Рішення

від 16.04.2013 по справі 922/1095/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2013 р.Справа № 922/1095/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальніковой Г.І.

при секретарі судового засідання Близнюковой А.І.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛ - Холдинг" (м. Полтава) до Товариства з обмеженою відповідальністю "А.Д.С." (м. Харків) про стягнення 132503,26 грн. за участю представників сторін:

позивача - Романко Р.І. (довіреність від 12.03.2013р.)

відповідача - Доценко В.В. (довіреність від 04.05.2012р.)

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "АЛ-Холдинг", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ТОВ "А.Д.С." на свою користь заборгованість, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором поставки № 07/06 - 1, укладеним між сторонами 07.06.12 р. Відповідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 132503,26 грн., з яких 129246,78 грн. - сума боргу за договором; інфляційні за час прострочення в розмірі 686,71 та 3% річних в розмірі 2569,77 грн.

Ухвалою господарського суду від 19.03.13 р. суддею Денисюк Т.С. було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 01.04.13 р.

01.04.2013р. позивач надав через канцелярію суду клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Відповідач також надав через канцелярію суду 01.04.2013р. клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Крім того, відповідач через канцелярію суду 01.04.2013р. надав заяву, в якій вказав, що проти позову не заперечує, та просив відкласти розгляд справи.

В судовому засіданні 01.04.2013р. вказані вище клопотання про долучення документів до матеріалів справи та заява відповідача були задоволені судом, а також оголошено перерву в судовому засіданні до 16.04.13 р.

Відповідно до розпорядження керівника апарату суду №453 від 15.04.13 р., призначено повторний автоматичний розподіл справи №922/1095/13.

Відповідно до витягу автоматизованої системи документообігу суду від 15.04.13 р., справу призначено до розгляду судді Сальніковой Г.І.

16.04.13 р. до суду від відповідача надійшов лист, в якому відповідач пропонує графік розрахунків в якості розрахунку заборгованості.

Представник відповідача в судовому засіданні 16.04.13 р. визнав позовні вимоги позивача в повному обсязі та заявив клопотання про розстрочення рішення суду відповідно наданого графіку.

Представник позивача в судовому засіданні 16.04.13 р. підтримав позов в повному обсязі, проти клопотання представника відповідача про розстрочення рішення суду відповідно наданого графіку не заперечив.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

07.06.2012 року між ТОВ "А.Д.С." (постачальник) та ТОВ "АЛ - Холдинг" (покупець) було укладено договір поставки № 07/06 - 1 згідно умов якого постачальник зобов'язався поставити покупцю товар (горюче - мастильні матеріали) у власність покупця по ціні та в строки встановлені цим договором, а покупець - прийняти його та оплати відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п. 5.1 вказаного договору ціна на кожну партію товар визначається сумами, вказаними у заявках та накладних на кожну партію товару.

За умовами укладеного договору попередня оплата по кожній партії товар становить 100 % вартості товару і повинна бути сплачена покупцем протягом одного робочого дня з моменту надання рахунку на партію товару (п. 5.2. Договору).

Пунктом 5.4. Договору встановлено, що поставка партії товару здійснюється на протязі 1 (одного) робочого дня з моменту отримання передоплати.

Судом встановлено, що відповідачем був пред'явлений рахунок - фактура № 008 від 14.06.2012 року на суму 157246,78 грн. на здійснення оплати за товар мазут у кількості 31,138 т. В свою чергу виконуючи умови договору поставки № 07/06 - 1 від 07.06.201 року позивачем згідно платіжного доручення № 32 від 14.06.201 року була здійснена оплата за товар мазут у кількості 31, 138 т. на суму 157 246, 78 грн.

Як вбачається з договору поставки № 07/06 - 1 від 07.06.2012 року, поставка товару відповідачем повинна була бути здійснена 15.06.2012 року.

В порядку досудового врегулювання спору, відповідно до частини 2 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, позивачем на адресу відповідача рекомендованим листом були направлені вимоги № 21 від 22.06.2012 р. та № 24 від 27.06.2012 р. про повернення коштів в сумі 157426,78 грн., які були перераховані за товар (мазут) платіжним дорученням № 32 від 14.06.2012 року.

Також в матеріалах справи наявний акт звірки взаємних розрахунків від 01.12.2012 р., який підписаний представниками сторін та скріплений печатками сторін, підтверджуючий суму заборгованості ТОВ "А.Д.С." перед ТОВ "АЛ Холдинг" в розмірі 129246,78 грн.

Судом встановлено, що позивач виконав свої обов'язки у повному обсязі, перерахував відповідно пред'явленого відповідачем рахунку-фактури № 008 від 14.06.2012 року кошти на суму 157246,78 грн., проте відповідач в порушення норм чинного цивільного та господарського законодавства України та умов договору поставки № 07/06 - 1 від 07.06.2012 року, поставку товару не здійснив, отримані кошти повернув частково, що підтверджується копіями банківських виписок особового рахунку позивача.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вказані обставини та приймаючи до уваги вимоги ст. 526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача про стягнення заборгованості в сумі 129246,78 грн. правомірна та обґрунтована, така, що підтверджена відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.ст.193, 198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши зроблений позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що позовна вимога щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 2569, 77 грн. підлягає задоволенню як правомірна.

Перевіривши зроблений позивачем розрахунок суми збитків, завданих інфляцією, суд дійшов висновку, що позовна вимога щодо стягнення з відповідача інфляційних в сумі 686, 71 грн. підлягає задоволенню як правомірна.

З огляду на те, що відповідно до ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення, та враховуючи те, що представник позивача у судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання представника відповідача про розстрочку виконання рішення по справі, суд прийшов до висновку, що клопотання відповідача в частині розстрочення рішення суду по даній справі на строк до 30.08.2013 р. частинами підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 2650,07 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 526, 612, 625, 629, 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "А.Д.С." (61060, Фрунзенський р-н., м. Харків, вул. Олімпійська, 1, кв. 52; код ЄДРПОУ 34952875) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛ - Холдинг" (36011, м. Полтава, Октябрський р-н., вул. Гоголя, 20-а, к. 119; код ЄДРПОУ 38116176) суму заборгованості у розмірі 129 246, 78 грн., інфляційні нарахування в розмірі 686,71 грн., 3% річних від простроченої суми в розмірі 2569,77 грн. та судовий збір в розмірі 2650,07 грн.

Розстрочити виконання рішення господарського суду Харківської області по справі № 922/1095/13 на строк до 30.08.2013 р. частинами, а саме:

12503,26 грн. - до 30.04.2013р.

12650,07 грн. - до 10.05.2013р.

10000,00 грн. - до 20.05.2013р.

10000,00 грн. - до 30.05.2013р.

10000,00 грн. - до 10.06.2013р.

10000,00грн. - до 20.06.2013р.

10000,00 грн. - до 28.06.2013р.

10000,00 грн. - до 10.07.2013р.

10000,00 грн. - до 19.07.2013р.

10000,00грн. - до 30.07.2013р.

10000,00грн. - до 10.08.2013р.

10000,00грн. - до 20.08.2013р.

10000,00грн. - до 30.08.2013р.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22.04.2013 р.

Суддя Сальнікова Г.І.