Постанова

від 23.04.2013 по справі 6/5005/7280/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2013 року Справа № 6/5005/7280/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Коробенка Г.П. розглянувши матеріали касаційних скарг прокурора Кіровського району м. Дніпропетровська та Дніпропетровської міської ради на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.02.2013р. у справігосподарського суду Дніпропетровської області за позовомпрокурора Кіровського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради дотовариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропромхолод" (м. Дніпропетровськ) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна податкова інспекція у Кіровському районі м. Дніпропетровська провнесення змін до договору оренди земельної ділянки від 02.09.2005р. за участю представників:

позивача: не з'явився,

відповідача: не з'явився,

третьої особи: не з'явився,

прокуратури: Томчук М.О. (прокурор Генеральної прокуратури України за посв. від 01.08.2012р. № 000606)

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Кіровського району м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ "Дніпропромхолод", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, м. Дніпропетровськ про внесення змін до п.п. 2.3 та 4.1 Договору оренди земельної ділянки від 02.09.05р., укладеного між позивачем та відповідачем, виклавши їх в такій редакції: "2.3 Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 14.06.2012р. становить 20 844 889грн. 44коп." "4.1. Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях) у розмірі 625 346грн. 67коп., не є сталою та може змінюватися у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки та встановлюється обчислюється відповідно до Податкового кодексу України у мінімальному розмірі, що встановлюється цим кодексом".

Зазначена позовна заява мотивована тим, що з 04.06.2008р. (набрання чинності змін до Закону України "Про оренду землі") та починаючи з 01.01.2011р. (набрання чинності Податковим кодексом України) розмір річної орендної плати за земельну ділянку, надану в оренду ТОВ "Дніпропромхолод" та визначений у спірному договорі, суперечить чинному законодавству України. Таким чином, враховуючи невиконання відповідачем вимог чинного законодавства та з метою приведення спірного договору оренди у відповідність до вимог чинного законодавства України подана дана позовна заява до суду.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2012р. у справі № 6/5005/7280/2012 позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.02.2013р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2012р. у справі № 6/5005/7280/2012 скасовано та прийнято нове рішення, яким у позовних вимогах відмовлено.

Вказана постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що в даному випадку вимоги прокурора про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, зокрема до нормативної грошової оцінки можуть бути задоволені тільки на підставі виданого у відповідності з вимогами Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого спільним наказом Державного комітету по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Українською академією аграрних наук від 27.01.2006р. за №18/15/21/11, витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Натомість, розрахунок державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська, на підставі якого прокурор просив внести зміни не є належним доказом в розумінні ст. 34 ГПК України.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, Дніпропетровська міська рада звернулась з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі, мотивуючи скаргу тим, що оскаржуваний судовий акт прийнято з порушенням норм матеріального права.

Заступник прокурора Дніпропетровської області також не погоджуючись з даною постановою суду апеляційної інстанції також звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі, мотивуючи скаргу тим, що оскаржуваний судовий акт прийнято з порушенням норм матеріального права, зокрема ст. 15, 21 Закону України "Про оренду землі", ст. 20, 32 Закону України "Про оцінку землі".

22.04.2013р. до Вищого господарського суду України від ТОВ "Дніпропромхолод" надійшла телеграма, а 23.04.2013р. - клопотання з проханням відкласти розгляд касаційних скарг та продовжити строк їх розгляду, які мотивовані тим, що на 23 квітня 2013р. у Вищому адміністративному суді України призначено справу, яка була призначена ще в січні 2013р. та бажанням відповідача надати відзив на касаційні скарги, додати до матеріалів справи відповідні докази. Зазначені клопотання колегією суддів визнається таким, що задоволенню не підлягають, оскільки про час i місце розгляду справи сторони були повідомлені належним чином тому у відповідача було достатньо часу для подання відзиву на касаційні скарги та відповідних доказів. Крім того, надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, тому призначена 23.04.2013р. справа у ВАСУ не є підставою для відкладення розгляду справи.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить необхідним касаційні скарги задовольнити, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.09.2005р. між Дніпропетровською міською радою (орендодавець) та ТОВ "Дніпропромхолод" (орендар) укладено договір оренди землі (далі по тексту - договір), згідно з п. п.1.1, п.2.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Краснозаводська, 5-Б (Кіровський район) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:06:113:0007 площею 1,0330га.

Підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення міської ради від 13.07.05р. № 359/29.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на час укладання цього договору становила 9 107 489грн. 95коп. (п.2.3).

Відповідно до п.3.1. договору, останній укладено на п'ятнадцять років.

Згідно п. 4.1 договору річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях) у розмірі 1 (%) відсотка від нормативної грошової оцінки та дорівнює розміру земельного податку.

Пунктом 4.7 договору сторони передбачили, що розмір орендної плати переглядається щорічно, або у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; змін у цільовому використанні земельної ділянки; зміни розмірів земельного податку; підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, в інших випадках передбачених законом.

Згідно п.п. 12.1-12.2 договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

Предметом спору у даній справі є внесення змін до Договору щодо розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати.

Відповідно до ст. 1, 2 ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладання договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією з істотних умов договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Статтею 288 Податкового кодексу України передбачено встановлення розміру орендної плати в договорі оренди з урахуванням відповідних меж.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 309-VІ від 03.06.2008 р. внесено зміни до ч. 4 ст. 21 Закону України "Про оренду землі", згідно із якою річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, а для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю".

Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки.

У зв'язку із введенням в дію Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України "Про плату за землю" втратив чинність згідно частини 2 Прикінцевих положень Кодексу.

Пунктом 288.5. ст. 288 Податкового кодексу України передбачено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою:

- для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

- для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Судом встановлено, що з метою приведення рішень Дніпропетровської міської ради та її виконавчого комітету у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства Дніпропетровської міською радою було прийнято рішення № 216/8 від 02.02.2011р. пунктом 1 якого встановлено, що до моменту прийняття міською радою рішення про визначення розміру річної орендної плати за земельні ділянки залежно від їх функціонального використання встановити розмір річної орендної плати за користування ділянками у розмірі мінімальної ставки орендної плати, встановленої Податковим кодексом України, незалежно від мети використання.

Згідно вимог ст. 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, а тому у разі прийняття відповідним органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за земельні ділянки та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть були не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено або не випливає із суті зобов'язання (п.1 ч.1 ст. 652 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Враховуючи наведене, а також передбачену нормами чинного законодавства можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку щодо задоволення позовних вимог, які є обґрунтованими, документально доведеними та не суперечать нормам чинного законодавства.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та відмовляючи в позові, суд апеляційної інстанції, керуючись положенням Закону України "Про оцінку земель" та "Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів", затвердженим спільним наказом Держкомітету по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Українською академією аграрних наук від 27.01.2006р. за №18/15/21/11, дійшов висновку щодо ненадання прокурором та позивачем в порушення вимог ст. 33 ГПК України витягу з технічної документації грошової оцінки земель, вважаючи при цьому розрахунок державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська, на підставі якого прокурор просив внести зміни у спірний договір, неналежним доказом у даній справі в розумінні ст. 34 ГПК України.

Однак з такими висновками суду апеляційної інстанції колегія не погоджується, оскільки у даному випадку спір не про законність встановлення чи правильність базового розміру нормативно грошової оцінки земельної ділянки, яка встановлена у відповідності до вимог Законів України "Про оцінку земель" та "Про землеустрій", а про внесення змін у спірний договір оренди в частині нормативно грошової оцінки земельної ділянки та орендної плати, які базуються на вже встановленому розмірі нормативно грошової оцінки 1 кв.м. земельної ділянки за спірним договором, про що свідчить інформаційна довідка Управління Держкомзему у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області за № 10/10-1490 від 18.07.2012р., форма та спосіб надання якої відповідає вимогам Закону України "Про державний земельний кадастр" та Постанови КМ України №1021 від 09.09.2009р. (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до якої нормативна грошова оцінка 1 кв.м земельної ділянки за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Краснозаводська, 5-Б кадастровий номер 1210100000:06:113:0007 для комерційної діяльності складає 2017, 90 грн. (а.с. 28 т. 1).

Саме такий розмір нормативної грошової оцінки 1 кв. м. земельної ділянки у 2017, 90 грн. і був покладений державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська в основу розрахунку нормативної грошової оцінки всієї земельної ділянки та орендної плати, на підставі якого прокурор просив внести зміни у спірний договір, що є простою арифметичною дією, яка не заперечує правильність та законність встановлення такої базової складової розрахунку, як нормативна грошова оцінка 1 кв.м. спірної земельної ділянки згідно наведеної вище інформаційної довідки Управління Держкомзему у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області за № 10/10-1490.

Отже посилання суду апеляційної інстанції на Закон України "Про оцінку земель" та на Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів колегія відносить до неправильного застосування норм матеріального права, а посилання на ст. 34 ГПК України при оцінці наданих прокурором доказів - помилковим.

Враховуючи наведене, колегія вважає, що апеляційним господарським судом при вирішенні даного спору були неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови із залишенням рішення місцевого господарського суду в силі, оскільки воно відповідає чинному законодавству України та обставинам справи.

Судові витрати згідно вимог ст. 49, 111 11 ГПК України підлягають перерозподілу.

Керуючись ст. 49, 111 5 , 111 7 , 111 8 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.02.2013р. у справі № 6/5005/7280/2012 скасувати.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2012р. у справі у справі № 6/5005/7280/2012 залишити в силі.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропромхолод" на користь Дніпропетровської міської ради судовий збір, сплачений за подачу касаційної скарги, в розмірі 802,90 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропромхолод" до спеціального фонду Державного бюджету, символ звітності 254, на рахунок: отримувач УДКСУ у Печерському районі м. Києва, 22030004, код 38004897, рахунок 31211254700007, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019 судовий збір за подачу касаційної скарги заступником прокурора Дніпропетровської області в розмірі 802,90 грн.

Головуючий суддя : Н.Г. Ткаченко

Судді: Л.Й. Катеринчук

Г.П. Коробенко