Постанова

від 20.06.2006 по справі 35/05-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

35/05-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2006 р.                                                                Справа № 35/05-06  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді  , ,

при секретарі Сенчук І.В.

за участю представників сторін:

позивача - Зубко О.О. (дов. № 01-482 від 01.01.06р.)

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інка", м. Зміїв, Харківськоїобласті (вх. № 1581 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 04.04.06 р. по справі № 35/05-06

за позовом Закритого акціонерного товариства "Український мобільний зв'язок", м.Київ в особі Північного територіального управління ЗАТ "Український мобільний зв'язок", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інка", м. Зміїв, Харківськоїобласті

про стягнення 42402,46 грн., -

встановила:

У січні 2006 року Закрите акціонерне товариство "Український мобільний зв'язок" в особі Північного територіального управління ЗАТ  “Український мобільний зв'язок” звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНКА” про стягнення 6043,25 грн. заборгованості, 142,09 грн. пені, 312,07 грн. збору до Пенсійного фонду України, 35905,05 грн. штрафів, а також суми судових витрат.

Рішенням господарського суду Харківської області від 04.04.06р. по справі №35/05-06 (суддя Швед Е.Ю.) позов задоволено повністю та стягнуто з ТОВ “ІНКА” на користь ЗАТ “Український мобільний зв'язок” в особі Північного територіального управління ЗАТ “Український мобільний зв'язок” 6043,25 грн. заборгованості, 142,09 грн. пені, 312,07 грн. збору до Пенсійного фонду України, 35905,05 грн. штрафів, 424,03 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з рішенням господарського суду не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 4 квітня 2006 року по справі №35/05-06 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНКА" 35905,05 грн. штрафів, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Позивач у запереченнях на апеляційну скаргу вважає свої позовні вимоги  повністю обґрунтованими, а рішення господарського суду Харківської області від 04.04.2006 р. по справі №35/05-06 таким, що повністю відповідає вимогам чинного законодавства і матеріалам справи та просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача такою, що задоволенню не підлягає.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши уповноваженого представника позивача, який просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Як встановив суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, між позивачем та відповідачем укладено договори про надання послуг мобільного (стільникового радіотелефонного) зв'язку у формі бланків заяв та додаткову угоду до них від 30.01.04р., а саме: договір №1.10873598/1423524 від 27.02.2004 р. на номер телефону 80504010583; договір №1.10873598/1423535 від 27.02.2004 р. на номер телефону 80504010584; договір №1.10873598/1423540  від 27.02.2004 р. на номер телефону 80504010586; договір №1.10873598/1423545 від 27.02.2004 р. на номер телефону 80504010585; договір №1.10873598/1423547 від 27.02.2004 р. на номер телефону 80504010587; договір №1.10873598/1423554 від 27.02.2004 р. на номер телефону 80504010588; договір №1.10873598/1423559 від 27.02.2004 р. на номер телефону 80504010589; договір №1.10873598/1423562 від 27.02.2004 р. на номер телефону 80504010590; договір №1.10873598/1423565 від 27.02.2004 р. на номер телефону 80504010591; договір №1.10873598/1423570 від 27.02.2004 р. на номер телефону 80504010592; договір №1.10873598/1423574 від 27.02.2004 р. на номер телефону 80504010593; договір №1.10873598/1423582 від 27.02.2004 р. на номер телефону 80504010594; договір №1.10873598/1423587 від 27.02.2004 р. на номер телефону 80504010595; договір №1.10873598/1423596 від 27.02.2004 р. на номер телефону 80504010596; договір №1.10873598/1423600 від 27.02.2004 р. на номер телефону 80504010597; договір №1.10873598/1423608 від 27.02.2004 р. на номер телефону 80504010598; договір №1.10873598/1423612 від 27.02.2004 р.; договір №1.10873598/1423619 від 27.02.2004 р. на номер телефону 80504010600; договір №1.10873598/1423624 від 27.02.2004 р. на номер телефону 80504010601; договір №1.10873598/1423633 від 27.02.2004 р. на номер телефону 80504010602; договір №1.10873598/1423643 від 27.02.2004 р. на номер телефону 80504010603; договір №1.10873598/1423683 від 27.02.2004 р. на номер телефону 80504010604; договір №1.10873598/1423693 від 27.02.2004 р. на номер телефону 80504010605; договір №1.10873598/1423698 від 27.02.2004 р. на номер телефону 80504010606; договір №1.10873598/1423702 від 27.02.2004 р. на номер телефону 80504010607; договір №1.10873598/1423706 від 27.02.2004 р. на номер телефону 80504010608; договір №1.10873598/1423712 від 27.02.2004 р. на номер телефону 80504010610; договір №1.10873598/1423720 від 27.02.2004 р.; договір №1.10873598/1423725 від 27.02.2004 р. на номер телефону 80504010612; договір №1.10873598/1423731 від 27.02.2004 р. на номер телефону 80504010613; договір №1.10873598/1541955 від 27.02.2004 р. на номер телефону 80503642476.

Суд першої інстанції також зазначив, що з метою спрощення процедури підключення відповідача до мережі мобільного зв'язку, договори між позивачем та відповідачем було укладено в спрощеній формі, а саме у формі бланків-заяв, які дорівнюються основному договору. При цьому, порядок надання та отримання послуг мобільного (стільникового радіотелефонного) зв'язку в повній мірі регулюється Правилами користування мережами UМС, які є невід'ємною частиною укладених договорів і з моменту їх підписання стають обов'язковими для сторін.

Згідно з умовами укладених договорів та додаткової угоди, а також згідно з п.7.1. Правил користування мережами мобільного зв'язку UМС, відповідачу було надано особовий рахунок №1.10873598, на якому відображаються всі нарахування за надані послуги зв'язку за усіма номерами телефонів, зареєстрованих на особовому рахунку. Дані щодо взаєморозрахунків позивача та відповідача відображені в звіті з особового рахунку відповідача. Разом з тим, відповідно до цих договорів та додаткової угоди до них, позивач зобов'язався надавати відповідачу послуги мобільного зв'язку в корпоративній групі відповідно до Правил користування мережами мобільного зв'язку та Тарифів позивача, а відповідач в свою чергу - здійснювати оплату послуг за тарифами позивача в строк до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим. Сума наданих послуг визначається виходячи з кількості послуг, спожитих абонентом (відповідачем) і тарифів, що діяли на момент споживання послуги.

Відповідно до п. 1.2. Правил користування мережами мобільного зв'язку UМС, Правила є невід'ємною складовою частиною укладеного між UMС та абонентом договору, і з моменту його підписання стають обов'язковими для сторін, а згідно з п.1.4. цих Правил підпис абонента в договорі свідчить про те, що його ознайомлено з цими Правилами, цінами і тарифами, умовами договору, і абонент зобов'язується їх виконувати.

При винесенні рішення господарський суд послався на те, що відповідач зобов'язався оплачувати послуги, що нараховуються за тарифами позивача, які є невід'ємною частиною спірних договорів. Крім того, суд вказав про домовленість сторін, що кількість та вартість наданих послуг у розрахунковому періоді, визначається у відповідності до показників належних позивачу засобів виміру. Правильність обчислення наданих послуг спеціальним устаткуванням позивача підтверджується Свідоцтвом Українського державного науково-виробничого центра стандартизації, метрології і сертифікації (Укрцсм). Таким чином, сума, що підлягає сплаті за послуги зв'язку визначається виходячи з кількості послуг, спожитих відповідачем та тарифів, які діяли на момент споживання послуги.

Із матеріалів справи вбачається, що у відповідності до договорів та додаткових угод до них, позивач надавав відповідачеві послуги зв'язку, які останнім були сплачені частково.

Відповідач в порушення прийнятих на себе договірних зобов'язань, свій обов'язок щодо сплати за надані послуги зв'язку виконував неналежним чином, що призвело до утворення заборгованості відповідача перед позивачем на суму 6355,32 грн., а саме 6043,25 грн. за послуги зв'язку та 312,07 грн. - збору до Пенсійного фонду України, що стягується з користувача послугами мобільного зв'язку відповідно до п. 11 ст. 4 Закону України “Про збір на обов'язкове пенсійне страхування”, про що свідчить копія звіту про баланс з особистого рахунку відповідача, котра є в матеріалах справи.

За цих підстав та враховуючи те, що вказана сума боргу не заперечується відповідачем, господарський суд дійшов висновку, що вимога в частині стягнення основної заборгованості та збору до Пенсійного фонду України підлягає задоволенню, а зазначена сума стягненню на користь позивача.

Відповідно до умов спірних договорів та ст. 36 Закону України “Про телекомунікації”, споживачі телекомунікаційних послуг несуть відповідальність за порушення норм цього закону, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг відповідно до Закону. У разі затримки плати за надані послуги, споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Як стверджує позивач, відповідач повинен сплатити пеню за прострочення грошового зобов'язання по сплаті за надані послуги зв'язку в сумі 142,09 грн. Оскільки це нарахування не суперечить чинному законодавству, умовам спірних договорів та наданому розрахунку позивача, господарський суд дійшов висновку, що вимога в цій частині також підлягає задоволенню, а сума стягненню на користь позивача.

З цими висновками господарського суду повністю погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, оскільки сума боргу, збору до Пенсійного фонду України та пені, підтверджена матеріалами справи та відповідає фактичним обставинам спору і нормам чинного законодавства. Більш того, відповідач вказані суми в апеляційній скарзі не оспорює.

Однак при винесенні оскаржуваного рішення господарський суд не врахував те, що додаткова угода від 30.01.04р. до Корпоративної угоди про надання послуг стільникового радіотелефонного зв'язку №1.10873598 від 30.01.04р. не укладена в належній формі, що призвело до винесення неправомірного рішення в частині стягнення з відповідача на користь позивача штрафу у розмірі 35905,05 грн.  Більш того, на думку колегії суддів, вказана додаткова угода не може бути підставою для встановлення між відповідачем та позивачем будь-яких додаткових прав та обов'язків, ніж встановлено основними договорами.

Так, позивач, звертаючись до господарського суду з даним позовом в обґрунтування своїх вимог надав до позовної заяви копію додаткової угоди від 30.01.04р. до Корпоративної угоди про надання послуг стільникового радіотелефонного зв'язку №1.10873598 від 30.01.04р., котра взагалі не підписана з боку позивача, однак господарський суд помилково прийняв її до уваги.

Зі змісту вказаної додаткової угоди вбачається, що укладено її терміном на 548 календарних днів, починаючи з дати її підписання сторонами, протягом яких відповідач не має права відмовитись від договорів та додаткової угоди в частинні надання йому послуг зв'язку, включаючи послуги голосової телефонії, що надаються за заявами відповідача. Надання послуг зв'язку здійснюється за бланками-заявами з урахуванням умов, встановлених цією додатковою угодою. У випадку тимчасового обмеження (призупинення) надання послуг за ініціативою ІМС з підстав, обумовлених договорами та Правилами, або за заявою відповідача в період строку, встановленого цим пунктом, період дії додаткової угоди продовжується на весь строк, протягом якого надання послуг було призупинено, відносно тих бланків-заяв, за якими таке призупинення мало місце.

Крім того, цією додатковою угодою передбачені правові наслідки для відповідача у разі порушення зобов'язань у вигляді штрафних санкцій, а саме: відповідно до пункту 1.2. додаткової угоди забезпеченням виконання зобов'язання відповідача перед позивачем не відмовлятись від корпоративної угоди (корпоративної групи, передбаченої договорами) та від цієї додаткової угоди в частині, що стосується надання послуг зв'язку за бланками-заявами, зокрема - від послуг голосової телефонії, є штрафна санкція. В разі, якщо відповідач відмовляється від корпоративної угоди та від цієї додаткової угоди, зокрема - від послуг голосової телефонії, до закінчення строку, встановленого пунктом 1.1. додаткової угоди (за винятком, коли причиною відмови є невиконання позивачем своїх зобов'язань), або коли її дія достроково припиняється в зв'язку з несплатою відповідачем наданих йому послуг зв'язку, відповідач несе відповідальність у вигляді сплати на користь позивача договірної санкції в розмірі 3,65 грн. за кожен день, що залишився до закінчення терміну дії цієї додаткової угоди, починаючи з дня відмови або припинення дії. Відповідальність відповідача у вигляді встановленої в цьому пункті штрафної санкції настає окремо по відношенню до кожного із бланків-заяв, стосовно яких відмова мала місце.

На думку позивача, відповідач порушив договірні умови, через що йому були нараховані штрафні санкції у розмірі 35905,05 грн. та стягнуті господарським судом з відповідача на користь позивача, однак з вказаним колегія суддів не може погодитись.

Відповідно до Правил користування мережами UМС укладання договору є процедурою підписання письмового  договору  між  UMС  та  Клієнтом.  Також,  відповідно  до  статті 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Зі змісту додаткової угоди від 30 січня 2004 року до Корпоративної угоди про надання послуг стільникового радіотелефонного зв'язку №1.10873598 від 30 січня 2004 року, копію якої було надано позивачем до першої інстанції, вбачається, що сторони домовились її укласти в письмовій формі з обов'язковим підписанням обома сторонами. Відсутність підпису з боку позивача свідчить про те, що зазначена додаткова угода не укладена належним чином, а позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми штрафів за порушення договірних зобов'язань є необґрунтованими, оскільки під час їх застосування та розрахунку позивач  посилався на положення зазначеної угоди. За таких обставин, додаткова угода від 30.01.04р. не може бути підставою для виникнення відповідальності відповідача за порушення її умов у вигляді нарахованих йому позивачем штрафних санкцій.

Разом з тим, статтею 205 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин  може вчинятися усно або в письмовій  формі. Сторони мають право обирати  форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

А відповідно до статті 207 цього ж Кодексу правочин вважається таким,  що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; правочин вважається таким,  що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами); правочин, який вчиняє юридична особа, підписується  особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Однак, як свідчать матеріали справи, відповідач підписав додаткову угоду, а позивач отримав її, але один примірник (екземпляр), як того вимагає чинне законодавство, на адресу відповідача не повернув. Докази вручення або надсилання на адресу відповідача одного примірника підписаної позивачем додаткової угоди, останнім не надані.     

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 30.05.06р. позивача було зобов'язано надати оригінал додаткової угоди від 30.01.04р.; докази підписання цієї угоди належною уповноваженою особою з боку позивача на момент укладення з вказаням посади цієї особи та документ в підтвердження її повноважень на підписання даної угоди.

Позивач на виконання вимог зазначеної ухвали надав апеляційному господарському суду копію додаткової угоди від 30.01.04р., яка підписана з боку позивача та скріплена печаткою його підприємства.

Як стверджує позивач, додаткова угода до Корпоративної угоди про надання послуг стільникового радіотелефонного зв'язку №1.10873598 від 30.01.2004 р. була підписана  експертом по роботі з ключовими абонентами Північного територіального управління СП “Український мобільний зв'язок” - Дудаковим Сергієм Юрійовичем на підставі належним чином оформленої довіреності (за підписом генерального директора СП “УМЗ”) на право підписання угод з надання (продажу) послуг мобільного (стільникового радіотелефонного) зв'язку, що укладаються від імені СП “УМЗ” Північним ТУ СП “УМЗ”, про що свідчить видана директором Північного ТУ-ВП ЗАТ “УМЗ” - Петровським В.М. довідка за вих. №1411 від 09.06.06р.

Колегія суддів вважає, що надана позивачем довідка за вих. №1411 від 09.06.06р., яка уповноважує Дудакова С.Ю., не є належним доказом в підтвердження того, що додаткова угода від 30.01.04р. підписана з боку позивача уповноваженою особою, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства якщо договір укладається філією, підрозділом або представництвом юридичної особи, в цьому випадку право на укладання договору від імені юридичної особи підтверджує видана головним підприємством належним чином оформлена довіреність з вказанням особи та посади, що її підписала, або положенням філії, в якому передбачено право цього структурного підрозділу на укладання господарського договору.  

При цьому, витребувана апеляційним судом належним чином оформлена довіреність з вказанням особи, що її видала, в підтвердження права  відособленого підрозділу - Північного ТУ СП “УМЗ” укладати договори від імені юридичної особи СП “УМЗ”, позивачем не представлена. Довіреність на право укладення спірної додаткової угоди з боку позивача експертом по роботі з ключовими абонентами Дудаковим С.Ю. позивач також не представив. Будь-яких інших доказів в підтвердження права на підписання спірної додаткової угоди з боку позивача, останнім також не надано.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається , як на підставу своїх вимог та заперечень.

На думку колегії суддів, відповідачем обставини, на які він посилається, як на підставу своїх заперечень проти заявлених вимог щодо стягнення штрафних санкцій в апеляційній скарзі, доведені належними доказами по справі.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд, неповно з'ясувавши обставини справи, які підлягають встановленню, допустив порушення зазначеної норми процесуального права, у зв'язку з чим відсутні підстави вважати, що господарським судом дана правильна оцінка спірним правовідносинам та зроблений відповідний нормам чинного законодавства правильний висновок щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача штрафних санкцій в сумі 35905,05 грн. За таких обставин рішення господарського суду Харківської області від 04.04.2006 р. по справі № 35/05-06 підлягає зміні, а саме: в частині стягнення 35905,05 грн. штрафу рішення суду першої інстанції слід скасувати і в цій частині прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. В іншій частині рішення господарського суду залишити без змін.

Задовольняючи вимоги апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з позивача на користь відповідача витрати по сплаті держмита у розмірі 213,00 грн. за подання апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене та керуючись, ст. ст. 43, 99, 101, п. 4 ст. 103, п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 колегія суддів апеляційного господарського суду, -

постановила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інка", м. Зміїв, Харківської області задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 04.04.06р. по справі № 35/05-06 змінити.

В частині стягнення 35905,05 грн. штрафу рішення скасувати і в цій частині прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

В іншій частині рішення господарського суду залишити без змін.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Український мобільний зв'язок", м. Київ в особі Північного територіального управління ЗАТ "Український мобільний зв'язок" (61002, м. Харків, вул. Фрунзе 18, п/р 26008526 в АППБ "Аваль", м. Київ, МФО 300335, код ЗКПО 14333937) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інка" (63401, Харківська область, м. Зміїв, в-зд. Заводський 16, код ЄДРПОУ 32506615, р/р 26004000623011 в філії "Харківська дирекція" АТ "Індекс-Банк", МФО 350619) держмито за подання апеляційної скарги у сумі 213,00 грн.

Зобов"язати господарський суд Харківської області видати відповідний наказ

Головуючий суддя                                                                      

Суддя                                                                                 

Суддя