Постанова

від 25.09.2006 по справі б-19/99-04

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Б-19/99-04

У К Р А Ї Н А

Харківський апеляційний господарський суд

  П О С Т А Н О В А

  Іменем України

18 вересня 2006 року                                                                      справа № Б-19/99-04

Колегія суддів у складі: головуючого судді                              Лащенко Л.Д.

                                                              судді                              Твердохліба А.Ф.

                                                              судді                              Погребняка В.Я.

при секретарі Андросовій О.В.

за участю представників сторін:

Кредитора: ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»в особі Управління з переробки газу та газового конденсату –Плужник В.В., довіреність № 2-42д від 12.12.2005 р.,

Кредитора: Приватної фірми «Центр сільськогосподарського інвестування «Аграрій»- Подвезько Д.В., доручення  № б/н від 18.09.2006 р.,

Арбітражного керуючого –ліквідатора: Панасюк І.В., ліцензія серія АА № 779162  від 21.07.2004 р.,-

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх. № 1928 Х/2 від 30.05.2006 р.) Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в особі Управління з переробки газу та газового конденсату, сел. Базилівщина Машівського району Полтавської області та апеляційну скаргу (вх. № 3426 Х/2 від 18.09.2006 р.) ліквідатора сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Зоря», с. Пільне Вовчанського району Харківської області на ухвалу господарського суду Харківської області у справі № Б-19/99-04 від 20.10.2005 р.,

По справі за заявою ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України»в особі Управління з переробки газу та газового конденсату, сел. Базилівщина Машівського району Полтавської області

До СТОВ «Агрофірма «Зоря», с. Пільне Вовчанського району Харківської області

про визнання банкрутом,-

Встановила:

          Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.10.2005 р. (суддя Міньковський С.В.) зобов'язано розпорядника майна включити до реєстру грошових вимог кредиторів у четверту чергу вимоги ПФ «ЦСІ «Аграрій»в сумі 5 737 844,76 грн. Ухвалу обгрунтовано тим, що в процедурі банкрутства не розглядаються підстави виникнення боргу, питання чи було спрямоване перерахування грошових коштів боржнику з метою реального настання правових наслідків по договору чи ні, а тільки питання наявності чи відсутності факту грошових зобов'язань боржника перед кредитором. Розпорядник майна не заперечував проти того, що кредитором грошові кошти у зазначеному розмірі були перераховані боржнику.

          Ліквідатор СТОВ «Агрофірма «Зоря»з ухвалою господарського суду Харківської області від 20.10.2005 р. не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказану ухвалу частково та залишити скаргу (кредитора) без задоволення часткового у сумі 5 592 230 грн. Ліквідатор вказує на те кредитор –ПФ «ЦСІ «Аграрій»- в своїй заяві про грошові вимоги та скарзі не надав документів, які б доказували обґрунтованість наявності боргу, отже, грошові вимоги, які виникли з договорів купівлі-продажу № 131004/2-к від 13.10.2004 р., договору комісії № 280204-1 від 28.02.2004 р. та договору № СХ 010904 від 01.09.2005 р. у сумі 5 592 230 грн., не можуть бути включені до реєстру грошових вимог кредиторів.

          Ініціюючий кредитор –ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»в особі Управління з переробки газу та газового конденсату –з ухвалою господарського суду Харківської області від 20.10.2005 р. також не погодився, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати зазначену вище ухвалу частково в частині включення до реєстру вимог кредиторів  5 592 230 грн. Апеляційну скаргу обгрунтовано тими ж доводами, що і апеляційну скаргу ліквідатора.

          З матеріалів справи вбачається, що апеляційна скарга ліквідатора на ухвалу господарського суду Харківської області від 20.10.2005 р. була подана 31.10.2005 р. (вх. № 4065 Х/2).

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 08.11.2005  р. апеляційна скарга ліквідатора була повернута заявнику.

16.11.2005 р. ліквідатор повторно подав апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Харківської області від 20.10.2005 р. (вх. №4263 Х/2).

Ухвалою від 25.11.2005 р. Харківський апеляційний господарський суд повторно повернув ліквідатору апеляційну скаргу та подані до неї документи.

На зазначену ухвалу ліквідатор подав касаційну скаргу.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.04.2006 р. ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 25.11.2005 р. скасовано і справу передано до суду апеляційної інстанції для здійснення апеляційного провадження.

25.05.2006 р. справа разом з апеляційною скаргою ініціюючого кредитора надійшла до Харківського апеляційного господарського суду.

З огляду на те, що здійснення апеляційного провадження можливе тільки за наявності апеляційної скарги, у ліквідатора було витребувано оригінал апеляційної скарги (вх. № 4263 Х/2) з відбитком вхідного штемпелю Харківського апеляційного господарського суду.

По апеляційній скарзі ініціюючого кредитора апеляційне провадження було порушено ухвалою від 02.06.2006 р.

В судове засідання 10.07.2006 р. сторони не з'явилися, в судове засідання 09.08.2006 р. з'явився тільки представник ініціюючого кредитора.

Розгляд справи було відкладено на 18.09.2006 р., повторно зобов'язано ліквідатора надати до суду апеляційної інстанції оригінал апеляційної скарги (вх. № 4263 Х/2) з відбитком вхідного штемпелю Харківського апеляційного господарського суду.

В судовому засіданні 18.09.2006 р. ліквідатор надав оригінал апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Харківської області від 20.10.2005 р.

З огляду на те, що інші учасники провадження не заперечували факту отримання вказаної апеляційної скарги в порядку ст.95 ГПК України і знайомі з її змістом, ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 18.09.2006 р. прийнято апеляційну скаргу ліквідатора на ухвалу господарського суду Харківської області від 20.10.2005 р. до провадження і об'єднано в одне провадження з апеляційною скаргою ініціюючого кредитора.

Кредитор –ПФ «ЦСІ «Аграрій»–відзиву на апеляційні скарги не надав, але в судовому засіданні представник кредитора проти задоволення апеляційних скарг заперечував, просив ухвалу господарського суду Харківської області від 20.10.2005 р. залишити без змін.

          Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та наданих сторонами в підтвердження обставин справи доказів, перевіривши надану в ухвалі суду їх юридичну оцінку, дослідивши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, розглянувши доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення кредиторів, ліквідатора, судова колегія вважає, що апеляційні скарги кредитора –ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»в особі Управління з переробки газу та газового конденсату та апеляційна скарга ліквідатора СТОВ «Агрофірма «Зоря»задоволенню не підлягають, а ухвала господарського суду Харківської області від 20.10.2005 р. підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

          Як вбачається з матеріалів справи, постановою господарського суду Харківської області від 17.01.2005 р. СТОВ «Агрофірма «Зоря»визнано банкрутом в порядку ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором призначено арбітражного керуючого Панасюка І.В., якого зобов'язано здійснити всі необхідні  дії, передбачені ст.52 вказаного Закону.

          Оскільки за період здійснення ліквідаційної процедури ліквідатором було виявлено майно відсутнього боржника, то ухвалою господарського суду Харківської області від 22.09.2005 р. було припинено процедуру ліквідації в порядку ст.52 Закону та застосовано загальні процедури у справі про банкрутство, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Панасюка І.В.

          05.07.2005 р. кредитор –ПФ «ЦСІ «Аграрій»- подав до господарського суду скаргу на бездіяльність арбітражного керуючого Панасюка І.В. і просив суд зобов'язати арбітражного керуючого розглянути надані вимоги кредитора до відсутнього боржника в розмірі  5 737 844,76 грн.

          22.07.2005 р. кредитор подав повторну скаргу на дії арбітражного керуючого.

          15.09.2005 р. кредитор втретє подав скаргу на неправомірні дії арбітражного керуючого СТОВ «Агрофірма «Зоря»Панасюка І.В. та просив визнати дії арбітражного керуючого щодо невизнання заявлених кредитором грошових вимог  неправомірними та врахувати заборгованість банкрута перед ПФ «ЦСІ «Аграрій»у розмірі 5 737 844,76 грн. під час складання ліквідаційного балансу та задовольнити вищенаведені вимоги в порядку черговості, передбаченому ст.31 Закону.

Листами від 30.07.2005 р. № 48/07 та від 22.09.2005 р. № 46/09 ліквідатор повністю відхилив заявлені кредитором вимоги, посилаючись на порушення останнім п.1 ст.14 Закону.

Ухвалою від 22.09.2005 р. господарський суд Харківської області у задоволенні скарг кредитора щодо визнання дій ліквідатора неправомірними відмовлено, розгляд скарги в частині визнання заборгованості в розмірі 5 737 844,76 грн. відкладено і зобов'язано ліквідатора надати оригінали документів, доданих до скарги.

20.10.2005 р. ліквідатор  листом за № 50/10 надав до господарського суду доповнення № 1 до відзиву на скаргу кредитора, в якому зазначив, що договір № 131004/2-к від 13.10.2004 р. купівлі-продажу цінних паперів регулює відносини між кредитором та іншою особою. Банкрут не є стороною по цьому договору і не має ніякого відношення до заявлених вимог кредитора. Що стосується інших угод, то, на думку ліквідатора, вони є недійсними, бо в порушення п.5 ст.203 ЦК України ці правочини не спрямовані на настання реальних наслідків, що обумовлені ними.

Оскаржуваною ухвалою від 20.10.2005 р. господарський суд зобов'язав розпорядника майна включити до реєстру грошових вимог кредиторів у четверту чергу вимоги ПФ «ЦСІ «Аграрій»у сумі 5 737 844,76 грн., при цьому судом було досліджено поять договорів, вимоги по двом з яких арбітражним керуючим не оскаржуються.

Так, судом першої інстанції встановлено, що 13.10.2004 р. між ТОВ «Компанія «Брокер», яка діяла на підставі договору доручення № 131004/1-к від 13.10.2004 р., з СТОВ «Агрофірма «Зоря»було укладено договір купівлі-продажу № 131004/2-к цінних паперів (емітент ВАТ «Нефтегазтехніка»). Кредитор –ПФ «ЦСІ «Аграрій»згідно платіжних доручень №№ 732, 733, 734, 735, 736 від 06.12.2004 р. перерахував на рахунок боржника грошові кошти в сумі 4 564 000 грн.

28.02.2004 р. між СТОВ «Агрофірма «Зоря»і кредитором був укладений договір комісії № 280204-к, відповідно до умов якого кредитор (комісіонер) зобов'язався за винагороду за рахунок комітента реалізувати третім особам коропа в кількості  137100 кг. Згідно платіжного доручення № 663 від 29.10.2004 р. боржнику були перераховані грошові кошти в сумі 959 700 грн.

01.09.2004 р. між кредитором і банкрутом був укладений договір СХ 010904 на надання послуг механізованих та сільськогосподарських робіт, відповідно до якого виконавець (банкрут) надає послуги механізованих робіт кредитору. Згідно платіжного доручення № 712 від 18.11.2004 р. на користь банкрута перераховано 66 000,00 грн.. а згідно платіжного доручення № 729 від 02.12.2004 р. –2 530,00 грн.

Арбітражний керуючий і під час розгляду скарги в суді першої інстанції, і в судовому засіданні 18.09.2006 р. не заперечував проти того, що грошові кошти в зазначених розмірах і у вказані строки надійшли на рахунок боржника.

Арбітражний керуючий також пояснив, що під час здійснення процедур банкрутства будь-яка бухгалтерська та інша документація боржника арбітражному керуючому в установленому порядку не передавалася, грошові вимоги кредиторів розглядалися на підставі наданих кредиторами документів та документів, отриманих арбітражним керуючим з банківських установ, державних органів.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судова колегія вважає, що при розгляді скарги ПФ «ЦСІ «Аграрій» щодо включення грошових вимог до реєстру кредиторів господарським судом першої інстанції були повністю дотримані вказані вимоги процесуального закону.

Так, у арбітражного керуючого відсутні дані бухгалтерського обліку стосовно цих договорів та інформація про виконання чи невиконання боржником своїх зобов'язань за ними, натомість, факт перерахування грошових коштів не оспорюється.

Вказані договори у порядку позовного провадження не визнані недійсними і докази подання відповідних позовів відсутні. Інші особи з вимогою сплати даних сум до боржника не зверталися.

За таких обставин у арбітражного керуючого були відсутні підстави не включати заявлену суму до реєстру вимог кредиторів, а відтак, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З цих же підстав не підлягає задоволенню апеляційна скарга ініціюючого кредитора. Крім того, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»кредитори не наділені правом оскаржувати визнання чи невизнання грошових вимог інших кредиторів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 12-15, 24-31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.ст.99, 101, 102, п.1 ст.103, ст.ст. 105-106 ГПК України, судова колегія,

Постановила:

          Апеляційну скаргу арбітражного керуючого Панасюка І.В. залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України» в особі Управління з переробки газу та газового конденсату залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 20.10.2005 р. по справі № Б-19/99-04 залишити без змін.

Справу № Б-19/99-04 передати для подальшого розгляду до господарського суду Харківської області.

Головуючий суддя                                                                      Л.Д.Лащенко

Суддя                                                                                          В.Я.Погребняк

Суддя                                                                                          А.Ф.Твердохліб