Постанова

від 25.04.2013 по справі 825/1378/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2013 року Справа № 825/1378/13-а

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Скалозуб Ю.О., при секретарі Селивоні О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРА-ГРУП"

до 1. Державної податкова інспекція у м. Чернігові,

2. Державної податкової служби у Чернігівській області

про визнання недійсним правового акту індивідуальної дії (податкової консультації)

за участю

представників сторін:

від позивача Шандренка О.О., довіреність від 02.04.2013,

від відповідача 1 Бисикало Т.А., довіреність від 02.01.2013 № 6/9/10-010

від відповідача 2 Репеха О.О., довіреність від 20.03.2013 № 550/9/10-117, -

В С Т А Н О В И В:

08.04.2013 товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРА-ГРУП" (далі - ТОВ "ВЕРА-ГРУП") звернулось до суду з позовною заявою до 1. Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Чернігові), 2. Державної податкової служби у Чернігівській області (далі - ДПС у Чернігівській області) в якій просить задовольнити адміністративний позов ТОВ "ВЕРА-ГРУП" до Державної податкової інспекції у місті Чернігові, Державної податкової адміністрації у Чернігівській області про визнання недійсним правового акту індивідуальної дії (податкової консультації) та прийняти постанову, якою визнати недійсними податкову консультацію Державної податкової інспекції у м. Чернігові № 3919/10/06007 від 06.03.2013 року та податкову консультацію Державної податкової адміністрації у Чернігівській області від 08.02.2013 року № 329/10/22-608.

Не погоджуючись із наданими відповідачами податковими консультаціями, позивач зазначив, що вони ухиляються від надання чіткої відповіді на запитання, щодо переліку документів необхідних для підтвердження господарських операцій та наявності у контрагентів обладнання, матеріалів, трудових ресурсів, задля зарахування вказаних операцій до податкового кредиту, а надають виключно формальні відписки, що не містять жодної інформації стосовно запитуваної інформації.

При цьому зауважив, що зазначені діяння відповідачів грубо порушують право ТОВ "ВЕРА-ГРУП" на отримання податкової консультації, яка сьогодні є конче необхідною, задля того, щоб не здійснювати порушення вимог Податкового Кодексу України, під час ведення господарської діяльності платнику ПДВ.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, зазначені у позові з наданням в судовому засіданні додаткових пояснень.

Представник відповідача 1. проти позову заперечила та просила у задоволенні позову відмовити, пояснивши, що запит ТОВ "ВЕРА-ГРУП" № 1 від 13.02.2013 року не містить жодного посилання на норми чинного податкового законодавства, які необхідно роз'яснити з питань їх практичного застосування. З огляду на що, ДПІ у м. Чернігові листом від 06.03.2013 за № 3919/10/06-007 з посиланням на визначення поняття "податкова консультація" згідно п.п.14.1.172 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, надано відповідь про неможливість надання роз'яснення чи консультації, оскільки платником не зазначені жодний нормативно-правовий акт або норма закону, які потребують роз'яснення.

Представник відповідача 2. проти позову також заперечив та просив у задоволенні позову відмовити, пояснивши, що у своєму листі від 25.01.2013 року № 1 ТОВ "ВЕРА-ГРУП" не наведено конкретної норми податкового законодавства, яка потребує роз'яснення чи консультації, відповідь ДПС у Чернігівській області є цілком правомірною, та такою, що відповідає вимогам законодавства та змісту запиту позивача.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "ВЕРА-ГРУП" (код 36823341) 30.10.2009 зареєстровано як юридичну особу виконавчим комітетом Чернігівської міської ради, включене до ЄДРПОУ та перебуває на обліку в ДПІ у м. Чернігові як платник податків.

Судом встановлено, що позивач звернувся до ДПІ у м. Чернігові та ДПС у Чернігівській області за отриманням податкової консультації з відповідними листами вих. № 1 від 25.01.2013 року та вих. № 2 від 25.01.2013 року відповідно, в яких поставив запитання відносно того, які документи необхідно вимагати у контрагента-продавця при здійсненні операцій, щоб вона була признана дійсною та не могла бути відмінена при перевірці податковим органом?

На вказаний лист ДПС у Чернігівській області надала позивачу письмову податкову консультацію від 08.02.2013 № 329/10/22-008, в якій платнику податків було роз'яснено, що підпунктом 14.1.172. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) податковою консультацією вважається допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган. Пунктом 52.2 ст. 52 ПКУ передбачено, що податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.

Пунктом 44.1 ст. 44 Кодексу визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Закон України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон N 996) визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Пунктом 1 ст. 9 Закону N 996 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а також, якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПКУ господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до Національного класифікатора ДК 009:2010 "Класифікація видів економічної діяльності" затвердженого наказом Держспоживстандарту від 11.10.2010 № 457, економічна діяльність - процес виробництва продукції (товарів та послуг), який здійснюється з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо.

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єкта господарювання у сфері суспільного виробництва спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва-підприємцями.

Згідно п. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Згідно п. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного судочинства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Отже, відповідаючи на дане запитання ДПС у Чернігівській області зазначила, що при здійсненні господарської діяльності та отримання реального настання результатів відповідної господарської діяльності має вплив ряд чинників та в кожному конкретному випадку вони різні, тобто вказати які документи необхідно вимагати у контрагента-продавця при здійсненні операцій не може бути однозначним, бо на це впливає зміст господарської операції та умови її здійснення, наприклад: наявність майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій.

Також, позивач звернувся до ДПІ у м. Чернігові та ДПС у Чернігівській області за отриманням податкової консультації з відповідними листами вих. № 1 від 13.02.2013 року та вих. № 2 від 13.02.2013 року відповідно, в яких зазначив, що листом № 329/10/22-608 від 08.02.2013 р. від ДПС у Чернігівській області не надала чіткої відповіді, а лише зазначила, що відповідь не може бути однозначною, бо на це впливає "...наявність майна, трудових ресурсів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій".

Але така інформація може містити як комерційну таємницю, так і може підпадати під Закон України "Про захист персональних даних".

У зв'язку з цим позивач попросив зазначені податкові служби надати конкретну відповідь: яка служба надає інформацію про наявність майна, трудових ресурсів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій, в якому вигляді вона повинна бути надана та чиїм підписом та печаткою повинна бути скріплена?

ДПІ у м. Чернігові надала відповідь від 06.03.2013 № 3919/10/06007 у якій зазначила, що згідно із пп. 14.1.172 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від - 02.12.2010р. № 2755-VІ податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладене на такий контролюючий орган.

При цьому, ДПІ у м. Чернігові зазначила, що з огляду на зміст заданого запитання, жодного нормативно-правового акту або норми закону, що потребує роз'яснення чи консультації, не зазначено.

При вирішенні зазначеного спору, суд враховує, що статус державної податкової служби України, її функції та правові основи діяльності регулюються нормами Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та Податковим Кодексом України.

Згідно п. п. 41.1.1. п. 41.1. ст. 41 Податкового кодексу України (далі -ПК України), органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2. цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.п. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкова консультація -допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Статтями 52 та 53 ПК України передбачені порядок надання та наслідки застосування податкових консультацій.

Відповідно із вищезазначеними нормами:

- за зверненням платників податків контролюючі органи безоплатно надають консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства;

- податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію;

- за вибором платника податків консультація надається в усній або письмовій формі;

- консультації надаються органом державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на обліку;

- контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень;

- не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої у письмовій формі, зокрема на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація була змінена або скасована;

- платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору;

- визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Наслідком застосування податкової консультації згідно п. 53.1 ст. 53 ПК України є те, що платника податку не може бути притягнуто до відповідальності, якщо він діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація була змінена або скасована.

Відповідно до п. 53.3 ст. 53 ПК України, платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій або електронній формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору. Визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Отже, з аналізу вищенаведеного вбачається, що під визначенням податкова консультація, наведеним у п.п.14.1.172 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, слід розуміти, допомогу контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

При цьому, суд вважає за доцільне звернути увагу на те, що ДПІ у м. Чернігові у своїй відповіді від 06.03.2013 № 3919/10/06007 правомірно зауважила, що з огляду на зміст заданого запитання, жодного нормативно-правового акту або норми закону, що потребує роз'яснення чи консультації, ТОВ "ВЕРА-ГРУП" не зазначено.

У податковій консультації від 08.02.2013 № 329/10/22-008 ДПС у Чернігівській області також звертала увагу позивача на те, що податкова консультація - це допомога контролюючого органу платнику податків з приводу практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів.

При цьому, відповідаючи на поставлене запитання ДПС у Чернігівській області проаналізувавши ряд нормативних актів зазначила висновок, що при здійсненні господарської діяльності та отримання реального настання результатів відповідної господарської діяльності має вплив ряд чинників та в кожному конкретному випадку вони різні, тобто вказати які документи необхідно вимагати у контрагента-продавця при здійсненні операцій не може бути однозначним, бо на це впливає на зміст господарської операції та умови її здійснення, наприклад: наявність майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій.

Суд вважає, що надана податкова консультація повністю відповідає поставленому питанню ТОВ "ВЕРА-ГРУП" контролюючому органу (запит від 25.01.2013 вих. № 2), оскільки у своєму запиті позивач поставив запитання загального характеру, при цьому не конкретизувавши а ні вид господарської діяльності, а ні зміст господарської операції, а ні умови її здійснення, а ні іншої інформації, яка є необхідною для надання конкретної податкової консультації контролюючими органами.

Суд зазначає, що індивідуальна податкова консультація не може складатись лише з послідовного цитування нормативних актів і не містити остаточних та чітких висновків. Тобто, індивідуальна податкова консультація не повинна сама по собі давати привід для подвійного тлумачення зазначеного в тексті консультації.

Про те, не дивлячись на зазначене, суд не може залишити поза увагою той факт, що головною рисою індивідуальних правових актів, якою є податкова консультація, є їхня конкретність, зокрема і, розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління.

Жодних конкретних запитань щодо практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта під час здійснення ТОВ "ВЕРА-ГРУП" господарської діяльності, позивачем контролюючим органам поставлено не було.

Отже, в даному випадку, рекомендації стосовно ситуації, що виникла у платника податків (ТОВ "ВЕРА-ГРУП"), що зазначаються у тексті індивідуальної податкової консультації, не можуть бути чіткими, оскільки задане питання позивачем носить узагальнюючий характер.

Щодо твердження позивача про ігнорування ДПС у Чернігівській області запиту ТОВ "ВЕРА-ГРУП" від 13.02.2013 № 2, суд зазначає, що у судовому засіданні представником відповідача 2 було долучено до матеріалів справи податкову консультацію від 28.02.2013 № 454/10/22-608, яку ТОВ "ВЕРА-ГРУП" було направлено 28.02.2013 та отримано позивачем 04.03.2013, а отже, 30-й денний строк відповіді на запит ДПС у Чернігівській області порушено не було.

Таким чином, враховуючи ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 11, ст.ст. 71, 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про визнання недійсною податкову консультацію Державної податкової інспекції у м. Чернігові № 3919/10/06007 від 06.03.2013 року та податкову консультацію Державної податкової адміністрації у Чернігівській області від 08.02.2013 року № 329/10/22-608 - задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову відмовити повністю .

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Ю.О.Скалозуб