Рішення

від 08.04.2013 по справі 906/209/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "08" квітня 2013 р. Справа № 906/209/13-г

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (с. Піддубці, Луцький район, Волинська область)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діс Транс" (м. Новоград-Волинський, Житомирська область)

про стягнення 8000,00 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 8000,00 грн. заборгованості за надані послуги з перевезення вантажу.

Позивач в судове засідання не з'явився.

05.04.13р. факсимільним зв'язком надіслав лист, в якому просить розглядати справу за його відсутності та просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, відзиву на позовну заяву не надав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, про що свідчить реєстр Ф103 на відправку простої кореспонденції за 28.03.13р.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Враховуючи викладене, а також, те, що строк розгляду справи передбачений ст. 69 ГПК України сплинув (позовна заява надійшла до суду 08.04.13р.), клопотання про продовження строку розгляду справи сторони до суду не подавали, господарський суд Житомирської області визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача та за наявними в матеріалах справи документами у відповідності до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 23.08.11р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (перевізник/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Діс Транс" (замовник/відповідач) було підписано договір-заявку про надання транспортно-експедиційних послуг (а.с. 9), відповідно до умов якої перевізник прийняв на себе зобов'язання організувати перевезення вантажу замовника - обладнання (станку) за маршрутом Польща 05806 кв - Україна, Макіївка, а замовник зобов'язувався сплатити перевізнику за надані послуги.

Відповідно до договору замовник мав сплатити 8000,00 грн. за надані послуги банківським переказом на протязі 5 днів після отримання оригіналів документів (CMR, рахунку, податкової накладної, акту виконаних робіт, заявки з печаткою, копій реєстраційних документів).

Водієм в даному договорі-заявці зазначено ОСОБА_2, який виконував роботи з перевезення (керування транспортним засобом) вантажу на підставі договору підряду від 01.10.12р. (а.с. 29-30).

На виконання зобов'язань за договором-заявкою про надання транспортно-експедиційних послуг у міжнародному перевезенні позивач здійснив перевезення обумовленого в заявці вантажу, що стверджується: міжнародною товарно-транспортною накладною CMR №149887 від 04.10.12р. (а.с. 13).

Відповідачу виставлено рахунок-фактуру № СФ - 01672 від 10.10.12р. на суму 8000,00 грн. та надіслано оригінали CMR, рахунку, податкової накладної, акту виконаних робіт, заявки з печаткою та копії реєстраційних документів 19.10.12р., що підтверджується відповідним фіскальним чеком (а.с. 14) та отримано відповідачем 27.10.12р. особисто (а.с. 33).

Однак, відповідач свої зобов'язання щодо розрахунку за надані послуги перевезення не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 8000,00 грн.

Станом на день розгляду справи заборгованість відповідачем не погашена, що стверджується названими вище матеріалами справи, а також відсутністю будь-яких заперечень відповідача на позов.

З огляду на предмет і характер зобов'язань, взятих сторонами в договорі, між сторонами виникли правовідносини, які регулюються главою 64 Цивільного кодексу України "Перевезення".

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо не встановлений строк, кредитор має право вимагати його в будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Також згідно ст. 4 19.05.1956 Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (КДПВ) від 19.05.56р. договір перевезення встановлюється накладною.

Статтею 9 цієї ж Конвенції передбачено, що накладна, оскільки не доведено противного, є доказом умов договору та посвідченням прийнятия вантажу транспортером.

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 8000,00 грн. боргу підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,43,44,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Діс Транс" (юридична адреса: 11700, Житомирська область, м. Новоград-Волинський, пров. Совхозний, 3, поштова адреса: 08291, Київська область, смт. Гостомель, вул. Кулішова, 12, ід. код 38006700)

- на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (45635, АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1) 8000,00 грн. заборгованості, а також 1720,50 грн. сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 15.04.13

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2, 3 - сторонам (рек. з повід.)