Рішення

від 15.10.2012 по справі 5015/3629/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.12 Справа№ 5015/3629/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бережанський квартал"

до відповідача Приватного підприємства "МЕГА-ТЕХ"

про стягнення коштів

ціна позову : 22278,06 грн.

суддя Фартушок Т.Б.

секретар Сорочик В.Ю.

Представники:

від позивача: Рудь Н.М.- представник, довіреність в матеріалах справи;

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бережанський квартал" звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до приватного підприємства "МЕГА-ТЕХ" про стягнення коштів; ціна позову: 22278,06 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області №5015/3629/12 від 03.09.2012р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 12год. 15хв. 24.09.2012р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалі господарського суду Львівської області по даній справі від 24.09.2012р.

Представнику Позивача оголошено права і обов'язки, визначені ст.ст.20, 22, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах господарського суду Львівської області по даній справі, які скеровані в тому числі і Відповідачу (підтвердженням чого є дані реєстрів вихідної кореспонденції Господарського суду Львівської області та наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень) зазначено, що права та обов'язки сторін визначені ст.ст.20, 22, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв про відвід судді не надходило.

Представник Позивача в судове засідання з'явилась, позовні вимоги підтримала повністю.

Протягом розгляду справи Позивачем подано наступні документи: довіреність на право здійснення представництва, довідку з ЄДРПОУ на Відповідача; повідомлення про відсутність обставин передбачених п.2 ч.1 ст.62 ГПК України; акти звірки взаєморозрахунків за період з 19.10.2011р.-01.10.2012р. та з 01.01.2012р.-01.10.2012р. з копією опису вкладення до цінного листа та копією фіскального поштового чеку №8549 від 10.10.2012р.; рахунок-фактура №СФ-0000154 від 2 серпня 2012р; рахунок-фактура №СФ-0000129 від 4 липня 2012р.; рахунок-фактура №СФ-0000133 від 4 липня 2012р.; рахунок-фактура №СФ-0000118 від 13 червня 2012р.; акт №ОУ-0000132 здачі-прийняття робіт(надання послуг); акт №ОУ-0000144 здачі-прийняття робіт(надання послуг); акт №ОУ-0000106 здачі-прийняття робіт(надання послуг); акт №ОУ-0000101 здачі-прийняття робіт(надання послуг); платіжне доручення №216 від 19 липня 2012року; пояснення.

Представник Відповідача в жодне з судових засідань не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання; явка визнавалась обов'язковою; вимог ухвал суду по даній справі, в тому числі щодо подання відзиву; не виконав, про причини невиконання не повідомив.

Конверт з ухвалою господарського суду Львівської області по даній справі, який скерований Відповідачу за адресою: 79011, м.Львів, вул.Стрийська, 46а, кв.1 , повернувся із зазначеною у поштовій довідці причина повернення: «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до довідки про включення Відповідача в ЄДРПОУ, місцезнаходженням Відповідача є 79011, м.Львів, вул.Стрийська, 46а, кв.1.

В разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце наступного судового засідання. (Постанова пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р.).

Також, згідно ч.1 ст.64 ГПК України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою; у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; у разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

З врахуванням вищенаведеного суд зазначає, що ухвали суду по даній справі скеровані та вручені Відповідачу належним чином, та, відповідно, Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судових засідань.

Також, суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, Відповідача зобов'язувалось надати всі докази в обгрунтування правової позиції по суті спору.

Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.38 (витребування доказів) Господарського процесуального кодексу України (якою, в тому числі, передбачені права сторін, про що зазначалось в кожній з ухвал господарського суду по даній справі), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора. Жодних клопотань про витребування доказів не заявлялося.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обгрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

В судовому засіданні суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Щодо стягнення 20634,27грн. основного боргу.

19.10.2011р. між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) укладено договір №1210-11 оренди приміщення (далі - Договір 1), відповідно до п.1.1 якого, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Орендодавець зобов'язується передати Орендареві у строкове платне користування, а Орендар зобов'язується прийняти у строкове платне користування нежитлові приміщення та розміщене в них майно відповідно до переліку, зазначеному в акті прийому-передачі (далі - Приміщення), та зобов'язується сплачувати Орендареві орендну плату.

Згідно п.п.1.2, 1.3 Договору 1, адреса, за якою знаходяться приміщення, що орендуються: м.Львів, вул.Навроцького, 69; загальна площа приміщень, що орендуються - 115,40м 2 .

Відповідно до п.п.5.1, 5.3, 5.5 Договору 1, розмір орендної плати за повний календарний місяць складає 2654,20грн. без ПДВ; орендна плата за місяць сплачується Орендарем у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Орендодавця не пізніше 5 числа поточного місяця ; розмір орендної плати щомісячно може збільшуватись відповідно до індексу інфляції, визначеного державними органами України.

Згідно п.4.1, 10.2, 10.3 Договору 1, строк оренди приміщення, що орендується визначається п.10.3 цього Договору; цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представникам Сторін; Договір починає свій перебіг у момент, визначний у п.10.2 цього Договору та закінчується 31.12.2011р.

Договір 1 підписано та скріплено відбитками печаток Сторін.

19.10.2011р. між Сторонами Договору 1 складено, підписано та скріплено відбитками печаток Сторін акт прийому-передачі Приміщень.

Відповідно до рахунків-фактури №10/1210-11 від 19.10.2011р. на суму 3767,25грн., №11/1210-11 від 01.11.2011р. на суму 2654,20грн., виставлених згідно Договору 1, за період з листопада по грудень 2011р. до сплати підлягало 6421,45грн. Наведене повністю відповідає актам здачі-приймання робіт (надання послуг) №10/1210-11 від 31.10.2011р. на суму 1113,05грн., №ОУ-0000011 від 30.11.2011р. на суму 2654,20грн., №ОУ-0000024 від 31.12.2011р. на суму 2654,20грн., підписаних без зауважень та скріплених відбитками печаток Сторін, (всього на суму 6421,45грн.) .

Крім того, 03.01.2012р. між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) укладено договір №0301-13 оренди приміщення (далі - Договір 2), відповідно до п.1.1 якого, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Орендодавець зобов'язується передати Орендареві у строкове платне користування, а Орендар зобов'язується прийняти у строкове платне користування нежитлові приміщення та розміщене в них майно відповідно до переліку, зазначеному в акті прийому-передачі (далі - Приміщення), та зобов'язується сплачувати Орендареві орендну плату.

Згідно п.п.1.2, 1.3 Договору 2, адреса, за якою знаходяться приміщення, що орендуються: м.Львів, вул.Навроцького, 69; загальна площа приміщень, що орендуються - 115,40м 2 .

Відповідно до п.п.5.1, 5.3, 5.5 Договору 2, розмір орендної плати за повний календарний місяць складає 2654,20грн. без ПДВ; орендна плата за місяць сплачується Орендарем у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Орендодавця не пізніше 5 числа поточного місяця ; розмір орендної плати щомісячно може збільшуватись відповідно до індексу інфляції, визначеного державними органами України.

Згідно п.4.1, 10.2, 10.3 Договору 2, строк оренди приміщення, що орендується визначається п.10.3 цього Договору; цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представникам Сторін; Договір починає свій перебіг у момент, визначний у п.10.2 цього Договору та закінчується 31.12.2012р.

Договір 2 підписано та скріплено відбитками печаток Сторін.

03.01.2012р. між Сторонами Договору 2 складено, підписано та скріплено відбитками печаток Сторін акт прийому-передачі Приміщень.

З наведеного вбачається взаємопов'язаність Договору 1 та Договору 2, оскільки є укладеними щодо того ж предмету, на тих самих умовах, та є хронологічним подовженням орендних відносин з 2011р. на 2012р.

Відповідно до підписаних та скріплених відбитками печаток Сторін актів здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000012 від 31.01.2012р. на суму 2654,20грн., №ОУ-0000017 від 31.01.2012р. на суму 88,7грн., №ОУ-0000035 від 29.02.2012р. на суму 2654,20грн., №ОУ-0000039 від 29.02.2012р. на суму 330,58грн., №ОУ-0000057 від 30.03.2012р. на суму 2654,20грн., №ОУ-0000061 від 30.03.2012р. на суму 126,04грн., №ОУ-0000079 від 30.04.2012р. на суму 2654,20грн., №ОУ-0000082 від 30.04.2012р. на суму 58,91грн., №ОУ-0000117 від 30.06.2012р. на суму 2654,20грн., №ОУ-0000122 від 30.06.2012р. на суму 23,63грн., протягом січня-липня 2012р. Позивачем надано, а Відповідачем прийнято за Договором 2 послуг на загальну суму 13898,86грн .

Проте, згідно рахунків-фактур №СФ-0000129 від 04.07.2012р. на суму 2654,20грн., №СФ-0000133 від 04.07.2012р. на суму 23,63грн., №СФ-0000118 від 13.06.2012р. на суму 5,56грн., №СФ-0000113 від 01.06.2012р. на суму 2654,20грн., №СФ-0000095 від 30.04.2012р. на суму 58,91грн., №СФ-0000091 від 30.04.2012р. на суму 2654,20грн., №СФ-0000074 від 02.04.2012р. на суму 126,04грн., №СФ-0000069 від 30.03.2012р. на суму 2654,20грн., №СФ-0000056 від 05.03.2012р. на суму 2654,20грн., №СФ-0000037 від 05.03.2012р. на суму 330,58грн., №СФ-0000029 від 01.02.2012р. на суму 88,70грн., виставлених згідно Договору 2, за період з січня по липень 2012р., до сплати підлягало 13904,42грн.

Розбіжність становить 5,56грн. (13904,42-13898,86) (рахунок-фактура №СФ-0000118 від 13.06.2012р. на суму 5,56грн.), та Позивачем не представлено доказів визнання Відповідачем зобов'язань щодо здійснення оплати 5,56грн. (компенсація втрат по комунальним послугам) за Договором 2 чи наявності у Відповідача зобов'язань до здійснення оплат 5,56грн.; наявний ж в матеріалах справи акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) №ОУ-0000106 від 31.05.2012р. на суму 5,56грн. не підписаний Відповідачем та не скріплений відбитком печатки Відповідача. Відтак, Позивачем не доведено у встановлений спосіб та не представлено доказів наявності у відповідача зобов'язань щодо здійснення оплати згідно рахунок-фактура №СФ-0000118 від 13.06.2012р. на суму 5,56грн .

Крім цього суд зазначає, що Позивачем також надано Акти здачі-приймання робіт (наданих послуг) №ОУ-0000132 від 31.07.2012р. на суму 2654,20грн. та №ОУ-0000101 від 31.05.2012р. на суму 2654,20грн. (всього - на суму 5308,40грн. ), складені за Договором 2, проте, зазначені акти Відповідачем не підписані та не скріплені відбитками печаток. Крім того, Позивачем не представлено інших доказів наявності у Відповідача зобов'язань щодо здійснення оплати за вказаними в даному абзаці актами. При цьому суд зазначає, що в матеріалах справи наявні рахунки-фактури на оплату згідно зазначених в даному абаці актів сум, проте, відсутні, Сторонами не наведені доводи та не подані докази скерування таких Позивачем Відповідачу, а відтак, виникнення у Відповідача зобов'язань щодо оплати таких в силу п.5.2 Договору 2.

Також, посадовою особою Позивача Карпином Т.С. надано пояснення, згідно яких Відповідачу вручені всі належні до оплати за Договором 2 документи, проте, дане пояснення в силу вимог ст.ст.32-36 ГПК України не може бути прийнято як самостійний та достатній доказ вручення відповідачу документів, на підставі яких здійснюється оплата, чи визнання Відповідачем оплати як такої.

З врахуванням вищенаведеного суд зазначає, що борг Відповідача у розмірі 5313,96грн . (5,56+5308,40) за Договором 2 Позивачем не доведено.

Також, згідно доводів Позивача та наявних в матеріалах справи виписок з банківського рахунку Позивача, Відповідачем здійснено часткові оплати за Договором 2 в розмірі 1000грн. (11.06.2012р.) та 4000грн. (21.02.2012р.), всього на загальну суму 5000грн.

Суд також зазначає, що Позивачем скеровано Відповідачу акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.10.2012р., підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи описи вкладення з відбитками поштових штемпелів та фіскальні поштові чеки. Проте, в матеріалах справи відсутні, Сторонами не наведені доводи та не подані докази підписання такого Відповідачем з зауваженнями чи без.

Крім того, щодо доводів Позивача про скерування Відповідачеві претензії №8 від 19.06.2012р. суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні, Сторонами не наведені доводи та не подані докази скерування чи вручення зазначеної претензії Відповідачеві.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч.1 ст.759 ЦК Украни, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч.5 ст.762 ЦК України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі те, що судом встановлено та доведено належними в матеріалах справи доказами факт користування Відповідачем орендованим майном згідно Договору, що є підставою для здійснення оплати, наявність у Відповідача боргу перед Позивачем за Договором 1 в розмірі 6421,45грн., та за Договором 2 в розмірі 8898,86грн. (13898,86грн.-5000грн.), беручи до уваги також недоведеність Позивачем наявного у Відповідача боргу за Договором 2 в розмірі 5313,96грн., враховуючи також положення п.п.5.3 Договорів 1, 2 щодо здійснення оплати орендної плати не пізніше 5 числа поточного місяця, беручи до уваги також підписані та скріплені відбитками печаток Сторін акти здачі-приймання робіт (наданих послуг), в яких, в тому числі, зазначено вартість робіт та те, що Сторони претензій одна до одної не мають, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині сплати основного боргу за Договорами 1, 2 підлягають до задоволення в розмірі 15320,31грн . (6421,45+8898,86), в частині ж стягнення з Відповідач на користь Позивача 5313,96грн. боргу слід відмовити.

Щодо стягнення 365,80грн. 3% річних та 39,27грн. інфляційних нарахувань .

У позовній заяві Позивачем надає розрахунок 3% річних за Договором 2, проведений відповідно до суми боргу 633,42грн., за період прострочення - 06.02.2012р. по 20.07.2012р. (кількість днів - 166); та за Договором 2, проведений з суми боргу 13579,40грн., за період прострочення з 05.01.2012р. по 20.07.2012р. (кількість днів прострочення - 198). Крім того, у позовній заяві Позивач надає розрахунок 3% річних за Договором 1, проведений з суми боргу 6421,45грн. за період з 06.11.2011р. по 20.07.2012р. (258днів).

Також, Позивачем представлено розрахунок інфляційних нарахувань за Договором 1 з суми боргу 6421,45грн. за період з 06.11.2011р. по 20.07.2012р., та за Договором 2 з суми боргу 13579,40грн. за період з 05.01.2012р. по 20.07.2012р.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність нарахування 3% річних та інфляційних нарахувань суд зазначає, що такий Позивачем проведено невірно з наступних причин:

- так, розрахунок 3% річних та інфляційних нарахувань за Договором 1 Позивач розпочинає з 06.11.2011р. та враховує суму боргу 2654,20грн., - нараховану орендну плату за грудень 2011р., що, в силу п.5.3 Договору 1, підлягала сплаті включно до 05.12.2011р. Відтак, першим днем порушення зобов'язання щодо сплати орендної плати за грудень 2011р., в силу п.5.3 Договору 1, є 06.12.2012р.;

- крім того, враховуючи положення п.5.3 Договору 1, першим днем прострочення виконання зобов'язання в частині сплати орендної плати за листопад 2011р. є 06.11.2011р. Крім того, враховуючи положення п.5.3 Договору в частині здійснення оплати орендної плати у формі безготівкового розрахунку, беручи до уваги те, що 06.11.2011р. було вихідним днем (неділя), а першим наступним банківським днем було 07.11.2011р., суд зазначає, що розрахунки 3% річних та інфляційних нарахувань з суми боргу 2654,20грн. (як орендної плати за листопад 2011р.), слід проводити з першого дня прострочення - 08.11.2011р.;

- не врахованим при визначенні індексу інфляції і дефляційні показники за травень-липень 2012р. (п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 №01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права");

- також, як встановлено вище судом, за Договором 2 Позивачем доведено основний борг в розмірі 8898,86грн. (враховуючи здійснені Відповідачем часткові платежі). Крім того, Позивачем не взято до уваги при проведенні розрахунків, що борг, який існував станом на 20.07.2012р., не був незмінним на початку 2012р., а виникав з урахуванням зобов'язань за кожен місяць. Відтак, розрахунки інфляційних нарахувань та 3% річних по Договору 2 слід проводити з врахуванням наведеного боргу, дат та сум виникнення такого, з врахуванням часткових оплат.

Враховуючи вищенаведене, перевіривши правильність проведених розрахунків, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача 3% річних підлягають до задоволення в розмірі 208,92грн. , вимоги в частині стягнення інфляційних нарахувань - в розмірі 2,22грн. ; в решті позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Щодо стягнення 1238,72грн. пені.

У позовній заяві Позивач наводить розрахунок пені за Договором 1, проведений відповідно до суми боргу 6421,45грн. за період з 06.11.2011р. по 20.07.2012р., та за Договором 2, проведений відповідно до су виникнення боргу за період з 06.01.2012р. по 20.07.2012р.

Відповідно до п.п.8.2 Договорів, у випадку прострочення сплати суми платежів Орендар сплачує Орендодацеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

Згідно з ст.ст.549, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. 230 Господарського кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши правильність проведеного розрахунку пені суд зазначає, що такий проведено невірно, оскільки при вихідних даних допущені порушення, зазначені судом і при перевірці розрахунків інфляційних нарахувань та 3% річних. Крім того, Позивачем допущено порушення періоду, за який проводиться розрахунок, визначеного ч.6 ст.232 ГК України.

Враховуючи вищенаведене, перевіривши правильність проведеного розрахунку суд зазначає, що вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача пені підлягають до задоволення в розмірі 879,36грн., в решті позовних вимог щодо стягнення пені слід відмовити.

Відповідно до вимог ст. 4.-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

15.10.2012року у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний, з врахуванням вихідних, 22.10.2012року.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4, 4-5, 4-7, 33, 43, 49, 75, 82-87, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "МЕГА-ТЕХ" (79011, м.Львів, вул.Стрийська, 46А, кв.1, ідентифікаційний код 30539460) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бережанський квартал» (04074, м.Київ, вул.Бережанська, 9, ідентифікаційний код 36024974) 15320,31грн. основного боргу, 208,92грн. 3% річних, 2,22грн. інфляційних нарахувань, 879,36грн. пені, 1191,03грн. судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя Фартушок Т.Б.