Постанова

від 19.04.2013 по справі 826/1206/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 квітня 2013 року № 826/1206/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., суддів Аблова Є.В., Амельохіна В.В., розглянувши адміністративну справу та додані до неї матеріали в письмовому провадженні

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Альянс" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби, Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України проскасування податкових повідомлень-рішень

На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс" (надалі по тексту Позивач), звернувся до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби (надалі по тексту Відповідач - 1), Державної податкової служби у м. Києві (надалі по тексту Відповідач - 2), Державної податкової служби України (надалі по тексту Відповідач - 3) про визнання протиправним і скасувати рішення Державної податкової служби у м. Києві про результати розгляду первинної скарги № 8278/10/12-1 14 від 06.12.2012 року; визнання протиправним і скасувати рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарг № 163/6/10-1415 від 08.01.2013 року в частині залишення без змін податкових повідомлень-рішень від 02.10.2012 року № 0003452260 форма «Р» та від 02.10.2012 року № 0000682240 форма «С»; в частині скасування податкового повідомлення № 0003462260 форма «Р» від 02.10.2012 року з урахуванням рішення Державної податкового служби у м. Києві від 06.12.2012 року №11902/7/12-114 рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарг №163/6/10-1415 від 08.01.2013 року залишити без змін; визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0003452260 від 02.10.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс» з податку на прибуток у сумі 77 521,25 гривень; визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення форми «С» № 0000682240 від 02.10.2012 року про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс» штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) на суму 66 300 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зі сторони Позивача відсутні порушення норм Податкового кодексу України та вважає дії відповідачів протиправними.

Відповідачем-1 позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що в ході перевірки встановлено, що Позивачем придбано товар (роботи, послуги) у осіб, які не сплачували податки, діяльність яких має ознаки фіктивного підприємства та винесені вироки по посадовим особам контрагента позивача, наявні пояснення посадових осіб щодо фіктивності підприємств.

Відповідач - 2, Відповідач - 3 проти позовних вимог заперечують з огляду на те, що висновки викладені в рішеннях про розгляд скарги відповідають нормам податкового законодавства, є законними та обґрунтованими, у зв'язку з чим підстав для скасування спірних рішень не має.

Представником Позивача подано суду заяву про залишення позовної заяви без розгляду в частині щодо визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення форми «С» № 0000682240 від 02.10.2012 року про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс» штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) на суму 66 300 гривень, оскільки Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.02.2013 р. по справі №826/827/13-а було задоволено позовні вимоги Позивача в даній частині.

У відповідності до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи, вислухавши думку сторін та всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Співробітниками Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва ДПС було проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Альянс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 р. по 31.03.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 р. по 31.03.2012 р.

За результатами перевірки складено Акт від 14.09.2012 року №282/22-609/13693513 (надалі - Акт перевірки).

В Акті перевірки встановлено наступні порушення: п. 5.1 п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року за № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 62 017 гривень 00 копійок; ст. 3, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 201.1 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, абз. 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» та ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», в результаті чого занижено податок, на додану вартість на загальну суму 1 006 072 гривень 00 копійок; п.9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Не погоджуючись з висновками викладеними в Акті перевірки Позивачем подано заперечення, за результатом розгляду заперечень, Податковим органом листом №10684/10/22-622 від 27.09.2012 року, було повідомлено позивача, що висновки викладені в Акті перевірки залишено без змін, а заперечення - без задоволення.

На підставі висновків Акту перевірки, Податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.10.2012 р. №0003452260 форми «Р», яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 77 521,25 грн., податкове повідомлення-рішення від 02.10.2012 р. №0003462260 форми «Р», яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 257 590,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 02.10.2012 р. №000682240 форми «С», відповідно до якого накладено штрафні санкції у розмірі 66 300,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями Позивачем було подано скаргу до Державної податкової служби у м. Києві (надалі по тексту ДПС у м. Києві), за результатом розгляду скарги ДПС у м. Києві прийнято Рішення від 06.12.2012 року № 8278/10/12-114, яким було залишено податкові повідомлення-рішення без змін, скарга Позивача - без задоволення. Та ДПС у м. Києві було збільшено суму грошового зобов'язання по податковому повідомленню-рішенню від 02.10.2012 року № 0003462260 форма «Р» в частині основного платежу у розмірі 2 000 гривень 00 копійок та штрафних санкцій у розмірі 500 гривень 00 копійок.

Крім того, не погоджуючись податковими рішеннями, Позивачем було скарги до Державної податкової служби України (надалі по тексту ДПС України), за результатами розгляду скарги ДПС України прийняла рішення № 163/6/10-1415 від 08.01.2013 року, яким було скасоване податкове повідомлення - рішення № 0003462260 форма «Р» від 02.10.2012 року з урахуванням рішення ДПС у м. Києві від 06.12.2012 року № 11902/7/12-114 та прийнято за розглядом первинної скарги в частині нарахування податкового зобов'язання по ПДВ за рахунок включення до податкового кредиту податкових накладних, які мають невідповідність підписів накладення електронного підпису на електрону копію та підписів, нанесених на паперових податкових накладних, тау відповідній частині штрафну (фінансову) санкцію.

Податкові повідомлення-рішення від 02.10.2012 року № 0003452260 форма «Р» та від 2.10.2012 року №0000682240 форма «С» були залишені без змін.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між Позивачем (Замовник), з одного боку та з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фаворит-Лм» (Підрядник), з іншого боку, були укладено Договір підряду №117/рр від 23.09.2010 р. (надалі по тексту Договір №117/рр).

У відповідності до п. 1.1 Договору №117/рр, за цим Договором Підрядник зобов'язується на власний ризик виконати за плату відповідно до умов цього Договору передбачену ст. 2 цього Договору роботу (надалі іменується «робота»), а Замовник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її.

Згідно п. п. 2.1 - 2.2 вищезазначеного Договору, Підрядник виконує роботу з реконструкції стелажів для зберігання металопрокату, а саме їх рихтування, зварювання та фарбування. Загальна кількість стелажів, що реконструює Підрядник за цим Договором 37 штук, а їх загальна відповідна вартість становить 268 918,61 грн.: Стелаж (№10630276) 8 000,00 грн., стелаж (№ 106 30279) 8 000,00 грн., стелаж (№10630280) 10 000,00 грн., стелаж (№10630281) 8 000,00 грн., стелаж «Рога» (№ 10630277) 6 000,00 грн., стелаж 10*2*2 (№10630296)1500,00 грн., стелаж 2,2*4,7(№10630297) 4500,00 грн., стелаж 2,2*4,8 (№10630298) 1 500,00 грн., стелаж 5*3*2 (№10630299) 1 418, 61 грн., стелаж 6,3*3,5 (№10630300) . 1 900,00 грн., стелаж 6*2,3*3(№10630301) 1 900,00 грн., стелаж 6*2*2,4 (№10630302) 1 900,00 грн., Стелаж двухярусний (№10630271) 7000,00грн., стелаж для металопрокату (№ 10630275) 12 000,00 грн., стелаж для 12-метр.мет.проката (№10630278) 8 000,00 грн., стелаж для н/ж металопрокату (№ 10630303) 1500,00 грн., стелаж для труб (№ 10630282) 11 000,00 грн., стелаж для зберігання н/ж металопрокату (№ 10630272) 9 000,00 грн., стелаж для зберігання металопрокату (№ 10630273) 9000,00 грн., стелаж для зберігання н/ж металопрокату (№ 10630274) 9 000,00 грн., стелаж для чорного металопрокату (№10630283)11 000,00 грн., стелаж для чорного металопрокату (№10630284) 30 000,00 грн., стелаж для чорного (№10630285) 7 000,00 грн., стелаж для чорного металопрокату (№10630286) 13 000,00 грн., стелаж для чорного металопрокату (№ 10630287) 9 000,00 грн., стелаж для чорного металопрокату (№10630288) 7 000,00 грн., стелаж для чорного металопрокату (№ 10630289) 8 000,00 грн., стелаж для чорного металопрокату (10630290) 7 000,00 грн., стелаж для чорного металопрокату (№ 10630291) 9 000,00 грн., стелаж для чорного металопрокату (№10630292) 7 000,00 грн., стелаж для чорного металопрокату (№10630293) 8 000,00 грн., стелаж для чорного металопрокату (№10630294) 8000,00 грн., стелаж для чорного металопрокату (№10630295) 22 000,00 грн., стелаж для зберігання обрізків (№ 11231232) 900,00 грн., стелаж для зберігання обрізків (№ 11231233) 900,00 грн.

У відповідності до п.п. 7.1 - 7.3 Договору №117/рр., Підрядник зобов'язується розпочати виконання робіт протягом 3 календарних днів з моменту здійснення оплати відповідно до п. 6.1.1. Підрядник зобов'язується виконувати роботу протягом 15 календарних днів з правом дострокового виконання. Після закінчення виконання роботи Підрядник зобов'язаний письмово повідомити Замовника про готовність предмета підряду до здавання протягом 3 календарних днів.

Пунктами 8.1, 8.2 Договору №117/рр, передбачено, що Підрядник зобов'язується інформувати Замовника про хід виконання роботи шляхом надсилання повідомлення електронною поштою чи факсовим зв'язком. Замовник має право безперешкодного доступу до роботи Підрядника для перевірки ходу та якості роботи шляхом здійснення візуального огляду.

Крім того, пунктами 9.1 - 9.3 даного Договору, передбачено, що приймання-передача виконаної роботи здійснюється сторонами за актом приймання-передачі протягом 5 календарних днів з моменту повідомлення Замовника про готовності предмета підряду до приймання. Місце приймання-передачі: м. Київ, вул. Качалова,5. Предмет підряду має бути переданий Замовнику у вигляді готовому для використання.

Позивач стверджує, що зобов'язання сторін виконано належним чином та надано суду Акт здачі-приймання робіт (надання послуг), податкові накладні, банківську виписку.

Крім того, Позивач стверджує, що 30.12.2010 року ТОВ «Альянс» отримало від ТОВ «Росаріо» календарі перекидні та квартальні, то підтверджується видатковими накладними №10/12-3 від 30.12.2010 року, № 21/12-3 від 30.12.2010 року та податковими накладними №122706 від 27.12.2010 року. № 122405 від 24.12.2010 року, № 123006 від 30.12.2010 року.

Вказані календарі перекидні та квартальні були використані позивачем у власній господарській діяльності, зокрема під час проведення рекламної кампанії, що підтверджується наказом № 102 від 20.12.2010 року, планом заходів по проведенню рекламної кампанії від 20.12.2010 року та кошторисом витрат для проведення рекламної кампанії від 21.12.2010 року.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між Позивачем та його контрагентами, обставини використання придбаного товару у власній господарській діяльності позивача та встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (чи були платниками податку на додану вартість).

Крім того, Суд звертає увагу, що Позивачем не надано суду доказів того, що ним було допущено співробітників ТОВ «Фаворит-Лм» на складські приміщення для виконання робіт, та відсутні докази того, що контрагент Позивача повідомляв останнього про готовність виконаних робіт, як передбачено умовами п. п. 7.1 - 9.3 Договору №117/рр.

Також, в матеріалах справи відсутні докази того, які саме календарі було замовлено Позивачем ТОВ «Росаріо» (затверджені оригінал-макети або наявна готова продукція).

З огляду на предмет та обсяг робіт, які, як стверджував позивач, було виконано (придбано) ним контрагентів, та послуги, які були ним отримані, суд приходить до висновків, що контрагенти позивача були позбавлені можливості виконати роботи (поставити товар), які є предметами договорів, а позивач, в свою чергу, не міг не знати цього.

Також, суд звертає увагу, що в Акті перевірки зазначено: «ДПІ у м. Житомирі було складено акт від 14.03.2011 року №1070/23-1/31538625/0100 про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Фаворит ЛМ" (код ЄДРПОУ 31538625) з питань правомірності обчислення повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість за період діяльності з 01.09.2010 року по 31.12.2010 року.

На підставі направлення від 16.12.2010 р.№2300 здійснено вихід на перевірку ТОВ «Фаворит ЛМ» та складено акт про неможливість проведення перевірки у зв'язку з відсутністю за юридичною та фактичною адресою посадових осіб товариства.

Від ГВПМ ДПІ у м. Житомирі 22.02.11 отримано відповідь №966/7/26-3, що працівниками було здійснено виїзд за фактичною адресою ТОВ «Фаворит ЛМ» м. Житомир, вул. Щорса 25, складено довідку про відсутність за фактичною адресою. Здійснено виїзд за юридичною адресою ТОВ «Фаворит ЛМ» Київська область м. Васильків, вул. Володимирська 22а, направлено довідку №681/7/26-3 від 11.02.11 до відділу РОПП ДПІ у м. Житомирі про не встановлення місцезнаходження платника. При відпрацюванні посадових осіб ТОВ «Фаворит ЛМ». а саме директора та засновника гр. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 було здійснено виїзд за місцем прописки: м. Київ. АДРЕСА_1, відібрано пояснення у гр. ОСОБА_2 (брата), який повідомив, що за даною адресою він на даний час не проживає та не з'являється, на телефонні дзвінки не відповідає.

В той же час, за результатами аналізу документів, які є в обліковій справі підприємства, даних податкової звітності та інформації з зовнішніх джерел. встановлено відсутність: - трудових ресурсів (загальна чисельність працюючих 0 осіб (рядок 04.3 декларації по податку на прибуток за 2010 рік прокреслений, звіт по комунальному податку за вищезазначений період подавався з прочерками) - виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання, (декларація на прибуток), що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання, задекларованого основного виду діяльності.

Відповідно до постанови Господарського суду Київської області у справі №Б1 8/0221 1 від 24.05.201 1р. за заявою Компанії «Верісанто ЛДТ» (VERISANTO LTD), Лімасол, Кіпр, поштова адреса: м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит - ЛМ» (код ЄДРПОУ 31538625) про порушення справи про банкрутство де зазначено, що ТОВ «Фаворит-ЛМ» відповідно до постанови Господарською суду Київської області від 15.03.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фаворит - ЛМ» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Враховуючи вищевикладене (наявну податкову та судову інформацію по ТОВ «Фаворит- ЛМ») у ТОВ «Альянс» відсутні об'єкти оподаткування при придбані послуг у ТОВ «Фавориг- ЛМ» у зв'язку з неможливістю технічних можливостей (відсутність майна, трудових ресурсів, виробничого та іншого обладнання) для виконання робіт для ТОВ «Альянс».

ТОВ "Альянс" було укладено з ТОВ «Росаріо» (код за ЄДРПОУ: 37323455) наступні цивільно-правові угоди:

1. Згідно рахунку фактури №21/12-3 від 21.12.10р. ТОВ «Росаріо» було виписано ТОВ "Альянс" податкові накладні па поставку календарів квартальних «Альянс 201 1» та календарів перекидних АЗ 297мм*420мм

Бориспільською ОДПІ було складено акт від 30.09.2011р. №650/23-2/37323055 Про результати проведення документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Росаріо" (код за ЄДРПОУ 37323055) з питань достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість за період листопад-грудень 2010р.

Перевіркою ТОВ «Росаріо» Бориспільською ОДПІ встановлено (Витяг):

На момент складення акту в ЄДР знаходиться повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням. №322 від 02.08.2011р. (форма 18-ОПГІ). та довідка про встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків №3875/7/26-34 від 19.09.2011 року, з висновком: місцезнаходження платника податків не встановлено, що суб'єкт господарювання зареєстрований на осіб, які до діяльності юридичної особи або фізичної особи - підприємця жодного відношення не мають.

Податкова звітність з податку на прибуток ТОВ «Росаріо» до Бориспільської ОДПІ не подавалась.

Таким чином, за результатами аналізу документів, які є в обліковій справі підприємства, податкової звітності та інформації з зовнішніх джерел не встановлено наявність у Слідчого СВ ПМ Бориспільської ОДПІ капітана податкової міліції Кольцов 0.11. встановив, що в провадженні слідчого відділення податкової міліції Бориспільської ОДПІ в Київській області перебуває кримінальна справа №05-8685 порушена за фактом скоєння невстановленими слідством особами фіктивного підприємництва, тобто створення ТОВ «Росаріо» (код ЄДРПОУ 37323055) з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 сі.205 КК України.

В ході дослідчої перевірки встановлено, що 12.11.2010 року в м. Бориспіль Київської області невстановлені особи, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на створення суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи), використовуючи реквізити громадянина ОСОБА_3, не маючи наміру на здійснення статутної діяльності, пов'язаної із виробництвом товарів, виконанням робіт або надання послуг, всупереч вимогам ст. 1.3,6.8 Закону України від 07.02.1991 року №698-ХІІ «Про підприємництво в Україні», з метою прикриття незаконної діяльності створили ТОВ «Росаріо», яким здійснювалась діяльність по незаконному формуванню податкового кредиту іншим суб'єктам господарської діяльності, внаслідок чого державі заподіяна матеріальна шкода у великих розмірах.

Виходячи з вищенаведеного, ТОВ «Росаріо» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

Таким чином встановлено неможливість фактичного здійснення ТОВ «Росаріо» (код ЄДРІТОУ 37323055) господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу: відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

Придбані ТМЦ від ТОВ «Росаріо» (Календар квартальний «Альянс 2011», Календар перекидний АЗ 297мм*420мм) ТОВ «Альянс» не було в подальшому реалізовано та згідно з регістрами бухгалтерського обліку використано для власних потреб, що також вказує на використання їх не в господарській діяльності.

ТОВ «Росаріо» власних, орендованих, одержаних по договорах лізингу, складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, які суб'єкт господарювання міг би використовувати при здійсненні фінансово - господарської діяльності відсутні.».

Оскільки контрагенти позивача зареєстровані за зверненням невстановлених осіб від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності цих товариств, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, отже, виписані від їх імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

У відповідності до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9. Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні облікові документи можуть бути складені на паперових носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.5.1. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР, валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) - сума будь - яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

При цьому, господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою (п. 1.32 ст. 1 цього Закону).

Згідно п.п.5.2.1, п.5.2. ст.5 вказаного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

В силу п.п.5.3.9. п.5.3. цієї ж норми Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, за змістом наведених норм для формування валових витрат, обов'язковою передумовою, за виключенням обмежень, установлених пунктами 5.3.- 5.7. ст.5 Закону, є фактичне подальше використання таких витрат у власній господарській діяльності позивача та документальне підтвердження належності таких витрат складу валових витрат.

Первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обов'язкові реквізити, передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансові звітність в Україні» від 16.07.1999р № 996-XIY. Частина 2 ст. 9 вказаного Закону висуває до первинних документів такий обов'язковий реквізит як зміст та обсяг господарської операції.

Пункт 6 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України № 165 від 30.05.97 р. передбачає, податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.

Відповідно до п. 5 вищевказаного Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Суд звертає увагу, що навіть наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Разом з тим, надані позивачем документи, не дають суду можливості встановити реальність здійснених операцій та факт використання в господарській діяльності позивача, а лише фіксують господарські операцій з вищезазначеними контрагентом.

Враховуючи викладене, судом не встановлено, а позивачем не доведено, що здійснені ним господарські операції з контрагентами носять реальний характер, а отримані послуги (товар) використані в межах господарської діяльності

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд приходить до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які не підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог, а отже податкове повідомлення-рішення від 02.10.2012 р. №0003452260 прийняті з урахуванням всіх обставин.

В частині позовних вимог щодо визнання недійсним та скасувати Рішення про результати розгляду скарги Державної податкової служби у м. Києві та визнання недійсним та скасувати Рішення про результати розгляду повторних скарг Державної податкової служби України, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 8 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, водночас відповідно до зазначених норм право особи на звернення до адміністративного суду обумовлено суб'єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.

Отже, рішення суб'єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення прийняті владним суб'єктом поза межами визначеної законом компетенції, а по-друге, оспорюванні рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов'язку.

Рішення ДПС у м. Києві та ДПС України не є юридично значеним для позивача, оскільки зазначені рішення не має безпосереднього впливу на суб'єктивні права та обов'язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього особу будь-якого обов'язку, отже сама по собі не породжує для позивача настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на його права та обов'язки.

З огляду на викладене Суд приходить до висновку про те, що оскільки рішення про результати розгляду скарг само по собі не породжує для позивача настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на права та обов'язки, то не виникає і передумови для здійснення захисту права або законного інтересу, шляхом визнання протиправним та скасування зазначених рішень, а отже позовні вимога в даній частині є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

З аналізу вищезазначених норм закону та матеріалів справи суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідачі діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Суддя А.Б. Федорчук

Судді Є.В. Аблов

В.В. Амельохін