Рішення

від 18.04.2013 по справі 910/3237/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3237/13 18.04.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «І.С.Груп»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інпреко»

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Чемерис М.С.

У засіданні брали участь:

від позивача: Черноусов О.А. (представник за довіреністю);

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 18 квітня 2013 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

19 лютого 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «І.С.Груп» (позивач) подало до канцелярії Господарського суду міста Києва на розгляд судом позовну заяву № 11/02-13 від 11.02.2013р. в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інпреко» (відповідач) штрафу по договору № 224 від 16 травня 2012 року в розмірі 28 525,29 грн. (двадцять вісім тисяч п'ятсот двадцять п'ять гривень 29 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як Постачальник, не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором № 224 від 16 травня 2012 року, зокрема, порушив умови відповідного правочину щодо своєчасної поставки позивачу, як Покупцю, товару, внаслідок чого останній звернувся до суду про стягнення з відповідача штрафу за затримку поставки товару.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому проти позову, за викладених у відзиві підстав, заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2013 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 19.03.2013 року.

В судовому засіданні 19 березня 2013 року, відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено перерву до 18 квітня 2013 року, про що сторін було повідомлено під розписку.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до підпункту 3.9.2. пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року N 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

16 травня 2012 року між позивачем (надалі - Покупець або Отримувач) та відповідачем (далі по тексту - Постачальник або Продавець) (разом - сторони) було укладено договір № 224 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товар, а саме - обладнання, посуд, інвентар для підприємств громадського харчування, а Покупець зобов'язується прийняти товар та здійснити його оплату на умовах договору.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Покупець перерахував на користь Продавця грошові кошти в розмірі 228 202,27 грн., як суми за обладнання згідно рахунку № 0000001218 від 16.05.2012р., при цьому, позивач вказує, що в узгоджений сторонами в Договір термін Постачальник товару не поставив, внаслідок чого останній має сплатити Покупцю штраф за порушення умов Договору щодо поставки товару в розмірі 28 525,29 грн., що становить - 10% від 285 252,94 грн. /вартості недопоставленого товару/.

З викладеними позивачем в позовній заяві твердженнями відповідач не погоджується та у своєму відзиві зауважив на тому, що готовий оплатити залишок штрафу у розмірі 2 701,36 грн.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як вже було встановлено судом, 16 травня 2012 року між сторонами укладено договір № 224 згідно п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товар, а саме - обладнання, посуд, інвентар для підприємств громадського харчування, а Покупець зобов'язується прийняти товар та здійснити його оплату на умовах договору.

З матеріалів справи слідує, що в травні 2012 року Покупець перерахував на користь Продавця грошові кошти в розмірі 228 202,27 грн., як суми за обладнання згідно рахунку № 0000001218 від 16.05.2012р., що підтверджується платіжним дорученням № 522 від 21.05.2012р. (копія платіжки в справі).

У відповідності з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктами 2.3., 2.6. Договору передбачено, що термін поставки товару згідно кожної окремої заявки Покупця вказується або в Специфікації або в рахунку на оплату товару відповідно до п. 2.2. Договору. Зобов'язання Постачальника щодо передачі товару Покупцю вважається виконаним в момент передачі товару Покупцю, що в свою чергу підтверджується відповідної накладною підписаною представниками сторін.

Зі змісту положень Специфікації до Договору (копія документу в справі) випливає, що термін поставки всього товару: 35 календарних днів з моменту передоплати. Термін поставки позиції № 3: 45 календарних днів з моменту передоплати. Сума товару за Специфікацією сторонами визначена в розмірі 285 252,94 грн.

Зважаючи на те, що передплату за товар по Договору в розмірі 228 202,27 грн. Покупець здійснив на користь Продавця 21.05.2012р., кінцевим терміном поставки всього товару, в силу умов Специфікації, є - 24.06.2012р., а поставки товару за позицією № 3 є - 04.07.2012р. включно відповідно.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Доказів поставки товару Продавцем на користь Покупця товару в термін до 24.06.2012р./04.07.2012р. до суду не представлено.

Як свідчать матеріали справи, товар в сумі 227 560,99 грн. поставлено Продавцем Покупцю в період з 07.08.2012р. по 16.10.2012р., тобто в порушення узгоджених в Договорі термінів поставки товару.

Пунктом 9.5. Договору передбачено, що всі зміни та доповнення до Договору є дійсними лише у письмовій формі, завірені підписами печатками сторін.

Змін та доповнень до Договору щодо продовження/перенесення термінів поставки товару у письмовій, завірені підписами печатками сторін до суду не надано.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 5.3. Договору передбачено, що Постачальник за договором несе наступну відповідальність:

- за затримку поставки Постачальник сплачує на користь Покупця штраф в розмірі 10%, від вартості недопоставленого товару;

- за необґрунтовану відмову в отриманні значної частини товару (понад 90%) Покупець сплачує штраф у розмірі 10% від вартості договору.

З урахуванням викладеного, зважаючи на затримку поставки товару за Договором, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з Покупця на користь Продавця 28 525,29 грн. штрафу з розрахунку: 285 252,94 грн. (сума визначеного та недопоставленого товару за Специфікацією) Х 10% (розмір штрафу).

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судовому збору в розмірі 1 720,50 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інпреко» (ідентифікаційний код: 37290067, адреса: 04214, м. Київ, вул. Північна, буд. 6, літ. А1, оф. 1, р/р 26006210176094 в AT «ПроКредит Банк», м. Київ, МФО 320984), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «І.С.Груп» (ідентифікаційний код: 35924388, адреса: 69035, м. Запоріжжя, вул. Лермонтова, буд. 18, кв. 83, р/р 26003055700054 в ЗРУ ПАТ КБ «Приватбанк», м. Запоріжжя, МФО 313399), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 28 525,29 грн. (двадцять вісім тисяч п'ятсот двадцять п'ять гривень 29 копійок) та судові витрати - 1 720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 копійок). Видати наказ.

3. Копію даного рішення направити відповідачу по справі № 910/3237/13.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 24.04.2013р.

Суддя О.В. Котков