Постанова

від 14.06.2006 по справі 41/276-05 (н.р. 42/355-04)

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

41/276-05 (н.р. 42/355-04)

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2006 р.                                                  Справа № 41/276-05 (н.р. 42/355-04)  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , суддя-доповідач , суддя  

при секретарі Криворученко О.І.

за участю представників сторін:

позивача - Сліденка А.В., довіреність № 567/10/10 від 14.03.06р; Пікалова О.В., довіреність № 567/10/10 від 14.03.06р.;

відповідачів -  1) не з"явився;

                        2) не з"явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 4681Х/1-13) на рішення господарського суду Харківської області від 01.12.05 р. по справі № 41/276-05 (н.р. 42/355-04)

за позовом Нововодолазької МДПІ Харківської області, смт. Нова Водолага

до 1. ТОВ "Укрпромагросервіс", смт. Нова Водолага

2. Сільськогосподарського ЗАТ "Первухінське", смт. Гути

про визнання угоди недійсною,

встановила:

Позивач - Нововодолазька МДПІ Харківської області, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до  ТОВ "Укрпромагросервіс" та  сільськогосподарського ЗАТ "Первухінське" про визнання недійсною за ознаками статей 48, 49 Цивільного кодексу УРСР  угоди, що була  укладенена між відповідачами 21.07.2003 року у формі договору за № 21/07-4.

Рішенням господарського суду Харківської області від 29.11.04р. (суддя Яризько В.О.) в позові відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.02.05р. рішення господарського суду Харківської області від 29.11.04р. по справі № 42/355-04 залишено без змін, а апеляційна скарга позивача - без задоволення.

За результатом розгляду касаційної скарги позивача Вищим господарським судом України прийнято постанову, якою касаційну скаргу задоволено частково. Рішення господарського суду Харківської області від 29.11.04р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.02.05р. у справі № 42/355-04 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

При цьому, Вищий господарський суд України, приймаючи постанову зазначив, що спірний договір укладений ЗАТ "Первухінське" із порушенням п.п.8.6.1 п.8.6 ст. 8 Закону № 2181-ІІІ.

Рішенням господарського суду Харківської області від 01.12.2005 р. у справі № 41/276-05 (суддя Мінаєва О.М.) у задоволенні позовних вимог відмовлено у зв"язку з їх недоведеністю.

Позивач з рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить рішення  скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Обгрунтовуючи свої вимоги скаржник посилається на те, що на момент укладення спірної угоди  всі активи СЗАТ "Первухінське" знаходились в податковій заставі, про що останній був повідомлений. Однак в порушення п.п. 8.6.1. п.8.6 ст.8 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та положень Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" відповідачі уклали спірний договір, який є недійсним згідно зі статтею 48 та 49 Цивільного кодексу УРСР (редакція 1963 року), як такий, що суперечить нормам діючого законодавства та інтересам держави та суспільства.

У відзиві на апеляційну скаргу перший відповідач - ТОВ "Укрпромагросервіс", проти доводів апеляційної скарги повністю заперечує, посилаючись на їх недоцільність та невідповідність дійсним обставинам справи, оскаржуване рішення вважає законним і обгрунтованим, у зв"язку з чим просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу позивача  - без задоволення.

Ліквідатором СЗАТ "Первухінське" - арбітражним керуючим Чаговець Т.П. на вимогу суду 13.06.06р.  було надано відзив, в якому зазначено, що постановою господарського суду Харківської області від 09.09.04р. у справі № 48/93-04 СЗАТ "Первухінське" визнано банкрутом та надано докази закриття ліквідаційної процедури. Однак, доказів виключення СЗАТ "Первухінське" з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій суду надано не було.

Представники відповідачів в судове засідання не з"явились.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, заслухавши пояснення представників позивача, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга  підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як  встановлено господарським судом першої інстанції  в Нововодолазькій МДПІ у Харківській області знаходиться на обліку платником податків ТОВ "Укрпомагросервіс".  

З матеріалів справи вбачається, що 21.07.2003 року між ТОВ "Укпромагросервіс" та СЗАТ "Первухінське" було укладено договір  купівлі-продажу № 21/07-4, відповідно до умов якого продавець  - СЗАТ "Первухінське", продав, а покупець - ТОВ "Укпромагросервіс" купив племінне стадо в кількості 12 голів за ціною 1060666,67 грн./голова без врахування НДС, на загальну суму 15273600,00 грн. (12728000,00 грн. + 2545600,00 грн. (20% НДС)).

Позивачем, під час виконання контрольних функцій у відповідності до ст.ст. 2, 8-10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", виявлено, що в податковому обліку другий відповідач відобразив договір купівлі-продажу № 21/07-4  шляхом збільшення валових витрат ІV кварталу 2003 року на суму 12728000,00 грн. і збільшення податкового кредиту з ПДВ грудня 2003 р. на суму 2545600,00 грн.

Позивач вважає, що  договір купівлі-продажу від 21.07.03р. № 21/07-4 підлягає визнанню недійсним за ознаками статей 48 та 49 Цивільного Кодексу УРСР (1963р.), оскільки він є укладеним з метою, завідомо суперечною інтересам держави та положенням податкового та цивільного законодавства.

В обгрунтування своєї позиції Нововодолазька МДПІ вказує на наступне.

СЗАТ "Первухінське" не було сплачено сум самостійно задекларованого фіксованого сільськогосподарського податку за 2000 рік, внаслідок чого  на підставі Указу Президента України "Про заходи щодо підвищення відповідальності за розрахунки з бюджетами та державними цільовими фондами" від 04.03.98р. № 167/98 (що діяв на той час)  несплачений у встановлені строки податок був  визнаний податковою заборгованістю.

Посилаючись на статтю 2 згаданого Указу позивач вказує на те, що з дня виникнення вказаної заборгованості все майно і майнові права другого відповідача знаходились у податковій заставі, та на підставі п.п. 8.6.1 п. 8.6 статті 8 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" СЗАТ "Первухінське" не мало права здійснювати відчуження належного йому майна - активів підприємства, що перебувають у податковій заставі (племінного стада у кількості 12 голів) без згоди позивача.

Позивач вказує на те, що 25.05.2001 року рішенням начальника Богодухівської МДПІ № 6 податковий борг другого відповідача в розмірі 7593,03 грн. було реструктуровано шляхом розстрочення до 31.12.2005р., однак зазначає, що така реструктуризація не тягне за собою припинення податкової застави.

До того ж, позивач посилається на те, що договір купівлі-продажу  № 21/07-4 від 21.07.03р. сторонами було укладено з порушенням умов ліцензування вказаного виду господарської діяльності з виробництва, зберігання і реалізації племінних (генетичних0 ресурсів.

Оскільки, як вказує позивач, СЗАТ "Первухінське"  починаючи з моменту укладання спірного договору не подавало до Богодухівської МДПІ  у Харківській області (де він знаходиться на обліку) податкових декларацій та інших документів обов"язкової податкової звітності, то доходи, що отримані внаслідок укладання спірного договору, не підлягали оподаткуванню. На цій підставі Нововодолазька МДПІ вважає, що договір купівлі-продажу № 21/07-4 від 21.07.03р. було укладено з метою, завідомо суперечною інтересам держави.

Отже, на думку позивача,  спірний договір не відповідає вимогам закону, а також суперечить інтересам держави і має бути визнаний недійсним.

Заперечуючи проти позовних вимог перший відповідач посилається  на те, що під час укладання спірної угоди він не мав можливості та не повинен був перевіряти СЗАТ "Первухинське" щодо наявності в останнього податкового боргу та перебування його активів у податковій заставі. Колегія суддів вважає таке твердження недоречним.

Оскільки, з матеріалів справи вбачається (том 1 арк. спр.50-52), що позивач, самостійно визначивши податкові зобов"язання другого відповідача та застосувавши до нього штрафні санкції, 27.07.03р. надіслав на його адресу податкові вимоги про погашення податкового боргу, в яких було зазначено, що всі активи підприємства знаходяться в податковій заставі.

Отже, на час укладання спірного договору другий відповідач  був повідомлений про факт знаходження його активів (в тому числі і майна, що є предметом спірного договору) в податковій заставі і не мав права самостійно без письмового дозволу відповідного податкового органу здійснювати операції із вказаним майном.   

Згідно зі статтею 2 Указу Президента України "Про заходи щодо підвищення відповідальності за розрахунки з бюджетами та державними цільовими фондами" від 04.03.98р. № 167/98  з дня виникнення податкової заборгованості все майно і майнові права платника податків, які використовуються ним для здійснення підприємницької діяльності, перебувають у податковій заставі. При цьому, податкова застава не потребує письмового оформлення.

З матеріалів справи вбачається, а саме, з витягу наданого реєстратором інформаційним центром Міністерства Юстиції м.Харкова (том 1, арк. спр. 53), що  до Державного реєстру застав рухомого майна  31.01.2003 року було внесено запис про перебування майна СЗАТ "Первухінське" в податковій заставі, а 18.04.03р. внесено зміни до запису, а саме, про знаходження в заставі всіх активів СЗАТ "Первухінське".

Згідно з п.п. 8.6.1 п. 8.6 статті 8 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі повинен письмово узгоджувати з податковим органом угоди з купівлі-продажу такого майна.

При цьому, колегія суддів зазначає, що вказаніі обмеження власника  в розпорядженні його майновими активами стосуються рухомого та нерухомого майна платника податку, яке за своїм статусом не є готовою продукцією підприємтсва, товаром або товарними запасами.

З матеріалів справи вбачається, що СЗАТ "Первухінське" не звертався до податкового органу для узгодження операції продажу активів за договором купівлі-продажу від 21.07.03 р. № 21/07-4.

З урахуванням викладеного апеляційний суд дійшов висновку, що договір купівлі-продажу від 21.07.03р. № 21/07-4 укладено з порушенням положень п.п. 8.6.1 п. 8.6 статті 8  Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" .

Колегія суддів вважає невірним висновок суду першої інстанції щодо недоведеності факту наявності у сторін, при укладанні спірної угоди, спеціальної мети, яка б суперечила інтересам держави та суспільства.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" активи підприємства визначаються джерелами погашення податкового боргу. Отже, при укладенні спірного договору другим відповідачем були відчужені заставні активи, які мали бути джерелом погашення податкового боргу. Що в свою чергу  привело  до  неможливості погашення податкового боргу за рахунок відчуженого майна.

До того ж, оскільки другий відповідач з часу укладання спірного договору припинив подавати звітність до податкових органів, то доходи підприємства, отримані за результатами укладання договору купівлі-продажу племінного стада були приховані від оподаткування.

Згідно з ч.1 статті 67 Конституції України кожен зобов"язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Вказані факти є підтвердженням того,що даний договір купівлі продажу порушує інтереси держави та суспільства.

Згідно зі статтею 48 Цивільного кодексу УРСР (в редакції 1963 року) угода, яка не відповідає вимогам закону, визнається недійсною. Недійсною визнається й угода відповідно до статті 49 Цивільного кодексу УРСР, яка здійснена з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства.  

З огляду на вказане , апеляційний суд вважає, що господарський суд Харківської області, приймаючи оскаржуване рішення, дійшов невірних висновків, що не відповідають обставинам справи, невірно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а тому, знаходить апеляційну скаргу обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню.  

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 01.12.05р у справі № 41/276-05 скасувати.

Позов задовольнити.

Визнати недійсною угоду № 21/07-4 від 21.07.03р., укладену між СЗАТ "Первухінське" та ТОВ "Укрпромагросервіс".

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом місяця з дня виготовлення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали виготовлено 16.06.2006 року.

         Головуючий суддя                     (підпис)                                   

             Суддя-доповідач                    (підпис)                                    

                                Суддя                    (підпис)