Рішення

від 18.04.2013 по справі 910/2458/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2458/13 18.04.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Рамірент Україна», м. Київ доТовариства з обмеженою відповідальністю «СВМ-ЮГ», м.Київ простягнення 9 938,16 грн. Суддя - Жагорнікова Т.О.

за участю уповноважених представників:

від позивача - Колбасов Ю.О. (дов. №б/н від 21.12.2012 р.);

від відповідача - не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рамірент Україна» (надалі - ТОВ «Рамірент Україна») звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «СВМ-ЮГ» (надалі - ТОВ «СВМ-ЮГ») про стягнення 10 226,30 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконує умови договору оренди обладнання №ОК0125 від 27.05.2011 р., в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 2 385,00 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача компенсацію за відновлювальний ремонт обладнання у розмірі 6 500,00 грн., а також пеню у розмірі 1 341,30 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.02.2013 р. порушено провадження у справі № 910/2458/13 розгляд справи призначено на 21.02.2013 р.

В судовому засіданні 21.02.2013 р. представник позивача надав клопотання про доручення додаткових документів до матеріалів справи, надав клопотання про зменшення суми позовних вимог, в які просить стягнути з відповідача 9 555,13 грн.

Відповідно до пункту 3.10 постанови пленум Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», визначено, що передбачені частиною четвертою статті 22 Господарського процесуального кодексу України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Дослідивши надані докази, суд вирішив прийняти до розгляду заяву про зменшення позовних вимог та розглядати позовні вимоги з урахуванням зменшення суми позовних вимог.

Крім того, представник позивача надав усні пояснення по суті спору та просив суд задовольнити позов у повному обсязі з у рахуванням заяви про зменшення суми позовних вимог.

Відповідач в судове засідання 21.02.2013 р. не з'явився, своїх представників не направив, вимог ухвали суду не виконав, заяв, клопотань не подав.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.02.2013 р., на підставі ст. 77, 86, Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 12.03.2012 р.

В судовому засіданні 12.03.2013 р. представник позивача надав клопотання про доручення додаткових документів до матеріалів справи, надав усні пояснення по суті спору та просив суд задовольнити позов у повному обсязі з урахуванням заяви про зменшення суми позовних вимог.

Відповідач в судове засідання 12.03.2013 р. не з'явився, своїх представників не направив, вимог ухвали суду не виконав, заяв, клопотань не подав.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.03.2013 р., на підставі ст. 77, 86, Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 02.04.2013 р.

В судовому засіданні 02.04.2013 р. представник позивача надав додаткові письмові пояснення, надав додаткові документи до матеріалів справи просив суд задовольнити позов у повному обсязі з урахуванням заяви про зменшення суми позовних вимог.

Відповідач в судове засідання 02.04.2013 р. не з'явився, своїх представників не направив, вимог ухвали суду не виконав, заяв, клопотань не подав.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.04.2013 р., на підставі ст. 77, 86, Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 18.04.2012 р.

Під час перебування справи на розгляді в суді позивач, користуючись передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України правами, в судовому засіданні 18.04.2013 р. подав заяву про збільшення позовних вимог, з якої вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача 9 938,16 грн.

Відповідно до пункту 3.10 постанови пленум Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», визначено, що передбачені частиною четвертою статті 22 Господарського процесуального кодексу України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Дослідивши надані докази, суд вирішив прийняти до розгляду заяву про збільшення позовних вимог та розглядати позовні вимоги з урахуванням збільшення суми позовних вимог.

В судовому засіданні 16.04.2013 р. представник позивача надав клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи, усні пояснення по суті спору та просить суд задовольнити позов у повному обсязі з урахуванням заяви про збільшення.

Представник відповідача у судове засідання 18.04.2013 р. не з'явився, відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 04205, м.Київ, просп. Оболонський, буд. 26, на яку було відправлено ухвали суду, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА №026464 від 19.03.2013 р. Проте поштові відправлення з ухвалами господарського суду міста Києва повертались до суду з відміткою «інші причини, що не дали змогу виконати».

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.05.2011 р. між ТОВ «Рамірент Україна» (надалі - орендодавець) та ТОВ «СВМ-ЮГ» (надалі - орендар) було укладено договір оренди обладнання №ОК0125 (надалі -Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове оплатне користування будівельне та інше обладнання (надалі -обладнання), яке є об'єктом права власності орендодавця. Орендар використовує отримане за цим Договором обладнання у власній господарській діяльності, дотримуючись вимог законодавства України та положень цього Договору.

Згідно до п. 1.2 Договору найменування обладнання, його комплектність, технічні характеристики тощо (інші особливості в разі необхідності), відновна вартість, ціна та строк оренди по кожній одиниці обладнання зазначаються в Протоколі погодження істотних умов (надалі - Протокол), який є невід'ємною частиною цього Договору, та який сторони зобов'язуються підписувати в кожному випадку передання в оренду обладнання за цим Договором.

За змістом п.п. 3.3, 3.4 Договору в день отримання Орендодавцем Протоколу згідно із п. 3.2.1. Договору, Орендодавець виставляє орендарю рахунок-фактуру (електронною поштою або факсимільним повідомленням або особисто) на здійснення попередньої оплати. Факт передачі кожної одиниці обладнання засвідчується підписанням уповноваженими представниками сторін акту прийому-передачі.

Пунктом 6.2 Договору встановлено, що орендна плата нараховується в розмірі, встановленому орендодавцем за добу, тиждень або календарний місяць оренди одиниці обладнання, узгодженому та наведеному у відповідному Протоколі до цього Договору, з можливістю отримання Орендарем за рішенням Орендодавця відповідних знижок.

Відповідно до п. 6.4 Договору якщо орендоване обладнання передано на невизначений строк, оплата орендної плати здійснюється згідно умов вказаних у відповідному Протоколі, але не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним. В будь-якому разі, орендар зобов'язаний сплатити орендну плату за весь час фактичного користування обладнанням, протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання орендарем відповідної вимоги та рахунку-фактури від орендодавця, яку останній має право надіслати в будь-який час протягом всього строку оренди обладнання.

Згідно п. 6.5 Договору у випадку повернення орендарем обладнання раніше закінчення строку оренди згідно Протоколу до цього Договору, сторони діють в такому випадку в наступному порядку:

- орендар повертає обладнання на склад орендодавця у встановленому Договором порядку;

- сторони підписують акт виконаних робіт (наданих послуг), яким оформлюють надання послуг оренди;

- в день повернення обладнання у встановленому Договором порядку орендар письмово повідомляє орендодавця про зайво передплачену орендну плату, а також про необхідність повернення орендарю вказаної суми або про її зарахування в рахунок орендної плати за оренду інших об'єктів обладнання (якщо такі будуть) та (або) інших платежів за Договором.

У випадку повернення орендарем обладнання раніше закінчення строку оренди згідно Протоколу до цього Договору, орендна плата нараховується в розмірі, встановленому орендодавцем за добу користування Обладнанням.

На виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв в оренду обладнання, що підтверджується актами прийому-передачі та повернув орендоване обладнання позивачу, що підтверджується актами повернення.

Актами прийому-передачі оренди №РУ-00002449 від 23.07.2011 р., №РУ-00002057 від 04.07.2011 р., №РУ-00000629 від 05.08.2011 р. (копії яких знаходяться в матеріалах справи та оригінали яких було оглянуто в судовому засіданні), сторонами було погоджено перелік, ідентифікація, кількість, комплектність обладнання, строк та ціну оренди одиниці обладнання.

За кожний звітній місяць між позивачем та відповідачем були підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №РУ-00002501 від 31.05.2011 р. на суму 1 152,00 грн., №РУ-00002631 від 03.06.2011 р. на суму 1 152,00 грн., №РУ-00003255 від 30.06.2011 р. на суму 3 060,00 грн., №РУ-00003403 від 04.07.2011 р. на суму 612,00 грн., №РУ-00004129 від 31.07.2011 р. на суму 31 806,00 грн., №РУ-00004316 від 08.08.2011 р. на суму 1 080,00 грн., №РУ-00004710 від 25.08.2011 р. на суму 20 520,00 грн., №РУ-00004759 від 29.08.2011 р. на суму 23598,00 грн. (копії яких знаходяться в матеріалах справи та оригінали яких було оглянуто в судовому засіданні), в яких наведено детальний розрахунок орендної плати за період з 27.05.2011 р. по 06.12.2011 р. на загальну суму 82 980,00 грн.

Відповідач частково сплатив за вказаний період орендну плату у розмірі 80 595,00 грн. що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по сплаті орендних платежів за Договором з 27.05.2011 р. по 06.12.2011 р., у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 2 385,00 грн. (за Актом прийому передачі №РУ-0002057 від 04.07.2011 р.) Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача компенсацію за відновлювальний ремонт обладнання у розмірі 6 500,00 грн., а також пеню у розмірі 1 053,16 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Договір є договором найму (оренди), а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Як вбачається з матеріалів справи обладнання було повернуто орендодавцю, що підтверджується актами повернення №РУ-0001956 від 04.07.2011 р., №РУ-0002994 від 29.08.2011 р., №РУ-0001500 від 03.06.2011 р., №РУ-0002918 від 23.08.2011 р., №РУ-0002590 від 08.08.2011 р. (копії яких знаходяться в матеріалах справи та оригінали яких було оглянуто в судовому засіданні).

Відповідно до п. 5.11 Договору підтвердженням факту повернення орендованого Обладнання Орендодавцю є відповідним чином складений та підписаний Акт повернення. До підписання Сторонами Акту повернення або розірвання Договору (в тому числі шляхом відмови від Договору у випадках встановлених Договором або законодавством України), Обладнання вважається таким, що знаходиться в користуванні Орендаря та не повернуто Орендодавцю. У випадку, коли Обладнання, яке повертається Орендарем Орендодавцю, прибуло на склад Орендодавця без супроводу уповноваженої на підписання відповідних документів особи, як передбачено у п. 5.10 цього Договору, Орендодавець має право встановити та засвідчити факт повернення Обладнання одноособово, навіть якщо Акт повернення не є підписаний відповідною уповноваженою особою Орендаря.

Зазначені вище акти повернення робіт не підписані відповідачем, проте, з огляду на зміст п. 5.11. Договору Орендодавець має право встановити та засвідчити факт повернення Обладнання одноособово.

Матеріалами справи (актами прийому-передачі, актами повернення, актами здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) підтверджується факт передачі обладнання, його повернення та правомірне нарахування орендної плати у період з 27.05.2011 р. по 06.12.2011 р. у розмірі 82 980,00 грн.

Відповідач частково сплатив за вказаний період орендну плату у розмірі 80 595,00 грн. що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача компенсацію понесених витрат по відновлювальному ремонту обладнання у розмірі 6 500,00 грн., про що суд зазначає наступне.

У випадку виходу обладнання із ладу при його використанні Орендарем, останні повинен здійснити наступні дії. (п.12.1 Договору).

Призначити уповноваженого представника для сумісного огляду технічного стану Обладнання та складання Акту огляду технічного стану Обладнання (п. 12.1.3. Договору).

За результатами сумісного огляду Обладнання представниками Орендодавця та Орендаря складається Акт огляду технічного стану Обладнання. У вказаному Акті огляду технічного стану Обладнання відображається характер поломки, а також причини, в результаті яких відбулася поломка (п. 12.2 Договору).

Відповідно до п. 12.3. Договору якщо поломка стала наслідком неправильного використання Обладнання, самовільного втручання, ремонту та інших обставин, які свідчать про вину Орендаря у поломці Обладнання, відповідні дані заносяться в Акт огляду технічного стану Обладнання. Цей Акт огляду технічного стану Обладнання є підставою для покладення на Орендаря обов'язку відшкодування збитків Орендодавця в порядку, встановленому законом та даним Договором.

Згідно із п. 12.4. Договору відмова від підпису Акту огляду технічного стану Обладнання з боку Орендаря дає право Орендодавцю запросити для огляду та складання Акт/ незалежного фахівця та/або двох своїх робітників та скласти Акт огляду технічного стану Обладнання за його/їх участю і підписом. Вказаний Акт огляду технічного стану Обладнання також є підставою для покладення на Орендаря обов'язку відшкодування збитків Орендодавця в порядку, встановленому законом та договором. В разі незгоди Орендаря з висновками незалежного фахівця та/або двох своїх робітників Орендодавця, викладеними в Акті огляду технічного стану Обладнання, Сторони вирішують даний спір у судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що після повернення обладнання з урахуванням п. 12.4. Договору, представниками позивача були складені Акти технічного огляду №1956/1 від 04.07.2011 р., №1956/2 від 04.07.2011 р. та №1956/3 від 04.07.2012 р. (копії яких знаходяться в матеріалах справи та оригінали яких було оглянуто в судовому засіданні) якими було встановлено технічні несправності деякого обладнання.

Позивачем було надано відповідачу Акт надання послуг №4526 від 31.07.2011 р. (копії якого знаходяться в матеріалах справи та оригінал якого було оглянуто в судовому засіданні), відповідно до якого відповідач повинен компенсувати позивачу за відновлювальний ремонт пошкодженого обладнання на загальну суму 27 990,02 грн.

Судом встановлено, що відповідач виконав взяті на себе зобов'язання по Договору частково, а саме відшкодував позивачу компенсацію за відновлений ремонт пошкодженого обладнання на суму 21 490,02 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 3 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 6.4 Договору строк виконання грошового зобов'язання відповідача по сплаті орендних платежів за Договором на момент подачі позову настав.

Таким чином, з урахуванням оплати встановлених судом оплат, заборгованість відповідача по сплаті орендних платежів у період з 27.05.2011 р. по 06.12.2011 р. становить 2 385,00 грн. (за Актом прийому передачі №РУ-0002057 від 04.07.2011 р.) (82 980,00 грн. - 80 595,00 грн.), а заборгованість з приводу компенсації відновлювального обладнання становить 6 500,00 грн. (за Актом РУ-00004529 від 31.07.2011 р.) (27991,02 грн. - 21 490,02 грн.).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача за оренду обладнання 2 385,00 грн. та компенсації за відновлювальний ремонт у розмірі 6 500,00 грн. на підставі Договору. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ «СВМ-ЮГ» обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Рамірент Україна» про стягнення з ТОВ «СВМ-ЮГ» заборгованості у розмірі за оренду обладнання 2 385,00 грн. та компенсації за відновлювальний ремонт у розмірі 6 500,00 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Крім основної суми заборгованості позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню у розмірі 1 053,16 грн., з приводу чого суду зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 9.1.1. Договору за прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань Орендаря перед Орендодавцем за цим Договором, орендар зобов'язаний сплатити Орендодавцю штрафні санкції у розмірі подвійної обліковою ставки НБУ, яка діяла під час такого прострочення, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.

Згідно ч. 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22 листопада 1996 року розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши арифметичний розрахунок в частині позовних вимог про стягнення пені, встановив, що визначений позивачем розмір пені у сумі 1 053,16 грн. перевищує розмір пені, яка може бути нарахована за період з моменту прострочення зобов'язання (з 06.08.2011 р.), а отже підлягає частковому стягненню з відповідача у розмірі 1 051,96 грн. (за період з 06.08.2011 р. по 06.12.2011р.).

При цьому, суд зазначає, що правильним розрахунок пені буде наступним:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 2385,00 07.12.2011 - 22.03.2012 107 7.7500 % 0.042 % 108.37 2385,00 23.03.2012 - 07.06.2012 77 7.5000 % 0.041 % 75.26 В інший частині суд перевірив та погоджується з наданими позивачем розрахунками пені (викладених у письмових пояснення від 03.04.2013 р.)

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по орендній платі у розмірі 2385,00 грн. (за Актом прийому передачі №РУ-0002057 від 04.07.2011 р.) , компенсації за відновлювальний ремонт обладнання у розмірі 6 500,00 (за Актом РУ-00004529 від 31.07.2011 р.) та пені у розмірі 1 051,96 грн. (за період з 30.08.2011 р. по 07.06.2012 р.).

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Рамірент Україна» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СВМ-ЮГ» (04205, м.Київ, проспект Оболонський, буд. 26; ідентифікаційний код 33172697) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рамірент Україна» (04074, м. Київ, вул. Бережанська, 9; ідентифікаційний код 32664239) заборгованість по оренді у розмірі 2 385 (дві тисячі триста вісімдесят п'ять) грн. 00 коп., компенсації за відновлення обладнання у розмірі 6 500 (шість тисяч п'ятсот) грн. 00 коп., пеню у розмірі 1 051 (одна тисяча п'ятдесят одна) грн. 96 коп. та судовий збір у розмірі 1 720 (тисяча сімсот двадцять) грн. 29 коп.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 22.04.2013 р.

Суддя Т.О. Жагорнікова