Рішення

від 24.04.2013 по справі 910/4245/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4245/13 24.04.13

За позовомКомунального підприємства «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-консультаційна компанія «Гаєр» Простягнення 10 366,04 грн. Суддя Куркотова Є.Б.

Представники: Від позивача:Махонько О.А. Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва» звернулось до Господарського суду м. Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-консультаційна компанія «Гаєр» про стягнення заборгованості в сумі 10 366,04 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в супереч умов Договору оренди нежитлового приміщення №12-794 від 01.07.2007 р. відповідач не належним чином виконує грошове зобов'язання по оплаті комунальних послуг, витрат на утримання прибудинкової території, вартість послуг по ремонту і технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньо-будинкових мереж, ремонту будівлі, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 8 778,29 грн. Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 553,14 грн., інфляційних втрат у розмірі 426,60 грн. та 3% річних у розмірі 608,01 грн. за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.03.2013 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 22.03.2013 р.

Ухвалою Господарського суд м. Києва від 22.03.2013 р. у зв'язку із неявкою у судове засідання представника відповідача, розгляд справи відкладено до 05.04.2013 р.

Ухвалою Господарського суд м. Києва від 05.04.2013 р. у зв'язку із неявкою у судове засідання представника відповідача, розгляд справи відкладено до 24.04.2013 р.

В судове засідання представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвал суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 03044, м. Київ, вул. Льва Толстого, буд. 6, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №078205 від 12.04.2013 р., та вказана в позові.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.07.2007 р. між Комунальним підприємством «Управління житловим господарством» Дарницького району м. Києва. правонаступником якого є Комунальне підприємство «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-кончультаційна компанія «Гаєр» (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення №12-794 (надалі -«Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець на підставі розпорядження Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації від 27.06.2007 р. №654 п. 3 передає, а орендар приймає в строкове користування нерухоме майно (будівлю, споруду, приміщення), розташоване за адресою вул. Леніна, 43 для використання під офіс.

Згідно п. 2.1 Договору об'єктом оренди є нежиле приміщення, будівля, споруда загальною площею 84,0 кв.м, в тому числі на 1 поверсі 84,0 кв.м., згідно з викопіюванням з поверхового плану, що складає невід'ємну частину цього Договору.

Із змісту п. 3.8 Договору вбачається, що вартість комунальних послуг, витрат на утримання прибудинкової території, вартість послуг по ремонту і технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньо-будинкових мереж, ремонту будівлі, ут.ч.: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо, не входить до складу орендної плати та сплачується орендарем окремо на підставі договорів, укладених орендарем з організаціями, що надають такі послуги.

Пунктом 4.9 Договору визначено, що орендар зобов'язаний самостійно сплачувати вартість фактично спожитих комунальних послуг постачальникам таких послуг, які надаються за окремими договорами, укладеними орендарем з цими організаціями (водопостачання, каналізація, газ, електрична та теплова енергія, вивіз сміття і т.п.) за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання, та пропорційну орендованій площі частку витрат на утримання прибудинкової території, на ремонт покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо та послуг по технічному обслуговуванню інженерного обладнання внутрішньо-будинкових мереж. У місячний термін після укладання цього Договору орендар повинен надати орендодавцю копії договорів, передбачених цим підпунктом.

Положеннями п. 9.1 Договору визначено, що цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє з 01.07.2007 р. до 01.08.2008 р.

Додатком №, 1, № 2, та №4 до договору сторони погодили розрахунки витрат на експлуатаційне обслуговування, вид комунальних послуг, що надаватимуться відповідачу та їх вартість.

На виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв в оренду нежитлове приміщення за адресою вул. Леніна, 43, загальною площею 84,0 кв. м., що підтверджується актом приймання-передачі від 01.07.2007 р.

Позивачем відповідно до Методичних рекомендацій, Постанови КМУ від 20.05.2009 року № 529 «Про затвердження порядку формування тарифів на послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкових територій» та Розпорядження КМДА від 31.08.2009 року № 978 «Про встановлення тарифів з утримання будинків і споруд та прибудинкової території» було виконано з 01.01.2010 р. розрахунок ставки експлуатаційного обслуговування нежитлових приміщень.

На підставі вказаного позивач Наказом від 20.01.2010 р. № 18 встановив з 01.01.2010 р. розрахункові ставки експлуатаційного обслуговування нежитлових приміщень для орендарів, які орендують окремі чи прибудинкові частини житлових будинків, у тому числі згідно додатку №6 до Наказу від 20.01.2010 року №18 для відповідача встановлено тариф у розмірі 3,2804 грн. (без урахування ПДВ) та 3,9365 грн. (з урахуванням ПДВ) за 1 кв. м. в місяць.

На виконання вказаного наказу позивачем було надано відповідачу розрахунок витрат на експлуатаційне обслуговування нежитлового приміщення, викладеного у Додатку №2 (розрахунок з 01.01.2010 р.) до договору № 12 - 794 від 01.07.2007 року, який було підписано та скріплено печаткою ТОВ «ІКК «ГАЄР».

Відповідно до вказаного, Розрахунок ТОВ «ІКК «ГАЄР» було погоджено з 01.01.2010 р. та ставку експлуатаційного обслуговування у розмірі 3,28040 грн. за кв. м. в місяць, що за 84,0 кв. м. складає 275,55грн. (без урахування ПДВ) та 377,29 грн. (з урахуванням ПДВ), а також суму відшкодування плати за землю, яка складає 233,13 грн. відповідно до погодженого з Відповідачем Розрахунку витрат згідно Додатку №2 до Договору.

Постановою КМУ від 20.05.2009 року № 529 «Про затвердження порядку формування тарифів на послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкових територій» встановлено, що тарифи (нормативні витрати, пов'язані з утриманням будинків і споруд та прибудинкових територій) розраховується окремо за кожним будинком залежно від запланованих кількісних показників фактичного надання послуг з урахуванням забезпечення належного санітарно - гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій з урахуванням типового переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій згідно з додатком.

В експлуатаційне обслуговування згідно розрахунку ставки експлуатаційного обслуговування орендаря нежитлового приміщення ТОВ «ІКК «ГАЄР» за адресою: вул. Леніна, 43, належить: 1. прибирання прибудинкової території - 86,25 грн.; 2. вивезення та утилізація відходів - 6,46 грн.; 3. прибирання підвалів та інше -0.05 коп.; 4. обслуговування диспетчеризації - 3,93 грн.; 5. обслуговування внутрішньобудинкових систем - 71,14 грн.; 6. дератизація - 0,70 коп.; 7. дезінсекція - 0,87 коп.; 8. обслуговування - демовентиляційних каналів - 5,62 грн.; 9. поточний ремонт - 58,72 грн.; 10. ремонт обладнання дитячих майданчиків - 0,10 грн.; 11. експлуатація номерних знаків на будинку - 0,02 коп.; 12. освітлення місць загального користування і підвалів та підкачування води -11,88 грн.; 13. інші витрати - 4,76 грн.

Перелік цих послуг експлуатаційного обслуговування нараховується та виставляється Відповідачу, оскільки дане нежитлове приміщення, яке орендує Відповідач знаходиться в житловому будинку то перелік зазначених вище послуг такий самий як і для мешканців цього житлового будинку, але як для орендаря нежитлового приміщення ТОВ «ІКК «ГАЄР» були розроблені відповідні ставки експлуатаційного обслуговування. У зв'язку з тим, що нежитлове приміщення знаходиться на першому поверсі житлового будинку по вул. Леніна, 43, в м. Києві то КП «ДЗ з УЖГ Дарницького району м. Києва» не виставляло ( не нараховувало) Відповідачу послуги з прибирання сходових кліток; обслуговування ліфтів; електроенергія для ліфтів.

28.09.2012 р. позивач звернувся до відповідача із претензією №45/616, за змістом якої вказав відповідачу на існування заборгованості з оплати експлуатаційних та комунальних послуг за період з січня 2010 р. по 30.04.2011 р. у розмірі 8 778,29 грн., яку просив перерахувати на розрахунковий рахунок КП «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва»

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним виконанням, на думку позивача, відповідачем грошового зобов'язання по оплаті витрат по утриманню будинку і прибудинкової території та централізованого опалення.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Матеріалами справи підтверджується надання позивачем відповідачу послуг за Договором за спірний період на суму 20 033,16 грн., часткова сплата відповідачем наданих послуг у розмірі 11 254,87 грн., та існування заборгованості у сумі 8 778,29 грн.

При цьому відповідачем доказів ненадання позивачем таких послуг або надання їх не в повному обсязі суду надано не було.

Доказів звернення відповідача до позивача в порядку ст.18 Закону України "Про житлово-комунальні послуги» для складання та підписання акту-претензії щодо порушення позивачем як виконавцем умов договору із зазначенням строків, видів та показників порушень відповідачем також надано не було.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 2.2.4 Договору користувач зобов'язується сплачувати фактичну вартість отриманих комунальних послуг. Пунктом 3.1 договору визначено, що оплата за надання послуг складається по фактичним витратам і вноситься на рахунок підприємства до 15 числа наступного за звітним місяцем.

В порушення вказаного пункту Договору відповідач свого зобов'язання з оплати наданих послуг у встановлений строк належним чином не виконав у зв'язку із чим станом на момент винесення рішення у справі заборгованість відповідача становить 8 778,29 грн.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 8 778,29 грн. підтверджується матеріалами справи. Вказана заборгованість відповідачем не спростована, доказів її погашення відповідачем не надано.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості за надані послуги у розмірі 8 778,29 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 553,14 грн. нарахованої за кожний місяць окремо у загальний період з серпня 2012 р. по січень 2013 р., 3 % річних у розмірі 608,01 грн. та інфляційних збитків у розмірі 426,60 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

В той же час ст. 547 ЦК України визначає, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі ; правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Стаття 231 ГК України також встановлює, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Як вбачається з п. 6.2 Договору розділ 6 договору «Відповідальність сторін», за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

При цьому п. 3.8 Договору встановлено, що вартість комунальних послуг, витрат на утримання прибудинкової території, вартість послуг по ремонту і технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньо-будинкових мереж, ремонту будівлі, ут.ч.: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо, не входить до складу орендної плати та сплачується орендарем окремо.

Відтак, суд приходить до висновку, що умовами договору не передбачено стягнення з відповідача пені за прострочення оплати комунальних та експлуатаційних платежів, а передбачено лише нарахування та стягнення пені за прострочення виконання орендних платежів.

Враховуючи, що предметом спору є стягнення комунальних та експлуатаційних витрат, а умовами договору не передбачено нарахування пені за їх прострочення, підстави для стягнення з відповідача пені у розмірі 533,14 грн. відсутні.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд здійснює перерахунок заявлених до стягнення інфляційних збитків з урахуванням викладених в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, враховуючи наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат за період з січня 2010 р. по грудень 2012 р.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних збитків, суд вважає за можливе задовольнити їх у розмірах вказаних у розрахунку наданому позивачем.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних заяв та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 8 778,29 грн., 3% річних у розмірі 608,01 грн. та інфляційних втрат у розмірі 426,60 грн.

В іншій частині заявлених до стягнення позовних вимог необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-консультаційна компанія «Гаєр» (03044, м. Київ, вул. Л. Толстого, 6, код ЄДРПОУ 34492971) на користь Комунального підприємства «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва» (02091, м. Київ, Харківське шосе, 148-А; код ЄДРПОУ 31722755) заборгованість у розмірі 8 778 (вісім тисяч сімсот сімдесят вісім) грн. 29 коп., 3% річних у розмірі 608 (шістсот вісім) грн. 01 коп., інфляційні втрати у розмірі 426 (чотириста двадцять шість) грн. 60 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 657 (одна тисяча шістсот двадцять вісім) грн. 69 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Є.Б. Куркотова

Повний текс рішення складено та підписано 25.04.2013 р.