Рішення

від 19.03.2013 по справі 905/527/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.03.2013р. Справа № 905/527/13-г

Господарський суд Донецької області у складі судді: Гриник М.М.

при секретарі судового засідання Новіковій В.Р.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Артемівської міської ради, м.Артемівськ

до відповідача спільного виробничо-торгівельного підприємства фірми «Менеджер», м.Артемівськ

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки територіальної громади м.Артемівська, укладеного 06.09.2010р. та зареєстрованого у державному реєстрі земель 14.09.2010р. за №041014700094.

Представники сторін:

від позивача: Іванушкін І.С., за довіреністю

від відповідача: не з'явився

Артемівська міська рада, м.Артемівськ звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до спільного виробничо-торгівельного підприємства фірми «Менеджер», м.Артемівськ про внесення змін до договору оренди земельної ділянки територіальної громади м.Артемівська, укладеного 06.09.2010р. та зареєстрованого у державному реєстрі земель 14.09.2010р. за №041014700094.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на укладення з відповідачем договору оренди земельної ділянки від 06.09.2010р. №041014700094 по вул..Оборони,88 у м.Артемівську, кадастровий №1410300000:00:023:0627, прийняття Рішення Артемівською міською радою від 27.07.2011 року №6/9-176 "Про затвердження розміру коефіцієнтів до ставки земельного податку та визначення розміру річної орендної плати за земельні ділянки на території м. Артемівська" надсилання відповідачу проекту додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки та відмову останнього від її підписання.

Ухвалою від 22.01.2013р. справа №905/527/13-г прийнята до провадження та призначена до розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 12.03.2013р. процесуальний термін розгляду справи подовжено на 15 днів.

Судом вжито усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання. Однак, відповідач в жодне судове засідання не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав, відзив на позов не надав. Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні, яке відбулось 19.03.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судових засіданнях пояснення представника позивача, присутнього у судовому засіданні, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

06.09.2010р. між Артемівською міською радою та спільним виробничо-торгівельним підприємством фірми «Менеджер», м.Артемівськ укладено договір оренди земельної ділянки територіальної громади м.Артемівська, за умовами якого позивач надав в строкове платне користування відповідачеві земельну ділянку із земель житлової та громадської забудови, для обслуговування магазину, площею 0,0492га по вул..Оборони,88, м. Артемівськ, кадастровий №1410300000:00:023:0627.

Договір зареєстровано в Артемівському міському відділі Донецької регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру» про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 14.09.2010р. за №041014700094.

Відповідно до п.5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 159003,58грн.(323,18грн./м 2 ).

Договір укладено на п'ять років (п.8 договору).

Згідно з п. 9 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, згідно розрахунку орендної плати, який є невід'ємною частиною цього договору, та вноситься рівними частинами щомісячно.

Розмір річної орендної плати складає: 4770,11грн.

Розмір місячної орендної плати складає: 397,51грн.

Орендна плата вноситься не пізніше 30 числа, наступного за звітним місяцем (п.11 договору).

Відповідно до п.12 договору розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни цільового використання земельної ділянки, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством та рішеннями міської ради; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджується документами, в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 9.1 встановлено обов'язок орендаря відповідно до п.3.1 цього договору своєчасно вносити орендну плату та надавати в міську раду копії документів про плату за оренду земельної ділянки.

Згідно з пунктом 35 зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди спір вирішується у судовому порядку.

Договір оренди підписано представниками обох сторін.

З умов договору вбачається, що сторони дійшли згоди щодо істотних умов, зокрема, договором встановлена нормативна грошова оцінка земельної ділянки, обумовлено розмір орендної плати, порядок її обчислення та сплати.

Звертаючись до господарського суду з позовом у даній справі, Артемівська міська рада заявила вимоги про внесення змін до п.9 вказаного договору оренди в редакції додаткової угоди від щодо визначення розміру орендної плати.

З матеріалів справи вбачається, що з 01.01.2012р. по 31.12.2012р. на підставі договору оренди магазин «Андріївський» по вул..Оборони,88, м.Артемівськ знаходився у користуванні суб'єкта підприємницької діяльності Андрєєва Олександра Анатолійовича.

Як на підставу для внесення змін до договору оренди позивач посилається на те, що 27.07.2011 року Артемівською міською радою прийнято рішення №6/9-176 "Про затвердження розміру коефіцієнтів до ставки земельного податку для визначення розміру річної орендної плати за земельні ділянки на території м. Артемівська".

Відповідно до п.3.2 даного рішення вирішено привести діючі договори оренди земельних ділянок у відповідність з цим рішенням.

На виконання вищезазначеного рішення листом Управління муніципального розвитку Артемівської міської ради від 25.08.2011 року вих.№01-2044/9 на адресу відповідача направлено проект додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого 14.09.2010р. №041014700094.

Листом від 15.03.2012 року вих.№15 відповідач відмовився вносити зміни до договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ст.13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" визначено істотні умови договору оренди землі, якими є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Згідно пунктів 1,2 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Згідно статті 654 Цивільного кодексу України зміна умов договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Статтею 288 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати: для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Відповідно до ст. 274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Договором оренди землі, укладеним між сторонами, передбачено, що коефіцієнт до ставки земельного податку дорівнює 3 відсотки нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає вимогам діючого законодавства.

Пунктом п. 12 договору сторони визначили, що розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни цільового використання земельної ділянки, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством та рішеннями міської ради; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджується документами, в інших випадках, передбачених законом.

При цьому перелік підстав для зміни розміру орендної плати у п. 12 договору не є вичерпним.

Заявивши позовні вимоги про зміну умов договору оренди, позивач послався на своє рішення від 27.07.2011 року №6/9-176 "Про затвердження розміру коефіцієнтів до ставки земельного податку та визначення розміру річної орендної плати за земельні ділянки на території м. Артемівська". Відповідно до розрахунку, наданого позивачем із проектом додаткової угоди вбачається, що коефіцієнт до ставки земельного податку дорівнює 10 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Зазначеним рішенням встановлено, що коефіцієнт до ставки земельного податку для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки юридичних та фізичних осіб, що здійснюють торгівлю хлібобулочними і молочними виробами, дитячим харчуванням, сільськогосподарськими продуктами власного виробництва дорівнює « 3», що здійснюють торгівлю продовольчими виробами, дорівнює « 10», що здійснюють торгівлю непродовольчими товарами, дорівнює « 6».

Пунктом 34 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування» до виключної компетенції міської ради належить вирішення питань регулювання земельних відносин в межах міста.

Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень (ч.1 ст.59). Акти міської ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території (ч. 1 ст. 79 зазначеного Закону).

Пунктом 1.2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" передбачено, що з положень Конституції України, ЦК України, ГК України, Земельного кодексу України випливає, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (наданні земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, відчуженні земельних ділянок державної або комунальної власності, укладенні, зміні, розірванні договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки та інших договорів щодо земельних ділянок, встановленні сервітуту, суперфіцію, емфітевзису, в тому числі прийнятті державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізує повноваження власника земельних ділянок.

Реалізуючи відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Отже, у таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі з суб'єктами підприємницької діяльності.

Орендні правовідносини, що склалися між сторонами є договірними, що зумовлюють застосування до них положень Цивільного та Господарського кодексу України, якими закріплено принципи свободи договору та рівності учасників господарських відносин.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Спірним договором оренди передбачені випадки, за наявності яких договір може бути змінено. Так п. 12 договору встановлено можливість перегляду розміру орендної плати, зокрема, у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством та рішеннями міської ради.

Частиною 1 статті 30 Закону України „Про оренду землі" також передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

Частина 2 ст.188 Господарського кодексу України чітко встановлює, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Згідно ч.3 цієї статті сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Частина 4 цієї статті також передбачає, що у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Частинами 1 статей 651, 652 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1, 2 ст. 652 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Жодної із зазначених обставин у спірних правовідносинах не вбачається, оскільки встановлений у договорі розмір орендної плати цілком відповідає граничним розмірам, встановленим Податковим кодексом України, що набрав законної сили після укладання договору оренди між сторонами, а встановлення нових ставок орендної плати відбулось за рішенням позивача, як органу місцевого самоврядування.

Крім того, відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як зазначено раніше, Рішенням від 27.07.2011 року №6/9-176 затверджено розмір коефіцієнтів до ставки земельного податку та визначення розміру річної орендної плати за земельні ділянки на території м. Артемівська".

З долученої до справи таблиці вбачається, що розмір коефіцієнтів до ставки земельного податку та визначення розміру річної орендної плати за земельні ділянки на території м. Артемівська", встановлений Рішенням від 27.07.2011 року №6/9-176 м. Артемівська ставиться в залежність від виду цільового використання земельної ділянки, що надана в оренду.

За змістом п.15 укладеного між сторонами договору оренди від 06.09.2010р., земельна ділянка передана відповідачу для обслуговування магазину, що відповідає п.3 Таблиці (додатку до рішення), а саме: «за земельні ділянки юридичних та фізичних осіб, що здійснюють торгівлю». Крім того, вказаний п.3 додатку з розмірами коефіцієнтів розбито на підпункти, за якими встановлено розмір коефіцієнтів ще й від групи товару.

В матеріалах справи наявний перелік асортименту товарів, які реалізуються в магазині «Андріївський» по вул.Оборони,88, м.Артемівськ, з якого вбачається, що в зазначеному магазині реалізуються: 1. безалкогольні напої, 2. кондитерські вироби, 3.продукти споживання, 4. хлібобулочні вироби та хліб, 5.молочні продукти, сири, масло та інші жири, 6. супутні товари, сірники, 7. предмети санітарії та побуту. Тобто, в магазині, розташованому на земельній ділянці, щодо договору оренди якої позивач просить внести зміни, має місце торгівля різними групами товарів.

Перелік груп товарів надано самим позивачем. За Рішенням Артемівської міської ради від 27.07.2011 року №6/9-176 розмір коефіцієнту також залежить від групи товару, їх значення має діапазон від 3 до 12.

Між тим, вказаним Рішенням ради не встановлено розміру коефіцієнту для визначення розміру річної орендної плати за земельну ділянку, на якій здійснюється торгівля одночасно різними групами товарів, що унеможливлює в даному випадку застосування коефіцієнту « 10».

Виходячи з того, що позивачем не надано суду жодного доказу в розумінні ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, який би давав підстави для застосування коефіцієнту «10», суд не вбачає підстав для внесення змін до договору оренди земельної ділянки, укладеного з відповідачем із застосуванням такого коефіцієнту.

Судові витрати відповідно до ст.. 49 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови в задоволенні позову підлягають віднесенню на позивача.

Керуючись Законом України „Про оренду землі", ст. 188 ГК України, ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Артемівської міської ради, м.Артемівськ до спільного виробничо-торгівельного підприємства фірми «Менеджер», м.Артемівськ про внесення змін до договору оренди земельної ділянки територіальної громади м.Артемівська, укладеного 06.09.2010р. та зареєстрованого у державному реєстрі земель 14.09.2010р. за №041014700094. - відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Гриник

Повний текст рішення складено та підписано 25.03.2013р.