Рішення

від 09.04.2013 по справі 906/221/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "09" квітня 2013 р. Справа № 906/221/13-г

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Коростій А.С. - довіреність від 05.10.12р.;

від відповідача: Стеценко П.В. - директор.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СБ "Вікторія" (м. Бориспіль)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лендком центр" (с. Лутівка, Радомишльський район, Житомирська область)

про стягнення 16540,08 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 15400,00 грн. заборгованості за надані послуги з охорони об'єктів та збереження майна, 1140,08 грн. - пені.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в позові.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, зазначених у відзиві, просив відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 07.06.11р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "СБ "Вікторія" (виконавець/позивач) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Лендком центр" (замовник/відповідач) було укладено договір №07/06/2011 про надання послуг з охорони об'єктів та збереження майна та матеріальних цінностей, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов'язок з централізованої охорони об'єкту за адресою: Житомирська обл., Ємильчинський район, село Бараші, територія якого вказана у план-схемі об'єкта (додаток до Інструкції про охорону об'єкту), шляхом забезпечення його цілісності і збереження майна замовника, яке здано під охорону в установленому порядку та знаходиться на території об'єкту, та забезпечення особистої безпеки фізичних осіб на об'єкті.

Внутрішньооб'єктовий та перепускний режим на об'єкті встановлюється замовником (п.п. 3.1. договору).

Перепускний та внутрішньооб'єктовий режим здійснюється та контролюється виконавцем (п.п. 3.2. договору).

Відповідно до п.п. 5.1. договору вартість наданих виконавцем послуг із охорони об'єкту, майна і особистої безпеки фізичних осіб на об'єкті за календарний місяць за один пост охорони визначається в розмірі 5833,33 грн., крім того ПДВ 1166,67 грн. Всього оплата за Договором: 7000,00 грн., в т.ч. ПДВ, за один пост охорони щомісячно. У випадку, якщо послуги з охорони були надані не за повний календарний місяць, то в такому випадку вартість послуг розраховується пропорційно від суми вартості одного посту за місяць в залежності від кількості днів в місяці, протягом яких були надані послуги з охорони.

Умовами п. 5.3. договору визначено, що оплата за охорону відповідно до вказаних тарифів здійснюється щомісячно, за умови передоплати до 10 числа кожного місяця.

Згідно п.п. 5.4. договору у випадку затримки платежу замовник виплачує виконавцю пеню в розмірі визначеному п.п. 6.12. цього договору.

Так п.п. 6.12. договору передбачено, що у випадку затримки платежу за надані виконавцем послуги з охорони об'єкту, майна і особистої безпеки фізичних осіб на об'єкті, замовник виплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, дійсної в період затримки, від несплаченої суми, за кожен день затримки.

Як зазначає позивач факт надання відповідачу послуг підтверджується відповідними актами здачі-прийняття робіт за квітень, травень та 1-6 червня 2012 року (а.с. 14-16).

Як вбачається з матеріалів справи, данні акти не підписані замовником, в результаті чого на виконання вимог ухвали господарського суду від 28.03.13р., позивачем було надано копії акту передавання (зняття) охорони з об'єкта від 07.06.12р.; копії графіків несення служби на об'єкті «Лендком Центр» с. Бараші за період з червня 2011 по червень 2012р.; копії журналу прийому та здачі чергування ТОВ «СБ «Вікторія», що був закріплений за об'єктом «Лендком Центр» с. Бараші за період з 23 червня 2011 року по 06 червня 2012 року; копії журналу проведення інструктажів по техніці безпеки персоналу, що був закріплений за об'єктом «Лендком Центр» с. Бараші за період з 23 червня 2011 року по 06 червня 2012 року.

Дослідивши надані документи, суд прийшов до висновку, що позивачем послуги з охорони об'єкту надавались в спірний період надавались.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За своєю правовою природою укладена між сторонами у справі угода №07/06/2011 від 07.06.11р. є договорами про надання послуг.

В силу ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення 15400,00 грн. боргу за надані послуги з охорони об'єктів та збереження майна підлягають задоволенню, оскільки є обґрунтованими та фактично відповідають матеріалам справи.

Крім цього позивач просить стягнути з відповідача 1140,08 грн. пені.

Згідно приписів ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

За змістом ч. 1 ст. 230 ГК України штраф та пеня є одними з видів штрафних санкцій, які визнаються як господарські санкції у вигляді грошової суми, котру учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно розрахунку позивача, перевіреного судом, сума пені складає 1140,00грн. (а.с. 19).

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,43,44,49,82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лендком центр" (12245, Житомирська область, Радомишльський район, с. Лутівка, вул. В. Лутовецька, 33а, ід. код 36402539)

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СБ "Вікторія" (юр. адреса: 08300, м. Бориспіль, вул. Ботанічна, 1; поштова адреса: 02068, м. Київ, вул. А.Ахматової, 5, ід. код 36178602) 16540,08 грн. заборгованості, з яких: 15400,00 грн. - основний борг, 1140,08 грн. - пеня, а також 1720,50 грн. сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 15.04.13

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати: