Рішення

від 10.12.2012 по справі 5015/4051/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.12 Справа№ 5015/4051/12

за позовом: прокурора Турківського району Львівської області в інтересах держави в особі

позивача: Явірська сільська рада Турківського району Львівської області

до відповідача: приватне підприємство "ОЛВЕР-999"

про розірвання договору купівлі-продажу земельної ділянки

суддя Фартушок Т.Б.

секретар Полюхович Х.М.

Представники:

прокурор: Телюк Г.В., прокурор прокуратури м.Львова;

від позивача: Гошовський Д.І.- сільський голова;

від відповідача: не з'явився;

Суть спору: Прокурор Турківського району в інтересах держави в особі: Явірської сільської ради Турківського району Львівської області, (с.Явора) звернувся до господарського суду з позовною заявою до приватного підприємства «ОЛВЕР-999» (м.Трускавець) про розірвання договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 4,60000 га, вартістю 1104321 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що Відповідач не виконав зобов'язання за договором купівлі-продажу від 27.06.2008р.

Ухвалою суду від 01.10.2012 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 12год. 30хв. 22.10.2012 р. Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах суду від 22.10.2012р., 05.11.2012р., 26.11.2012р. Строк розгляду спору продовжено на 15 днів за клопотання Відповідача згідно ухвали суду по даній справі від 26.11.2012р.

Представникам Учасників процесу по явці оголошено права та обов'язки, визначені ст.ст.20, 22, 28, 29, 38 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах господарського суду Львівської області по даній справі, які скеровані (оголошені) Учасникам процесу (підтвердженням чого є повідомлення про вручення поштових відправлень та письмові повідомлення Учасників Сторін про оголошення ухвали), зазначалось, що права та обов'язки учасників визначені ст.ст.20, 22, 28, 29, 38 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв про відвід судді не надійшло.

Прокурор в судове засідання з'явилась, позовні вимоги підтримала повністю з підстав, наведених у позовній заяві.

02.11.2012р. (вх.№ 906) від Прокурора поступили пояснення з додатком згідно опису.

Позивач забезпечив явку повноважного представника в судові засідання, позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві.

Протягом розгляду справи представником Позивача подано суду документи: додаткові пояснення по справі з додатками згідно опису.

Відповідач явку повноважних представників в судове засідання не забезпечив, явка визнавалась обов'язковою, був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судових засідань; вимог ухвал господарського суду Львівської області по даній справі в частині подання документів, в тому числі відзиву на позовну заяву, не виконав, про причини невиконання суду не повідомив.

Протягом розгляду справи представником Відповідача проти позову усно заперечено та подано довіреність на право здійснення представництва.

17.10.2012р. до господарського суду Львівської області надійшло клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи та надіслання на поштову адресу Відповідача копії позовної заяви .

З приводу даного клопотання в частині надіслання Відповідачеві копії позовної заяви суд зазначає наступне .

Відповідно до ч.1 ст.56 ГПК України, позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення. До позовної заяви додано опис вкладення з відбитком поштового штемпеля про надіслання Відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами. При чому, адресою надіслання є зазначена Відповідачем у договорі купівлі-продажу земельної ділянки від 27.06.2008р. (невиконання зобов'язань по якому є підставою позовних вимог) адреса місцезнаходження Відповідача, за якою, в тому числі, Відповідачем отримано ухвалу про порушення провадження у справі, підтвердженням чого є наявний в матеріалах справи опис вкладення №7901407548666 з відбитком поштового штемпеля від 16.10.2012р.

Враховуючи вищенаведене суд зазначає, що Прокурором було належним чином надіслано Відповідачу копію позовної заяви з доданими документами.

Суд також зазначає, що копію позовної заяви з додатками надіслано на вказану в Договорі адресу Відповідача, а згідно вимог п.5.8 Договору, Сторони несуть відповідальність за правильність вказаних у Договорі реквізитів та зобов'язані завчасно у письмовій формі повідомляти іншу Сторону про їх зміну; в матеріалах справи ж відсутні, Відповідачем не наведені доводи та не подані докази письмового повідомлення Позивача Відповідачем про зміну реквізитів.

Крім того, ГПК України не передбачено обов'язку суду щодо надіслання Відповідачу копії позовної заяви, як про це просить у клопотанні Відповідач.

Враховуючи вищенаведене, в суда відсутні правові підстави до задоволення клопотання в цій частині.

Суд також зазначає, що 26.11.2012р. представник Відповідача брала участь в судовому засіданні, проте, своїм правом на ознайомлення з матеріалами справи не скористалась.

З приводу клопотання від 17.10.2012р. в частині відкладення розгляду справи суд зазначає наступне .

Відповідач зазначає у клопотанні як підставу відкладення перебування представника у відпустці з 17.10.2012р. по 02.11.2012р.

Проте, суд зазначає, що Відповідачем не додано до клопотання жодного доказу щодо особи представника, як і доказу перебування такого у відпустці.

Крім того суд зазначає, що в силу вимог ст.28 ГПК України, особа не обмежена одним представником при здійсненні представництва. При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з ч.1-5 ст.28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (стаатті 32-34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні (Постанова пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції").

З врахуванням вищенаведеного в суда також відсутні правові підстави для задоволення клопотання в цій частині як необґрунтованого та безпідставного, проте, розгляд справи відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалі суду від 22.10.2012р.

Крім того, 26.11.2012р. до господарського суду Львівської області надійшло клопотання Відповідача про продовження строку розгляду справи, яке задоволене, про що зазначено в ухвалі суду від 26.11.2012р .

Також, у клопотаннях від 17.10.2012р. та від 26.11.2012р. Відповідач просив суд надсилати кореспонденцію по справі за вказаною ним поштовою адресою; клопотання задоволено, кореспонденція по справі надсилалась за вказаною Відповідачем поштовою адресою, підтвердженням чого є, в тому числі, повідомлення про вручення поштового відправлення від 06.11.2012р. №7901407621509 з відбитком поштового штемпеля.

В судовому засіданні суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

На органи прокуратури, відповідно до ст.121 Конституції України, ст.36-1 Закону України „Про прокуратуру", покладено представництво інтересів Держави в суді у випадках, визначених законом. Право на звернення прокурора або його заступника до Господарського суду в інтересах Держави передбачено п.6 ст.20 Закону України „Про прокуратуру" та ч.2 ст.2 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що "інтереси Держави" є оціночним поняттям, саме прокурор, згідно зі ст.36-1 Закону України "Про прокуратуру", самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави.

25.12.2007р. Явірською сільською радою Турківського району Львівської області (Позивач) винесено рішення № 216 „Про продаж земельної ділянки на земельному аукціоні" (далі - Рішення №216), відповідно до якого: 1) затверджено технічну документацію земельної ділянки площею 4,6га в ур. «Корчуатий» с.Явора в межах населеного пункту, яка виставляється на аукціон; затверджено стартову ціну продажу земельної ділянки в розмірі 1044321грн.; 3) вирішено продати земельну ділянку під будівництво гірськолижної бази на 300 місць.

На підставі наведеного Рішення №216 27.06.2008р. проведено аукціон та між Явірською сільською радою Турківського району Львівської області і переможцем аукціону ПП „ОЛВЕР-999" (Відповідач) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення (надалі-Договір), посвідчений 27.06.2008р. приватним нотаріусом Турківського районного нотаріального округу Федашом М.М. та зареєстрований в реєстрі за № 1107.

Об'єктом продажу за Договором є земельна ділянка, розташована в с.Явора Турківського району в урочищі "Корчувате", загальною площею 4,6000 га, кадастровий номер 4625587800:01:020:0001, цільове призначення-для будівництва гірськолижної бази на 300 місць.

Згідно п.1.1 Договору, Продавець (Позивач) зобов'язується в порядку та умовах, визначених у цьому договорі, та відповідно до чинного законодавства України передати у власність Покупця (Відповідача) земельну ділянку, що є предметом цього договору, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах , визначених у цьомі договорі, та відповідно до чинного законодавства України прийняти названу земельну ділянку та сплатити Продавцю встановлену за цим договором договірну ціну.

Предметом Договору є продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення, що характеризується наступними ознаками:

- місце розташування земельної ділянки: Львівська область, Турківський район, в межах населеного пункту села Явора Явірської сільської ради (в межах населеного пункту);

- площа земельної ділянки складає 4,6000 га (46000 (сорок шість тисяч) квадратних метрів);

- цільове призхначення земельної ділянки-для будівництва гірськолижної бази на 300 місць;

- земельна ділянка вільна від забудови;

- земельній ділянці присвоєний кадастровий номер: 4625587800:01:020:0001.

Згідно п.1.3 Договору, право власності Продавця на земельну ділянку підтверджується на підставі п.2 ст.83, п.6 ст.128 Земельного кодексу України та Рішенням Яворівської сільської ради Турківського району Львівської області 7-ї сесії 5-го скликання за № 216 від 25.12.2007 року.

Продавець протягом 3 (трьох ) календарних днів з дня оплати повної вартості земельної ділянки, зобов'язується передати покупцю земельну ділянку.Фактична передача земельної ділянки після та прийняття її Покупцем посвідчується Актом приймання-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін; обов'язок Продавця передати земельну ділянку Покупцю згідно цього Договору вважається виконаним і Покупець одержує у власність земельну ділянку після нотаріального посвідчення і державної реєстрації цього Договору та підписання Акту приймання-передачі уповноваженими представниками сторін.(п.п. 1.5,1.6. Договору).

Згідно п.2.1 Договору, відповідно до висновку про ринкову вартість земельної ділянки, визначеної на підставі її експертно грошової оцінки виконаною „Експозем" від 01.10.2007 року, становить 1044321,00 (один мільйон сорок чотири тисячі триста двадцять одна гривня 00 копійок) гривня.

У відповідності до рішення Яворівської сільської ради Турківського району Львівської області 7- ї сесії 5-го скликання за №216 від 25.12.2007 року, Протоколу №09 Аукціону з реалізації земельної ділянки в межах села Явора від 27.06.2008 року та домовленості сторін договору продаж земельної ділянки, визначеної в п.1.2. цього Договору, здійснюється за 1104321,00 грн. (п.2.2 Договору).

Згідно п.2.3 Договору, Покупець зобов'язується оплатити вартість земельної ділянки, визначеному у п.2.2 цього Договору, шляхом безготівкового перерахування покупцем суми коштів у гривнях на банківський рахунок продавця (номер рахунку-31510906700697, назва рахунку Явірська сільська рада-ЄДРПОУ 23949988, МФО-825014, банк ГУДК у Львівській області), протягом 30 календарних днів з дня нотаріального посвідчення цього договору (дата нотаріального посвідчення - 27.06.2008р.). До суми продажної ціни зараховується частково сплачений покупцем гарантійний внесок в розмірі 27608,03 гривень. Сума до перерахунку: 1076712,97 гривень, (без ПДВ). Окрім продажної ціни земельної ділянки, визначеної у п.2.2. цього Договору Покупець зобов'язаний: оплатити за відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва в сумі 16718 гривень на р/р 31515901700697, назва рахунку Явірська сільська рада-ЄДРПОУ 23949988, МФО-825014, банк ГУДК у Львіській області; протягом 15 календарних днів з дня нотаріального посвідчення цього договору;оплатити за виготовлення технічної документації в сумі 51000 гривень.

З підстав відсутності переказу на рахунок Яворівської сільської ради Відповідачем 1104321грн. повністю чи частково згідно Договору, Прокурор та Позивач просять розірвати договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 27.06.2008 року (Договір).

Позивач надіслав Відповідачу претензію від 30.05.2012р. з додатками згідно опису з проханням перерахувати кошти на поточний рахунок №31510906700697, підтвердженням чого є наявна в матеріалах справи копія повідомлення про вручення поштового відправлення та поштова квитанція з відбитками поштових штемпелів, однак вищенаведена сума на розрахунковий рахунок Позивача не повернута.

Також, Позивач на адресу Відповідача надіслав листи від 27.12.2010р. та від 15.03.2011р., в яких просив прибути Відповідача до сільської ради для розірвання даного договору; та в яких зазначалось, що у разі неявки Договір буде розірвано в примусовому порядку через суд; підтвердженням надіслання зазначених листів є наявні в матеріалах справи копії повідомлень про вручення поштових відправлень та поштові квитанції з відбитками поштових штемпелів.. Однак дані листи залишені Відповідачем без відповіді; Відповідачем не наведено доводів та не представлено доказів надання відповіді на листи Позивача.

При чому суд зазначає, що вищенаведені листи направлялись Позивачем на вказану в Договорі адресу Відповідача, а згідно вимог п.5.8 Договору, Сторони несуть відповідальність за правильність вказаних у Договорі реквізитів та зобов'язані завчасно у письмовій формі повідомляти іншу Сторону про їх зміну; в матеріалах справи ж відсутні, Відповідачем не наведені доводи та не подані докази письмового повідомлення Позивача Відповідачем про зміну реквізитів.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В силу положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що рішенням Яворівської сільської ради від 25.12.2007р. №216, яке згідно ст. 144 Конституції України є обов'язковим для виконання на відповідній території, було затверджено стартову ціну продажу земельної ділянки, зазначеної в п.1 цього рішення в розмірі 1 044 321, 00 грн.

В силу положень ч.1 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до ст. 122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно ч.7 ст. 128 Земельного кодексу України, документ про оплату або про сплату першого платежу (у разі продажу земельної ділянки з розстроченням платежу) підставою для видачі державного акта на право власності на земельну ділянку та її державної реєстрації.

Однак, Відповідач документ про оплату платежу не представив, тому державний акт на право власності на земельну ділянку не виготовлений, що відповідає вимогам ч.7 ст.128 Земельного кодексу України та підтверджується листом №382 від 24.10.2012р. Турківського районного виробничого відділу ЛРД «Центр державного земельного кадастру».

Право власності на придбану земельну ділянку виникає після одержання державного акта на право власності на землю, який видається покупцеві за умови сплати ним вартості придбаної земельної ділянки.

Крім того, у зв'язку з невиконанням Відповідачем умов договору, сторонами не підписано акту приймання-передачі земельної ділянки.

Порядок зміни та розірвання господарських договорів встановлений статтею 188 ГК України, згідно приписів якої, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Згідно п.4.2 Договору, у разі, якщо Покупець не сплатить встановлену в цьому договорі ціну або відмовиться прийняти дану земельну ділянку, продавець має право вимагати прийняття даної земельної ділянки і сплати ціни, а також відшкодування збитків, завданих затримкою виконання.

Враховуючи вищенаведене, Позивач надсилав претензію від 30.05.2012р. до ПП „ОЛВЕР-999" з проханням перерахувати кошти на поточний рахунок №31510906700697, однак вищенаведена сума на розрахунковий рахунок позивача не повернута.

Крім того, як встановлено вище, Позивач на адресу Відповідача надіслав листи від 27.12.2010р. та від 15.03.2011р., в яких просив прибути Відповідача до сільської ради для розірвання даного договору. Однак дані листи залишені Відповідачем без відповіді.

При цьому суд зазначає, що як зазначено в резолютивній частині Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 у справі щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

За таких обставин, недотримання позивачем вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання оспорюваного договору (постанова Верховного Суду України від 01.12.2009 N 50/101-08).

Аналогічна позиція відображена у інформаційному листі Вищого господарського суду України від 15.01.2010 р. N 01-08/12 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права (за матеріалами справ, розглянутих Верховним Судом України)».

Матеріалами справи підтверджено, що Позивач свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а Відповідач свої зобов'язання у повному обсязі не виконав і станом на час подання позову та розгляду справи по суті на рахунок Яворівської сільської ради не поступила сума в розмірі 1104321грн. повністю чи частково.

Факт наявності заборгованості Відповідачем в установленому порядку не заперечено, належним чином доведений, документально підтверджений, у зв'язку чим суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Зобов'язання Відповідача щодо здійснення оплати за земельну ділянку є істотною умовою Договору, яка порушена Відповідачем, внаслідок чого Позивач позбавлений того, на що він розраховував при укладенні Договору.

Крім цього суд зазначає, що з метою залучення інвестицій було розроблено генплан, згідно якого передбачено розташування туристичної бази на вказаній земельній ділянці.

При цьому суд зазначає, що згідно доводів Позивача (пояснення від 10.12.2012р.), Відповідач не мав наміру освоювати згідно Договору земельну ділянку, оскільки розмістив оголошення про продаж такої.

Також суд зазначає, що представник Позивача (сільський голова) зазначив про неможливість відчуження даної земельної ділянки будь-якій іншій особі за наявності нерозірваного Договору, а відтак, надходження інвестицій до сільського бюджету.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються; якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Відповідно до вимог ст.4.-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

10.12.2012року у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний, з врахуванням вихідних, 17.12.2012р.

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України, беручи до уваги те, що спір виник з вини Відповідача, судові витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4, 4-5, 4-7, 33, 43, 49, 75, 82-87, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Розірвати договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 27.06.2008р., укладений між Явірською сільською радою Турківського району Львівської області (82522, Львівська обл., Турківський р.-н, с.Явора, ідентифікаційний код 04373459) і приватним підприємством "ОЛВЕР-999"(82200, Львівська обл., м.Трускавець, вул.В.Стуса, 13, кВ.8, ідентифікаційний код 30250871), площею 4,6000га, за ціною 1104321грн., кадастровий номер 4625587800:01:020:0001, що знаходиться за адресою: с.Явора Турківського району Львівської області, посвідчений приватним нотаріусом Турківського районного нотаріального округу Федаш М.М. та зареєстрований в реєстрі за №1107.

3. Стягнути з приватного підприємства "ОЛВЕР-999"(82200, Львівська обл., м.Трускавець, вул.В.Стуса, 13, кВ.8, ідентифікаційний код 30250871) на користь спеціального фонду Державного бюджету України 1073грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя Фартушок Т.Б.