Рішення

від 19.04.2013 по справі 5011-73/17375-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-73/17375-2012 19.04.13 Господарський суд міста Києва у складі колегії суддів: Баранова Д.О. (головуючий), Марченко О.В., Стасюка С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Житлово-будівельного кооперативу "Сатурн-1"

про стягнення 9864,18 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Кузьміна К.В.

від відповідача: Бойко О.С.

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 19.04.2013р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ПАТ "Київенерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ЖБК "Сатурн-1" про стягнення заборгованості за надані послуги за спожиту теплову енергію в розмірі 92 671,75 грн., 3% річних від простроченої суми в розмірі 5142,41грн., пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у розмірі 4 244,54 грн. та інфляційні витрати у розмірі 477,23 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді. На виконання умов договору позивачем здійснено поставку теплової енергії, проте за отриману теплову енергію відповідач розрахувався частково у зв'язку із чим утворилась заборгованість.

Відповідач у відзиві просив відмовити в задоволенні позовних вимог, покликаючись на те, що ним було сплачено за поставлену теплову енергію, проте платіжні доручення не були враховані позивачем. Також, зазначає, що позивачем при здійсненні розрахунку вартості поставленої теплової енергії застосовано тариф, який не набрав чинності на момент поставки, а також тариф застосовано в односторонньому порядку всупереч умовам договору.

Ухвалою суду від 05.12.2013р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 16.01.2013р.

Розгляд справи відкладався в зв'язку із неявкою сторін з 16.01.2013р. на 30.01.2013р. та оголошувалась перерва з 30.01.2013р. до 06.02.2013р. та до 20.02.2013р.

20.02.2013р. в судовому засіданні судом постановлено ухвалу про розгляд справи колегією суддів.

Розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 21.02.2013р. визначено колегію для розгляду справи №5011-73/17375-2012 у складі: Баранова Д.О. (головуючий), Марченко О.В., Стасюка С.В.

Ухвалою від 25.02.2013р. справу прийнято колегією до провадження та призначено до розгляду.

У зв'язку з перебуванням судді Баранова Д.О. на лікарняному, розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 27.02.2013р., справу №5011-73/17375-2012 передано на розгляд колегії суддів: Власова Ю.Л. (головуючий), Марченко О.В., Стасюка С.В.

Ухвалою суду справу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 20.03.2013р.

У зв'язку з виходом судді Баранова Д.О., розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 20.03.2013р. справу №5011-73/17375-2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: Баранов Д.О. (головуючий), Марченко О.В., Стасюк С.В.

У зв'язку з неявкою представника відповідача розгляд відкладався з 20.03.2013р. на 03.04.2013р. та до 19.04.2013р.

Крім цього, 11.01.2013р. позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій він просив стягнути із відповідача 72 535,93 грн. у зв'язку із частковим погашенням відповідачем заборгованості.

Також, 10.04.2013р. позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій зазначив, що протягом листопада 2012р. - березня 2013р. відповідачем було повністю погашено суму основного боргу в розмірі 92 671,75 грн., у зв'язку із чим просив стягнути з відповідача 477,23 грн. інфляційних втрат, 5142,41 грн. 3% річних, 4244,54 грн. пені, всього 9864,18 грн.

Відповідач проти розрахунку 3% річних заперечив, покликаючись на те, що 3% річних повинні нараховуватись без врахування боргу попередніх періодів, а тому визнав суму на 4721,77 грн.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2000р. між АЕК «Київенерго» (енергопостачальна організація) та ЖБК «Сатурн-1» (абонент) було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №810324, згідно п. 1.1 предметом якого є постачання та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 2.3.2 договору абонент зобов'язався виконати умови та порядок сплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку №4 до договору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Додатком №4 до договору сторони обумовили порядок розрахунків.

Згідно п. 3 додатку №4 споживач сплату абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань по оплаті за отриману теплову енергію в період з 01.12.2010р. по 01.05.2012р. утворилась заборгованість в сумі 92 671,75 грн.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 цього Кодексу якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач доказів здійснення оплати заборгованості в сумі 97 115,77 грн. на момент звернення позивача до суду не надав.

В ході розгляду справи позивачем подавались заяви про уточнення позовних вимог, в яких фактично зменшувались позовні вимоги у зв'язку із погашенням заборгованості після порушення провадження у справі.

10.04.2013р. позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог (яка розцінюється судом як фактичне зменшення позовних вимог згідно ст. 22 ГПК України), в якій зазначив, що протягом листопада 2012р. - березня 2013р. відповідачем було повністю погашено суму основного боргу в розмірі 92 671,75 грн., у зв'язку із чим просив стягнути з відповідача 477,23 грн. інфляційних втрат, 5142,41 грн. 3% річних, 4244,54 грн. пені всього 9864,18 грн.

За приписами ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 3.5 додатку №4 до договору у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду енергопостачальна організація нараховує абоненту пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5% за кожен день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

На підставі зазначених положень відповідачу нараховано 4244,54 грн. пені.

Відповідач не оспорював розміру пені.

Крім цього, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначених положень відповідачу нараховано 477,23 грн. інфляційних втрат. Відповідач не оспорював розміру нарахованих інфляційних втрат.

В поданій заяві про уточнення позовних вимог позивач просить стягнути із відповідача 5142,41 грн. 3% річних.

Відповідач проти наданого позивачем розрахунку 3% річних заперечив, покликаючись на те, що 3% річних повинні нараховуватись без врахуванням боргу попередніх періодів, тобто без врахування суми заборгованості за попередній місяць, а лише суму заборгованості за місяць за який нараховуються відсотки, тому визнав суму 580,75 грн.

Проте, із доводами відповідача суд не погоджується, оскільки ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачає нарахування 3% річних саме від простроченої суми.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (згідно абз 6 п. 2 Листа ВГСУ «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» N01-06/928/2012 від 17.07.2012р.)

В порядку, передбаченому ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши обставини справи та докази у даній справі, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 9864,18 грн. обгтрунтованими.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 49, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю .

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Сатурн-1" (03194, м. Київ, пр.-т. Л. Курбаса, 13-А, ідентифікаційний код: 22893628) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідентифікаційний код: 00131305) 477,23 грн. інфляційних втрат, 5142,41 грн. 3% річних, 4244,54 грн. пені, 197,28 грн. судового збору.

3. Повернути на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідентифікаційний код: 00131305) з Державного бюджету України судовий збір сплачений платіжним дорученням №18390 від 23.11.2012р. (на рахунок: - 31215206783001, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача - 820019, отримувач коштів - ГУ ДКСУ у м. Києві, код отримувача 37993783, призначення платежу: 22030001) в сумі 1853,44 грн.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Головуючий Баранов Д.О.

Судді Марченко О.В.

Стасюк С.В.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 24.04.2013р.