Рішення

від 16.04.2013 по справі 910/4307/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4307/13 16.04.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Літа» до Публічного акціонерного товариства «Трест Київпідземшляхбуд-2» простягнення заборгованості, пені та 3% річних, Суддя Ониськів О.М.

Представники сторін:

від позивача: Синчанський С.О., за договором, від відповідача: Гарбуз С.О., за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Літа» до Публічного акціонерного товариства «Трест Київпідземшляхбуд-2» про стягнення заборгованості, пені та 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між позивачем та відповідачем Договору № 38 від 07.10.2011 відповідач не виконав в повному обсязі свої зобов'язання з оплати виконаних робіт, а тому позивач, посилаючись, зокрема на ст.ст. 525, 526 ЦК України, просить стягнути з відповідача 11.196,48 грн. основного боргу, 348,78 грн. 3% річних та 846,49 грн. пені, а також відшкодувати витрати по сплаті судового збору в сумі 1.720,50 грн. та витрати по оплаті послуг адвоката в сумі 2.500,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2013 порушено провадження у справі № 910/4307/13 та призначено до розгляду на 25.03.2013.

Судове засідання, призначене на 25.03.2013 не відбулось, оскільки відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України «Про перенесення робочого дня у зв'язку з подоланням наслідків стихійного лиха, що сталася 22-23 березня 2013 р. у Київській області та м. Києві» від 25.03.2012 № 152-р робочий день 25.03.2013 оголошено вихідним днем, у зв'язку з чим, ухвалою суду від 26.03.2013 розгляд справи було призначено на 08.04.2014.

Ухвалою суду від 08.04.2013 розгляд справи було відкладено на 16.04.2013.

Від позивача 13.04.2013 через канцелярію суду отримано заяву, в якій останній зазначив про наявність описки в розрахунку суми пені в частині періоду нарахування та зазначив інший період нарахування пені - з 24.01.2012 по 23.08.2012, який становить 182 дні.

Представник позивача в судовому засіданні 16.04.2013 надав заяву про зменшення позовних вимог в частині суми основного боргу, в якій позивач просить стягнути з відповідача основну заборгованість у розмірі 10.972,55 грн. (з вирахуванням вартості послуг генерального підряду в розмірі 223,93 грн.).

Заява позивача про зменшення позовних вимог прийнята судом до розгляду, у зв'язку з чим має місце нова ціна позову, виходячи із якої вирішується спір.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву та в усних поясненнях підтвердив наявність заборгованості перед позивач, водночас зазначив, що основна заборгованість відповідача перед позивачем складає 10.972,55 грн. за вирахуванням вартості послуг генпідряду в розмірі 223,93 грн.

У судовому засіданні 16.04.2013 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, між Публічним акціонерним товариством «Трест Київпідземшляхбуд-2» (далі - відповідач, підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Літа» (далі - позивач, субпідрядник) 07.10.2011 було укладено Договір № 38 (далі - Договір), згідно з умовами п.1.1. якого відповідач передав, а позивач зобов'язався виконати роботи по будівництву тепломережі в прохідному колекторі на об'єкті: «Житловий будинок з підземними гаражами та об'єктами соціально-побутової сфери, розташованого за адресою: пр. Червонозоряний, 150-162 у Голосіївському районі м. Києва.

Згідно з розділом 2 Договору початок робіт визначено на жовтень 2011, а закінчення - грудень 2011.

Відповідно до п.3.1 Договору вартість робіт і матеріалів становить 11.196,48 грн. в т.ч. ПДВ 20%.

Судом установлено, що на виконання умов Договору позивачем було виконано роботи на загальну суму 11.196,48 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи Актом приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ 2-В) від 22.12.2011 на суму 11.196,48 грн. та Довідкою про вартість виконаних робіт (форми КБ-3).

Умовами п.п. 4.3., 4.4. Договору встановлено, що відповідач оплачує прийняті роботи протягом 20 банківських днів з моменту підписання актів приймання виконаних робіт форми КБ-2в і довідки форми КБ-3; та встановлено обов'язок позивача сплатити кошти за послуги генерального підряду в розмірі 2% від вартості робіт по договору.

Відтак, з урахуванням умов п.4.3. Договору кінцевий строк оплати відповідачем прийнятих робіт настав 23.01.2012.

Крім того, вартість послуг генерального підряду склала 223,93 грн., з огляду на що, оплаті відповідачем підлягають виконані позивачем роботи на суму 10.972,55 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем оплата виконаних робіт не проведена, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем по оплаті прийнятих робіт загалом у сумі 10.972,55 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача у судовому порядку.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що між сторонами укладено договір субпідряду.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до норм статті 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом установлено та матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов Договору позивачем були виконані роботи на загальну суму 11.196,48 грн., що підтверджується Актом приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ 2-В) від 22.12.2011 та Довідкою про вартість виконаних робіт (форми КБ-3), в той час як відповідач свої зобов'язання по оплаті виконаних робіт не виконав.

Також, суд враховує, що вартість послуг генпідряду у відповідності з п.4.4. даного Договору склала 223,93 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи актом № 0000000577/2 від 29.12.2011.

Згідно зі статтею 854 ЦК України встановлено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Суд враховує, що наявний в матеріалах справи Акт приймання виконаних будівельних робіт відповідачем підписано без зауважень, що свідчить про прийняття останнім виконаних позивачем робіт без претензій щодо їх якості, об'ємів і вартості, та виникнення обов'язку у відповідача щодо їх оплати.

Отже, судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем були виконані, а відповідачем прийняті роботи всього на суму 10.972,55 грн. (за вирахуванням 2% вартості послуг генерального підряду в сумі 223,93 грн.), про що свідчить Акт приймання виконаних будівельних робіт від 22.12.2011, підписаний обома сторонами без зауважень та претензій, однак відповідач не здійснив оплати за прийняті роботи в повному обсязі в сумі 10.972,55 грн., хоча строк виконання обов'язку оплати вже настав.

У зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу по оплаті виконаних позивачем робіт у розмірі 10.972,55 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, суд враховує, що відповідач у відзиві на позовну заяву визнав наявність заборгованості в сумі 10.972,55 грн.

Згідно ч. 5 ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково , а також має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов.

У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб (ч. 5 ст. 78 ГПК України).

З огляду на викладені положення законодавства та обставини справи, суд вважає, що визнання відповідачем позову в частині суми основного боргу не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб і, таким чином, суд приймає визнання відповідачем позову в частині основного боргу, поряд із власними висновками суду, для прийняття рішення про задоволення позову щодо стягнення суми основного боргу в розмірі 10.972,55грн.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача за прострочення виконання зобов'язання по оплаті робіт у сумі 11.196,48 грн. 3% річних у розмірі 348,78 грн. за період з 24.01.2012 по 05.02.2013 та 846,49 грн. пені за період з 24.01.2012 по 23.08.2012 (182 дні як зазначає позивач).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.7.2.1. Договору за несвоєчасну оплату виконаних робіт відповідач виплачує позивачу пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з частиною 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, статтею 3 Закону України «Про відповідальність за неналежне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Судом було перевірено розрахунок позивача щодо заявленої до стягнення з відповідача пені в розмірі 846,49 грн., здійсненого за 182 дні, починаючи з 24.01.2012 та 3% річних у сумі 348,78 грн. за період з 24.01.2012 по 05.02.2013.

Водночас, враховуючи, що сума основного боргу, присуджена до стягнення, склала 10.972,55 грн., суд здійснив уточнений розрахунок сум пені та 3% річних за прострочення оплати відповідачем суми боргу в розмірі 10.972,55 грн. у вказані періоди. Згідно з розрахунком суду з відповідача підлягає стягненню 827,29 грн. пені та 341,80 грн. 3% річних.

Таким чином, вимоги про стягнення пені та 3% річних підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин та враховуючи вищевикладене позов підлягає задоволенню частково.

Крім того позивач просить покласти на відповідача витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката в розмірі 2.500,00 грн.

На підтвердження понесених витрат позивач надав до суду видатковий касовий ордер від 05.02.2013 на суму 2.500,00 грн., витяг з угоди № 050213 про надання правової допомоги.

Повноваження адвоката Синчанського Станіслава Олександровича підтверджуються також свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 4225.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, оплати послуг перекладача, адвоката, та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» мінімальний розмір заробітної плати з 1 січня 2013 року складає 1.147,00 грн. Враховуючи мінімальний розмір заробітної плати станом на момент звернення позивача до суду та під час розгляду справи, що становить 1.147,00 грн., а також предмет даного спору, участь адвоката у двох судових засіданнях, які відбулися 08.04.2013 та 16.04.2013, суд вважає за необхідне обмежити розмір відшкодування витрат на оплату послуг адвоката з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи, у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, що складає 1.147,00 грн.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Трест Київпідземшляхбуд-2» (02105, м. Київ, вул. Тампере, 13-б, код ЄДРПОУ 04012721) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Літа» (04080, м. Київ, вул. Костянтинівська, 73, код ЄДРПОУ 21357692) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, суму основного боргу в розмірі 10.972 (десять тисяч дев'ятсот сімдесят дві) грн. 55 коп., 3% річних у розмірі 341 (триста сорок одну) грн. 80 коп., 827 (вісімсот двадцять сім) грн. 29 коп. пені та судові витрати у сумі 2.832 (дві тисячі вісімсот тридцять дві) грн. 77 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.04.2013.

Суддя Ониськів О.М.