АС-13/42-06
Україна
Харківський апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
Адміністративна справа Головуючий по 1-й інстанції
№ АС-13/42-06 Суддя –Водолажська Н.С.
Доповідач по 2-й інстанції
Суддя –Карбань І.С.
08 листопада 2006 р. м. Харків
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Карбань І.С., суддів Бабакової Л.М., Шутенко І.А.
при секретарі – Міракові Г.А.
за участю представників сторін:
позивача –Пікалова О.В за довіреністю №1370/10/10 від 19.06.2006р., Фоміної Н.І. за довіреністю №1369/10/10 від 19.06.2006р.,
відповідача –Мороза І.І. за довіреністю від 06.10.2006р., Кожушкової Л.А. за довіреністю від 07.11.2006р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу та уточнення до неї (вх. 1806Х/2-4) СТОВ Агрофірми „Обрій” на постанову господарського суду Харківської області від 13.04.2006р. по справі № АС-13/42-06
за позовом Новодолазької МДПІ Харківської області
до СТОВ Агрофірми „Обрій”, с. Жовтневе, Харківська область
про стягнення 86402,98 грн.
встановила:
Новодолазької МДПІ Харківської області звернулася до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просила стягнути з С/г ТОВ Агрофірми „Обрій” заборгованості з податку доходів фізичних осіб в сумі 86402,98 грн., яку було утримано із заробітної плати, але не перераховано до бюджету.
Постановою господарського суду Харківської області від 13.04.2006р. по справі № АС-13/42-06 позовні вимоги задоволено, стягнуто з С/г ТОВ Агрофірми „Обрій” в доход державного бюджету заборгованості в сумі 86402,98 грн.
Відповідач не погоджуючись з постановою господарського суду Харківської області від 13.04.2006р. по справі № АС-13/42-06, подав апеляційну скаргу та уточнення до неї, в яких просив скасувати вищевказану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог позивачу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а також на недоведеність, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. Також апелянт просив витрати за проведення експертизи у розмірі 711,51 грн. компенсувати за рахунок Державного бюджету України.
Апелянт посилався на порушення господарським судом Харківської області норм процесуального права, а саме ст. 167 КАС України, якою передбачено, що копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається особі, яка бере участь у справі, але не була присутня в судовому засіданні. Апелянт зазначав, що про час та місце судового засідання його не було повідомлено та судове рішення на час подачі апеляційної скарги не було надіслано, тобто господарським судом Харківської області було порушено норми процесуального права.
Також апелянт вказував на те, що в судовому засіданні першої інстанції відповідачем було надано довідки №54/10/24 від 20.01.2005р. та № 1140/10/24 від 30.06.2005р., які видані Новодолазькою МДПІ Харківської області, що свідчать про відсутність заборгованості перед податковими органами станом на 30.06.2005р. Тобто відповідач не мав заборгованості зі сплати податків, зборів (загальнодержавних платежів), які ведуться в податковій інспекції, таким чином апелянт вважав, що зазначені в позовній заяві вимоги є безпідставними.
Апелянт також зазначав, що надані позивачем до позовної заяви довідки відповідачем не підписувались, тому не зрозуміло звідки взявся борг, вказаний у позовній заяві та взагалі є сумнів, щодо достовірності зазначених довідок. Тобто судом було винесено рішення на підставі незрозумілих довідок, які не можуть бути доказом по справі, оскільки на підставі зазначених документів неможливо встановити наявність обставин, що обґрунтовують позовні вимоги, так як останні складалися у невідомий час та місце, до того ж не мають підпису відповідача.
Апелянт вважав, що по даній справі відсутній предмет спору, так як відповідач є добросовісним платником податків та належним чином виконував вимоги податкового законодавства відповідно до Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Також апелянт не погоджувався з висновком викладеним у постанові першої інстанції, що працівниками позивача проведена виїзна позапланова документальна перевірка з питання повноти та своєчасності внесення до бюджету податку з доходу фізичних осіб за період з 01.07.02р. по 31.03.2005 р. про що складена довідка № 17-018/15-30615258 від 04.07.05р. При цьому судом не було досліджено підстави проведення такої перевірки, яка може проводитися інспекцією тільки при наявності передбачених Законом підстав: ст. 11 прім. 1 Закону України «Про податкову службу в Україні», та взагалі як свідчать матеріали справи такої довідки не існує, тому що факт, встановлених на думку позивача порушень, зафіксовано у довідці від 04.07.05. № 17-018/15-30615258.
Апелянт зазначав, що судом, як і позивачем, не було встановлено коли саме виникла заборгованість, якими первинними документами бухгалтерського обліку вона підтверджується, коли це має дуже важливе значення, тому що перевірка проводилася за період з 01.07.02р. по 31.03. 2005 р., а тому по боргам, які виникли станом на 01.07.02р. і до позовної давності вони не можуть бути стягнуті в примусовому порядку. Термін 1095 днів встановлений Законом України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" № 2181. Термін сплати прибуткового податку визначається не днем його нарахування, а датою виплати заробітної плати. ( ст.10 Декрету КМ України „Про прибутковий податок з громадян", що діяв в період нарахування та виплати зарплати до 01.01.04 р.) Незважаючи на факт заперечення позивачем існування боргу, встановленого перевіркою податкової інспекції, судом не було досліджено наявність доказів вручення керівнику підприємства довідки. Окрім цього чинне законодавство взагалі не передбачає фіксування порушень платниками податків, здійснення їм донарахування у вигляді довідок.
Також апелянт зазначав, що в судових засіданнях, як свідчать матеріали справи, сам борг не досліджувався взагалі, тому що в позовній заяві він вказаний однією сумою без посилань на первинні документи бухгалтерського обліку, вказівки дат виникнення сум, виплати заробітної плати, утримання та сплати прибуткового податку і податку з доходів фізичних осіб взагалі не досліджено, і при здійснені перевірки позивачем, відсутній розрахунок суми позовних вимог, чим порушено і п.п.16.3.2. ст. 16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», згідно якої «юридична особа ... одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку ...». Тому, на думку апелянта посилання судді на вказану норму права в обґрунтування своєї постанови по справі в її мотивуючій частині безпідставне. Адже борг виникає саме з цієї дати, але вона не вказана ні в довідці, ні в постанові, і судом не встановлена.
Апелянт вказував на те, що податок з доходів фізичних осіб як і прибутковий податок не може бути боргом підприємства перед бюджетом, так як його платниками є фізичні особи, а тому інспекція не має повноважень на його стягнення через суд з підприємства. Пунктом 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»не надає їй таких повноважень, заявляючи такий позов позивач діяв не в межах своєї компетенції, яка визначена саме вище вказаним законом.
Нововодолазька МДПІ у Харківської області надала заперечення на апеляційну скаргу відповідача, в яких просила постанову господарського суду Харківської області від 13.04.2006р. залишити без змін, а апеляційну скаргу С/г ТОВ Агрофірми „Обрій” без задоволення. Свої заперечення позивач обґрунтовував тим, що відповідно до п.3 ст. 150 КАС України при розгляді справи по суті було оголошено перерву про, що сторони судового процесу були повідомлені під розпис про час та місце розгляду справи, а тому твердження відповідача про неповідомлення його про розгляд справи є безпідставним та необґрунтованим. При винесені постанови господарським судом всебічно та в повному обсязі були досліджені обставини справи. Щодо посилання відповідача на довідки №54/10/24 від 20.01.2005р. та №1140/10/24 від 30.06.2005р. про відсутність заборгованості про сплату податків не є належним доказом та підставою для скасування постанови господарського суду, так як відповідно до додатку №1 Наказу ДПА України від 01.07.2005р. за №247 „Перелік податків та зборів (обов'язкових платежів), що надходять до бюджетів та державних цільових фондів оперативний облік який ведеться органами державної податкової служби України” –податок з доходів найманих працівників (код1101010) не нараховується. А тому заборгованість по прибутковому податку з громадян не відображається в картці особового рахунку, а рахується лише за бухгалтерським обліком платника. Крім того, позивач зазначав, що ст. 204 КАС України чітко регламентує підстави для скасування судового рішення і направлення справи на новий розгляд, але ж відповідачем в апеляційній скарзі не вказано жодної законної підстави для направлення справи на новий розгляд.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегією суддів встановлено, що Відділом оподаткування фізичних осіб Нововодалазької МДПІ Харківської області була проведена планова документальна перевірка відповідача з питання дотримання вимог податкового та валютного законодавства С/г ТОВ Агрофірми „Обрій за період з 01.07.2002р. по 31.03.2005р. За результатами перевірки було складено довідку №17-018/15-30615258 від 04.07.2005р. та акт № 23-104/161 від 04.07.2005 р. в яких вказано, що у відповідача малася заборгованість по оплаті податку з доходів фізичних осіб, який було утримано із доходів фізичних осіб, але не перераховано до бюджети. Станом на 01.07.2002 р. така заборгованість становила 134824,51 грн., за період, що перевірявся (з 01.07.2002р. по 31.03.2005р.) відповідачем було нараховане 124486,05 грн. та сплачено до бюджету 172907,58 грн. спірного податку, з чого зроблено висновок, що заборгованості відповідача перед бюджетом станом на 31.03.2005р. з цього податку складала суму 86402,98 грн.
З такими висновками фахівців Нововодалазької МДПІ не можна погодитися, оскільки ними не було взято до уваги, що відповідно до п.15.1.1. ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено строк давності визначення податковими органами сум податкових зобов'язань не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання декларації. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Згідно вищезазначеним довідки та акту, а також зведеному нарахуванню заробітної плати по складу і категоріям робітників за 2002 р., який було надано додатково Нововодолазькою МДПІ, станом на 01.07.2002 р. (в межах 1095 днів до проведення та закінчення перевірки) заборгованості відповідача з податку доходів фізичних осіб, яку було утримано із заробітної плати, але не перераховано до бюджету, становила 134827,51грн. Враховуючи вимоги п.15.1.1. ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" по даному боргу платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання. За період, що перевірявся (з 01.07.2002р. по 31.03.2005р.) відповідачем було нараховане 124486,05 грн. та сплачено 172907,58 грн. спірного податку, таким чином заборгованості по спірному податку у відповідача не існувало.
Позивачем не доведено наявність у відповідача заборгованості з податку доходів фізичних осіб, який було утримано із заробітної плати фізичних осіб, але не перераховано до бюджету, за перерід з 13.02.2003 р. по 13.03.2006 р. (день звернення позивача до суду з позовом
Рішенням Нововодолазької МДПІ № 102 від 27.09.2004р., на підставі п. 18.2 с. 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та актів звірки, було списано безнадійний податковий борг, а саме спірний прибутковий податок з громадян по коду бюджетної кваліфікації 11010100 в розмірі 156465,00грн.
Крім того, висновки судово-економічної експертизи № 6611 Харківського НДІ судових експертиз ім. Засл. Професора М.С. Бокаріуса підтвердили безпідставність та необґрунтованість вимог Нововодолазької МДПІ щодо стягнення з С/г ТОВ Агрофірма «Обрій»86402,98 грн. заборгованості з податку з доходів фізичних осіб, яку було утримано із заробітної плати, але не перераховано до бюджету.
Посилання Нововодолазької МДПІ на норми ЦК України, стосовно порядку застосування строку позовної давності, є неправомірними, оскільки відповідно до ст.1 ЦК України цим Кодексом не регулюються правовідносини, що виникають з податкового законодавства.
Враховуючи вищенаведене, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, безпідставними і задоволенню не підлягають.
У відповідності до ст. 92 КАС України С/г ТОВ Агрофірма «Обрій» було оплачено 711,51 грн. вартості проведеної Харківським НДІ судових експертиз ім. Засл. професора М.С. Бокаріуса судово-економічної експертизи. Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України витрати на проведення судово-економічної експертизи в сумі 711,51грн., які були понесені С/г ТОВ Агрофірма «Обрій», необхідно йому відшкодувати з Державного бюджету України, оскільки судове рішення ухвалене на його користь.
За таки обставин, постанова господарського суду Харківської області 13.04.2006р. по справі № АС-13/42-06 прийнята при неповному дослідженню усіх обставин, що мають значення для справи, в наслідок чого висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи.
На підставі викладеного та керуючись ч. 1 п. 3 ст. 87, ч. 1 ст. 92, ч.1 ст. 94, ст.ст. 195, 196, п.3 ст. 198, п. 1 ст. 202, ст. ст. 207, 209, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів апеляційного господарського суду одноголосно, -
постановила:
Апеляційну скаргу задовольнити.
Постанову господарського суду Харківської області від 13.04.2006р. по справі № АС-13/42-06 скасувати та прийняти нову.
В позові відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Обрій»(с. Жовтневе, Коломацькій район, Харківська область, 63109, р/р 26002100285324 в ПОФ АППБ «Аваль», м. Полтава, МФО 331606, код 30615258) 51 грн. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги та 711,51 грн. витрати за проведення судово-економічної експертизи.
Доручити господарському суду Харківської області на виконання даної постанови видати виконавчий лист.
Дана постанова набирає чинності з дня її проголошення.
Роз'яснити сторонам, що вони мають право на дану постанову подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Справу направити до суду першої інстанції.
Головуючий суддя Карбань І.С.
Суддя Бабакова Л.М.
Суддя Шутенко І.А.
Суд | Харківський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 13.11.2006 |
Оприлюднено | 03.09.2007 |
Номер документу | 309089 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Харківський апеляційний господарський суд
Карбань І.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні