Рішення

від 25.04.2013 по справі 910/2776/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2776/13 25.04.13

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Білецький Л.І.

розглянувши справу № 910/2776/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Прага-реєстр»;

до закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія А.Т.І.»;

про стягнення 2282,79 грн.

Представники сторін:

від позивача: Ганношин О.А., довіреність б/н від 12.04.2013р.;

від відповідача: не з'явився.

обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Прага-реєстр» (надалі - позивач) з позовом до закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія А.Т.І.» (надалі - відповідач) про стягнення 2282,79 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору на ведення реєстру власників іменних цінних паперів № 73 від 05.12.2011р. в частині повної та своєчасної сплати вартості послуг з ведення реєстру власників іменних цінних паперів за період з 01.01.2012р. по 01.01.2013р., внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість в сумі 2150,00 грн., за час прострочення оплати якої нараховані пеня в сумі 104,68 грн. та 3% річних у сумі 28,11 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2013р. порушено провадження у справі № 910/2276/13 та призначено її розгляд на 21.03.2013р.

Ухвалами від 21.03.2013р. та від 11.04.2013р. суд відкладав розгляд справи, у зв'язку з неявкою в судове засідання повноважного представника відповідача та неподанням витребуваних судом доказів.

Присутнім у судових засіданнях 21.03.2013р., 11.04.2013р., 25.04.2013р. представником позивача вимоги підтримані у повному обсязі, а також надані витребувані судом документи.

Представник відповідача у судові засідання жодного разу не з'явився, про причини неявки господарський суд не повідомив, вимоги суду, викладені в ухвалах від 14.02.2013р., від 21.03.2013р. та від 11.04.2013р., не виконав, письмовий відзив на позов та інші витребувані документи не подав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, ухвалу про порушення провадження у справі від 14.02.2013р. та ухвали про відкладення розгляду справи., від 21.03.2013р. і від 11.04.2013р. були надіслані відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адреси, що зазначені в позовній заяві.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Під час розгляду справи, відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України, за клопотанням позивача, здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу «Діловодство суду».

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.12.2011р. між закритим акціонерним товариством «Авіакомпанія А.Т.І.» (за договором - емітент) та товариством з обмеженою відповідальністю «Прага-Реєстр» (за договором - реєстратор) було укладено Договір № 73 про ведення реєстру власників іменних цінних паперів, пунктом 1.1. якого передбачено, що реєстратор зобов'язується надавати емітенту послуги щодо ведення реєстру власників іменних цінних паперів: обліку та зберігання інформації про власників іменних цінних паперів та про операції, внаслідок яких виникає необхідність внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів на підставі законодавства, а емітент зобов'язується здійснювати оплату наданих послуг.

Відповідно до п. 2.4.12. договору, емітент зобов'язаний оплачувати послуги реєстратора згідно з тарифами на умовах та у строки, передбачені цим договором і протоколом погодження цін на послуги (роботи) реєстратора (Додаток №1).

Згідно з п. 5.2. договору, визначено порядок внесення платежів емітентом, а саме: плата за ведення та зберігання реєстру вноситься щомісячно шляхом передплати протягом 3-х (трьох) банківських днів з дати виставлення відповідного рахунку; за кожний день прострочення платежів нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми.

Умовами пункту 5.3. договору передбачено, що факт надання послуг (виконання робіт) реєстратором і прийняття та оплата їх емітентом підтверджується актом надання послуг (виконання робіт).

Відповідно до п. 5.5.3 договору, тарифи на послуги (роботи) реєстратора після укладення цього Договору можуть бути змінені лише за згодою сторін. Про зміну тарифів реєстратор повідомляє емітента не пізніше ніж за 10 календарних днів до дати введення в дію нових тарифів. Повідомлення про зміну тарифів реєстратор надсилає емітенту рекомендованим листом, при цьому датою повідомлення є дата вручення письмового повідомлення емітенту. Вважається, що емітент погодився з новими тарифами реєстратора, якщо він до дати введення в дію нових тарифів не надав реєстратору своїх заперечень одним із способів, передбачених п. 9.5. Договору. При цьому додаткова угода не укладається, а сторони домовляються вважати таке повідомлення невід'ємною частиною договору.

Згідно Додатку № 1 до договору, поточна плата за ведення та зберігання системи реєстру становить 75,00 грн. щомісячно.

З 03.09.2012 року розмір щомісячної абонентської плати за ведення та зберігання системи реєстру власників іменних цінних паперів Закритого акціонерного товариства «Авіаційний науково-виробничий та сертифікаційний центр» було змінено на 250,00 грн., про що відповідач був повідомлений листом № 82-3 від 15.08.2012 року, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів з повідомленням від 21.08.2012 р., на якому міститься відмітка поштового відділення.

Позивачем, відповідно до умов п. 5.2. Договору, було виставлено рахунки-фактури за ведення реєстру власників іменних цінних паперів № СФ-0000292 від 03.12.2012 р. на суму 250,00 грн., № СФ-0000016 від 02.01.2013 р. на суму 250,00 грн., № СФ-0000247 від 01.10.2012р. на суму 250,00 грн., № СФ-0000269 від 01.11.2012р. на суму 250,00 грн., № СФ-0000199 від 01.08.2012р. на суму 75,00 грн., № СФ-0000224 від 03.09.2012р. на суму 250,00 грн., № СФ-0000150 від 01.06.2012р. на суму 75,00 грн., № СФ-0000174 від 02.07.2012р. на суму 75,00 грн., № СФ-0000102 від 02.04.2012р. на суму 75,00 грн., № СФ-0000128 від 03.05.2012р. на суму 75,00 грн., № СФ-0000050 від 01.02.2012р. на суму 75,00 грн., № СФ-0000075 від 01.03.2012р. на суму 75,00 грн.

Факт надіслання вказаних рахунків-фактури на адресу відповідача підтверджується списками згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів, копії яких залучені до матеріалів справи.

Також позивачем, на виконання умов договору, було надано послуги щодо підготовки та подачі до Національної комісії цінних паперів та фондового ринку інформації про зміну реєстратора, надані позивачем відповідно до рахунку-фактури № СФ-0000026 від 03.01.2012р. на суму 300,00 грн.

Однак, відповідач за надані послуги не розрахувався, у зв'язку з чим у останнього перед позивачем виникла заборгованість у сумі 2150,00 грн.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, належних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 2150,00 грн.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною першою статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей, повідомлених позивачем, не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 2150,00 грн.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Отже, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 104,68 грн., яка нарахована за період з 07.08.2012р. по 12.02.2012р. з урахуванням помісячного збільшення заборгованості.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Умовами пункту 5.2. договору передбачено, що за кожний день прострочення платежів нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за невчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. № 543/96, відповідно до статті 3 якого, розмір пені за порушення грошового зобов'язання розраховується із суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування пені з урахуванням приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, встановив, що розмір пені становить 117,31 грн., проте суд обмежений розміром заявлених позовних вимог, а тому задовольняє пеню в сумі 104,68 грн.

Крім того, за порушення відповідачем виконання грошового зобов'язання позивачем, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, нараховані 3% річних у сумі 28,11 грн. за період з січня 2012 року по січень 2013 року.

Приписами статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

Таким чином, оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних ґрунтується на законі (ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, тому позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, підлягають задоволенню в сумі 28,11 грн., згідно розрахунку позивача, який наведений у позовній заяві.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія А.Т.І.» (01133, м. Київ, бул. Л.Українки, 26; код ЄДРПОУ 22961527) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Прага-реєстр» (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 24, код ЄДРПОУ 31901786) 2150,00 грн. - боргу, 104 грн. 68 коп. - пені, 28 грн. 11 коп. - 3 % річних, 1720 грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

0Поввне рішення складено: 25.04.2013 р. Суддя А.І. Привалов А.І. Привалов