Постанова

від 06.07.2006 по справі б-24/218-03

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Б-24/218-03

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2006 року                                                            справа № Б-24/218-03

Колегія суддів у складі: головуючого судді                              Лащенко Л.Д.

                                                             судді                              Гончар Т.В.

                                                             судді                              Погребняка В.Я.

при секретарі Медведєві М.В.

За участю представників сторін:

Боржника, власника майна боржника: Катасонов С.І., доручення № б/н від 01.11.2004 р.,

Кредитора: Богодухівська міжрайонна державна податкова інспекція Харківської області: Костенко Р.В., довіреність № 11/10/10-014 від 13.02.2006 р.,

Арбітражного керуючого: Панасюк І.В., ліцензія серія АА № 779162 від 21.07.2004 р.,-

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх. № 500 Х/2 від 02.02.2006 р.) боржника, приватного сільськогосподарського підприємства ім.Т.Г.Шевченка, с. Колонтаїв Краснокутського району Харківської області та апеляційну скаргу (вх. № 501 Х/2 від 02.02.2006 р.) власника майна ПСП «ім. Т.Г.Шевченка» Катасонова Івана Сергійовича, с. Колонтаїв Краснокутського району Харківської області на постанову господарського суду Харківської області у справі № Б-24/218-03 від 12.01.2006 р.

за заявою Богодухівської міжрайонної Державної податкової інспекції Харківської області

до Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Т.Г.Шевченка, с. Колонтаїв Краснокутського району Харківської області

про визнання банкрутом,

Встановила:

Постановою господарського суду Харківської області від 12.01.2006 р. (суддя Міньковський С.В.) визнано банкрутом  приватне сільськогосподарське підприємство ім. Т.Г.Шевченка, с. Колонтаїв Краснокутського району Харківської області та відкрито ліквідаційну процедуру. Припинено підприємницьку діяльність банкрута, звільнено з роботи керівника банкрута, припинено повноваження органів управління банкрута і повноваження власників майна. Скасовано арешти, накладені на майно боржника, і інші обмеження щодо розпорядження майном боржника, у т.ч. податкова застава. Призначено ліквідатором  ПСП ім. Т.Г. Шевченка арбітражного керуючого Панасюка І.В., якого зобов'язано опублікувати відомості про визнання боржника банкрутом та виконати інші дії, передбачені ст.ст.25-32 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», виконати в строк до 01.01.2007 р. ліквідаційну процедуру та надати звіт про виконану роботу та всі інші документи, які свідчать про виконану ліквідатором роботу по ліквідації банкрута.

Боржник –ПСП і. Т.Г.Шевченка та власник майна боржника –Катасонов І.С. –з постановою господарського суду Харківської області від 12.01.2006 р. не погодилися, подали на вищевказану постанову апеляційній скарги, в яких просять постанову від 12.01.2006 р. скасувати, а справу скерувати до господарського суду першої інстанції. Апеляційні скарги обгрунтовано тим, що вказана постанова винесена передчасно та протирічить нормам матеріального права. Так, апелянти зазначають, що при прийнятті постанови судом всупереч вимогам ст.4-7, ст.443 ГПК не враховано, що заявлена ініціюючим кредитором –Богодухівською МДПІ сума вимог складається в т.ч. і з безнадійного податкового боргу. Однак, Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не встановлює обов'язку платника податків сплачувати безнадійний податковий борг, обов'язок платника податків по сплаті безнадійного податкового боргу припиняється його списанням. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не дозволяє включати до складу кредиторських вимог  суми податкового боргу, які є безнадійними. Тому, на думку апелянтів, суд при вирішенні питання про визнання боржника банкрутом, насамперед, повинен встановити, які саме податкові зобов'язання не були виконані боржником  та чи покладено на боржника обов'язок по виконанню цих податкових зобов'язань. Апелянти зазначають, що прийнята постанова суперечить ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», т.я. в частині  сум безнадійного податкового боргу Богодухівська МДПІ кредиторських вимог  до ПСП ім. Т.Г.Шевченка не має, а, відтак, не має і правового статусу кредитора. Постанова суперечить також п.п.18.2.1. п.18.2. ст.18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки безпідставно змушує ПСП ім. Т.Г.Шевченка в процедурі банкрутства сплачувати суму безнадійного податкового боргу, обов'язок по сплаті якого у ПСП ім. Т.Г.Шевченка взагалі відсутній.

Ініціюючий кредитор – Богодухівська МДПІ – надав відзив на апеляційні скарги, в якому не вбачає підстав для їх задоволення з огляду на таке. У підготовчому засіданні господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно розглянуто та оцінено надані ініціюючим кредитором документи, які підтверджують суму безспірних кредиторських вимог та правильно встановлено  податковий борг, що виник у результаті несплати узгоджених сум податкових зобов'язань, заявлених у розрахунках фіксованого сільськогосподарського податку. Загальна сума безспірних кредиторських вимог на дату порушення провадження у справі про банкрутство по ФСП склала  71 432,89 грн., в т.ч. за 2000 р. - 18 399,20 грн., за 2001 р. –21 536,80 грн., за 2002 р. –13 153,28 грн., за 2003 р. –18 361,61 грн. Кредитор зазначив, що боржник подавав позов до господарського суду Харківської області про списання безнадійного податкового боргу, але ухвалою від 10.08.2004 р. по справі № 27/55-04 позов ПСП ім. Т.Г.Шевченка був залишений без розгляду.

Арбітражний керуючий –ліквідатор банкрута Панасюк І.В. відзив на апеляційні скарги боржника та власника майна боржника не надав, проте в судовому засіданні 01.06.2006 р. проти задоволення апеляційних скарг заперечував, вважає постанову господарського суду від 12.01.2006 р. такою, що прийнята з дотриманням вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Пояснив, що виконував функції розпорядника майна і за час процедури розпорядження майном керівник боржника від виконання вимог ухвал господарського суду Харківської області, Закону, інших законодавчих актів України злісно ухилявся, внаслідок чого розпорядник майна звертався до органів прокуратури, державних контролюючих органів, до господарського суду з скаргами на дії та бездіяльність керівника боржник. Таку ж позицію –перешкоджання роботі ліквідатора –боржник та його керівник зайняли і після визнання боржника банкрутом.

В судовому засіданні 06.03.2006 р. розгляд справи відкладався за клопотанням представника боржника, в судовому засіданні 03.04.2006 р. розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою представника боржника та ліквідатора, в судовому засіданні 15.05.2006 р. розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою представника боржника та ліквідатора, в судовому засіданні 31.05.2006 р. оголошену перерву до 01.06.2006 р. з метою надання можливості представнику власника представити акти інвентаризації майна боржника на час визнання його банкрутом, у т.ч. дебіторської і кредиторської заборгованості, звітів про фінансовий стан боржника за 2005 р., зобов'язано також сторони по справі сповістити ліквідатора про день і час слухання справи.

В судове засідання 01.06.2006 р. з'явилися представник ініціюючого кредитора, боржника і власника майна боржника, ліквідатор та надали пояснення по суті апеляційних скарг. Боржник витребувані документи до канцелярії суду не надав.

Судова колегія вважає за можливе розгляд справи здійснити за наявними у справі матеріалами.

03.04.2006 р. (вх. №3443) та 29.05.2006 р. (вх. № 3883) боржник надав до апеляційного господарського суду клопотання про зупинення провадження у справі про банкрутство до винесення рішення господарським судом Харківської області по адміністративному позову. Судова колегія вважає це клопотання не підлягаючим задоволенню з підстав, що будуть докладно вказані нижче.

          Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та наданих сторонами в підтвердження обставин справи доказів, перевіривши надану в постанові суду їх юридичну оцінку, дослідивши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, розглянувши доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення кредитора, боржника, ліквідатора, судова колегія вважає, що апеляційна скарга боржника та апеляційна скарга власника майна боржника задоволенню не підлягають, а постанова господарського суду Харківської області від 12.01.2006 р. підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

          02.12.2003 р. кредитор –Богодухівська МДПІ Харківської області - звернувся до господарського суду Харківської області з заявою про порушення справи про банкрутство ПСП ім. Т.Г.Шевченка. Зазначені в заяві про порушення провадження по справі про банкрутство вимоги зі сплати податків, зборів обов'язкових платежів) складали, на думку ініціюючого кредитора, станом на 01.11.2003 р. 130 854,99 грн., з них, зокрема, заборгованість по прибутковому податку 51 200,00 грн., заборгованість по фіксованому сільськогосподарському податок 64 964,02 грн.

          Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.01.2004 р. за наслідками підготовчого засідання встановлено розмір вимог кредитора, який подав заяву про порушення справи про банкрутство в сумі 116 623, 75 грн.

          Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.08.2004 р. апеляційна скарга ПСП ім. Т.Г.Шевченка  на ухвалу від 08.01.2004 р. залишено без задоволення, а саму ухвалу від 08.01.2004 р. без змін.

          Постановою Вищого господарського суду України від 08.12.2004 р. касаційну скаргу ПСП ім.Т.Г.Шевченка задоволено, ухвалу господарського суду Харківської області від 08.01.2004 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.08.2004 р. скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції на стадію підготовчого засідання. Як зазначено в Постанові ВГСУ від 08.12.2004 р., судом належним чином не  перевірено, чи не став підставою для порушення справи про банкрутство ПСП ім. Т.Г.Шевченка безнадійний податковий борг, який підлягав списанню, оскільки відповідно до ст.36 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» податковий борг, який виник у строк, що передував трьом повним календарним рокам до дня подання заяви про порушення справи про банкрутство до господарського суду, визнається безнадійним та списується. При новому розгляді справи суду належало дослідити матеріали справи, всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне і обґрунтоване рішення.

          Заявою від 09.03.2005 р. ініціюючий кредитор уточнив склад вимог зі сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) та зазначив, що станом на 01.11.2003 р. сума безспірних кредиторських вимог по фіксованому сільськогосподарському податку становить 71 432,89 грн., по прибутковому податку 51 200,00 грн.

          Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.03.2005 р. за наслідками підготовчого засідання (новий розгляд) встановлено розмір вимог кредитора, який подав заяву про порушення провадження у справі про банкрутство, в сумі 71 432,89 грн., тобто безспірною визнана заборгованість по ФСП. При цьому господарським судом Харківської області  відповідно до ст.111-12 ГПК України виконано вимоги постанови ВГСУ від 08.12.2004 р. та досліджено обставини як виникнення податкового боргу по ФСП, так і заперечення боржника в обґрунтування безнадійності цього податкового боргу. Так, господарським судом встановлено, що борг по ФСП виник після 31.12.1999 р., а тому не підлягає списанню в порядку п.п.18.1.1. п.18.1 ст.18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Не підлягає цей борг списанню як безнадійний, що виник внаслідок форс-мажорних обставин і в порядку п.п.18.2.1. п.18.2. ст.18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки якщо до моменту винесення ухвали господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство цей борг не був сплачений боржником по договору розстрочення або не був списаний, то після порушення справи про банкрутство порядок сплати податкового боргу або його погашення проводиться згідно з положеннями Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Судом встановлено також, що частково податкове зобов'язання  по ФСП в сумі 53 033,69 грн. за 2001-2003 р.р. виникло у боржника після набрання чинності Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», тобто, ці зобов'язання вважаються узгодженими і не можуть бути оскаржені і адміністративному або судовому порядку.

          Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.04.2005 р. апеляційна скарга боржника на зазначену ухвалу залишена без задоволення, а ухвала господарського суду Харківської області від 16.03.2005 р. (за наслідками підготовчого засідання) залишена без змін.

          Постановою Вищого господарського суду України від 13.07.2005 р. касаційну скаргу боржника залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Харківської області від 16.03.2005 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.04.2005 р. по справі № Б-24/218-03 залишено без змін. При цьому в постанові суду касаційної інстанції зазначено, що господарські суди першої та апеляційної інстанції, дослідивши належним чином фактичні обставини справи, давши належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін, виконавши вимоги, зазначені  в постанові ВГСУ від 08.12.2004 р., прийшли до обґрунтованого висновку про те, що підставою для порушення справи про банкрутство ПСП ім. Т.Г.Шевченка є кредиторські вимоги ініціюючого кредитора, які відповідають вимогам ст.6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» і що дані кредиторські вимоги не є безнадійним податковим боргом в розумінні п.п.18.1.1. п.18.1 ст.18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який підлягав би списанню у відповідності до ст.36 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

          Ухвалою Верховного Суду України від 19.09.2005 р. відмовлено в допуску до провадження за винятковими обставинами касаційної скарги ПСП ім. Т.Г.Шевченка на постанову Вищого господарського суду України від 13.07.2005 р. у даній справі.

          20.04.2005 р. ініціюючий кредитор –Богодухівська МДПІ –звернувся до господарського суду Харківської області з заявою в порядку ст.14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з вимогами щодо сплати заборгованості по податкам, зборам (обов'язковим платежам) в розмірі 164 854,90 грн., в т.ч. 71 432,89 грн., безспірність яких підтверджена господарським судом Харківської області в підготовчому засіданні, а також заборгованість з прибуткового податку в розмірі 51 200,00 грн.

          Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.12.2005 р. визнано вимоги кредитора –Богодухівської МДПІ -  частково у загальній сумі боргу 87 035,11 грн., з яких суму боргу у розмірі 51 200,00 грн. включено до реєстру вимог кредиторів у третю чергу, а суму боргу (штрафні санкції, пеня) в розмірі 35 835,11 грн. у шосту чергу. В решті включення вимог кредитора до реєстру вимог кредиторів у розмірі 6 386,90 грн. відмовлено.

          Вказана ухвала боржником оскаржена не була.

          Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.12.2005 р. за наслідками попереднього засідання затверджено реєстр вимог конкурсних кредиторів в кількості 5 заяв з врахуванням ініціюючого кредитора з загальною сумою грошових вимог 181 407,86 грн., зокрема, Богодухівська МДПІ у Харківській області –122 632,89 грн. (71 432,99 грн. + 51 200,00 грн.). Визнано вимоги конкурсних кредиторів, що не були заявлені у місячний строк з моменту публікації оголошення, у розмірі 142 981,20 грн. погашеними. Зобов'язано розпорядника майна, керівника боржника, кредиторів провести збори кредиторів, де вирішити всі питання передбачені ст.16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

          Вказана ухвала боржником оскаржена також не була.

          21.12.2005 р. відбулися збори кредиторів ПСП ім.. Т.Г. Шевченка, на яких було визначено кількісний склад комітету кредиторів та вирішено питання про повноваження комітету кредиторів.

          Того ж дня, 21.12.2005 р., на комітеті кредиторів ПСП ім. Т.Г. Шевченка обрано голову комітету кредиторів, вирішено звернутися до господарського суду Харківської області з клопотанням про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури та призначенням ліквідатором арбітражного керуючого Панасюка І.В.

          Відповідне клопотання, підписане головою комітету кредиторів, було направлено до господарського суду Харківської області 12.01.2006 р. (вх. № 920).

          Клопотанням від 12.01.2006 р. ( вх. № 935) боржник просив перенести засідання суду  у зв'язку з тим, що боржником вживаються заходи щодо апеляційного оскарження ухвали господарського суду Харківської області від 18.08.2005 р. по справі № 03/207-05, якою припинено провадження у справі за позовною заявою ПСП ім.Т.Г.Шевченка до Богодухівської МДПІ про списання безнадійного податкового боргу по сплаті ФСП в розмірі 71 432,89 грн.

          Оскаржуваною постановою від 12.012.2006 р. господарський суд відхилив клопотання про перенесення розгляду справи та визнав ПСП ім. Т.Г.Шевченка банкрутом  і відкрив ліквідаційну процедуру.

          Судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

          Відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

          Ст.4-5 ГПК України встановлює, що господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України.

          Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України, а ч.2 ст.4-1 ГПК України вказує, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Згідно  зі ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів , в яких беруть участь ті самі сторони.

Судова колегія наголошує, що факт безспірності вимог ініціюючого кредитора –Богодухівської МДПІ –в розмірі 71 432,89 грн. встановлений як ухвалою господарського суду Харківської області від 16.03.2005 р., винесеною за наслідками підготовчого засідання, так і постановами Харківського апеляційного господарського суду від 25.04.2005 р. та Вищого господарського суду України від 13.07.2005 р., які є обов'язковими в силу вимог ст.124 Конституції України та ст.4-5 ГПК України.

Відповідно до ст.35 ГПК України та враховуючи специфіку провадження з розгляду справ про банкрутство факт безспірності і наявності податкового боргу в розмірі 71 432,89 грн. не доводиться знову при розгляді даних апеляційних скарг, а посилання боржника на обставини, які свідчать про відсутність такого боргу, до уваги не приймаються.

Крім того, судова колегія зазначає, що боржник шляхом подання апеляційних скарг та мотивуванням в них своїх вимог, фактично намагається в межах провадження справи про банкрутство вирішити спір про право, в той час як справи з приводу спірності сум заборгованості в процедурі банкрутства не розглядаються.

Посилання боржника на розгляд справ про списання безнадійного боргу в порядку позовного провадження не уваги також не приймаються.

Як вбачається з матеріалів справи, боржник вже звертався до господарського суду Харківської області з позовами до ініціюючого кредитора про списання безнадійного податкового боргу.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.08.2004 р. по справі № 27/55-04 позов ПСП ім.. Т.Г.Шевченка до Богодухівської МДПІ Харківської області залишено без розгляду з причин неподання позивачем (боржником) витребуваних судом матеріалів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.08.2005 р. по справі № 03/207-05 за позовом ПСП ім.Т.Г.Шевченка до Богодухівської МДПІ про списання безнадійного податкового боргу провадження у справі припинено з посиланням на п.2 ст. 80 ГПК України та ухвалу господарського суду від 16.03.2005 р. по справі № Б-24/218-03 (за наслідками попереднього засідання), якою було встановлено безспірні вимоги кредитора в розмірі 71 432,89 грн., тобто на час розгляду справи № 03-207-05 є рішення господарського суду, який в межах своєї компетенції вирішив спір між тим ж сторонами, про той же предметі з тих же підстав.

В ході апеляційного перегляду постанови від 12.01.2006 р. боржник заявляв клопотання від 03.04.2006 р. (вх. №3443) та 29.05.2006 р. (вх. № 3883) про зупинення провадження у справі про банкрутство до винесення рішення господарським судом Харківської області по адміністративному позову.

З матеріалів справи вбачається, що боржник звернувся до господарського суду Харківської області з адміністративним позовом до Богодухівської МДПІ про зобов'язання списати безнадійний податковий боргу ПСП ім. Т.Г.Шевченка в сумі 128 632,89 грн., в т. ч по ФСП –71 432,89 грн., по прибутковому податку –57 200,00 грн. (визнано в процедурі банкрутства 51 200,00 грн.). Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.03.2006 р. призначено судовий розгляд на 13.04.2006 р.

На час розгляду справи про банкрутство розгляд адміністративної справи не завершено.

          Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч.1 ст.79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі у разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

          Враховуючи те, що питання безспірності вимог в розмірі 71 432,89 грн. вже розглянуто судами всіх інстанцій і ці судові акти не скасовані, питання щодо безспірності податкового зобов'язання в розмірі 51 200, 00 грн. також розглянуто господарським судом і безспірність цієї суми встановлена ухвалами суду від 12.12.2005 р., які також не скасовані, судова колегія приходить до висновку, що підстави для зупинення приводження по справі про банкрутство до розгляду адміністративної справи відсутні.

В разі встановлення в межах провадження по адміністративній справі обставин, які свідчать про безнадійність податкового боргу або необхідність його списання, боржник не позбавлений можливості звернутися до господарського суду з заявами про перегляд судових актів за нововиявленими обставинами.

          Щодо обґрунтованості прийняття рішення про визнання боржника банкрутом, судова колегія зазначає наступне.

          Відповідно до ч.8 ст.16 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про:

вибори голови комітету кредиторі;

скликання зборів кредиторів;

підготовка та укладення мирової угоди;

внесення пропозицій господарському суду щодо продовження або скорочення строку процедур розпорядження майном боржника чи санації боржника;

звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення нового арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), надання згоди на укладання арбітражним керуючим значних угод боржника чи угод боржник, щодо яких є заінтересованість;

інші питання, передбачені цим Законом.

Як видно з матеріалів справи, відповідне клопотання –про перехід до процедури ліквідації - головою комітету кредиторів було направлено до господарського суду Харківської області за результатами засідання комітету кредиторів 21.12.2005 р.

          Як вбачається з протоколу засідання комітету кредиторів від 21.12.2005 р., по питанню про поточну господарську діяльність та про стан активів підприємства-боржника кредитори заслухали доповідь розпорядника майна, після чого комітет кредиторів одноголосно вирішив звернутися до господарського суду з клопотання про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Суд, приймаючи постанову про визнання боржника банкрутом, поміж іншого зазначив, що з часу порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію (з 04.12.2003 р.) боржник (керівні органи боржника) або ухиляється від виконання ухвал суду або оскаржує рішення (ухвали) в апеляційному та касаційному порядку і безпідставно затримує проведення в строки процедур банкрутства.

          Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що за таких обставин оскаржувана постанова господарського Харківської області прийнята при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, викладені в постанові суду висновки відповідають обставинам справи, а тому вона підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги залишенню без задоволення.

          Клопотання про зупинення провадження по справі про банкрутство також підлягає залишенню без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 16, 22-32 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.ст.99, 101, 102, п.1 103, 105-106 ГПК України, судова колегія,

Постановила:

          Клопотання Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Т.Г. Шевченка, с. Колонтаїв Харківської області про зупинення провадження по справі залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Т.Г. Шевченка, с. Колонтаїв Харківської області залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу власника майна ПСП ім. Т.Г.Шевченка –Катасонова Івана Сергійовича, с. Колонтаїв Харківської області –залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Харківської області від 12.01.2006 р. по справі № Б-24/218-03 залишити без змін.

Справу № Б-24/218-35 передати для подальшого розгляду до господарського суду Харківської області.

Головуючий суддя                                                                      Л.Д.Лащенко

Суддя                                                                                          Т.В.Гончар

Суддя                                                                                                                                 В.Я.Погребняк.