Постанова

від 19.04.2013 по справі 2а-17563/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 квітня 2013 року № 2а-17563/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Анна-Д" до Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" Реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві провизнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання провести реєстрацію права власності На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Анна-Д" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" (надалі по тексту - Відповідач1), Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві (надалі по тексту - Відповідач2) про визнання неправомірною бездіяльності Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" щодо реєстрації права власності ТОВ "Анна-Д" на нежитлове приміщення - будівля магазину загальною площею 156,4 кв.м. по АДРЕСА_1; зобов'язання Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві (03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 76-Г) зареєструвати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Анна-Д" (02099, м. Київ, Дарницький район, вулиця Сормовська, будинок 15, код ЄДРПОУ 19135458) право власності на об'єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення - будівля магазину загальною площею 156,4 кв.м. по АДРЕСА_1 (з урахуванням уточнень).

Мотивуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що відмова щодо здійснення реєстрації права власності на нежитлове приміщення - будівлю магазину загальною площею 156,4 кв.м. по АДРЕСА_1 Відповідача1 є протиправною та безпідставною та з метою захисту власних прав та законних інтересів наявна необхідність зобов'язати реєстраційний орган зареєструвати право власності на нежитлове приміщення - будівлю магазину загальною площею 156,4 кв.м. по АДРЕСА_1 за Позивачем.

Представник Відповідача1 та представник Відповідача2 до суду не з'являлися, хоча були належним чином повідомлені про судовий розгляд справи, відповідно до вимог статей 35, 37 Кодексу адміністративного судочинства України. Заперечень проти позову до суду не подано.

У відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає наступне.

В процесі виконавчого провадження по виконанню наказів господарського суду м. Києва від 21.05.2004 року №42/263 та від 13.09.2005 року №42/205 про стягнення з ТОВ "Анна-Д" на користь ТОВ "Дарницький ринок" грошових коштів, Спеціалізованим державним підприємством "Укрспец'юст" були проведені прилюдні торги по реалізації майна, яке належить ТОВ "Анна-Д", зокрема: лот №1 - будівля магазину загальною площею 156,4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Переможцем прилюдних торгів з реалізації будівлі магазину став СПД ОСОБА_1.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2008 року у справі №40/183, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 25.09.2008 року, щодо якої відмовлено в порушенні провадження з перегляду в касаційному порядку ухвалою Верховного Суду України від 25.12.2008 року, - скасовано рішення господарського суду м. Києва про відмову у позові та прийнято нове, яким позов задоволено повністю: визнано недійсними прилюдні торги, проведені 19.12.2005 року, по реалізації майна, яке належить ТОВ "Анна-Д", зокрема лот №1 - будівлі магазину (павільйон №1) загальною площею 156,4 кв.м., розташованою за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням господарського суду м. Києва від 25.10.2010 року у справі №51/232, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2011 року та постановою Вищого господарського суду України від 16.11.2011 року, вирішено витребувати у СПД - фізичної особи ОСОБА_1 нежитлове приміщення - будівля магазину загальною площею 156, 4 кв.м. по АДРЕСА_1 та передати його Товариству з обмеженою відповідальністю "Анна-Д" (02099, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 19135458).

На виконання рішення господарського суду міста Києва у справі №51/232 державним виконавцем ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві Данилюк О.Б. здійснено входження до зазначеного приміщення та у присутності понятих вилучено в порядку ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження" 11.07.2012 року у СПД - фізичної особи ОСОБА_1 нежитлове приміщення - будівлю магазину загальною площею 156,4 кв.м. по АДРЕСА_1 та передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Анна-Д", що підтверджується Актом державного виконавця про вилучення у боржника предметів від 11.07.2012 року.

Позивач 08.02.2012 року звернувся до КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав на об'єкти нерухомого майна" із заявою про реєстрацію права власності (вх. №10673) на нерухоме майно: нежитлове приміщення - будівля магазину загальною площею 156,4 кв.м. по АДРЕСА_1, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Анна-Д" на підставі договору купівлі-продажу державного майна (при викупі об'єктів малої приватизації) від 01.02.1996 року №000478/30, Свідоцтва про власність від 16.05.1997 року №521 та у відповідності до рішення господарського суду м. Києва від 25.10.2010 року у справі №51/232.

У відповідь на звернення листом №9993 (И-2012) від 12.03.2012 року Відповідач1 повідомив про відмову у реєстрації права власності на зазначене вище майно з посиланням на те, що відповідно до ухвали Дарницької районного суду м. Києва від 08.11.2006 року у справі №2-5586/06 було накладено арешт на будівлю магазину складських приміщень за адресою: АДРЕСА_1. Крім того, стверджується, що ухвалою господарського суду м. Києва від 24.02.2009 року у справі №48/41 також накладено арешт на вказане майно.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем 09.11.2012 року на виконання вимог КП КМБТІ супровідним листом вх. №83926 було надано ухвалу господарського суду м. Києва від 23.08.2012 року у справі №48/41, якою скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду міста Києва від 24.09.2009 року, ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 12.10.2012 року про скасування заходів забезпечення позову у справі №2-5586/06 та довідку господарського суду міста Києва про набрання чинності рішенням у справі №51/232, однак листом від 20.11.2012 року №42733 (И-2012) Відповідач1 відмовив у реєстрації права власності на відповідне майно з посиланням на п. 3.5.4. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, відповідно до якого реєстратор БТІ відмовляє у проведенні державної реєстрації прав, якщо подані документи не відповідають вимогам, установленим Положенням та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості в Україні на момент виникнення спірних правовідносин регулювалися Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим Наказом Мінюсту України № 7/5 від 07.02.2002 року (далі Тимчасове положення № 7/5 від 07.02.2002 року) та Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" № 1952-IV від 01.07.2004 року.

Відповідно до п. 2.1. Тимчасового положення, для проведення державної реєстрації виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно власник (власники), інший правонабувач (правонабувачі) або уповноважена ним (ними) особа подає реєстратору БТІ заяву про державну реєстрацію прав за формою, визначеною у додатку 1.

Заява про державну реєстрацію прав подається реєстратору того БТІ, яке здійснює свою діяльність відповідно до договору з Адміністратором Реєстру прав на території адміністративно-територіальної одиниці, на якій розташований об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації.

До заяви про державну реєстрацію прав додаються правовстановлювальні документи (додаток 2), їх нотаріально засвідчені копії, документи, що підтверджують оплату за проведення державної реєстрації прав та видачу витягу про державну реєстрацію прав, а також інші документи, визначені Положенням.

Відповідальність за достовірність та повноту інформації у заяві про державну реєстрацію прав та доданих документах несе(уть) заявник (заявники).

Відповідно до 3.9.Тимчасового положення, державна реєстрація прав проводиться після технічної інвентаризації об'єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, окрім випадків, коли заява про державну реєстрацію прав подається не пізніше ніж через дванадцять місяців після виникнення цього права.

Стаття 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмеження" № 1952-ІV від 01.07.2004р. (надалі по тексту Закон №1952) передбачає, що обов'язковість державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Статтею 182 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації, порядок проведення якої та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Згідно з абзацом другим статті 2 Закону № 1952 державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

У відповідності до ч. 1 ст. 24 Закону №1952, визначений вичерпаний перелік підстав для відмови у державній реєстрації прав, а саме, в разі, якщо: заявлене право не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; нерухоме майно або більша за площею його частина перебуває в іншому реєстраційному (кадастровому) окрузі; із заявою про державну реєстрацію звернулася особа, яка відповідно до цього Закону не може бути суб'єктом права власності на даний об'єкт нерухомого майна або представником такого суб'єкта; подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію права власності відповідно до правочину про відчуження нерухомого майна було подано після державної реєстрації обмежень, вчинених щодо цього майна; заявлене право власності або інше речове право вже зареєстроване.

Згідно пункту 3.5 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, реєстратор БТІ відмовляє у проведенні державної реєстрації прав, якщо: заявлене право не є таким, що підлягає державній реєстрації відповідно до Положення; із заявою про державну реєстрацію прав звернулась особа (особи), яка не може бути заявником відповідно до Положення; об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, розташований у межах території, на якій свою діяльність здійснює інше БТІ відповідно до договору з Адміністратором Реєстру прав; подані документи не відповідають вимогам, установленим Положенням та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства; заявлене право вже зареєстроване; не проведено технічну інвентаризацію об'єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або вона проведена не тим БТІ, що здійснює свою діяльність на території, у межах якої розташований такий об'єкт; право власності та інші речові права на нерухоме майно виникли на підставі правочинів за наявності в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомостей про накладення заборони та/або арешту нерухомого майна, що підтверджується відповідним витягом; право власності на нерухоме майно, що перебуває у податковій заставі, виникло з порушенням встановленого порядку відчуження; відчуження або інше визначення юридичної долі об'єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, у випадках, встановлених нормативно-правовими актами, відбулося без отримання витягу з Реєстру прав або строк його дії закінчився; у тридцятиденний строк з моменту надіслання рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав заявником (заявниками) не усунено обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав.

В листі-відповіді від 20.11.2012 року №42733 (И-2012) міститься посилання на п.3.5.4. Тимчасового положення порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, а саме: подані документи не відповідають вимогам, установленим Положенням та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства та зазначено, що рішенням господарського суду м. Києва від 25.10.2010 року у справі №51/232 не визнано право власності та не встановлено факт права власності на об'єкт нерухомого майна.

На спростування даних висновків Позивачем надавалось Відповідачу1 та наявна в матеріалах справи довідка Господарського суду м. Києва №06-37.1/4521 від 26.10.2012 р. на б/н від 25.10.2012 р. та Господарського суду м. Києва №06-37.1/1209 від 12.04.2013 року на б/н від 11.04.2013 року, якими підтверджується набрання законної сили рішенням Господарського суду м. Києва від 25.10.2012 року у справі №51/232 за позовом ТОВ "Анна-Д" до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про витребування майна з 01.03.2011 року.

З аналізу матеріалів справи та норм Законів, суд приходить до висновку, що відмова у державній реєстрації прав з підстав, не передбачених цим Законом № 1952-ІV , як вказано в ч. 4 ст. 24 Закону, заборонена.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, відмова Відповідача1 є безпідставною, а викладені в позовній заяві доводи Позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В частині позовних вимог щодо зобов'язання Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві (03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 76-Г) зареєструвати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Анна-Д" (02099, м. Київ, Дарницький район, вулиця Сормовська, будинок 15, код ЄДРПОУ 19135458) право власності на об'єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення - будівля магазину загальною площею 156,4 кв.м. по АДРЕСА_1, суд звертає увагу, що на момент виникнення спірних правовідносин, проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно віднесено до дискреційних повноважень відповідача, під якими слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України від 11 лютого 2010 року № 1878-VI "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" до 01 січня 2013 року державна реєстрація права власності та права користування (сервітут) на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках; права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; права власності на об'єкти незавершеного будівництва, а також облік безхазяйного нерухомого майна, довірче управління нерухомим майном проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації, створеними до набрання чинності цим Законом та підключеним до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Отже, з 01 січня 2013 року у КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" відсутні повноваження стосовно реєстрації речових прав.

З указаної дати зазначені повноваження виконуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань державної реєстрації прав - Державною реєстраційною службою України та її територіальними органами.

Судом встановлено, що повноваження стосовно реєстрації речових прав на території міста Києва належать Реєстраційній службі Головного управління юстиції у місті Києві.

В матеріалах справи відсутні докази того, що Позивач звертався до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві з заявою щодо здійснення реєстрації за Товариством з обмеженою відповідальністю "Анна-Д" (02099, м. Київ, Дарницький район, вулиця Сормовська, будинок 15, код ЄДРПОУ 19135458) права власності на об'єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення - будівля магазину загальною площею 156,4 кв.м. по АДРЕСА_1, а тому у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог в даній частині.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати неправомірною бездіяльність Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" щодо реєстрації права власності ТОВ "Анна-Д" на нежитлове приміщення - будівля магазину загальною площею 156,4 кв.м. по АДРЕСА_1.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Скарга про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, скарга подається до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя А.Б. Федорчук