Постанова

від 25.04.2013 по справі 901/341/13-г

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2013 року Справа № 901/341/13-г

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Латиніна О.А.,

суддів Сікорської Н.І.,

Проценко О.І.,

за участю представників сторін:

сторони у судове засідання не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Багр" на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Пєтухова Н.С.) від 13 березня 2013 року у справі № 901/341/13-г

за позовом публічного акціонерного товариства "Ерде Банк" (вул. Сагайдачного/ Ігорівська, 10/5а,Київ 70,04070)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Багр" (вул. Севастопольська, 59,Сімферополь,95021)

про стягнення 695829,36 грн.

ВСТАНОВИВ :

Публічне акціонерне товариство "Ерде Банк" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом у якому просило стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "БАГР" заборгованість у розмірі 695829,36 грн., у тому числі: сума кредитів (траншів) 592 273,23 гривні 23 копійки; сума процентів - 57 647,24 гривень 24 копійки; сума пені - 45 908,89 гривень 89 копійок.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 березня 2013 року у справі №901/341/13-г позов задоволено.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "БАГР" на користь публічного акціонерного товариства "ЕРДЕ БАНК" заборгованість у розмірі 695829,36 грн. та 1609,50 грн. судового збору.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "БАГР" в дохід державного бюджету України 13916,59 грн. судового збору.

Однак, при написанні рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.03.2013 по справі № 901/341/13-г була допущена описка у пункті 2 резолютивної частини, а саме було зазначене "Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "БАГР" на користь публічного акціонерного товариства "ЕРДЕ БАНК" заборгованість у розмірі 695829,36 грн. та 1609,50 грн. судового збору. ", тоді як слід було зазначити "Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "БАГР" публічного акціонерного товариства "ЕРДЕ БАНК" заборгованість у розмірі 695829,36 грн. "

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 13 березня 2013 року у справі №901/341/13-г внесено зміни в пункт 2 резолютивної частини рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.03.2013 по справі №901/341/13-г, вказавши його у наступній редакції: "2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "БАГР" на користь публічного акціонерного товариства "ЕРДЕ БАНК" заборгованість у розмірі 695829,36 грн."

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, товариство з обмеженою відповідальністю "БАГР" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та передати справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм процесуального права.

Зокрема заявник апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не повідомив останнього про день та час проведення судового засідання, що на думку відповідача є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16 квітня 2013 року, відновлено товариству з обмеженою відповідальністю "БАГР" строк на подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 13 березня 2013 року у справі №901/341/13-г, прийнято апеляційну скаргу до провадження Cевастопольського апеляційного господарського суду та призначено справу до розгляду на 25 квітня 2013 року.

24 квітня 2013 року на адресу Севастопольського апеляційного господарського суду від товариства з обмеженою відповідальністю "БАГР" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю забезпечити явку у судове засідання свого представника з причин його участі в іншому судовому процесі.

25 квітня 2013 року за розпорядженням керівництва суду, суддю Градову О.Г., у зв'язку з хворобою замінено на суддю Сікорську Н.І.

В судове засідання 25 квітня 2013 року представники сторін не з'явилися, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористалися.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, судова колегія не вбачає підстав для його задоволення, у зв'язку з наступним.

Так, відповідно до частини другої статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони, серед іншого, мають право на участь в засіданнях господарського суду.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Частина третя статті 22 ГПК України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

Проте, відповідач не надав до клопотання доказів того, що його представник не може взяти участь у судовому засіданні.

Більш того, слід звернути увагу, що товариство з обмеженою відповідальністю "БАГР" є самостійною юридичною особою та у відповідності із діючим законодавством має можливість мати декількох представників, тому відповідач не був позбавлений на час слухання справи забезпечити явку у судове засідання іншого представника.

Відповідно до пункту 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи наявні у справі матеріали, що узгоджуються зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, які визнані судом достатніми для надання оцінки спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції визнає можливим розглянути справу по суті за відсутності представників сторін, зокрема - відповідача, оскільки останній не скористався своїм процесуальним правом на участь в розгляді господарської справи, про час і місце розгляду якої був повідомлений належним чином, що вбачається зокрема зі змісту наданого ним клопотання.

За таких обставин, у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи судова колегія відмовляє.

Повторно розглянувши матеріали справи в порядку статті 101, 106 Господарського процесуального кодексу України, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши обставини даної справи, перевіривши підстави прийняття оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, судова колегія дійшла висновку щодо необґрунтованості вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.

Відповідно до статті 89 Господарського процесуального кодексу України, суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення. Про роз'яснення рішення, ухвали, а також про виправлення описок чи арифметичних помилок виноситься ухвала.

Згідно пункту 17 постанови Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. №6 "Про судове рішення" вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішення (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторони, прізвища особи тощо), або мають технічний характер.

Виправлення допущених у рішенні, ухвалі описок чи арифметичних помилок можливо за заявою сторони, а також третьої особи, прокурора, який брав участь у справі. Суд має право виправити допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки з власної ініціативи.

Під описками слід розуміти неправильне написання слів, прізвищ, імен, назв тощо. Арифметичні помилки - це неправильне викладення:

вихідних даних для розрахунків, які не відповідають наявним у справі доказам;

результатів арифметичних дій.

Отже, виправлення допущених у рішенні, ухвалі описок чи арифметичних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть рішення, ухвали.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного процесуального документу суду першої інстанції, суд першої інстанції встановивши, що у пункті 2 резолютивної частини рішення є технічна помилка, що виразилася у помилковому зазначені суми судового збору, оскільки питання про розподіл судових витрат було вирішено судом у пункті 3 рішення, судова колегія приходить до висновку, що останній є ухвалою про виправлення описок чи арифметичних помилок.

Таким чином, суд першої інстанції встановивши наявність описки у резолютивній частині свого рішення, цілком обґрунтовано та правомірно у межах наданих йому процесуальним законодавством повноважень виправив зазначений недолік, а тому підстав для скасування зазначеної ухвали суду першої інстанції не вбачається.

Щодо доводів апеляційної скарги, про те, що суд першої інстанції не повідомив останнього про день та час проведення судового засідання, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно пункту 17 постанови Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. №6 "Про судове рішення" вирішення питань, пов'язаних з виправленням описок чи арифметичних помилок, не потребує обов'язкового розгляду в судовому засіданні з викликом представників сторін. Відповідні процесуальні дії оформлюються ухвалами, які надсилаються учасникам судового процесу у встановленому законом порядку.

Таким чином, процесуальне законодавство не зобов'язує суд при вирішенні питань пов'язаних з виправленням описок чи арифметичних помилок проводити судове засідання.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, останній зазначив в ній, що винесення ухвали про виправлення описок чи арифметичних помилок здійснювалось без проведення судового засідання, а тому доводи апеляційної скарги не можуть бути прийняти до уваги судової колегії, оскільки ґрунтуються на припущенні та на вільному тлумаченні вимог діючого законодавства.

Разом з тим помилковим є посилання відповідача на статтю 89 ГПК України в частині, що стосується ухвал про роз'яснення рішень, оскільки оскаржувана ухвала по своєї юридичній природі є ухвалою про виправленням описок чи арифметичних помилок.

Стосовно доводу скарги, щодо не направлення на адресу відповідача оскаржуваної ухвали, суд апеляційної інстанції не приймає його до уваги, у зв'язку з наступним.

Відповідно до пунктів 3.9.1., 3.9.2. Постанова, Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

Статтею 64 Господарського процесуального кодексу України врегульовано, що судова кореспонденція у разі ненадання сторонами іншої адреси надсилається за адресою, що зазначена в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України. Таке повідомлення згідно з положеннями вказаної правової норми вважається належним.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

В силу статті 87 цього Кодексу, повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

З матеріалів справи вбачається, що судова кореспонденція направлялася та отримувалась відповідачем за адресою: вул. Севастопольська, 59, Сімферополь,95021, що підтверджується поштовим повідомленням (арк.с.131).

Також, з матеріалів справи вбачається (арк.с. 119-121), що копію оскаржуваної ухвали суду першої інстанції було направлено відповідачу за вищевказаною адресою, яка відповідає адресі, зазначеній у всій раніш направленій кореспонденції суду, до того ж, зазначена адреса вказана самим відповідачем у своєї скарзі та в інших документах, які містяться в матеріалах справи, проте зазначену ухвалу суду було повернуто з підстав закінчення терміну зберігання у поштовому відділенні .

Крім того в матеріалах справи наявні поштові повернення судової кореспонденції з підстав закінчення терміну зберігання у поштовому відділенні (арк.с.79-80).

З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що у даному випадку дії відповідача були спрямовані на затягування судового процесу, а тому розцінюються судом апеляційної інстанції, як зловживання процесуальними правами, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1), 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Багр" залишити без задоволення.

2.Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 13 березня 2013 року у справі №901/341/13-г залишити без змін.

Головуючий суддя О.А.Латинін

Судді Н.І. Сікорська

О.І. Проценко

Розсилка рекомендованою кореспонденцією з повідомленням:

1.Публічне акціонерне товариство "Ерде Банк" (вул. Сагайдачного/ Ігорівська, 10/5а,Київ 70,04070)

2.Товариство з обмеженою відповідальністю "Багр" (вул. Севастопольська, 59,Сімферополь,95021)

3.Господарський суду АР Крим (вул.Р.Люксембург/Річна,29/11,м.Сімферополь,АРК,95000)