Ухвала

від 24.04.2013 по справі 22-ц/796/5843/2013

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

факс 284-15-77 e -mail: inbox@kia.court.gov.ua

Справа №22-ц/796/5843/2013

Головуючий у 1 інстанції - Лазаренко В.В.

Доповідач - Українець Л.Д.

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

24 квітня 2013 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ

Апеляційного суду міста Києва

В складі : головуючого - Українець Л.Д.

суддів - Шебуєвої В.А.

- Оніщука М.І.

при секретарі - Товарницькій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 08 лютого 2013 року в справі за поданням державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві Козак Романа Павловича про тимчасове обмеження права виїзду за межі України керівника боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Ладобуд» - ОСОБА_2

в с т а н о в и л а :

У січні 2013 року державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві Козак Р.П. звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження права виїзду за межі України керівника боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Ладобуд» - ОСОБА_2 до виконання боржником своїх зобов»язань за рішенням суду.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що на виконанні у Відділі державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві знаходиться виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-а-5978/12/2670, виданого 25.06.2012 року Окружним адміністративним судом м. Києва про стягнення з ТОВ «Ладобуд», код ЄДРПОУ 32620212, адреса: м. Київ, вул. Грінченка, 4, директором якого є ОСОБА_2, на користь ДПІ в Солом`янському районі м. Києва, адреса: м. Київ, вул. Смілянська, 6, суми боргу в розмірі 67228, 45 грн.

21.09.2012 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою надано боржнику строк для добровільного виконання рішення суду до 27.09.2012 року.

21.09.2012 року винесена постанова про арешт всього майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, копії якої направлені на виконання до УДАІ м. Києва, КМБТІ та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, Головного управління земельних ресурсів ВО КМР (КМДА) та Державного фонду цінних паперів та фондового ринку України.

27.09.2012 року винесено постанову про арешт коштів боржника та направлено на виконання до банківських установ.

Вважав, що боржник має невиконані зобов'язання, а виїзд боржника за межі України може ускладнити чи унеможливити виконання рішень суду.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 08 лютого 2013 року тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України керівника боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Ладобуд» - ОСОБА_2, без вилучення паспортного документа, до виконання боржником своїх зобов'язань за виконавчим листом № 2-а-5978/12/2670, виданим 25.06.2012 року Окружним адміністративним судом м. Києва.

Виконання заходів щодо тимчасового обмеження права виїзду за межі України керівника боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Ладобуд» - ОСОБА_2 покладено на Адміністрацію Державної прикордонної служби України.

Не погоджуючись з ухвалою, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу від 08.02.2013 року та зняти заборону про тимчасове обмеження його права виїзду за межі України.

Зазначає, що на момент постановлення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали, постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.05.2012 року у справі №2а-39/8/12/20/0, на підставі якої було видано виконавчий лист № 2а-5978/12/2670 від 25.06.2012 року, була такою що не набрала законної сили, тому перебувала на виконанні без достатніх правових підстав. Таким чином, на день прийняття оскаржуваної ухвали, був відсутній факт невиконання ним судового рішення, та відповідно відсутні будь-які підстави обмежувати його виїзд за кордон.

Крім того, 01 листопада 2012 року Київським апеляційним адміністративним судом було постановлено ухвалу про відкриття апеляційного провадження по апеляційній скарзі ТОВ «Ладобуд» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.05.2012 року у справі за адміністративним позовом ДПІ у Солом'янському р-н. м. Києва ДПСУ до ТОВ «Ладобуд» про стягнення податкового боргу. Даною ухвалою судом призначено розгляд справи на 16.05.2013 року. Тому, у відповідності до ч.1 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, повертається до суду, який його видав, у разі відновлення судом строку для подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ та прийняття такої апеляційної скарги до розгляду.

Сторони в судове засідання не з»явилися, про час та місце розгляду справи судом повідомлені, що підтверджується розписками про вручення їм повідомлень.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.

Задовольняючи подання суд першої інстанції виходив з того, що незважаючи на вжиті ними заходи для примусового виконання рішення суду, боржник ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього рішеннями суду

Проте з таким висновком суду погодитися неможливо з огляду на наступне.

Судом встановлено, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві знаходиться виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-а-5978/12/2670 виданого 25.06.2012 року Окружним адміністративним судом м. Києва про стягнення з ТОВ «Ладобуд», код ЄДРПОУ 32620212, адреса: м. Київ, вул. Грінченка, 4, директором якого є ОСОБА_2, на користь ДПІ в Солом`янському районі м. Києва, адреса: м. Київ, вул. Смілянська, 6, суми боргу в розмірі 67 228, 45 грн.(а.с.6).

21.09.2012 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою надано боржнику строк для добровільного виконання рішення суду до 27.09.2012 року (а.с.9).

У силу до ст.15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справи щодо інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу». Пунктом18 ч.3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, державний виконавець має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням. Тобто, зазначене звернення здійснюється в межах повноважень державного виконавця, як посадової особи органу державної влади.

Проте, виконавче провадження за ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» визначається як завершальна стадія судового провадження. Якщо судове провадження у справі здійснювалось в порядку цивільної юрисдикції, то, відповідно, судовий контроль за виконанням судових рішень здійснюється також в порядку цивільного судочинства, що прямо встановлено Розділом VII ЦПК України.

Якщо виконавче провадження було відкрито на виконання судових рішень судів загальної юрисдикції при розгляді кримінальних, господарських, адміністративних справ (ч. 1 ст. 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів») чи рішень інших органів (посадових осіб) суду необхідно вирішити питання щодо можливості розмежування цивільної, кримінальної, господарської чи адміністративної юрисдикції при розгляді справ про обмеження права боржника на виїзд за межі України.

Слід виходити з того, що процесуальний порядок обмеження права боржника на виїзд за кордон прямо встановлений виключно нормами ЦПК України (ст. 377-1 ЦПК України).

Застосування процесуальних норм по аналогії при здійсненні судочинства не допускається, а тому обмеження боржника у праві виїзду за межі України можливе лише в порядку цивільної юрисдикції на підставі ст. 377-1 ЦПК України, якщо здійснюється виконання судових рішень у цивільних справах.

Розділ VІ ЦПК України «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в цивільних справах та інших органів (посадових осіб)» передбачає вирішення судами в порядку цивільної юрисдикції процесуальних питань пов'язаних з виконанням судових рішень виключно у цивільних справах.

Відповідно, вирішення процесуальних питань, в тому числі, обмеження права на виїзд боржника за кордон, пов'язаних з виконанням рішень, ухвал, постанов в господарських та адміністративних справах та постановінших органів в порядку цивільного судочинства не допускається.

Апеляційна скарга не містить посилання на зазначену обставину, проте в силу ч.3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов»язковою підставою для скасування рішення.

З огляду на зазначені вимоги закону, колегія суддів вважає за необхідне вийти за межі доводів апеляційної скарги.

Відповідно п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, у відкритті провадження в даній справі слід було відмовити на підставі п.1 ч.2 ст.122 ЦПК України, а у разі відкриття провадження у справі його слід було закрити на підставі п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України.

Частиною 1 статті 304 ЦПК України визначено, що справа розглядається апеляційним судом за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими цією главою.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції і закриття провадження у справі.

Згідно ч.1 ст. 310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишення заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 205 і 207 цього Кодексу.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ухвала підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі.

Керуючись п.1 ч.1 ст.205, ч.1 ст. 304, п.4 ч.1 ст.307, ч.1 ст.310,303,313-315 ЦПК України ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 08 лютого 2013 року скасувати та закрити провадження в справі за поданням державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві Козака Романа Павловича про тимчасове обмеження права виїзду за межі України керівника боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Ладобуд» - ОСОБА_2.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги до цього суду.

Головуючий :

Судді :