Постанова

від 24.04.2013 по справі 812/3243/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

5

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 квітня 2013 року Справа № 812/3243/13-а

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Широка К.Ю., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області до Приватного підприємства «Кристал-1» про стягнення фінансових санкцій у розмірі 1700,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

04 квітня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області до Приватного підприємства «Кристал-1» про стягнення фінансових санкцій у розмірі 1700,00 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Луганській області виявлено порушення Закону України «Про рекламу». Зокрема, 14 листопада 2012 року у місті Сєверодонецьку по вулиці Танкістів будинок 20, на фасадній стороні магазину продовольчих товарів ПП «Кристал-1» зафіксовано ознаки порушення вимог ч.2 ст.22 Закону України «Про рекламу», а саме: розміщення реклами алкогольних напоїв засобами зовнішньої реклами, про що складено протокол про порушення законодавства про рекламу від 14 листопада 2012 року № 102.

Листом від 19 листопада 2012 року № 2581 відповідачу запропоновано надати документи, підтверджуючи вартість реклами, а також копію свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта господарювання. Відповідач на засідання по розгляду справи про порушення законодавства про рекламу не з'явився, необхідні документи надав, клопотань про перенесення термінів розгляду справи не заявив.

Рішенням від 03 грудня 2012 року № 0102 за порушення ч.6 ст.27 Закону України «Про рекламу», а саме, за неподання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами алкогольних напоїв засобами зовнішньої реклами фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, на останнього накладено штраф у розмірі 1700,00 грн. Рішення від 03 грудня 2012 року № 0102 надіслано відповідачу рекомендованим листом 12 грудня 2012 року.

Відповідачем дії Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області щодо застосування до нього заходу впливу у вигляді рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу не оскаржувалися, сума штрафу не сплачена.

На підставі вищевикладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою від 05 квітня 2013 року справу призначено до розгляду у порядку скороченого провадження.

09 квітня 2013 року відповідач отримав копію ухвала про відкриття скороченого провадження та пам`ятка про права та обов'язки, про що свідчить його особистий підпис на поштовому повідомлені, у строк, встановлений частиною 3 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не подано до суду заперечень проти позову (а.с.19).

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Законом України від 03 липня 1996 року № 270/96-ВР «Про рекламу» визначено засади рекламної діяльності в Україні та врегульовано відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами.

Відповідно до вимог ст.1 Закону України від 03 липня 1996 року № 270/96-ВР «Про рекламу» зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Розділом ІІІ «Особливості рекламування деяких видів товару» Закону України від 03 липня 1996 року № 270/96-ВР «Про рекламу», у тому числі, визначені особливості реклами алкогольних напоїв та тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої та тютюнові вироби.

Частиною 2 статті 22 Закону України від 03 липня 1996 року № 270/96-ВР «Про рекламу» встановлено, що реклама алкогольних напоїв, реклама знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої, забороняється у тому числі і засобами зовнішньої реклами.

Згідно ч.1 ст.26 Закону України від 03 липня 1996 року № 270/96-ВР «Про рекламу», контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень, серед іншого, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.

Відповідно до ч.2 ст.26 Закону України від 03 липня 1996 року № 270/96-ВР «Про рекламу» на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео - та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Частиною 1 статті 27 Закону України від 03 липня 1996 року № 270/96-ВР «Про рекламу» передбачено, що особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до ч.6 ст.27 Закону України від 03 липня 1996 року № 270/96-ВР «Про рекламу» за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 рок № 693 затверджений Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу (надалі Порядок), який регулює питання накладення уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав).

Абзацом 10 пункту 2 Порядку визначено, що штрафи відповідно до ст.27 Закону України «Про рекламу» накладаються, серед іншого, у таких розмірах: сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за неподання або подання свідомо неправдивої інформації щодо вартості розповсюдженої реклами, її виготовлення та/або розповсюдження.

Пунктом 8 Порядку встановлено, що накладати штрафи на рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами мають право Голова Держспоживінспекції, його заступники, начальники територіальних органів Держспоживінспекції та їх заступники.

Відповідно до п.9 Порядку підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів.

Згідно п.18 Порядку за результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку.

Пунктом 19 Порядку визначено, що рішення у справі може бути оскаржено в установленому порядку.

Відповідно до п.20 Порядку сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.

Судом встановлено, що 14 листопада 2012 року , у місті Сєверодонецьку по вулиці Танкістів будинок 20, на фасадній стороні магазину продовольчих товарів ПП «Кристал-1» зафіксовано ознаки порушення вимог ч.2 ст.22 Закону України «Про рекламу», а саме: розміщення реклами алкогольних напоїв засобами зовнішньої реклами, про що складено протокол про порушення законодавства про рекламу від 14 листопада 2012 року № 102 (а.с.11).

На підставі протоколу про порушення законодавства про рекламу від 14 листопада 2012 року № 102 щодо ознак порушення вимог ч.2 ст.22 Закону України «Про рекламу», а саме: розміщення реклами алкогольних напоїв засобами зовнішньої реклами, посадовою особою Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області прийнято рішення про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (а.с.6).

Листом від 19 листопада 2012 року № 2581 директора ПП «Кристал-1» повідомлено про виявлення та фіксування ознак порушення вимог ч.2 ст.22 Закону України «Про рекламу», а саме: розміщення реклами алкогольних напоїв засобами зовнішньої реклами, разом із запрошенням прийняти участь у розгляді справи про порушення законодавства про рекламу, яке призначено на 03 грудня 2012 року з 09 до 11 години 00 хвилин, та вимогою надати документи, підтверджуючи вартість реклами, а також копію свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта господарювання. Крім того, зазначеним листом відповідача попереджено щодо наслідків ненадання документів, підтверджуючих вартість реклами, та застосування до нього фінансових санкцій (а.с.7).

03 грудня 2012 року відповідач на розгляд справи про порушення законодавства про рекламу не прибула, інформацію щодо вартості розповсюдженої реклами до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області не надала, про що свідчить протокол засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу від 03 грудня 2012 року № 102 (а.с.11).

Рішенням Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області від 03 грудня 2012 року № 0102 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу за порушення ч.6 ст.27 Закону України «Про рекламу», а саме, неподання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами алкогольних напоїв засобами зовнішньої рекламиПП «Кристал-1», на останнього накладено штраф у розмірі 1700,00 грн. та зобов'язано суб'єкта господарювання у 3-денний строк після сплати штрафу письмово повідомити державний орган з питань захисту прав споживачів, який наклав стягнення, зазначивши номери та дати платіжних доручень, за якими сплачено штраф, із наданням належним чином завірених копій (а.с.12).

Рішення від 03 грудня 2012 року № 0102 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу надіслано відповідачу рекомендованим листом 07 вересня 2012 року, про що свідчить копія фіскального чеку від 12 грудня 2012 року (а.с.12).

Рішення від 03 грудня 2012 року № 0104 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу отримано відповідачем 12.12.2012, що підтверджено відповіддю Луганської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» на запит позивача (а.с.13).

Суду не надано доказів оскарження відповідачем рішення від 03 грудня 2012 року № 0102 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу в адміністративному чи судовому порядку.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідачем також не надано.

Оскільки відповідач рішення Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області від 03 грудня 2012 року № 0102 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у встановленому законом порядку не оскаржив, внаслідок чого воно на час розгляду справи є чинним та таким, що підлягає виконанню, і за час судового розгляду справи у добровільному порядку штрафні санкції у розмірі 1700,00 грн. не сплатив, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Щодо питання про розподіл судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з ч.2 ст.88 КАС України, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

У позовній заяві позивачем було заявлено клопотання про звільнення від сплати судових витрат.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2013 року позивачу було відстрочено сплату судового збору до розгляду адміністративної справи по суті.

Відповідно до ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень,суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Згідно зі ст.4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір», який набрав чинності з 01 листопада 2011 року, за подання адміністративного позову майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі одного відсотку розмір майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат.

Суд не бере до уваги посилання позивача на те, що його кошторисом не передбачено витрати на сплату судового збору. Вказана обставина не є підтвердженням тяжкого матеріального стану та підставою для звільнення позивача від сплати судового збору.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача штрафних санкцій у сумі 1700,00 грн. Зважаючи, що позивача не звільнено від сплати судового збору, а ст.94 КАС України не передбачено їх стягнення з відповідача, суд прийшов до висновку про стягнення з позивача на користь Державного бюджету України судового збору у розмірі 114,70 грн.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Кристал-1» (93400, Луганська області, м. Сєверодонецьк, вул.. Танкістів, 20, код ЄДРПОУ 32990479) на користь Державного бюджету м. Сєверодонецьк (р/р 31119106700080, ідентифікаційний код 37944909, МФО 804013, банк УДК у Луганській області, код платника 21081100, символ 106) фінансові санкції у розмірі 1700,00 грн. (одна тисяча сімсот гривень).

Стягнути з Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області (місцезнаходження: 91021, м. Луганськ, вул. Тімірязєва, 50, ідентифікаційний код 37991168) на користь Державного бюджету України судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 114,70 грн. (сто чотирнадцять гривень сімдесят копійок).

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя К.Ю. Широка