Рішення

від 17.04.2013 по справі 905/1269/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.04.2013р. Справа № 905/1269/13-г

Суддя господарського суду Донецької області Філімонова О.Ю. розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Мегаполіс - Україна» м. Тернопіль

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговій дім «Жан Гурман» м. Донецьк

про стягнення суми основного боргу у розмірі 19201,29 грн., пені у розмірі 548,35 грн., 3% річних у розмірі 109,67 грн., інфляційних витрат у розмірі 49,56 грн., штрафу у розмірі 3964,68 грн.

Представники сторін:

від позивача: Тищенко А.В. - за довіреністю №б/н від 20.03.2013р.

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Мегаполіс - Україна» м. Тернопіль звернулось з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговій дім «Жан Гурман» м. Донецьк про стягнення суми основного боргу у розмірі 19201,29 грн., пені у розмірі 548,35 грн., 3% річних у розмірі 109,67 грн., інфляційних витрат у розмірі 49,56 грн., штрафу у розмірі 3964,68 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного між сторонами договору поставки №1337-ДН/12 від 29.10.2012р. позивач зобов'язався поставити у власність відповідача тютюнові або інші вироби, а відповідач зобов`язувався прийняти та оплатити вартість товару, однак свої зобов'язання відповідач у повному обсязі не виконав, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 19201,29 грн.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.193 Господарського кодексу України, ст. 546, 549, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст. 1, 54 Господарського процесуального кодексу України.

17.04.2013р. через канцелярію господарського суду Донецької області позивач надав додаткові пояснення №б/н від 15.04.2013р., в яких пояснює порядок зарахування грошових коштів, перерахованих відповідачем за рахунок погашення заборгованості.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши надані позивачем документи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

29.10.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Мегаполіс - Україна» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговій дім «Жан Гурман» (Покупець) було укладено договір поставки №1337-ДН/12.

Відповідно до п. 1.1 Договору, продавець зобов'язується передавати тютюнові або інші вироби у власність покупця відповідно до його замовлення, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати продукцію на умовах, зазначених у цьому договорі.

Згідно з п. 1.3 Договору, договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 28.10.2013р. включно, а по відношенню платежів - до повного виконання покупцем своїх зобов'язань по оплаті отриманого товару.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що поставка товару здійснюється окремими партіями на підставі заявки покупця та виходячи з наявності відповідного асортименту товару на складі продавця. Заявки на партію товару погоджується відповідальними особами сторін.

Відповідно до п. 3.5 Договору, покупець приймає товар у відповідності до вимог законодавства, згідно з супровідними документами продавця.

Згідно з пунктом 3.8 Договору, право власності на товар, що постачається, а також ризик його випадкової загибелі та випадкового пошкодження, переходить до покупця з моменту отримання товару та підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної. Факт поставки товару підтверджується видатковою накладною, підписаною обома сторонами. Після переходу права власності до покупця товар поверненню не підлягає.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що ціна товару визначається у відповідності з ціною вказаною у прайс - листах продавця, які діють на момент виконання продавцем заявки покупця і вказується в товарних накладних з урахуванням ПДВ. Загальна сума даного договору не обмежується і визначається на підставі фактично поставленого товару згідно видаткових накладних.

Відповідно до п. 4.8 Договору, максимальний строк відтермінування оплати за тютюнові вироби становить шість календарних днів і обраховується з дати виписки накладної. День, наступний за днем виписки накладної є першим днем при підрахунку строку, на який надано відстрочку. Останнім днем розрахунку є шостий календарний день.

Згідно з пунктом 5.4.1 Договору, покупець зобов'язаний оплачувати фактично поставлений товар в порядку та на умовах визначених у цьому Договорі.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим ( ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Договір №1337-ДН/12 від 29.10.2012р., укладений між сторонами за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм ст. 264-271 Господарського кодексу України та істотними умовами договору поставки, зокрема, є предмет, ціна, строк дії договору, умови поставки, термін її здійснення.

Відповідно до ч.3 ст. 264 Господарського кодексу України, основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Згідно ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1, ч.2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з ч.1 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно до ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання умов договору №1337-ДН/12 від 29.10.2012р. на підставі видаткових накладних: № ДН 12-000125882 від 12.12.2012р. на суму 1493,52 грн.; №ДН12000125967 від 12.12.2012р. на суму 9580,75 грн.; №ДН12-000125930 від 12.12.2012р. на суму 334,80 грн.; №ДН12-000125885 від 12.12.2012р. на суму 11264,88 грн.; №ДН-12-000125884 від 12.12.2012р. на суму 934,32 грн.; №ДН12-000125883 від 12.12.2012р. на суму 2039,16 грн., позивачем був поставлений товару відповідачу на загальну суму 25647,43 грн.

18.12.2012р. відповідачем згідно договору №1337-ДН/12 від 29.10.2012р. була здійснена часткова оплата на суму 1000,00 грн., з яких: 131,82 грн. були направлені на погашення видаткової накладної №ДН12-000121405 від 05.12.2012р. на підставі договору №1337-ДН/12 від 29.10.2012р., а суму у розмірі 868,18 грн. на часткове погашення товару отриманого на підставі видаткової накладної №ДН12-000125882 від 12.12.2012р.

Таким чином, станом на 18.12.2012р. сума основного боргу складає 24779,25 грн.

31.01.2013р. відповідачем було частково повернуто позивачу отриманий товар на суму 5577,96 грн., що підтверджується накладними на повернення товару: № 9 від 31.01.2013р. на суму 250,20 грн.; № 10 від 31.01.2013р. на суму 731,52 грн.; № 11 від 31.01.2013р. на суму 166,80 грн.; № 12 від 31.01.2013 на суму 83,40 грн.; № 13 від 31.01.2013 на суму 83,40 грн.; № 14 від 31.01.2013 на суму 166,80 грн.; № 15 від 31.01.2013 на суму 4095,84 грн.

Таким чином на момент подання позовної заяви сума невиконаного зобов'язання відповідача перед позивачем складає 19201,29 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.01.2013р., який підписаний повноважними представниками обох сторін та скріплений печатками підприємств

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином

Відповідач доказів погашення суми боргу у розмірі 19201,29 грн. до матеріалів справи не надав, тому суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Мегаполіс - Україна» м. Тернопіль доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути с відповідача пеню у розмірі 548,35 грн., штраф у розмірі 3964,68 грн.

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що у разі прострочення покупцем строків оплати вартості отриманого товару він зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 6.3 Договору, у випадку прострочення платежу понад 3 календарні дні покупець сплачує на користь продавця одноразовий штраф у розмірі 16% від суми неоплаченого в строк товару за користування коштами.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до ч.2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Як встановлено ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Перевіривши арифметичний розрахунок пені, наданий позивачем, (з урахуванням п. 6.2 договору), пеня підлягає стягненню з відповідача: за період з 18.12.2012р. по 31.01.2013р. на суму заборгованості 24779,25 грн. у розмірі 456,99; за період з 01.02.2013р. по 13.02.2013р. на суму заборгованості 19201,29 грн. у розмірі 102,58 грн всього на суму 559,57 грн. Розрахунок наданий позивачем суд визнає невірним, у зв'язку з тим, що позивачем було допущенні арифметичні помилки в розрахунку пені, але суд не може виходити за межі позовних вимог, тому пеня підлягає стягненню у розмірі 548,35 грн.

Також, перевіривши арифметичний розрахунок штрафу, наданий позивачем, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення штрафу у розмірі 3964,68 грн. у повному обсязі на підставі умов п.6.3 договору.

Також позивач просить стягнути з відповідача інфляційні витрати у розмірі 49,56 грн. та 3% річних у розмірі 109,67 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши арифметичний розрахунок інфляційних витрат, наданий позивачем, за січень 2013. на суму основного боргу 24779,25 грн. та за лютий 2013р. на суму основного боргу 19201,29 грн., суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення інфляційних витрат у розмірі 49,56 грн.

Також, перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних, наданий позивачем, 3 % річних підлягають стягненню за період з 18.12.2012р. по 31.01.2013р. на суму основного боргу 24779,25 грн. у розмірі 91,65 грн. та за період з 01.02.2013р. по 13.02.2013р. на суму основного боргу 19201,29 грн. у розмірі 20,52 грн., всього на суму 112,17 грн. У зв'язку з тим, що позивачем було допущенні арифметичні помилки в розрахунку 3% річних, але суд не може виходити за межі позовних вимог, наданих позивачем, тому 3% річних підлягають стягненню у розмірі 109,67 грн.

Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34, 36, 43, 49, 82-85, 115, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговій дім «Жан Гурман» (83086, м. Донецьк, проспект Лагутенка, б.13, каб. 21, ЄДРПОУ 36888461) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Мегаполіс - Україна» (46020, м. Тернопіль, вул. Д. Лук'яновича, б. 1, ЄДРПОУ 30622532) суму основного боргу у розмірі 19201 (дев'ятнадцять тисяч двісті одна) грн. 29 коп., пеню у розмірі 548 (п'ятсот сорок вісім) грн. 35 коп., 3% річних у розмірі 109 (сто дев'ять) грн. 67 коп., інфляційних витрат у розмірі 49 (сорок дев'ять) грн. 56 коп., штраф у розмірі 3964 (три тисячи дев'ятсот шістдесят чотири) грн. 68 коп., судовий збір у розмірі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.Ю. Філімонова

Дата складання повного тексту рішення 22.04.2013р.

Надруковано 3 примірника:

1-до справи

1-позивачу

1-відповідачу