу. Тому орган державної податкової служби не має повноважень повторно надсилати податкову вимогу платнику податків у разі збільшення податкового боргу.

У разі якщо сума податкового боргу, зазначеного у позові про стягнення коштів за податковим боргом, більша, ніж сума податкового боргу, зазначеного в податковій вимозі, яка була надіслана платнику податків, орган державної податкової служби повинен надати суду документальне підтвердження того, що податковий борг збільшився після надсилання (вручення) платнику податків податкової вимоги.

Суд зазначає, що моментом виникнення обставин, які зумовили звернення до суду з позовом про стягнення коштів за податковим боргом, у разі збільшення суми податкового боргу після надсилання (вручення) податкової вимоги, є момент збільшення суми податкового боргу, але за умови, що таку податкову вимогу було надіслано платнику податків не менше ніж за 60 календарних днів з дня утворення первинної суми податкового боргу.

При цьому моментом збільшення суми податкового боргу є день, що настає за останнім днем строку, протягом якого підлягає сплаті сума податкового зобов'язання платника податку. Строк сплати податкового зобов'язання визначається статтею 57 Кодексу.

Якщо розмір податкового боргу збільшився після надсилання податкової вимоги, то податковий орган не повинен надсилати нову податкову вимогу незалежно від того, з якого саме податку збільшився податковий борг - із того, що зазначений у податковій вимозі, чи з іншого. При цьому заявник (позивач) не повинен подавати до суду доказів, що підтверджують надсилання повторних податкових вимог у разі, якщо податковий борг збільшився після надсилання податкової вимоги.

Водночас підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 Кодексу визначено, що податкова вимога вважається відкликаною у разі, якщо сума податкового боргу була погашена самостійно платником податків або органом стягнення. Тому разом із погашенням суми податкового боргу раніше надіслана платникові податків податкова вимога є відкликаною, а тому не може бути підставою для вжиття заходів із примусового стягнення податкового боргу.

Аналогічна позиція викладена в Листі Вищого адміністративного суду України від 12.04.2012 року № 1044/11/13-12 "Щодо строків звернення до адміністративного суду у справах, що виникають із податкових відносин у сфері погашення податкового боргу".

Судом встановлено, що згідно даних особового рахунку, що досліджувалися судом, відповідачем сума податкового боргу з податку на додану вартість не погашена.

Згідно з п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

У зв'язку зі складністю справи судом 16.04.2013 проголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 23.04.2013 постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Стягнути з рахунків у банку, що обслуговує Приватне підприємство "Абсолют - 2007" (ідентифікаційний код 34946547) податковий борг у сумі 13314,86 грн., в тому числі, з податку на додану вартість у сумі 13314,86 грн.

3.В інший частині позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Тоскіна Г.Л.