Постанова

від 07.07.2006 по справі 5/55-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5/55-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2006 р.                                                           Справа № 5/55-06  

Колегія суддів у складі:

головуючого судді , судді  ,  

при секретарі Парасочці Н.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача -  Іващенка В.Ф. (дов.№8 від 16.01.2006р.)

розглянувши апеляційну скаргу відповідача (вх. № 1792С/3-9) на рішення господарського суду Сумської області від 23.03.06 р. по справі № 5/55-06

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Родючість" с. Бездрик, Сумського району

до відкритого акціонерного товариства "Сумський Агрохім", м. Суми

стягнення 1301,00 грн.

встановила:

25 січня 2006 року товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Родючість»звернулось до господарського суду Сумської області з позовною вимогою про стягнення з відкритого акціонерного товариства «Сумський Агрохім» заборгованості в сумі 1301,00 грн., а також віднести на відповідача витрати по сплаті держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням господарського суду Сумської області від 23.03.2006р. (суддя Гудим В.Д.) позов задоволено частково, стягнуто з ВАТ "Сумський Агрохім" на користь ТОВ " Агрофірма Родючість" 1000,00 грн. заборгованості, в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 23.03.2006 р. по справі №5/55-06. В судовому засіданні повноважний представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримує і просить, у разі задоволення його апеляційної скарги, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити в повному обсязі.

ТОВ " Агрофірма Родючість" відзив на апеляційну скаргу суду не надало, його повноважний представник у судове засідання не прибув, хоча про місце і час розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 19.05.2006р. №1551810.

Колегія суддів апеляційного суду, заслухавши представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні у справі матеріали на   предмет   їх   юридичної   оцінки   судом   першої   інстанції,   проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 23 вересня 2003 року між ВАТ "Сумський Агрохім" (далі замовник) та ТОВ " Агрофірма Родючість" (далі виконавець) був укладений договір на виконання робіт, послуг б/н (далі Договір).

Відповідно до умов Договору, виконавець зобов'язався провести роботи по збиранню кукурудзи на силос комбайном «Ягуар»у відповідності з умовами замовника на площі 60 га. Замовник зобов'язався розрахуватися за виконані роботи по 200,00 грн. за 1 га, враховуючи ПДВ, при врожайності до 200 ц/га, або 9,00 грн. за 1 тону зеленої маси, і врожайності більше 200 ц/га. Оплату за виконану роботу виконавцем замовник повинен був проводити згідно акту виконаних робіт , по безготівковому розрахунку не пізніше 1 жовтня 2003року.

Позивач свої зобов'язання по збиранню кукурудзи на силос комбайном «Ягуар 690»на площі 45 га на загальну суму 9000,00 грн. за Договором виконав, про що свідчить акт від 31.10.2003 року на виконання механізованих робіт, складений та підписаний сторонами та скріплений печаткою підприємства. Відповідач свої зобов'язання за зазначеними Договором належним чином не виконав, з позивачем розрахувався частково - в сумі 8000,00 грн., в результаті чого у нього станом на 24.01.2006р. утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 1000,00 грн.

Відповідач в апеляційній скарзі, а також його представник у судовому засіданні стверджують, що фактично позивачем були виконані роботи на площі 40 га, на підтвердження чого суду був представлений інший акт від 26.12.2003р. Проте, колегія суддів вважає, що Із наданого відповідачем акту на виконання механізованих робіт від 26.12.2003р. не вбачається, що складання його було пов'язане саме з виконанням умов Договору, а також цей акт складено без додержання правил оформлення документів, тобто - без відповідних реквізитів.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів. Позивачем був наданий розрахунок інфляційних збитків, що складають 236 грн., та річних в сумі 65,00 грн. Проте судом першої інстанції вірно встановлено, що роботи були виконані позивачем поза строком, передбаченим умовами Договору - лише 31.10.2003 р. і оплата цих робіт Договором не передбачена, тому в цій частині позову ТОВ " Агрофірма Родючість" суд відмовив правомірно та обґрунтовано.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов Договору та вимог цього Кодексу.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 1000,00 грн. заборгованості є обґрунтованою, вона підтверджується доданими до матеріалів справи доказами, не спростована відповідачем, та є такою, що підлягає задоволенню.

Викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, тому підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі судового рішення немає. Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись Законом.

Отже позивач надав, а господарський суд Харківської області належним чином дослідив та оцінив докази, які свідчать про невиконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором. Позивач у повній відповідності з чинним законодавством матеріально обґрунтував та довів правомірність своїх позовних вимог до відповідача. Відповідач ні під час вирішення спору у господарському суді Сумської області, ні під час розгляду його апеляційної скарги не надав жодного доказу обґрунтованості та правомірності як своїх заперечень проти позову, так і викладених в апеляційній скарзі тверджень. Наведені відповідачем у своїй апеляційній скарзі твердження про порушення судом норм матеріального та процесуального права нічим не обґрунтовані та не відповідають законодавству.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями    99, 101, п.  1  статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів ,-

постановила:

Рішення господарського суду Сумської області від 23 березня 2006 року по справі №5/55-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

         Головуючий суддя                                                                      

                                 Судді