Рішення

від 23.04.2013 по справі 910/6695/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6695/13 23.04.13

За позовом Приватного акціонерного товариства «Зеніт-Сервіс»

До Приватного підприємства «Кіті»

Про розірвання договору оренди та стягнення 12 000,00 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача Курчин В.П. - по дов. № 50 від 06.04.2011

Від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Приватного акціонерного товариства «Зеніт-Сервіс» до Приватного підприємства «Кіті» про розірвання договору найму (оренди) майна (трансформаторної підстанції) № б/н від 01.08.2012; про стягнення 12 000,00 грн. боргу по орендній платі за період з серпня 2012 року по березень 2013 року за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2013 порушено провадження у справі № 910/6695/13 та призначено справу до розгляду на 23.04.2013.

Позивач в судовому засіданні 23.04.2013 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 23.04.2013 не з'явився.

Відповідач у поданому 23.04.2013 до відділу діловодства суду відзиві зазначив, що невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань було зумовлено несприятливим фінансово-економічними обставинами, які виникли в господарській діяльності підприємства через невиконання договірних зобов'язань інших контрагентів перед ПП «Кіті» за іншими угодами. У відзиві заперечень з приводу заявлених позовних вимог не навів.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представника відповідача.

В судовому засідання 23.04.2013, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

01.08.2012 між Приватним акціонерним товариством «Зеніт-Сервіс» (наймодавець) та Приватним підприємством «Кіті» (орендар) було укладено договір найму (наймач) майна (трансформаторної підстанції) № б/н (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору наймодавець передає, а наймач приймає в строкове платне користування (найм) трансформаторну підстанцію № 1297, що розташована за адресою : м. Київ, вул. Хорива, 1 (далі - об'єкт).

До складу об'єкту входять :

- електрообладнання та електроустаткування трансформаторної підстанції та технічна споруда, в якій воно встановлене;

- живлячі кабельні лінії 10кВ «РП 47-1297», « 162-1297 до М2» (ТП-1297 та КЛ-10кВ «РП 47-1297», « 162-1297 до М2»).

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

Пунктом 4.2.2. договору встановлено, що наймодавець зобов'язаний передати об'єкт на умовах та в терміни, визначені договором за актом приймання-передачі.

Відповідно до п. 2.1 договору наймач має право вступити в строкове платне користування об'єктом на умовах та в термін, визначених цим договором, не раніше дати підписання сторонами акту приймання-передачі об'єкту, в якому зазначається стан об'єкту та інші відомості за узгодженням сторін.

Згідно акту прийому-передачі майна від 01.08.2012 наймодавець на підставі договору передав, а наймач прийняв в користування трансформаторну підстанцію № 1297, що розташована за адресою : м. Київ, вул. Хорива, 1, а також живлячі кабельні лінії 10кВ «РП 47-1297», « 162-1297 до М2» (ТП-1297 та КЛ-10кВ «РП 47-1297», « 162-1297 до М2»).

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 7.1. договору сторонами встановлено, що договір укладено на строк з 01.08.2012 по 01.07.2013.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що плата за орендований об'єкт за цим договором встановлюється сторонами в розмірі 1 500,00 грн., в т.ч. ПДВ - 250,00 грн. в місяць.

Згідно з п. 3.2. договору орендна плата сплачується щомісячно, не пізніше 5 числа поточного місяця оренди.

Матеріали справи свідчать, що відповідач в порушення умов договору не виконав основного обов'язку орендаря, орендну плату у період з серпня 2012 року по березень 2013 року повністю не вніс, в результаті чого виникла заборгованість, яка за обґрунтованими розрахунками позивача, що неоспорені відповідачем, становить 12 000,00 грн.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 12 000,00 грн. боргу по орендній платі обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Позивач в обґрунтування вимоги про розірвання договору посилається на порушення відповідачем умов договору щодо своєчасної сплати орендної плати та страхування взятого в оренду майна.

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема розірвання договору.

Відповідно ст. 651 Цивільного кодексу України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Орендна плата згідно ст. 284 Господарського кодексу України є істотною умовою договору оренди.

Матеріали справи містять докази порушення відповідачем договірних зобов'язань щодо повної і своєчасної оплати орендної плати (не сплачено підряд за 8 місяців оренди).

Відповідно до п. 5.2.5. договору наймач зобов'язаний протягом одного місяця від дня укладення цього договору за свій рахунок здійснити заміну живлячих кабельних ліній та застрахувати об'єкт.

Позивач вказує на те, що відповідач дані зобов'язання не виконав.

Відповідачем доказів в підтвердження спростування наведених обставин не подано.

В силу приписів ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 651 Цивільного кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Частинами 2-3 статті 188 Господарського кодексу України передбачено, що сторона договору, яка вважає за необхідне, зокрема, змінити договір, повинна надіслати пропозицію про це другій стороні, яка у двадцятиденний строк після одер жання такої пропозиції повідомляє іншу сторону про результати її розгляду.

В матеріалах справи наявний лист позивача № 83/1 від 23.11.2012, який не є пропозицією про розірвання договору, оскільки в ньому повідомляється про порушення зобов'язань з боку відповідача та в разі подальшого невиконання зобов'язань позивач буде вимушений припинити чинність договору.

При цьому, недотримання позивачем вимог положень ст. 188 Господарського кодексу України, яка передбачає обов'язок попереднього направлення іншій стороні договору пропозиції про його розірвання, не може бути підставою для відмови у позові про розірвання договору, оскільки згідно рішення Конституційного Суду України № 15-пр/2002 від 09.07.2002 направлення такої пропозиції є правом, а не обов'язком особи, яка добровільного його використовує виходячи з власних інтересів, та не позбавляє позивача права на звернення за захистом своїх порушених прав до суду з позовом про розірвання договору.

Аналогічне застосування наведеної норми міститься в постанові Верховного Суду України від 19.09.2011 у справі № 3-74гс11.

З урахуванням того, що несплата орендних платежів є істотним порушенням договору оренди, позовні вимоги про розірвання договору визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем не надав.

Посилання відповідача у відзиві не приймаються судом до уваги, з огляду на наступне

Відповідно до ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Згідно ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво як вид господарської діяльності - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність , що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Тобто, ознакою підприємництва є його ризиковий характер, що передбачає економічну самостійність підприємця і тісно пов'язану з цим відповідальність за результати своєї діяльності.

У відповідності до п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України не вважаються обставинами, які звільняють боржника від виконання зобов'язання, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника та відсутність у боржника необхідних коштів.

Таким чином, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Зеніт-Сервіс» обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Судовий збір, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір найму (оренди) майна (трансформаторної підстанції) № б/н від 01.08.2012, який укладено між Приватним акціонерним товариством «Зеніт-Сервіс» та Приватним підприємством «Кіті».

3. Стягнути з Приватного підприємства «Кіті» (м. Київ, вул. Ігорівська, 11 літ А, код ЄДРПОУ 25272159) на користь Приватного акціонерного товариства «Зеніт-Сервіс» (м. Київ, вул. Глибочицька, 71, код ЄДРПОУ 30438313) 12 000 (дванадцять тисяч) грн. 00 коп. боргу по орендній платі, 2 867 (дві тисячі вісімсот шістдесят сім) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 25.04.2013.

Суддя В.В.Сівакова