Постанова

від 25.04.2013 по справі 815/2699/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/2699/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2013 року 10 год. 38хв. м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тарасишиної О.М.,

за участю секретаря Слободянюка К.С.,

представника позивача Пєрєлі М.В.,

представника відповідача Павлової В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Совінформ" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.03.2013 року № 0000482230, № 0000472230, -

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Совінформ" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.03.2013 року № 0000482230, № 0000472230.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби від 20.03.2013 року № 0000482230, № 0000472230з підстав та мотивів, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував просив суд відмовити у задоволені позовних вимог повністю, в тому числі посилаючись на письмові заперечення надані суду.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін у справі, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.

Так, на підставі направлення від 26.02.2013 року №000810/559, згідно із вимогами пп. 20.1.4 п. 20.1 ст.20, пп. 78.1.1, п.п.78.1.4 п. 78.1 ст.78 Податкового Кодексу України з урахуванням Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 984 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 за № 34/18772 та відповідно до наказу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби від 26.02.2013 року №599 «Про проведення позапланової виїзної перевірки платника податків ТОВ «Совінформ» (код ЄДРПОУ 35206057) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ПП РК «СДМ Медіа» (код ЄДРПОУ 36574925) за податковий період вересень 2011 року» проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Совінформ» (код ЄДРПОУ 35206057) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ПП РК «СДМ Медіа» (код ЄДРПОУ 36574925) їх реальності та повноти відображення в обліку за податковий період вересень 2011 року.

Перевірка проводилась з 26.02.2013 по 04.03.2013 (термін проведення перевірки не продовжувався).

За результатами перевірки, було складено акт №1160/22-3/35206057 від 11.03.2013р., згідно якого TOB «Совінформ» допущено порушення п. 138.2. ст. 13 Податкового кодексу України та заниження податку на прибуток всього у загальній сумі 6 325 гривень, а також порушення п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України та заниження податку на додану вартість у розмірі 5500 гривень (а.с. 23-37).

На підставі акту перевірки 20.03.2013р. відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000472230 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 6875 грн. та №0000482230 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 6325 грн. (а.с. 51,52).

Під час розгляду адміністративної справи, суд встановив, що між позивачем та ПП РК «СДМ Медіа» було укладено договір про розміщення зовнішньої реклами від 02.09.2011р. та додаток №1 до цього договору згідно яких ПП РК «СДМ Медіа» зобов'язалося здійснити розміщення та обслуговування реклами, а позивач прийняти виконані належним чином послуги та оплатити їх (а.с. 49-50, 77).

За результатами господарських операцій між підприємствами складено акт наданих послуг (а.с.79) та складено відповідну податкову накладну (а.с. 80).

Під час проведення перевірки відповідача перевіряючими в основу висновків акту було покладено матеріал проведеної ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська перевірки підприємства ПП РК «СДМ Медіа» (код ЄДРПОУ 36574925) (довідка від 04.01.2012 №2/233/36574925 «Про результати зустрічної звірки ПП Рекламна компанія «СДМ Медіа» код ЄДРПОУ 36574925 щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин з контрагентами за липень, серпень, вересень, жовтень 2011 року та повноти їх відображення в податковому обліку»), проведеною звіркою суб'єкта господарювання ТОВ «Совінформ» (код за ЄДРПОУ 35206057) документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ПП РК «СДМ Медіа» (код ЄДРПОУ36574925) по ланцюгу постачання.

Звіркою суб'єкта господарювання ТОВ «Совінформ» (код за ЄДРПОУ 35206057) за період вересень 2011 року встановлено, що до складу податкового кредиту включено в повному обсязі суму ПДВ в розмірі 5500 грн. від здійснених операцій придбання у постачальника ПП Рекламна компанія «СДМ Медіа» (код ЄДРПОУ 36574925).

Витяг з довідки від 04.01.2012 №2/233/36574925 «Про результати зустрічної звірки ПП Рекламна компанія «СДМ Медіа» код ЄДРПОУ 36574925 щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин з контрагентами за липень, серпень, вересень, жовтень 2011 року та повноти їх відображення в податковому обліку», складеної відділом перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська

Таким чином, перевіряючі ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська дійшли висновку, що операції між ПП РК «СДМ Медіа» та контрагентами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо - складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання таких видів робіт, послуг, постачання ТМЦ або здійснення діяльності. Про це, на думку ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська свідчить відсутність у контрагентів необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. Зустрічною звіркою ПП РК «СДМ Медіа» не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій ПП РК «СДМ Медіа» - по ланцюгу постачання з покупцями за вересень 2011 року.

Крім того, перевіркою встановлено невідповідність найменування послуг, визначене у документах первинного обліку. А саме, у акти здачі-прийняття робіт (послуг) б/н від 30.09.2011 року найменування робіт визначено як Послуги по розміщенню та обслуговуванню реклами у серпні 2011 року, у той час як у податкової накладної №29094 від 29.09.20011 року розміщення реклами у вересні 2011 року.

В свою, чергу представник позивача зазначив, що допущення помилки у тексті акту наданих послуг, на думку позивача не може бути безумовним свідченням фіктивності правочину, на виконання якого складався такий документ. Крім цього допущена помилка є очевидною оскільки вказаний місяць суміжний із місяцем у якому була надана послуга та не може підтверджувати надання послуг у серпні 2011 року, оскільки сам договір було укладено у вересні 2011 року.

Відповідачем перевіркою відомостей, отриманих від підприємства TOB «Совінформ», встановлено віднесення вартості послуг, перелік яких визначено у документах отриманих від ПП РК «СДМ Медіа» до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування всього у розмірі 27500грн, у тому числі за 2-3 квартали 2011 року у розмірі 27500грн. (у тому числі за 3-й квартал 2011 року у розмірі 27500грн.); за 2-4 квартали 2011 року у розмірі 27500грн. (у наслідок завищення за 2-3 квартали 2011 року).

Відповідач з урахуванням висновків довідки від 04.01.2012 №2/233/36574925 «Про результати зустрічної звірки ПП Рекламна компанія «СДМ Медіа» код ЄДРПОУ 36574925 щодо не підтвердження реальності здійснення господарський відносин з контрагентами за липень, серпень, вересень, жовтень 2011 року та повноти їх відображення в податковому обліку», складеної відділом перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, в порушення п. 138.2 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2 755- VI зі змінами та доповненнями, підприємством ТОВ «Совінформ» віднесено до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування витрати, не підтверджені відповідними документами всього у розмірі 27500грн. У тому числі за 2-3 квартали 2011 року у розмірі 27500грн. (у тому числі за 3-й квартал 2011 року у розмірі 27500грн.); за 2-4 квартали 2011 року у розмірі 27500грн, (у наслідок завищення за 2-3 квартали 2011 року). На думку відповідача вищезазначене порушення призвело до заниження податку на прибуток всього у загальній сумі 6325грн., у т.ч. в розрізі податкових періодів за 2-3 квартали 2011 року у розмірі 6325грн. (у тому числі за 3-й квартал 2011 року у розмірі 6325грн.) та за 2-4 квартали 2011 року у розмірі 6325грн. (у наслідок завищення за 2-3 квартали 2011 року).

Перевіркою відомостей, отриманих від ТОВ «Совінформ», встановлено, що, суму податку на додану вартість від вартості послуг, перелік яких визначено у документах отриманих від ПП РК «СДМ Медіа», віднесено до складу податкового кредиту у відповідному періоді податкової звітності на загальну суму 5500 грн., у тому числі в розрізі періодів податкової звітності: -за вересень 2011 року у розмірі 5500грн.

У наслідок порушень, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, на думку відповідача підприємством ТОВ «Совінформ» віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 5500 грн. від вартості послуг, перелік яких визначено у документах отриманих від ПП РК «СДМ Медіа», в результаті чого було завищено податковий кредит по ПДВ у сумі 5500 грн., у тому числі в розрізі періодів податкової звітності: -за вересень 2011 року у розмірі 5500грн., що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 5500 грн., у тому числі за вересень 2011 року у розмірі 5500грн. Відтак, відповідач, з урахуванням висновків довідки від 04.01.2012 №2/233/36574925 «Про результати зустрічної звірки ПП Рекламна компанія «СДМ Медіа» код ЄДРПОУ 36574925 щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин з контрагентами за липень, серпень, вересень, жовтень 2011 року та повноти їх відображення в податковому обліку», складеної відділом перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, вважає непідтвердженою реальність здійснення господарських відносин з ПП Рекламна компанія «СДМ Медіа», та, як наслідок, надані до перевірки документи на не мають ознаків первинних документів, що спричиняє порушення п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ (зі змінами та доповненнями), та заниження податку на прибуток всього у загальній сумі 6325грн., у т.ч. в розрізі податкових періодів: за 2-3 квартали 2011 року у розмірі 6325грн. (у тому числі за 3-й квартал 2011 року у розмірі 6325грн.); за 2-4 квартали 2011 року у розмірі 6325грн. (у наслідок завищення за 2-3 квартали 2011 року), а також, порушення п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, та заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету у розмірі 5500 грн., у тому числі за вересень 2011 року у розмірі 5500грн.

Відповідно до п. 138.1 Податкового Кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з п. 138.4, 138.6-138.9, п.п. 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, п.п. 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, п. 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 ст. 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у ст. 139 цього Кодексу.

Згідно п.138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом 11 цього Кодексу.

Витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ: зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно акту перевірки позивача, висновки про нереальність господарських операцій позивача ґрунтуються на висновках зроблених за результатами перевірки контрагента позивача, та не підтверджені посиланнями на будь-які первинні документи.

Також суд зазначає, що необґрунтовані висновки відповідача щодо господарських відносин позивача з контрагентом спростовується наявними в матеріалах справи доказами, в тому числі законодавчо визначеними як первинні.

Також, суд зазначає, що Верховним Судом України (постанова від 09.09.2008 у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ТОВ «Фірма» ВІК» до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень) зазначено, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагенти позивача є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Суд звертає увагу на приписи ч.2 ст.8 КАС України, яка зобов'язує суд застосовувати принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року Україна визнає джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.

Так, Європейський Суд з прав людини (далі по тексту - Суд) у своєму рішенні у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) від 22 січня 2009 року (п.57 Рішення) зазначив, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі.

Також, Судом вказано, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Згідно з п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); г) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарі в/послуг та їх кількість, обсяг: є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст.201 Податкового кодексу України).

Згідно з п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видасться платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України).

Для встановлення факту вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, зокрема, з метою ухилення від сплати податків, необхідно встановити необґрунтованість отриманої платником податків податкової вигоди, наприклад, внаслідок її виникнення не у зв'язку із здійсненням реальної підприємницької або іншої економічної діяльності.

Необхідно зазначити, що податковий орган, не подав жодних доказів на підтвердження того, що позивачем було порушено податкове законодавство, а також не зазначено інших обставин, які могли б свідчити про порушення позивачем законодавства.

Оцінивши первинні документи за правилами ст. 86 КАС України, суд відмічає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми), дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції, первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704; далі за текстом -Положення № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Відтак, позивачем доведено належними та допустимими доказами реальність господарських правовідносин, натомість, відповідач не надав доказів правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Суд зазначає, що, відповідач невірно ставить правомірність та реальність господарських правовідносин позивача в залежність від результатів фінансово-господарської діяльності його контрагента та висновки щодо перевірки такого контрагента, оскільки вказане законом не передбачено, та є протиправним з огляду на індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, встановлений статтею 61 Конституції України.

Згідно з ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Відповідно до статті 9 Закону України від 16.07.1999р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують та підтверджують факти здійснення господарських операцій і які повинні мати визначені цим Законом та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. N 88, обов'язкові реквізити. Пунктом 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку визначено, що первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При цьому, з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Отже, судом встановлено, що позивач виконав вимоги законодавства України щодо документального оформлення операцій і податкового обліку та у підтвердження правомірності господарських операцій надав документи, що проаналізовано під час розгляду справи.

Відтак, суд дійшов висновку, що факт надання послуг з боку ПП РК «СДМ Медіа» та прийняття їх позивачем підтверджується відповідним актом наданих послуг, який підписаний уповноваженими Сторонами та скріплений печатками (а.с.79). Крім того, ПП РК «СДМ Медіа» склало та надало відповідачу податкову накладну оформлену відповідно до вимог встановлених чинним законодавством України, зміст якої відповідає обсягам та вартості наданих позивачу послуг (а.с. 80).

Суд також зазначає, що ані під час проведення перевірки ані представником відповідача у судовому засіданні не було зазначено про невідповідність нормам чинного законодавства первинної документації позивача.

Види перевірок, порядок їх проведення, умови та порядок допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок, строки проведення виїзних перевірок, перелік матеріалів, які є підставами для висновків під час проведення перевірок, порядок оформлення результатів перевірок тощо визначені в главі 8 Податкового кодексу України (статті від 75 до 86 включно).

Так, згідно ст. 75 цього Кодексу встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

При цьому документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства зазначає, що факти виявлених порушень викладаються з посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Виходячи з вищевикладеного, відповідач, при складанні акту №1160/22-3/35206057 від 11.03.2013р. дійшов необґрунтованих висновків, які покладені в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Зокрема, висновки про порушення позивачем податкового законодавства не обґрунтовані посиланням на конкретні обставини фінансово-господарської діяльності, на первинні документи, зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліках. При цьому, висновки про нереальність здійснення господарських операцій із контрагентом здійснені без належного аналізу характеру конкретних угод, їх товарності та реальності.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 21.1. ст. 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень повинні бути прийняті чи здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), відповідати вимогам діючого законодавства.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих відповідачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах передбачених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч. 1 ст. 19 Конституції України).

Згідно з частиною першою ст. 69 КАСУ доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Фальшивість документа, що надає права або звільняє від обов'язків, може бути перевірено як за допомогою висновків експертизи, порівняння його з іншими письмовими чи речовими доказами, поясненнями свідків, зокрема посадових осіб, котрі його виготовили, так і шляхом кримінального переслідування за наявності підстав для порушення кримінальної справи.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд не може визнати акт перевірки позивача як достатній, належний та незаперечний доказ допущених позивачем порушень вимог податкового законодавства, оскільки в даних спірних правовідносинах, у тому числі, доказуванню підлягають правомірність та обґрунтованість висновків за даним актом перевірки, які покладені в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

На підставі встановленого, керуючись приписами ст.ст. 11, 162 КАС України, суд вважає, що вимоги позивача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.03.2013 року № 0000482230, № 0000472230є не обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 22.04.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог ч. 2 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 6-8, 71, 86, 158-163, 167 КАС України суд, -

постановив:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Совінформ" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.03.2013 року № 0000482230, № 0000472230- задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби від 20.03.2013 року № 0000482230, № 0000472230.

Судові витрати розподілити відповідно до статті 94 КАС України.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо рішення було прийняте у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії такого рішення.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили у відповідності зі статтею 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 25.04.2013 року.

Суддя О.М. Тарасишина

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби від 20.03.2013 року № 0000482230, № 0000472230.

25 квітня 2013 року

.