Постанова

від 23.06.2006 по справі 29/156-03     

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

29/156-03     

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2006 року                                                                           Справа № 29/156-03

 Харківський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:  

 головуючого судді   Карбань І. С. доповідач,

                          судді    Бабакової Л.М.,

                          судді   Лащенко Л.Д.,

при секретарі –Крупіної В.В.,

за участю представників  сторін:

прокурора –Кріцина Н.Г.

позивача –  Черкашиної С.Ю. за довіреністю №154/юр від 27.12.2004р.,

1-го відповідача –не прибув,

2-го відповідача –Шамрай М.М. за довіреністю №966 від 29.10.2003р.,

представника ДВС у Жовтневому районі м. Харкова –Сувіда С.В. за довіреністю від 20.06.2006р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх. № 1964Х/2) ТОВ «Маскат»на ухвалу господарського суду Харківської області від 20.04.2006 р.  по справі № 29/156-03

за позовом  Прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської обласної державної адміністрації та КП «Харківські теплові мережі», м. Харків

до  ТОВ «Пивзавод «Нова Баварія», м. Харків

то до ТОВ «Маскат», м. Харків

за участю ДВС у Жовтневому районі м. Харкова

про стягнення 125336,52 грн.   

встановила:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив стягнути з ТОВ «Пивзавод «Нова Баварія» на користь КП «Харківські теплові мережі» 114828,07 грн. основного боргу,  5219,09 грн. пені, 4190,62 грн. інфляції, 1098,74 річних, на тій підставі, що позивач виконав свої зобов'язання за договором № 2047 від 01.04.2002р., щомісячно передавав відповідачу теплоенергію, однак відповідач свої зобов'язання по оплаті отриманої продукції не виконав належним чином.

Установчими зборами 18.04.2003р. було прийнято рішення про реорганізацію відповідача шляхом виділення з нього підприємства ТОВ «Маскат»та передачі йому за розподільчим балансом частини актів та пасивів, в тому числі кредиторської заборгованості за договором №2047 від 01.04.2002р.

Ухвалою господарського суду від 14.05.2003р. до участі у справі залучено у якості другого відповідача ТОВ «Маскат».

Рішенням господарського суду Харківської області від 09.07.2003р. позов задоволено. Стягнуто з ТОВ «Маскат»на користь КП «Харківські теплові мережі»114828,07 грн. боргу, на користь державного бюджету стягнуто державне мито в сумі 1253,36 грн. та на користь державного підприємства «Судовий інформаційний центр»стягнуто витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. Стосовно першого відповідача у задоволені позову відмовлено.  

ТОВ «Маскат»звернулося до суду зі скаргою на дії ДВС Жовтневого району м. Харкова, щодо виконання рішення господарського суду Харківської області від 09.07.2003р. по справі №29/156-03.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.04.2006р. в задоволені скарги було відмовлено.

ТОВ «Маскат»не погоджуючись з вказаною ухвалою, подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 20.04.2006р. по справі №29/156-03 та зобов'язати ДВС у Жовтневому районі м. Харкова закінчити виконавче провадження, відкрите постановою про відкриття виконавчого провадження від 29.08.2003р. з примусового виконання наказу №29/156-03 від 04.08.2003р. господарського суду Харківської області про стягнення з ТОВ «Маскат»на користь КП «Харківські теплові мережі»заборгованості в розмірі 125336,52 грн., а також зобов'язати ДВС Жовтневого району м. Харкова відмінити арешт грошових коштів на суму 137870,17 грн., посилаючись на порушення норм матеріального права. Свої вимоги апелянт обґрунтовував тим, що 29.08.2003р. ДВС у Жовтневому районі м. Харкова відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню наказу № 29/156-03 від 04.08.2003р. господарського суду Харківської області про стягнення з боржника заборгованості у розмірі 125 336,52 грн. на користь КП „Харківські теплові мережі" (далі - Стягувач). Постановою від 19.09.2003р. ДВС у Жовтневому районі м. Харкова було накладено арешт на кошти боржника у розмірі 137 870,17 грн., що знаходяться на рахунку № 26006016817830 у ХФ ВАТ „Укрексімбанк", МФО 351618, код ЄДРПОУ 32439167.

Апелянт зазначав, що згідно зі ст. 5 Закону України „ Про виконавче провадження”, державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Згідно з п. 6 ч.1 ст.37 Закону України „Про виконавче провадження” у випадку закінчення передбаченого законом строку для даного виду стягнення виконавче провадження підлягає закінченню. Строки здійснення виконавчого провадження встановлені ст.25 Закону України „Про виконавче провадження”. Так, згідно з ч.2 ст. 25 даного Закону, державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а по виконанню рішення немайнового характеру –у двомісячний строк. Перелік рішень, які підлягають негайному виконанню, передбачений ч.3 ст. 25 Закону України „Про виконавче провадження”.

Таким чином, на думку апелянта, ДВС у Жовтневому районі м. Харкова повинна була провести виконавчі дії по виконанню наказу у цій справі протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, тобто у строк до 29.02.2004р. Тобто висновок господарського суду Харківської області про те, що боржник помилково ототожнює строк, протягом якого державний виконавець повинен провести виконавчі дії по виконанню рішення, передбачені ч. 2 ст. 25 Закону України „Про виконавче провадження”, та строк для конкретного виду стягнення, передбачений п.6 ч.1 ст.37 Закону України „Про виконавче провадження”, а також про те, що порушення державним виконавцем 6 місячного строку, встановленого для здійснення виконавчих дій, не є підставою для закінчення виконавчого провадження, є помилковим та необґрунтованим та свідчить про неправильне застосування господарським судом Харківської області норм ч.2 ст.25 та п.6 ч.1 ст. 37 Закону України „Про виконавче провадження”.

     Перший відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу ТОВ ”Маскат” №28 від 15.05.2006р. задовольнити в повному обсязі.

          КП „Харківські теплові мережі”  надало відзив на апеляційну скаргу, в якому просило ухвалу господарського суду Харківської області від 20.04.2006р. по справі № 29/156-03 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Свої заперечення позивач обґрунтовував тим, що у відповідності до ст. 5 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення... Державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право одержувати необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки, іншу інформацію..., накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством на підставі рішення суду накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банку інших кредитних  установах,  на рахунки  в  цінних  паперах,  а також опечатувати каси приміщення і місця зберігання грошей..., вимагати від матеріально відповідальних і службових осіб боржників - юридичних осіб ... відомості та пояснення по фактах невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи інших порушень вимог законодавства про виконавче    провадження..., здійснювати інші повноваження передбачені Законом України „Про виконавче провадження" та іншими законами.

      Позивач зазначав, що 29.08.03р. державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Жовтневого районного управління юстиції у м. Харкові винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надано боржнику строк для виконання рішення суду у добровільному порядку. Однак, у встановлений державним виконавцем строк рішення суду виконано не було. Постановою від 19.09.03р. державного виконавця було накладено арешт на кошти у розмірі 137870,17 грн., які знаходяться на рахунку боржника. Дана постанова була направлена на виконання до установи банку. Виходом державного виконавця за місцем знаходження боржника було встановлено, що майно, яке підлягає опису та арешту, відсутнє.

       Позивач звертав увагу на те, що у відповідності до п.2 ч.1 ст.40 Закону України   „Про виконавче провадження виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилось або було частково , повертається стягувачеві, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення , і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Згідно ч. 5 ст.40 Закону України „Про виконавче провадження" повернення виконавчого документа стягувачеві з підстав, передбачених пунктами 2-6 ч.1 ст. 40, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання в межах строків, встановлених ст.21 Закону України „Про виконавче провадження". Крім того, ч. 2 ст.25 Закону України „Про виконавче провадження" передбачає строки проведення виконавчих дій, а не строки для конкретного виду стягнення. Таким чином, на думку позивача вище викладене свідчить про те, що доводи ТОВ „Маскат" є безпідставними.

             ДВС у Жовтневому районі м. Харкова надала заперечення на апеляційну скаргу, в якому просила ухвалу господарського суду Харківської області від 20.04.2006р. залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Маскат»відмовити. Свої заперечення ДВС у Жовтневому районі м. Харкова обґрунтовувала тим, що ч. 6 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження»передбачає закінчення передбаченого Законом строку для даного виду стягнення. Отже, зазначений у ст. 37 вказаного Закону строк може бути встановлений судом в порядку ст. 217 ЦПК України. Як видно зі змісту наказу господарського суду №29/156-03 від 04.08.2003р. про стягнення заборгованості зі ТОВ «Маскат»строк його виконання судом не встановлений. У зв'язку з чим вказаний наказ підлягає виконанню відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на грошові кошти боржника у виконавчому провадженні, виявлення майна, належного боржнику, проведення його оцінки з ціллю подальшої реалізації в рахунок погашення заборгованості.

             ДВС у Жовтневому районі м. Харкова повідомляла, що на теперішній час  відсутні підстави для закриття виконавчого провадження, або повернення виконавчого документу з причин викладених у ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження».

            Перший відповідач в судове засідання не з'явився. Про час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений про, що свідчить ухвала про прийняття апеляційної скарги до провадження від 02.06.2006р. та поштове повідомлення про вручення рекомендованого листа. Відповідно до п.4 ст. 75 ГПК України неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду не перешкоджає судовому розгляду справи.

 Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегією суддів встановлено, що  у відповідності до ст. 5 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний  виконавець здійснює  необхідні заходи  щодо своєчасного  і  повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення...

Державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право одержувати необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки, іншу інформацію..., накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством, на підставі рішення суду накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банку, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей..., вимагати від матеріально відповідальних і службових осіб боржників - юридичних осіб ... відомості та пояснення по фактах невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи інших порушень вимог законодавства про виконавче провадження..., здійснювати інші повноваження, передбачені Законом України „Про виконавче провадження" та іншими законами.

29.08.03 р. державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Жовтневого районного управління юстиції у м. Харкові винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надано боржнику строк для виконання рішення суду у добровільному порядку. Однак, у встановлений державним виконавцем строк рішення суду виконано не було.

Постановою від 19.09.03 р. державного виконавця було накладено арешт на кошти у розмірі 137870, 17 грн., які знаходяться на рахунку боржника. Дана постанова була направлена на виконання до установи банку.

Виходом державного виконавця за місцем знаходження боржника було встановлено, що майно, яке підлягає опису та арешту, відсутнє.

У відповідності до п.2 ч. 1 ст.40 Закону України „Про виконавче провадження" виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення , і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Порушення державним виконавцем 6 місячного строку, встановленого для здійснення виконавчих дій, не є підставою для закінчення виконавчого провадження.

До того ж, відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 64 Закону України "Про судоустрій", судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими для виконання.

На підставі викладеного, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвала господарського суду Харківської області від 20.04.2006р. відповідає вимогам чинного законодавства та прийняте у відповідності з матеріалами справи, підстави для скасування оскарженої ухвали господарського суду відсутні.

Керуючись ст. 99,101, п.1 ст.103, ст. 105 ГПК України, -

постановила:

Апеляційну скаргу  залишити без задоволення.

        Ухвалу господарського суду Харківської області від 20.04.2006 р. по справі № 29/156-03 залишити без змін.

         Головуючий суддя                                                         І.С. Карбань.

                               Суддя                                                           Л.М. Бабакова.

                               Суддя                                                          Л.Д. Лащенко.