Рішення

від 25.04.2013 по справі 623/869/13-ц

ІЗЮМСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 623/869/13-ц

Номер провадження 2/623/397/2013

РІШЕННЯ

іменем України

24 квітня 2013 року м. Ізюм

Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого - судді Бутенка В.М.

за участю: секретаря судового засідання - Костенко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізюмі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Малокомишуваської сільської ради Ізюмського району Харківської області, треті особи: відділ державної реєстрації речових прав на майно реєстраційної служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області, Управління Держземагентства у Ізюмському районі Харківської області, Міськрайонне управління Держкомзему у м. Ізюм і Ізюмському районі Харківської області, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, -

в с т а н о в и в :

У березні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною позовною заявою до Малокомишуваської сільської ради Ізюмського району Харківської області про визнання права власності на земельну ділянку загальною площею 5,4883 га, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з них ріллі 5,2071 га, кормових угідь 0,2812 га, кадастровий номер ріллі №6322887000:04:000:0013, кадастровий номер сіножаті №6322887000:01:000:0470, розташовану на території Малокомишуваської сільської ради Ізюмського району Харківської області, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія Р2 № 744906, виданого 24 грудня 2002 року громадянці України ОСОБА_3 на підставі розпорядження голови Ізюмської райдержадміністрації від 25 листопада 2002 року № 414, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 275, в порядку спадкування за законом після смерті його бабусі ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року (а.с. 3-5).

Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 09.04.2013 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову - Управління Держземагентства у Ізюмському районі Харківської області (а.с. 29-30).

Позивач у судове засідання не прибув з поважних причин, подав заяву про розгляд справи без його участі, підтримує позов і просить суд позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача Малокомишуваської сільської ради Ізюмського району Харківської області в судове засідання не прибув, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, заперечень на позов не мають (а.с. 21).

Представники третіх осіб: відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області, Управління Держземагентства у Ізюмському районі Харківської області та Міськрайонного управління Держкомзему у м. Ізюм і Ізюмському районі Харківської області в судове засідання не прибули, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином, не надали письмових заперечень на позов, надали письмові пояснення на позов, просять розглядати справу за їх відсутності (а.с. 23, 24-25, 32-33, 38-39).

Перевіривши і дослідивши матеріали справи|речі| , суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог. Судом встановлені факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно вимогам ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно положень частин 1, 2 ст. 1220, ч. 1 ст. 1222, ч. 3 ст. 1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, часом відкриття спадщини в такому випадку є день смерті особи. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Частинами 1, 3 ст. 1268, ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За змістом зазначених норм прийняття особою спадщини обумовлюється або постійним проживанням спадкоємця із спадкодавцем на час відкриття спадщини, або, в разі відсутності наведених вище обставин - поданням до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини у визначений ч. 1 ст. 1270 ЦК України строк.

За правилами ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно роз'яснення п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» відповідно до ст. 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

У відповідності до ч. 1 ст. 131 ЗК України громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Пунктом 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 р. № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» (Із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року № 2) постановлено, що вирішуючи спори про право власності на земельну ділянку, суди мають виходити з того, що: в) з 2 травня 2009 р. у відповідності із Законом України від 5 березня 2009 р. № 1066-VI право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно п. 22-1 вказаної постанови Пленуму відповідно до статей 1225 ЦК і 131 ЗК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч. ст. 11 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог статей 57-60 ЦПК України.

Як установлено судом і підтверджується матеріалами справи, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія Р2 № 744906, виданого 24 грудня 2002 року громадянці України ОСОБА_3, яка мешкає в АДРЕСА_1, на підставі розпорядження голови Ізюмської райдержадміністрації від 25 листопада 2002 року № 414, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 275, передається у приватну власність земельна ділянка площею 5,4883 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з них ріллі 5,2071 га, кормових угідь 0,2812 га, кадастровий номер ріллі №6322887000:04:000:0013, кадастровий номер сіножаті №6322887000:01:000:0470, розташовану на території Малокомишуваської сільської ради Ізюмського району Харківської області, КСП ім. Шевченка (а.с. 9).

Згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 06.04.2005 року ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року в м. Ізюмі Харківської області (а.с. 7).

Таким чином, ОСОБА_3 за життя належало на праві власності, відповідно до Державного акту на право власності на землю серія Р2 № 744906 від 24.12.2002р., та після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 року відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 5,4883 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з них ріллі 5,2071 га, кормових угідь 0,2812 га, кадастровий номер ріллі №6322887000:04:000:0013, кадастровий номер сіножаті №6322887000:01:000:0470, розташовану на території Малокомишуваської сільської ради Ізюмського району Харківської області, КСП ім. Шевченка, грошова оцінка не надана (а.с. 7).

Відповідно до ч.1 ст. 1266 ЦК України, внуки, правнуки спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_2 від 02.01.2003 року ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року в м. Ізюмі Харківської області (а.с. 8).

Довідкою Ізюмської державної нотаріальної контори Харківської області № 920/01-16 від 26.03.2013 року підтверджується, що після смерті гр. ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року, заведена спадкова справа № 544/2012р., 05.09.2012 року за реєстровим номером № 3-1637 було видано свідоцтво про права на спадщину за законом на жилий будинок в АДРЕСА_2 на ім'я онука померлої, ОСОБА_1, який мешкає в АДРЕСА_2 який має право на спадщину по праву представлення на долю свого батька, ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 року (а.с. 22).

Згідно свідоцтва про права на спадщину за законом від 05.09.2012 року, посвідченого державним нотаріусом Ізюмської державної нотаріальної контори, спадкова справа № 544/2012р., зареєстровано в реєстрі за № 3-1637, за онуком - ОСОБА_1, визнано право власності на жилий будинок з надвірними будівлями в АДРЕСА_2 на земельній ділянці Малокомишуваської сільської ради Ізюмського району Харківської області (а.с. 10-11).

Таким чином, зареєстровано перехід права власності на жилий будинок з надвірними будівлями в АДРЕСА_2 на земельній ділянці Малокомишуваської сільської ради Ізюмського району Харківської області, гр. ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року, до онука померлої - ОСОБА_1.

На запит Ізюмської державної нотаріальної контори Харківської області № 1442/02-14 від 11.06.2012 року (а.с. 12) Міськрайонне управління Держкомзему у м. Ізюм і Ізюмському районі Харківської області повідомило за № 2330 від 21.06.2012 року, що Управління не має можливості надати оригінал документації щодо кадастрових планів земельних ділянок, наданих ОСОБА_3, також на Державний акт серія Р2 № 744906 Поземельна книга не була відкрита, тому не мають можливості надати витяг з Поземельної книги (а.с. 13).

Судом установлено, що спадкоємцем за законом після смерті гр. ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року, є онук померлої, ОСОБА_1, який мешкає в АДРЕСА_2 який має право на спадщину по праву представлення на долю свого батька, ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 року, який не відмовився від спадщини (а.с. 6).

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі суд залишає за позивачем (а.с. 1-2).

Керуючись статтями 1216-1225, 1266, 1268-1270 ЦК України, статтями 125-126, 131 ЗК України, статтями 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш ИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Малокомишуваської сільської ради Ізюмського району Харківської області, треті особи: відділ державної реєстрації речових прав на майно реєстраційної служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області, Управління Держземагентства у Ізюмському районі Харківської області, Міськрайонне управління Держкомзему у м. Ізюм і Ізюмському районі Харківської області, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на земельну ділянку загальною площею 5,4883 га, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з них ріллі 5,2071 га, кормових угідь 0,2812 га, кадастровий номер ріллі №6322887000:04:000:0013, кадастровий номер сіножаті №6322887000:01:000:0470, розташовану на території Малокомишуваської сільської ради Ізюмського району Харківської області, КСП ім. Шевченка, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія Р2 № 744906, виданого 24 грудня 2002 року громадянці України ОСОБА_3 на підставі розпорядження голови Ізюмської райдержадміністрації від 25 листопада 2002 року № 414, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 275, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року, по праву представлення на долю свого батька, ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 року.

Правовстановлюючі документи на право приватної власності на земельну ділянку площею 5,4883 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з них ріллі 5,2071 га, кормових угідь 0,2812 га, кадастровий номер ріллі №6322887000:04:000:0013, кадастровий номер сіножаті №6322887000:01:000:0470, розташовану на території Малокомишуваської сільської ради Ізюмського району Харківської області, КСП ім. Шевченка, відповідно до Державного акту на право власності на землю серія Р2 № 744906 від 24.12.2002р., на ім'я громадянина України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 - визнати втративши силу.

Судові витрати по справі залишити за позивачем.

Рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| може| бути| оскаржене| в апеляційному| порядку|ладу|| в 10-денний| строк з дня проголошення| рішення, а неприсутніми сторонами у той же строк з дня отримання копії рішення,|розв'язання,вирішення,розв'язуван шляхом| подачі апеляційної скарги| до Апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд.

Головуючий: суддя -