Рішення

від 23.04.2013 по справі 914/1003/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.13р. Справа№ 914/1003/13-г

За позовом: Першого заступника прокурора м.Львова, в інтересах держави - уповноваженого органу Львівської міської ради, в особі Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго», м.Львів

до відповідача: Дочірнього підприємства «Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління «Львівліфт» Акціонерного товариства відкритого типу «Укрліфт», м.Львів

про стягнення заборгованості в сумі 1 810 грн. 27 коп.

Суддя Гулик Г.С.

при секретарі Фартушок Н.Б.

Представники:

від прокуратури: Копишинська О.В. - старший прокурор відділу прокуратури м.Львова (посвідчення №011086 від 24.10.2012р., дійсне до 24.10.2017р.);

від позивача: Терех-Лагодюк О.М. - юрисконсульт (довіреність №10-02 від 02.01.2013р.);

від відповідача: не з'явився.

Прокурору та представнику позивача роз'яснено їхні права та обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу не поступало.

Перший заступник прокурора м.Львова, в інтересах держави - уповноваженого органу Львівської міської ради, в особі Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» заявив позов до Дочірнього підприємства «Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління «Львівліфт» Акціонерного товариства відкритого типу «Укрліфт» про стягнення заборгованості в сумі 1 810 грн. 27 коп.

Ухвалою суду від 14.03.2013р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 02.04.2013р. У зв'язку із неявкою в судове засідання прокурора і відповідача та невиконання сторонами всіх вимог ухвали суду від 14.03.2013р., розгляд справи відкладено на 12.04.2013р. Ухвалою суду від 12.04.2013р., через неявку в судове засідання відповідача, невиконання сторонами всіх вимог попередніх ухвал суду, а також з метою надання додаткових доказів, розгляд справи відкладено на 23.04.2013р.

В судовому засіданні 23.04.2013р. прокурор та представник позивача позовні вимоги, підтримали і просять суд, з урахуванням зменшення розміру позовних вимог, позов задоволити повністю та стягнути з відповідача заборгованість в сумі1 810 грн. 27 коп.

Відповідач в судові засідання 02.04.2013р., 12.04.2013р. та 23.04.2013р. не з'явився, явки повноважного представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, вимог попередніх ухвал суду не виконав, відзиву на позов не подав. Оскільки відповідач тричі не з'явився у засідання, суд розглядає спір в порядку ст.75 ГПК України, за наявними у справі доказами, без участі відповідача та за відсутності відзиву на позов.

Розглянувши позовні матеріали, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши обставини в їх сукупності, дослідивши наявні по справі докази, судом встановлено таке:

За результатами перевірки, проведеної прокуратурою Залізничного району м.Львова, встановлено, що 01.10.2005р. між Львівським комунальним підприємством «Залізничнетеплоенерго» (енергопостачальна організація, позивач по справі) та Дочірнім підприємством «Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління «Львівліфт» Акціонерного товариства відкритого типу «Укрліфт» (покупець, відповідач по справі) укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді №441 (далі по тексту - договір). Цей договір набув чинності з дня його підписання та діяв до 01.10.2006р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п.п.10.1, 10.4 договору).

Відповідно до розділу 1 договору енергопостачальна організація взяла на себе зобов'язання постачати покупцеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а покупець зобов'язався отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Теплова енергія постачається покупцеві в обсягах, згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води (п.2.1. договору).

Згідно п. 6.3. договору покупець зобов'язується проводити оплату за теплову енергію шляхом перерахування коштів платіжним дорученням в термін до 15 числа звітного місяця в розмірі 100% вартості договірної величини споживання в цьому місяці. Договірна величина споживання встановлена сторонами у додатку №1 до цього договору. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться покупцем згідно рахунку енергопостачальної організації на протязі 5 операційних днів з дня надання рахунку.

На виконання умов договору, позивачем були виставлені відповідачеві рахунки: №5 від 31.05.2012р. на суму 105 грн. 07 коп.; №6 від 30.06.2012р. на суму 105 грн. 07 коп.; №7 від 31.07.2012р. на суму 105 грн. 07 коп.; №8 від 31.08.2012р. на суму 105 грн. 07 коп.; №9 від 30.09.2012р. на суму 105 грн. 07 коп.; рахунок №10 від 31.10.2013р. 211 грн. 37 коп.; рахунок №11 від 30.11.2012р. на суму 454 грн. 82 коп.; рахунок №12 від 31.12.2012р. на суму 618 грн. 73 коп. Загальна сума спожитої відповідачем теплової енергії становить 1 810 грн. 27 коп.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено факт постачання позивачем відповідачеві теплової енергії на загальну суму 1 810 грн. 27 коп.

Доказів погашення заборгованості станом на день розгляду справи, відповідачем в суд не надано.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ст.121 Конституції України на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в суді, у випадках передбачених законом. І згідно із ч.3 ст.2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність її захисту.

Згідно з ч.1 ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави (ч.3 ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру»).

Відповідно до ч.1 ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно з ч.1 ст.275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Статтею 611 ЦК України передбачені наслідки порушення зобов'язання.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то він підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ч.2 ст.218 ГК України відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Згідно з ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України). Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем повністю доведено факт виконання ним своїх договірних зобов'язань по постачанню теплової енергії у повному обсязі. Підтвердженням цього, є рахунки, акти реалізації теплової енергії, розрахунком вартості теплової енергії проте, в порушення зобов'язання, передбаченого договором про постачання теплової енергії в гарячій воді №441 від 01.10.2005р., відповідач не оплатив позивачу повної вартості спожитої ним теплової енергії.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

При поданні першим заступником прокурора м.Львова позовної заяви, судовий збір не сплачувався, оскільки, відповідно до п.7 частини першої ст.5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011р. №3674-VI (із внесеними змінами і доповненнями) від сплати судового збору звільняються державні органи, підприємства, установи, організації, громадські організації та громадяни, які звернулися у випадках, передбачених законодавством, із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб, а також споживачі - за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав.

Частиною третьою ст.49 ГПК України передбачено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Оскільки, прокуратура м.Львова звільнена від сплати судового збору та враховуючи те, що спір виник з вини відповідача, судовий збір в сумі 1 147 грн. 00 коп., стягується з відповідача в дохід Державного бюджету України.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 121 Конституції України, ч. 1 ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 173, 175, 193, ч. 2 ст. 218, ст. 275, ч. 7 ст. 276 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 509, 530, 610, ч. 1 ст. 625, ст. ст. 629. 714 Цивільного кодексу України та ст. ст. 2, 3, 12, 33, 34, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління «Львівліфт» Акціонерного товариства відкритого типу «Укрліфт» (79040, м.Львів, вул.П'ясецького, 12, р/р 26006301000296 в ЗРФ АКБ «Трансбанк», МФО 385435, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 03336025) на користь Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» (79054, м.Львів, вул.С.Петлюри, 4а, р/р 26001709049713 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20784943) 1 810 грн. 27 коп. - основного боргу.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства «Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління «Львівліфт» Акціонерного товариства відкритого типу «Укрліфт» (79040, м.Львів, вул.П'ясецького, 12, р/р 26006301000296 в ЗРФ АКБ «Трансбанк», МФО 385435, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 03336025) в дохід Державного бюджету України - 1 147 грн. 00 коп. судового збору.

4. Накази видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Повне рішення складено 26.04.2013р.

Суддя Гулик Г.С.