Рішення

від 23.04.2013 по справі 904/2294/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.04.13р. Справа № 904/2294/13

За позовом Публічного акціонерного товариство "Укртрансгаз", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екогазавто", м. Дніпропетровськ

про стягнення 12 022,93 грн.

Суддя Петренко І.В.

при секретарі: Пономарьові Є.О.

Представники:

Від позивача: Вагнер Д.В. - дов. від 09.01.13р.

Від відповідача: Панов К.Ю. - дов. від 01.12.12р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", м. Київ звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Екогазавто", м. Дніпропетровськ про стягнення суми боргу у розмірі 12 022,93 грн., яка складається з суми основного боргу у розмірі 10 268,29 грн., суми інфляційних втрат у розмірі 51,34 грн., суми 3 % річних у розмірі 193,04 грн., суми 7 % штрафу у розмірі 718,78 грн., суми пені у розмірі 791,48 грн. та судових витрат.

Представник позивача подав клопотання про долучення до матеріалів справи витребуваних судом документів та доказів сплати відповідачем заборгованості у розмірі 1000 тис. грн., позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову не заперечує, відзив на позовну заяву не надав, просить надати відстрочку виконання рішення, у зв'язку із тяжким фінансовим становищем.

Представник позивача проти відстрочки виконання рішення заперечує, оскільки відповідачем не надано доказів неможливості виконання рішення суду.

В засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

1 січня 2012 року між ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз Укрїни» (правонаступник -ПАТ «Укртрансгаз») в особі структурного підрозділу Запорізького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії Управління магістральних газопроводів «Харківтрансгаз» та Закритим акціонерним товариством «Екогазавто» (правонаступник - ТОВ «Екогазавто») був укладений договір на транспортування природного газу № 19358/ДМ-12/10888.

Відповідно до предмету Договору, газотранспортне підприємство зобов'язується надати Замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу Замовника від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій, а Замовник зобов'язується внести плату за надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в розмірі, у строки та у порядку, передбачені умовами Договору.

Відповідач користувався послугами по транспортуванню газу в травні, червні та липні 2012 року. Відповідачу було протранспортовано 179,510 тис.кум.м. газу на суму 34 336,67 грн.

Згідно п. 3.1. та 3.4. Договору, послуги з транспортування газу магістральними газопроводами оформлюються Відповідачем і Позивачем актами наданих послуг, які і є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами.

Позивач зобов'язання за договором виконав повністю, що підтверджується актом здач- прийомуки послуг по транспортуванню природного газу №1082305 від 31.05.12 р., № 1082306 від 30.06.12 р., №1082307 від 31.07.12 р., які підписанні обома сторонами.

Відповідно до п. 5.4, вартість фактично наданих Газотранспортним підприємством Замовнику послуг за звітний місяць визначається на підставі акта наданих послуг.

Відповідно до актів №1082305 від 31.05.12 р., № 1082306 від 30.06.12 р., №1082307 від 31.07.12 р., відповідачу були надані послуги на загальну суму 34 336,67 грн.

Згідно п. 5.5 Договору оплата послуг по транспортуванню газу здійснюється Відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Позивача на умовах 100 відсоткової попередньої оплати за десять днів до початку місяця, у якому буде здійснюватися транспортування газу. Замовник самостійно визначає розмір суми платежу попередньої оплати як добуток тарифу та планового обсягу газу на відповідний місяць. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Замовником до двадцятого числа місяця наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

У платіжних дорученнях Замовник повинен обов'язково вказувати номер Договору, дату його підписання та звітний період (місяць, рік), за який здійснюється оплата. У випадку, якщо в платіжних дорученнях Замовника не зазначено номер Договору, дата його підписання, звітний період (місяць, рік), за який здійснюється оплата, Газотранспортне підприємство зараховує кошти, що надійшли від Замовника, у першу чергу, як погашення заборгованості за надані послуги з транспортування газу, що виникла перша за часом у попередніх періодах.

Відповідач грошове зобов'язання по оплаті послуг з транспортування природного газу в травні, червні та липні 2012 року за Договором виконав в неповному обсязі, здійснивши оплату на суму 24 068,38 грн., чим порушив розділ 5 Договору, та на момент пред'явлення позовної заяви до суду сума основного боргу Відповідача перед Позивачем складає 10 268,29 грн. 21.03.13 р. відповідач здійснив оплату у розмірі 1000 тис. грн., що підтверджується матеріалами справи.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно із п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 9 268,29 грн.

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. При цьому, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Крім того, відповідно до пункту 7.3 Договору Відповідач має сплатити пеню в розмірі 0.5%, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. Сума коштів, що не надійшла станом на 25.02.2013 року на рахунок Позивача від Відповідача становить 10 268,38 грн.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Отже, враховуючи зміст зазначених норм і відповідно до розрахунку пені (за 6 місяців з моменту прострочення платежу) Відповідача за несвоєчасні розрахунки з Позивачем за послуги з транспортування природного газу пеня складає 791,48 грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Відповідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані інфляційні втрати у розмірі 51,34 грн., а також 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 193,04 грн.

Згідно Рекомендацій ВСУ від 03.04.97р. № 62-97р. відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; отже умовно слід рахувати, що сума, яка підлягає стягненню з 1 по 15 числа місяця, індексується за цей період, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Враховуючи викладене, та перевіривши розрахунки позивача, судом встановлено, що розрахунок інфляційних втрат та 3% річних відповідає вимогам чинного законодавства.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 51,34 грн. грн. та 193,04 грн. відповідно слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 22 Господарського кодексу України Позивач є суб'єктом господарювання державного сектору економіки, так як діє на основі лише державної власності.

Враховуючи зазначене, Позивач є підприємством державного сектору економіки , тому Відповідач має сплатити на користь Позивача 7% штрафу, який передбачений частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України, а саме: у разі, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, штрафні санкції застосовуються за порушення строків виконання зобов'язання, а саме за прострочення понад тридцять днів додатково (окрім пені) стягується штраф у розмірі 7% вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання.

Таким чином, позивачем нараховано відповідачу 7 % штрафу від суми заборгованості за надання послуг з транспортування газу в 2012 році, складають 718,78 грн., що підтверджується розрахунком 7% штрафу від заборгованості.

Докази сплати заборгованості в добровільному порядку сторонами не представлено.

На підставі вищевикладеного, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині суми основного боргу у розмірі 9 268,29 грн., суми пені у розмірі у розмірі 791,48 грн., суми інфляційних втрат у розмірі 51,34 грн., суми 3 % річних у розмірі 193,04 грн. та суми 7 % штрафу від суми заборгованості у розмірі 718,78 грн. В частині суми основного боргу у розмірі 1000 тис. грн. провадження слід припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку із сплатою відповідачем після звернення позивача з позовом до суду, що підтверджується платіжним дорученням № 2080 від 21.03.13р. та підтверджується позивачем.

Клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення слід залишити без задоволення, оскільки суду не надано доказів неможливості виконання рішення господарського суду та наявності скрутного фінансового становища.

Судові витрати слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 16, 258, 267, 525, 526, 541-551, 599, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20,193,216,217,230,231,233 Господарського кодексу України, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 1,2,12,21,32,34, 36,44,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екогазавто", 49081, м. Дніпропетровськ, пр. Воронцова, буд. 73, офіс 415 (код ЄДРПОУ 32836011) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", 01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1 в особі структурного підрозділу Запорізького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз", 49035, м. Дніпропетровськ, Криворізьке шосе, 24 (код ЄДРПОУ 25698645) суму основного боргу у розмірі 9 268 (дев'ять тисяч двісті шістдесят вісім) грн. 29 коп., суму інфляції у розмірі 51 (п'ятдесят одна) грн. 34 коп., суму 3 % річних у розмірі 193 (сто дев'яносто три) грн. 04 коп., суму пені у розмірі 791 (сімсот дев'яносто одна) грн. 48 коп., суму 7 % штрафу у розмірі 718 (сімсот вісімнадцять) грн. 78 коп. та суму судового збору у розмірі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп., про що видати наказ.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області набирає законної сили через 10 днів з дня його прийняття відповідно до ст. 85 ГПК України.

Суддя І.В. Петренко Повне рішення складено 24.04.13 р.