Постанова

від 26.04.2013 по справі 825/1329/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 825/1329/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2013 року м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді В.В. Падій,

при секретарі О.В. Кондратенко,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Куликівського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно виплаченого матеріального забезпечення на випадок безробіття,-

В С Т А Н О В И В:

04.04.2013 Куликівський районний центр зайнятості звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1) про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 852,27 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач з 21.08.2012 по 08.01.2013 перебував у Куликівському районному центрі зайнятості як безробітний і отримував соціальні послуги та забезпечення у відповідності до статті 7 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". При цьому, під час розслідування посадовими особами Куликівського районного центру зайнятості страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, у відповідності до пункту 5 частини 2 статті 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", встановлено, що в період перебування на обліку в Куликівському районному центрі зайнятості як безробітний ОСОБА_1 надавав послуги на підставі цивільно-правових договорів укладених з ПАТ «ЗЗБК ім. С. Ковальської» з 20.09.2012, про що в центр зайнятості повідомлено не було. Відповідно до даних про виконані платежі Куликівським районним центром зайнятості, загальна сума матеріального забезпечення виплаченого відповідачу з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати його забезпечення становить 852,27 грн. 12.03.2013 директором Куликівського районного центру зайнятості винесено наказ № 34 "Про повернення коштів". Листом від 13.03.2013 №209 Куликівський районний центр зайнятості звертався до ОСОБА_1 з пропозицією добровільно повернути заборгованість, але до цього часу кошти повернуті не були.

В судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до вимог статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно приписів статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справ упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, якій вирішить спір щодо його прав та обов'язків.

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки для держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 21 грудня 2006 року у справі "Мороз та інші проти України" зазначив, що розумність строку проваджень повинна оцінюватись у світлі обставин справи та з урахуванням наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявників і відповідних органів державної влади та того, яку важливість для заявників мало питання, що розглядалося.

Отже, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Крім того, суд вважає за необхідне наголосити, на тому, що саме національним судам належить функція керування провадженнями таким чином, щоб вони були швидкими та ефективними (рішення Європейського суду з прав людини від 21 грудня 2006 року справа "Мороз та інші проти України").

Оскільки, відповідача було належним чином повідомлено про дату, час і місце судового розгляду, суд дійшов висновку про можливість подальшого розгляду адміністративної справи за його відсутності.

Судове засідання здійснювалось в порядку, передбаченому статтею 41 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 21.08.2012 по 08.01.2013 перебував у Куликівському районному центрі зайнятості як безробітний і отримував соціальні послуги та забезпечення у відповідності до статті 7 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Згідно з проведеним інформаційним обміном з Державною податковою адміністрацією за III квартал 2012, позивачем отримано інформацію, що громадянин ОСОБА_1 в період перебування на обліку в Куликівському районному центрі зайнятості як безробітний, надавав послуги ПАТ «ЗЗБК ім. С. Ковальської» з 20.09.2012.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами Куликівського районного центру зайнятості 12.03.2013 проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення. За результатами розслідування був складений акт, яким підтверджені факти отримані за результатами інформаційного обміну з Державною податковою адміністрацією (а.с.18-20).

Факт надання відповідачем послуг на підставі цивільно-правових договорів ПАТ «ЗЗБК ім. С. Ковальської» підтверджується копією цивільно-правового договору від 19.09.2012, акту приймання-здачі робіт за договором від 30.09.2012 та розрахунковим листом, наявними в матеріалах справи (а.с.22,23,24).

12.03.2013 директором Куликівського районного центру зайнятості Кравченком Г.С. прийнято наказ №34 «Про повернення коштів» (а.с.9) та листом від 13.03.2013 №209 запропоновано ОСОБА_1 добровільно повернути незаконно отримані кошти (а.с.7).

Станом на час звернення Куликівського районного центру зайнятості до суду відповідачем сума незаконно отриманою допомоги по безробіттю позивачу повернута не була.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Відповідно до статті 2 Закону України від 01.03.1991 року №803-XII "Про зайнятість населення" (далі - Закон №803-XII) (діючої на момент виникнення спірних правовідносин) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Пунктом 1 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 р. №219 (далі - Порядок №219) до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні можуть звертатися всі незайняті громадяни, які бажають працювати, а також зайняті громадяни, які бажають змінити професію або місце роботи, влаштуватися на роботу за сумісництвом чи у вільний від навчання час.

Згідно пункту 5.5. Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 р. №307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 р. за № 915/5136 (далі - Порядок №307) виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

Пунктом 6.14. Порядку №307 передбачено, що якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Відповідно статті 36 Закону України від 02.03.2000 №1533-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до пункту 20 Порядку №219 громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня виявлення факту подання недостовірних даних, що мав місце під час перебування особи на обліку як безробітної, або неповідомлення державної служби зайнятості про виїзд за межі України з метою працевлаштування чи провадження іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку. Громадяни можуть зареєструватися в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, після закінчення шести місяців з дати зняття їх з обліку за умови, що вони повернули отримані кошти.

За таких обставин, відповідач незаконно отримував допомогу по безробіттю, оскільки перебував в цивільно-правових відносинах з ПАТ «ЗЗБК ім. С. Ковальської» та отримував винагороду, про що не повідомив центр зайнятості всупереч статті 36 Закону №1533-III, що свідчить про незаконне отримання останнім допомоги по безробіттю.

Відповідно до статті 39 Закону №1533-III спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Відповідачем не надано жодних належних доказів щодо повернення незаконно отриманої допомоги по безробіттю, як і доказів, що спростовують викладені в позовній заяві обставини.

За таких обставин, з урахуванням того, що сума незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 852,27 грн. відповідачем до Куликівського районного центру зайнятості не повернута, доказів повернення відповідачем зазначеної допомоги станом на день розгляду цього спору не надано, суд вважає, що позовні вимоги Куликівського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а незаконно отримана допомога по безробіттю стягненню на користь Куликівського районного центру зайнятості.

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Куликівського районного центру зайнятості - задовольнити повністю

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Куликівського районного центру зайнятості (р\р 37174300901258 в ГУ ДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592, код 14246242) суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 852 (вісімсот п'ятдесят дві) грн. 27 коп.

Порядок апеляційного оскарження постанови суду, передбачений ст. 185-186 КАС України.

Суддя В.В. Падій