Постанова

від 12.03.2013 по справі 804/2515/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2013 р. Справа № 804/2515/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чабаненко С.В.

при секретарі - Гуртовій І.О.

за участю: представників позивача - Поєдинка О.В.,

Скидан Л.Ф.,

Ненарочкиної Т.В.,

Сохончик О.О.,

представників відповідача - Голик М.О.,

Архипченка А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Комбінат Придніпровський» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Комбінат Придніпровський» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду подано адміністративний позов про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби від 04.02.2013: № 0000022301, яким нарахована податку на прибуток підприємств за основним платежем на суму 14 287,00 грн., штраф - 3 571,75 грн., та № 0000012301, яким нарахована податку на додану вартість за основним платежем 5 195,00 грн., штраф - 1 298,75 грн.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та на їх обґрунтування вказали на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, на їх думку, є протиправними, оскільки винесені на підставі висновків акту «про результати документальної позапланової невиїзної перевірки» які не відповідають фактичним обставинам, суперечать наявним у позивача документам та нормам податкового законодавства, отже підлягають скасуванню.

Надані позивачем в судовому засіданні письмові докази, якими обґрунтовані позовні вимоги, судом долучені до матеріалів справи.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували, надали письмові заперечення, які підтримали та просили відмовити у задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши письмові докази, суд встановив наступні обставини справи.

СДПІ ВПП у м. Дніпропетровську ДПС було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ «Комбінат «Придніпровський» (код ЄДРПОУ 1528186) з питання дотримання вимог податкового законодавства України, правильності, повноти нарахування та сплати податків до бюджету по фінансово-господарських взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_9 (код за ЄДРПОУ НОМЕР_1) за період з 01.04.2010 по 31.12.2010 року.

За результатами зазначеної перевірки складено акт від 24.01.2013 №45 23- 0/01528186, яким встановлено порушення положень пп.7.4.1, пп.7.4.4 та пп.7.4.5 п. 7.4 з урахуванням пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України від № 168 «Про податок на додану вартість», шляхом завищення суми податку на додану вартість (далі - ПДВ), яка віднесена до складу податкового кредиту, на суму 5 195,00 грн., що призвело, в свою чергу, до порушення положень пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 та п. 5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 з урахуванням п.1.32 ст.1 та пп.5.3.9 п.5.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого встановлено заниження нарахованої суми податку на прибуток за II - IV квартали 2010 року на суму 14 287,00 грн., в тому числі за II квартал 2010р. - 3017,00 грн., за III квартал 2010р.- 8 446,00 грн. та за IV квартал 2010р.- 2 824,00 грн.

Даний висновок податкового органу обґрунтований наступним.

Так, актом перевірки встановлено, що ПАТ «Комбінат «Придніпровський» у червні-жовтні 2010 року на підставі договору постачання від 11.01.2010 №4/01перебувало у взаємовідносинах з фізичної особою - підприємцем ОСОБА_9

Відповідно до пп.3.1 п.3 даного договору, товар постачається на умовах DDP, згідно правил Інкотермс -2000 на склад ПАТ «Комбінат «Придніпровський».

В податковому обліку взаємовідносини з ФОП ОСОБА_9 відображено податкові накладні з придбання ТМЦ (номенклатура товару: інструменти, запчастини) на загальну суму 31171,66 грн., у т.ч. ПДВ 5195,28 грн., та суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту відповідного періоду, а також відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з ПДВ та даним декларації з ПДВ за червень-жовтень 2010 року. По вказаному договору поставки розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі: ПАТ «Комбінат «Придніпровський» у червні-жовтні 2010 року перераховано на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_9 грошові кошти у загальному розмірі 31 453,92 грн., при цьому станом на 31.10.2010 року кредиторська заборгованість за розрахунками з ФОП ОСОБА_9 становила 1 512,00 грн.

При проведенні перевірки податковим органом були використані акт ДПІ у Ленінському районі М.Дніпропетровська ДПС від 11.10.2012 №1151/17-2/НОМЕР_1 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів під час взаємовідносин з TOB «Порттранс» (код ЄДРПОУ 37071119), TOB «ТТК» Транс - j компані» (код ЄДРПОУ 37071098), TOB «Техноіновація» (код ЄДРПОУ 37232450) у період з 01.01.2010 по 31.12.2011 року», податкові декларації з ПДВ та податку на прибуток підприємства за відповідний період, а також первинні документи.

Посилаючись на акт ДПІ у Ленінському районі М.Дніпропетровська ДПС від 11.10.2012 №1151/17-2/НОМЕР_1, податковим органом зазначено, що ФОП ОСОБА_9 у червні-жовтні 2010 року перебувало у взаємовідносинах з ТОВ «Порттранс» щодо поставки товарно-матеріальних цінностей. В свою чергу, аналізуючи взаємовідносини ФОП ОСОБА_9 та ТОВ «Порттранс» у акті ДПІ у Ленінському районі М.Дніпропетровська від 11.10.2012 №1151/17-2/НОМЕР_1 зазначено, що Мелітопольською ОДПІ, листом від 11.09.2012 №1971/7/22, було надіслано акт «про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «Порттранс» код ЄДРПОУ 37071119 з питань правових відносин з ФОП ОСОБА_9 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) за період з 01.01.2010 по 31.12.2011 року» від 11.09.2012 року №53/22/37071119, у зв'язку з тим, що TOB «Порттранс» та його посадові особи відсутні за податковою адресою (72254 Запорізька обл., Веселівський район с.Озерне вул. 40 років Перемоги, буд. 3), згідно бази даних АІС ОР TOB «Порттранс» має стан 8 - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням.

Також при проведенні перевірки ДПІ у Ленінському районі М.Дніпропетровська не надано договорів, підписаних між ФОП ОСОБА_9 з ТОВ «Порттранс», не надано договорів, підтверджуючих перевезення товарів, сертифікатів відповідності або сертифікатів походження підприємства - виробника на зазначену у податкових та видаткових накладних продукцію, придбану у ТОВ «Порттранс».

Крім цього, у акті перевірки зазначено, що ТОВ «Порттранс» відповідно даних картки платника (програмний комплекс АІС «Податки» обласного рівня) зареєстровано в ДПІ в Ленінському районі м. Дніпропетровська 27.04.2010 за № 6860; 17.05.2010 цицм підприємством отримано свідоцтво платника податку на додану вартість № 100284030, яке анульовано 17.10.2011.

Відповідно даним податкової звітності податкову декларацію з податку на прибуток за 2010 рік, подану ТОВ «Порттранс» до ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська підприємством подано, проте податковою декларацією не визнано. Остання декларація з податку на прибуток вказаним підприємством подана за 2 квартал 2011 року, при цьому показники господарської діяльності не задекларовані.

Виходячи з податкової звітності та проведених аналітичних досліджень ДПІ в Ленінському районі м. Дніпропетровська зроблено висновок про відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів, що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання основного виду діяльності, тобто фінансово-підприємницькі взаємовідносини з його контрагентами є такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються здійсненими ними правочинами. Виходячи з наведеного, ДПІ в Ленінському районі м. Дніпропетровськав ході перевірки не встановлено факту поставок та реалізації товарів по ланцюгу ТОВ «Порттранс», відповідно ФОП ОСОБА_9 по ланцюгу нічого не отримано, відповідно - нічого не передано, та висновок податкової інспекції викладено таким чином, що у ФОП ОСОБА_9 та його постачальників відсутні необхідні умови для досягнення результатів проведення фінансово-господарських операцій щодо поставки товару (молочної сировини) в силу відсутності трудових ресурсів,в відсутності основних засобів, складських або виробничих приміщень, транспортних засобів та товару.

З наведеного у акті перевірки ДПІ в Ленінському районі м. Дніпропетровська відповідачем зроблено висновок про неможливість реального здійснення ФОП ОСОБА_9 безпосередньо діяльності з поставки на ПАТ «Комбінат «Придніпровський» товару (інструменти, запчастини) та відсутність фактичних дій, тобто про відсутніст наміру у ФОП ОСОБА_9 створення правових наслідків правочину по взаємовідносинах з ПАТ «Комбінат «ПАридніпровський». Отже, посилаючись на ч. 1 ст. 216 ЦК України, якою визначене поняття недійсного та нікчемного правочинів, відповідач вважає, що за наявності зібраних доказів та пояснень, які свідчать про відсутність фактичного проведення поставки товару підприємством на ПАТ «Комбінат «Придніпровський», як наслідок, останній не має права на податковий кредит та витрати.

При цьому, відповідач роз'яснює, що господарська операція, яка фактично не відбулася, не може бути об'єктом оподаткування, отже, оскільки при взаємовідносинах між ФОП ОСОБА_9 і ПАТ «Комбінат «Придніпровський» фактичні операції не здійснювалися, тому створені по вказаним нереальним операціям документи слід вважати юридично дефектними.

Виходячи з вищевикладеного, відповідачем вказано на те, що ПАТ «Комбінат «Придніпровський» завищено суму ПДВ, яка віднесена до складу податкового кредиту, на 5195,28 грн., у т.ч. за червень 2010 р. на суму 1097,36 грн., за липень 2010 р. на суму 754,28 грн, за серпень 2010 р. на суму 216,1 грн., за вересень 2010 р. на суму 2100,86 грн. та за жовтень 2010 р. на суму 1026,68 грн., що э порушенням п. 7.4 ст.7 Закону України № 168 «Про податок на додану вартість»; занижено валові доходи на суму безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) по операціях з ФОП ОСОБА_9 у зв'язку з дефектністю документів на загальну суму 31 171,66 грн., в т.ч. за ІІ квартал 2010 р. - 6 584,16 грн., за ІІІ квартал 2010 р. - 18 427,42 грн. та за IV квартал 2010 р. - 6 160,08 грн., чим порушено пп.4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», з урахуванням вимог ст.ст. 2, 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ч. 2 ст. 207, ст.ст. 216, 288 Цивільного кодексу України; завищено валові витрати у періоді з 01.04.2010 по 31.12.2010 (за ІІ-IV квартали 2010 року) на суму 25 976,38 грн., в т.ч. за ІІ квартал 2010 р. - 5 486,8 грн., за ІІІ квартал 2010 р. - 15 3356,2 грн., за IV квартал 2010 року - 5 133,40 грн., в порушення п. 5.1, пп.5.2.1 п. 5.2, з урахуванням п. 1.32 ст. 1, пп. 5.3.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

На підставі вказаного акту від 24.01.2013 № 45/23-0/01528186 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 04.02.2013 за № 0000012301, яким позивачу нараховано податок на додану вартість за основним платежем 5 195,00 грн., штраф - 1 298,75 грн., а також повідомлення-рішення за № 0000022301, яким позивачу нараховано податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем 14 287,00 грн., штраф - 3 571,75 грн.

З висновками відповідача, викладеними у акті документальної невиїзної перевірки від 24.01.2013 № 45/23-0/01528186 та прийнятими на їх підставі податковими повідомленнями рішеннями від 04.02.2013 № 0000012301 та № 0000022301 суд не погоджується, виходячи з наступного.

По-перше, висновок відповідача щодо встановлених порушень податкового законодавства ґрунтується виключно на висновках, що викладені у акті перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Дніпролпетровська від 11.10.2012 №1151/17-2/НОМЕР_1 стосовно фінансово-господарської діяльності TOB «Протранс», яке є фактично контрагентом по другому ланцюгу господарських відносин. Зі змісту акту перевірки, що здійснена відповідачем (від 24.01.2013 № 45/23-0/01528186), не вбачається встановлення будь-яких порушень податкового законодавства, допущених у податкових деклараціях та первинних документах позивача, використаних при проведенні перевірки. Також у акті перевірки вказано про те, що ДПІ у Ленінському районі була здійснена перевірки ФОП ОСОБА_9 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів під час взаємовідносин з ТОВ «Порттранс», ТОВ «ТТК» Транс-компані», ТОВ «Техноіновація» у період з 01.01.2010 по 31.12.2011 (т.1 арк. с. 10) та Мелітопольською ОДПІ листом від 11.09.2012 № 1971/7/22 надіслано акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Порттранс» з питань правових відносин з ФОП ОСОБА_9 за період з 01.01.2010 по 31.12.2012 у зв'язку з тим, що TOB «Протранс» та його посадові особи відсутні за податковою адресою та згідно бази даних АІС ОР TOB «Протранс» має стан 8 до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. Також податковий орган посилається на те, що при проведенні перевірки не надано договорів, підписаних між ФОП ОСОБА_9 з ТОВ «Порттранс», та договорів, підтверджуючих транспортування, походження та якість товарів від ТОВ «Порттранс». (т.1 ар.с. 11-12) Проте, суд звертає увагу на наступне. Виходячи з того ж акту перевірки податкова інспекція спирається на протоколи допиту свідків (т.1 ар.с. 13-14), згідно яких ТОВ «Порттранс» здійснювало переведення грошових коштів з безготівкової форми у готівкову форму під закупівлю сільськогосподарської продукції, яка фактично ніколи не закупалась та не поставлялась. Враховуючи те, що у спірних правовідносинах позивачем здійснювалася закупівля інструментів та запчастин, а не сільськогосподарської продукції, суд вбачає невідповідність висновків відповідача щодо встановлення ланцюга поставки товару: TOB «Протранс» - ФОП ОСОБА_9 - ПАТ «Комбінат «Придніпровський», - фактичним обставинам справи.

В свою чергу реальність господарських операцій між позивачем та ФОП ОСОБА_9 за договором постачання від 11.01.2010 №4/01 підтверджена, крім реєстру отриманих і виданих податкових накладних (т.1 ар.с. 33-35), податкових декларацій з ПДВ та податку на прибуток підприємств, податкових і видаткових накладних, реєстру банківських виписок, які позивачем були надані на запит податкового органу та використані відповідачем під час перевірки (т.1 ар.с. 36-112), також й документами, що надані позивачем в судовому засіданні, а саме: витягами з журналів реєстрації довіреностей на отримання товару (запчастин і будівельних матеріалів) від ФОП ОСОБА_9 в період квітень - грудень 2010 р. (т. 2 ар.с.1-18), приходними ордерами за цей же період щодо постачання на склади позивача від ФОП ОСОБА_9 запчастин, будівельних матеріалів, металу, інструментів (т. 2 ар.с. 19-36), матеріальними звітами позивача щодо розподілу та використання ТМЦ, отриманих від ФОП ОСОБА_9 в тому самому періоді (т. 2 ар.с. 37-149, т. 3 ар.с. 1-232), а також сертифікатами якості продукції, отриманої від ФОП ОСОБА_9 (т. 4 ар.с. 23-29).

З приводу посилання відповідача на відсутність товарно-транспортних накладних, які, на його думку, є невід'ємною умовою для підтвердження реальності виконання договорів та які не були надані позивачем під час проведення перевірки, суд зазначає, що виходячи з предмету спору у даній справі, встановленню підлягає реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ФОП ОСОБА_9 за договором № 4/01 від 11.01 2010, зокрема шляхом дослідження належних та допустимих письмових доказів.

В судовому засіданні позивачем підтверджено відсутність товарно-транспортних накладних по отриманих товарах від ФОП ОСОБА_9 за 2010 рік на час отримання запиту СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську від 09.11.2012 № 28719/10/23-013; всі інші документи за наведеним у запиті переліком позивачем були надані, що відповідачем не заперечується та додаткові документи у позивача не запитувалися. Як було зазначено в судовому засіданні представником відповідача, надані позивачем документи виявилися достатніми для складання акту перевірки.

В судовому засіданні позивачем надані докази - подорожні листи вантажного автомобіля, на підтвердження перевезення ТМЦ від ФОП ОСОБА_9 належними позивачеві транспортними засобами в період квітень та вересень - грудень 2010 року, в яких відображені, в т.ч. номери прикладених товарно-транспортних накладних та найменування вантажовідправника - ФОП ОСОБА_9 Ці докази суд приймає до уваги як такі, що фактично підтверджують транспортування товару від ФОП ОСОБА_9 позивачеві.

Так, п. 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94 ВР, що діяв на час існування спірних правовідносин, встановлено, що валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України № 334/94 ВР, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. № 996-XIV (із змінами та доповненнями).

Пунктом 2 статті 9 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідей інфікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з мстою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4. статті 7 Закону України № 168/97 встановлено заборону на включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими первинними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). Положеннями пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 визначено, що податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту.

Виходячи зі змісту пункту 7.4 статті 7 Закону України № 168/97, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

За приписами пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України № 168/97, право на віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу), виникає за правилом першої події, - або фактична сплата коштів продавцю в оплату придбаних товарів (робіт, послуг), або отримання податкової накладної в якій зазначені суми податку на додану вартість, що засвідчує факти придбання платником податків товару (робіт, послуг).

Також згідно пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону № 334/94 ВР, згідно якого датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: - або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; - або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Отже, виходячи з викладеного можливо дійти висновку, що лише у випадку відсутності податкової накладної платник податку позбавляється права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат та визнання недійсними установчих документів контрагента платника податку з моменту його реєстрації не може бути підставою для висновку про недійсність податкових накладних, виданих таким контрагентом на час здійснення господарської операції.

В ході проведення перевірки посадовим особам ДПІ зазначені податкові накладні були надані, дослідженні та відображені в акті перевірки.

Також суд звертає увагу на те, що акт перевірки № 4523-0-01528186 від 24.02.2013 (т.1 ар.с. 23) містить висновок стосовно того, що підприємством проводилася фінансово-господарська діяльність без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, у зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України, а також підприємством порушено ст. 228 ЦК України щодо укладання правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним.

Стосовно такого висновку, суд звертає увагу, що виходячи з презумпції правомірності правочину (ст. 204 ЦК України), правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом (нікчемний правочин) або якщо він не визнаний судом недійсним. У випадках, встановлених законом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Також, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). (ст. 215 ЦК України)

Отже, виходячи з вказаних норм Закону, а також положень Податкового кодексу України, не вбачається віднесення до компетенції органів податкової служби визнавати чи у інший спосіб встановлювати нікчемність укладених угод. Таким чином, враховуючи вимоги ст. 19 Конституції України, при проведенні перевірки та прийнятті рішення за її результатами відповідач мав діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені спеціальним законом, яким регулюються відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, тобто Податковим Кодексом України, а також з дотриманням положень Конституції та інших законів України.

Відповідно до п. 2 ст. З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Пунктом 2 статті 9 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідей інфікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Фактичне постачання товару позивачеві у спірний період підтверджено наведеними вище первинними документами, в т.ч. документами на підтвердження оприбуткування отриманих ТМЦ.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

При вирішенні даного спору, суд приймає до уваги й рішення Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03), у якому зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Враховуючи даний висновок, викладений у рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009, суд зазначає щодо позивач у спірних правовідносинах не має нести відповідальність за фінансово-господарську діяльність контрагентів у ланцюгу поставок.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Висновки податкового органу, що викладені у акті перевірки, належними доказами не підтверджені, носять характер суб'єктивних припущень, отже відповідачем не доведено правомірність винесених ним податкових повідомлень-рішень.

Вищевикладене дає суду підстави для висновку про недоведеність визначених в акті перевірки порушень Позивачем положень податкового законодавства України та, відповідно, про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70-72, 86, 94, 160-162, 167, 186, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Комбінат Придніпровський» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати повністю податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби:

- від 04.02.2013 № 0000022301 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем на суму 14 287,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 3 571,75 грн.;

- від 04.02.2013 № 0000012301 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем на суму 5 195,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 1 298,75 грн.

Судові витрати у розмірі 243,53 грн., підтверджені згідно платіжного доручення № 94098 від 08.02.2013, присудити на користь Публічного акціонерного товариства «Комбінат Придніпровський» з Державного бюджету України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 15.03.2013 року.

Суддя (підпис) С.В. Чабаненко