Постанова

від 24.04.2013 по справі 812/2983/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 квітня 2013 року Справа № 812/2983/13-а

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Дибова О.А., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в Артемівському районі міста Луганська Луганської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансекспедиціяпостачплюс" про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 61433,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

28 березня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції в Артемівському районі міста Луганська Луганської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансекспедиціяпостачплюс" про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 61433,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансекспедиціяпостачплюс" зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Луганської міської ради 21.09.2012 року. На обліку в ДПІ в Артемівському районі міста Луганська Луганської області ДПС знаходиться з 24.09.2012 року. Позивач зазначає, що станом на 11.03.2013 року відповідач має податковий борг з податку на додану вартість у сумі 61433,00 грн., а саме:

- самостійно визначена відповідачем сума податкових зобов'язань по декларації з податку на додану вартість від 17.12.2012 року № 27448 в сумі 26175,00 грн., термін сплати 30.12.2012 року;

- самостійно визначена відповідачем сума податкових зобов'язань по декларації з податку на додану вартість від 14.01.2013 року № 29426 в сумі 35258,00 грн., термін сплати 30.01.2013 року.

У відповідності до діючого законодавства, відповідачу направлено податкову вимогу №45 від 04.01.2013 року.

У зв'язку з чим, позивач просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та стягнути суму заборгованості у розмірі 61433,00 грн. в судовому порядку.

Ухвалою від 29 березня 2013 року справу призначено до розгляду у порядку скороченого провадження.

Ухвала про відкриття скороченого провадження направлена відповідачу на адресу: 91038, Луганська область, м. Луганськ, вул. Даргомижського, 2Є, каб. 320 повернулась до суду з відміткою пошти «за зазначеною адресою не знаходиться» (а.с.19).

Відповідач зареєстрований за вищезазначеною адресою та відомості про зміну свого місця знаходження державному реєстратору не надавав.

Відповідно до положень ч. 11 ст.35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

У встановлений судом строк відповідачем не подано ані заперечень проти позову, ані заяви про визнання позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансекспедиціяпостачплюс" зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Луганської міської ради 21.09.2012 року (а.с.8).

На обліку в ДПІ в Артемівському районі міста Луганська Луганської області ДПС знаходиться з 24.09.2012 року, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 24.09.2012 №271 (а.с.7).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200074715 є платником податку на додану вартість (а.с.23).

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 20.1.28 ст. 20 Податкового кодексу України, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства..

Статтею 14 Податкового кодексу України наведено перелік основних понять, які використовуються у Податковому кодексі України, зокрема:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 36 Податкового кодексу України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та платою податку на додану вартість.

Відповідно до 14.1.178. ст..14 Податкового кодексу України податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу;

Податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді (п.14.1.179 ст.14 Податкового кодексу України)

Відповідно до пункту 126.1. статті 126 Податкового кодексу України (в редакції яка діяла на час виникнення правовідносин) у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем до державної податкової інспекції в Артемівському районі міста Луганська Луганської області ДПС подано податкові декларації з самостійно визначеними сумами податкових зобов'язань, а саме:

- декларація з податку на додану вартість за листопад 2012 року від 17.12.2012 року № 27448 в сумі 26175,00 грн., термін сплати 30.12.2012 року (а.с.13-14)

- декларація з податку на додану вартість за грудень 2012 року від 14.01.2012 року № 29426 в сумі 35258,00 грн., термін сплати 30.01.2013 року (а.с.15-16).

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання зазначеної норми Податкового кодексу України Державною податковою інспекцією в Артемівському районі міста Луганська Луганської області Державної податкової служби 04 січня 2013 року було винесено відповідачу як платнику податків податкову вимогу №45 на загальну суму 26175 грн. (а.с.10). Зазначену податкову вимогу було надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням, проте конверт повернувся з відміткою пошти: "за зазначеною адресою не проживає" (а.с.10 зворотній бік).

Сума заборгованості також підтверджується довідкою про суми податкового боргу (а.с.11), розрахунком заборгованості (а.с.12) та обліковою карткою (а.с.22).

Оскільки податкова вимога від 04 січня 2013 року №45, є чинною (доказів про відкликання податкової вимоги суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу дотримані вимоги норм податкового законодавства.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1.статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. (пункт 95.3 статті 95 Податкового кодексу України)

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позовні вимоги Державної податкової інспекції в Артемівському районі міста Луганська Луганської області ДПС про стягнення податку на додану вартість в розмірі 61433,00 грн., є обґрунтованими, а адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в Артемівському районі міста Луганська Луганської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансекспедиціяпостачплюс" про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 61433,00 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансекспедиціяпостачплюс" (ідентифікаційний код 38413542, адреса: 91038, Луганська область, м. Луганськ, вул. Даргомижського, 2Є, каб. 320) на користь Державної податкової інспекції в Артемівському районі міста Луганська Луганської області Державної податкової служби (91021, Луганська область, м. Луганськ, вул. Тімірязєва, 12а) на р/р 31110029700003 код платежу 14010100, одержувач УДКУ у м. Луганську ГУДКУ у Луганській області (код 24046582) банк ГУ ДКСУ у Луганській області, МФО 804013 податковий борг з податку на додану вартість за період з 01.11.2012 по 31.12.2012 в сумі 61433,00 (шістдесят одна тисяча чотириста тридцять три гривні 00 коп.) гривні.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя О.А. Дибова