Рішення

від 23.04.2013 по справі 919/362/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2013 року справа № 919/362/13 За позовом Приватного акціонерного товариства «Севастопольський»

(99019, м. Севастополь, вул. Дарвіна, 5, ідентифікаційний код 00850075),

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(99011, АДРЕСА_1

ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

про усунення перешкод в користуванні майном,

Суддя О.С. Погребняк

За участю представників:

Позивач (ПАТ "Севастопольський") - Іванчихіна Г.А., довіреність № 7 від 03.01.2013.

Відповідач (ФОП ОСОБА_1.) - не з'явився.

Суть спору:

Приватне акціонерне товариство «Севастопольський» звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні майном .

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням з боку відповідача умов договору оренди №7/4 від 31.12.2011 в частині повернення нерухомого майна після закінчення строку дії договору .

Ухвалою від 26.03.2013 позовну заяву прийнято до розгляду судом.

У судове засідання 23.04.2013 відповідач не з'явився, явку уповноважених представників не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, за адресою, яка визначена в Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (99014, м. Севастополь, АДРЕСА_1 ), про причини нез'явлення не сповістив.

Згідно з пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Суд звертає увагу на той факт, що поштова кореспонденція ФОП ОСОБА_1 яка направлялась судом адресу, визначену в Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців поверталась відправнику з відміткою пошти про неможливість вручення за закінченням терміну зберігання.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до частини 1 пункту 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а нез'явлення представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними в справі матеріалами, в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

У порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України представник позивача у судовому засіданні 23.04.2013 надав письмові пояснення по суті позовних вимог (вх. 4161/13).

У судовому засіданні позивач виклав зміст позовних вимог, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Розглянувши матеріали справі, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши в сукупності представлені докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі №465 від 27.10.1997 Державне підприємством «Совхоз «Севастопольський» було перетворено в Сільськогосподарське відкрите акціонерне товариство «Севастопольський» з передачею йому у власність нерухомого майна соціального-побутового та культурного призначення згідно з представленим переліком, зокрема майно польового стану у с. Сахарна головка.

Відповідно до Довідки Управління міського будівництва та архітектури Севастопольської міської Державної адміністрації від 11.09.2007 №5-2/3678 польовому стану бригади №2 була присвоєна адреса: АДРЕСА_2 (с. Сахарна головка).

Перелік нерухомого майна, що входить до складу польового стану за адресою: АДРЕСА_2 у місті Севастополі вказаний у технічному паспорті КП БТІтаДРОНМ СМР (замовник ПАТ «Севастопольський»).

Відповідно до довідки ПАТ «Севастопольський» нерухоме майно бригади №2, а саме: польової стан, склад мінеральних удобрений, контора, кухня, навіс їдальні за адресою м. Севастополь, АДРЕСА_2 знаходяться на балансі ПАТ Севастопольський» (арк.с. 15).

18.05.2009 між СВАТ «Севастопольський» (правонаступником якого є ПАТ «Севастопольський» (орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (орендар) був укладений договір оренди №11, згідно з яким орендодавець передав орендарю об'єкт оренди за актом приймання-передачі (Додаткок №1) з метою ведення фермерського господарства, строком з 18.05.2009 по 31.12.2011.

Додатком 1 до договору оренди №11 від 18.05.2009 - актом приймання-передачі майна засвідчується передача орендодавцем орендарю об'єкта оренди - польового стану бригади 2, що складається із споруд розташованих по АДРЕСА_2, площею 1,7 га.

Додатком №2 до договору оренди №11 від 18.05.2009 - протоколом узгодження орендної плати сторонами була встановлена орендна плата у розмірі 3000 грн.

Після спливу строку договору оренди №11 від 18.05.2009 сторонами було продовжено орендні відносини шляхом укладення нового договору оренди, а саме: 31.12.2011 між СВАТ «Севастопольський» (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) був укладений договір оренди №7 (арк.с. 8-10), згідно з яким орендодавець передає в технічно-справному стані об'єкт оренди відповідно до Акту прийому-передачі (Додаток 1 до Договору), а орендар приймає в строкове платне користування об'єкт оренди для підсобного господарства.

Позивач пояснив, що після спливу строку дії договору оренди від 18.05.2009 №11 майно за актом прийому-передачі не поверталось орендодавцеві, у зв'язку з чим при укладенні договору оренди від 31.12.2011, новий акт прийому-передачі орендованого майна не складався.

Відповідно до п. 1.2 Договору розмір оренди встановлюється Протоколом узгодження орендної плати, що є невід'ємною частиною договору (Додаток 2 Договору).

Згідно з п. 3.1 Договору строк оренди триває з моменту підписання договору до 31.12.2012. Договір діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків.

Передача об'єкта оренди в оренду не спричиняє за собою виникнення права власності на об'єкт оренди (п. 4.2 Договору).

Відповідно до п. 4.12 Договору за два місяця до спливу строку Договору орендар зобов'язаний в письмовій формі попередити орендаря про повернення об'єкта оренди або про власний намір пролонгувати дію цього договору, або перекласти договір на новий строк.

Згідно з п. 4.13, 4.14 Договору об'єкт оренди має бути переданий орендодавцю в тому же стані, в якому він був переданий в оренду з урахуванням покрашень, здійснених орендарем протягом трьох днів після закінчення строку оренди. Об'єкт оренди вважається повернутим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

Відповідно до п. 7.2 Договір може бути розірваний в односторонньому порядку по ініціативі орендодавця у випадку, зокрема, спливу строку оренди.

Протоколом №1 узгодження орендної плати до договору від 31.12.2011 сторонами було встановлено, що орендна плата за об'єкт оренди сплачується орендарем щомісячно в національній валюті України в розмірі 5000 грн (арк.с. 11).

Листом від 30.08.2012 №240 ПАТ «Севастопольський» скерував на адресу ОСОБА_1 претензію про розірвання договору оренди, відшкодування шкоди, спричиненої простроченням внесення орендної плати (арк.с. 16-17), при цьому орендодавець зазначив, що у орендаря виникла заборгованість з орендної плати за договором від 18.05.2009, строк дії якого сплинув 31.12.2011 та 31.12.2011 був укладений договір №7 за яким в строкове платне користування орендарем був прийнятий той же об'єкт оренди - польової стан бригади №2 за адресою м. Севастополь, АДРЕСА_2. З огляду на таке, орендодавець просив орендаря передати йому майно - польової стан бригади №2 у зв'язку із розірванням договору оренди в строк до 27.09.2012.

Докази відправлення цього листа наявні у матеріалах справи (арк.с. 18).

Листом від 28.12.2012 №391 орендодавець повідомив орендаря про те, що договір оренди №7 від 31.12.2011 закінчує свою дію 31.12.2012 та запропонував орендарю звільнити об'єкт оренди в строк до 03.01.2013. Також у листі було вказано, що відповідно до п. 7.2 договір вважається розварним в односторонньому порядку (арк.с. 19). Докази скерування означеного листа на адресу орендаря наявні у матеріалах справи (арк.с. 20).

14.01.2013, 05.02.2013 позивачем були здійснені огляди спірного об'єкту оренди, при цьому встановлено, що об'єкт оренди не був звільнений орендарем, про що складалися акти обстеження об'єкту оренди (арк.с. 22, 23).

Незвільнення об'єкту оренди протягом тривалого часу після закінчення дії договору оренди і стало підставою для звернення позивача до суду з позовними вимогами про усунення перешкод в користуванні нерухомим майном шляхом виселення відповідача.

Дослідивши матеріали справи та наявні докази, вислухавши пояснення представника позивача, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі статтею 283 Господарського кодексу України (далі -ГК України) до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Частиною першою статті 759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до положень статті 284 ГК України строк, на який укладається договір оренди, є істотною умовою договору оренди. Строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Аналогічні положення визначені у статтях 763, 764 ЦК України.

Частиною другою статті 291 ГК України встановлено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому, такі заперечення мають бути висловлені ним як до закінчення терміну дій договору оренди, так і протягом одного місяця після закінчення цього строку.

Судом встановлено, що строк дії Договору, укладеного між сторонами, визначений у пункті 3.1 Договору, та тривав з моменту підписання по 31.12.2012.

З матеріалів справи вбачається, що орендодавець звертався до орендаря з повідомленням про закінчення строку дії договору 31.12.2012, просив повернути об'єкт оренди та зазначив про розірвання договору в односторонньому порядку відповідно до п. 7.2 Договору (а.с. 16-19).

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказів укладення договору оренди на новий строк станом на дату розгляду справи відповідачем не представлено.

За наведених вище обставин, суд приходить до висновку про припинення договірних відносин між сторонами у справі за договором оренди.

Відповідно до статті 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з п. 4.13, 4.14 Договору об'єкт оренди має бути переданий орендодавцю в тому же стані, в якому він був переданий в оренду з урахуванням покрашень, здійснених орендарем протягом трьох днів після закінчення строку оренди. Об'єкт оренди вважається повернутим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

Доказів повернення орендованого майна з боку відповідача (акту прийому передачі) суду не представлено.

Частиною 1 статті 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Судом встановлено наявність у позивача прав вимагати усунення перешкод в користуванні майном з огляду на те, що спірне нерухоме майно польового стану бригади 2 по вул. АДРЕСА_2 у місті Севастополі передано у власність позивачу відповідно до наказу №465 від 27.10.1997 Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та місті Севастополі згідно з наявним у матеріалах справи переліком нерухомого майна. Крім цього, означене майно знаходиться на балансі підприємства позивача.

Оскільки відповідач ухиляється від повернення об`єкту оренди після закінчення строку дії договору, суд вважає позовні вимоги про зобов`язання відповідача усунути перешкоди в користуванні нерухомим майном - обґрунтованими.

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає на нього витрати по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Зобов`язати Фізичну особи-підприємця ОСОБА_1 (99011, АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) усунути Приватному акціонерному товариству «Севастопольський» (99019, м. Севастополь, вул. Дарвіна, 5, ідентифікаційний код 00850075) перешкоди в користуванні майновим комплексом - польовим станом бригади №2, розташованим за адресою: м. Севастополь, АДРЕСА_2 шляхом виселення Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (99011, АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з приміщення у зв'язку з закінченням строку дії договору оренди.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (99011, АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Приватного акціонерного товариства «Севастопольський» (99019, м. Севастополь, вул. Дарвіна, 5, ідентифікаційний код 00850075) судовий збір в сумі 1147,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили

Повне рішення складено 24.04.2013 .

Суддя підпис Погребняк О.С.

Згідно з оригіналом

помічник судді І.О. Кузьміна

24.04.2013