Рішення

від 15.02.2011 по справі 5015/447/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.11 Справа№ 5015/447/11

За позовом : Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Борислав Львівська область

до відповідача: Комунального підприємства «Благоустрій», м.Борислав Львівська область

про стягнення в сумі 14' 407,00 грн.

Суддя Гулик Г.С.

при секретарі Брик І.С.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_2 -представник (дов. №02-01/11 від 25.01.2011р., дійсна до 24.01.2012р.);

Від відповідача: не з'явився

Позов заявлений Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Благоустрій»про стягнення в сумі 14' 407,00 грн.

Ухвалою суду від 01.02.2011р. порушено провадження у справі, яку призначено до розгляду на 15.02.2011р.

В судовому засіданні 15.02.2011р. позивач позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просить їх задоволити та стягнути з відповідача 14' 407,00 грн. (в т.ч. 9' 180,00 грн. -основного боргу; 718,00 грн. -пені; 532,00 грн. - інфляційних втрат; 139,00 грн. - 3% річних за користування чужими коштами; 3' 500,00 грн. -витрат на адвокатські послуги; 102,00 грн. -державного мита; 236,00 -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу).

В судове засідання 15.02.2011р. відповідач не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, вимог ухвали суду від 01.02.2011р. не виконав, відзиву на позов не подав, тому суд вважає за доцільне розглянути справу без участі представника відповідача та за відсутності його відзиву на позов, в порядку ст.75 ГПК України, за наявними у справі доказами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази судом встановлено таке.

01.07.2010р. між Приватним підприємцем ОСОБА_1 (Виконавець) та Комунальним підприємством «Благоустрій»(Замовник) було укладено договір №б/н про надання транспортних послуг та поставку гравію.

У відповідності до п.1.1 договору - виконавець (Позивач) зобов'язувався прийняти на себе виконання робіт по наданню транспортних послуг, поставці гравію, а замовник (Відповідач) зобов'язувався прийняти ці роботи і гравій та оплатити їх на умовах даного договору.

Відповідно до п.2.1 договору - договірна ціна за транспортні послуги визначається калькуляцією на підставі шляхових листів, фактично відпрацьованого часу та на їх основі виставлених рахунків. Ціна на гравій визначається у відповідності до проведеної калькуляції витрат. Договірна ціна є динамічною та визначається з врахуванням фактичних витрат виконавця (Позивача) на матеріали і послуги, які узгоджуються з замовником (Відповідачем).

Згідно з п.3.3 договору - остаточні розрахунки за виконані роботи та поставку гравію по цьому договору замовник (Відповідач) проводить з виконавцем (Позивачем) у відповідності з представленим актом виконаних робіт, підписаним представниками обох сторін та скріпленими печатками. До акту виконаних робіт додається рахунок податкова накладна. Рахунок на гравій складається на основі накладної. Відповідно до п.3.4 договору - розрахунки проводяться у термін 5-ти банківських днів, з дня підписання сторонами акта прийняття робіт.

На виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу гравійно-піщану суміш на загальну суму 9' 180,00 грн. (в т.ч. з ПДВ), що підтверджується рахунком-фактурою № СФ-0000022 від 27.07.2010р. та видатковою накладною № РН-0000014 від 27.07.2010р.

Станом на момент звернення позивача з позовом до суду, заборгованість, в сумі 9' 180,00 грн., відповідач не погасив.

10.01.2011р. сторонами підписано акт звірки взаємних розрахунків, станом на 10.01.2011р., на загальну суму 17' 821,63 грн., з якої 9' 180,00 грн. (за рахунком №22 від 27.07.2010р.), за поставку гравію.

Згідно з вимогами ст.ст.1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 10.01.2002р. №2921-ІІІ (із внесеними змінами і доповненнями) та п.5.2 договору, позивач нарахував відповідачу 718,00 грн. -пені (розрахунок наявний в матеріалах справи).

Оскільки відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань по оплаті наданих послуг, то позивач, на підставі ст.625 ЦК України, нарахував відповідачу 532,00 грн. - інфляційних втрат за період з 15.09.2008р. по 31.03.2010р. (розрахунок наявний в матеріалах справи).

Суд, здійснивши перерахунок інфляційних втрат погодився з нарахованою позивачем сумою, проте вважає за необхідне зазначити, що такі втрати повинні були бути обраховані за період з 02.08.2010р. по 31.01.2011р.

Крім того, позивач на підставі ч.2 ст.625 ЦК України нарахував відповідачу 139,00 грн. - 3% річних за користуванням чужими коштами від простроченої суми, за період з 15.09.2008р. по 31.01.2011р.

Судом також здійснено перерахунок 3% річних за користування чужими коштами від простроченої суми, за період з 02.08.2010р. по 31.01.2011р., яка, на думку суду, має становити 138,07 грн.

Доказів погашення основного боргу та штрафних санкцій, станом на день прийняття рішення, відповідачем в суд не подано.

При прийнятті рішення суд виходив з того, що відповідно до ст.ст.509, 525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.712 ЦК України -за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст.530 ЦК України встановлено - якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.625 ЦК України -боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем своїх зобов'язань щодо поставки гравію у повному обсязі, що зокрема вбачається з рахунку-фактури №СФ-0000022 від 27.07.2010р., підписаної сторонами.

Матеріалами справи підтверджено також і те, що відповідач отримав від позивача гравійно-піщану суміш, що підтверджується його підписом та печаткою на видатковій накладній №РН-0000014 від 27.07.2010р. прийому-відвантаження гравійно-піщаної суміші, та акті звірки взаємних розрахунків від 10.01.2011р. проте, в порушення зобов'язання, передбаченого договором, не оплатив позивачу вартості отриманого товару, в результаті чого позивач, виходячи з суми основного боргу, врахувавши вимоги ст.ст.530, 610, 611, 625 ЦК України, ст.ст.1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 10.01.2002р. №2921-ІІІ (із внесеними змінами і доповненнями) та п.5.2 договору нарахував відповідачу 3% річних за користування чужими коштами, інфляційні втрати та пеню.

Суд не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача 718,00 грн. пені, виходячи з наступного.

Згідно з ст.ст.1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 10.01.2002р. №2921-ІІІ (із внесеними змінами і доповненнями) -платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивач в позовній заяві, як на підставу нарахування пені, посилається на п.5.2 договору №б/н про надання транспортних послуг та поставку гравію від 01.07.2010р., проте з п.5.2 договору вбачається, що «за порушення термінів проплати виконаних робіт, встановлених п.3.4 «Замовник»(Відповідач) оплачує «Виконавцю»(Позивачу) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за весь час прострочення», тобто даним пунктом договору як і договором в цілому не передбачено нарахування пені за несвоєчасну поставку гравію а лише за несвоєчасне надання транспортних послуг.

В судовому засіданні 15.02.2011р. судом проголошено повний текст рішення.

Виходячи із змісту наявних у справі доказів та вимог норм закону, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в сумі 9' 850 грн. 07 коп. (в т.ч. 9' 180 грн. 00 коп. -основного боргу; 532 грн. 00 коп. -інфляційних втрат; 138 грн. 07 коп. - 3% річних за користування чужими коштами). В задоволенні решти позовних вимог на суму 718 грн. 00 коп. -пені та 0 грн. 93 коп. - 3% річних за користування чужими коштами, суд вирішив відмовити.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, судові витрати понесені позивачем (державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) покладаються на відповідача пропорційно до суми задоволеного позову.

Щодо витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката (договір на виконання підрядних робіт по наданню послуг адвоката з правової допомоги у матеріалах справи) в сумі 3' 500 грн. 00 коп. то такі витрати, суд вважає невиправдано завищеними і такими, що не підтверджені належними доказами про реальні затрати часу адвоката на підготовку позовного матеріалу та ведення справи в суді. Судом прийнято до уваги також і те, що відповідачем є Комунальне підприємство Бориславської міської ради, витрати якого дотуються з бюджету. В зв'язку з цим суд вважає за доцільне задоволити суму адвокатських послуг в розмірі 1' 750 грн. 00 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 10.01.2002р. №2921-ІІІ (із внесеними змінами і доповненнями), ст.ст.509, 525, 526, 530, 610, 611, 625, 629, 712, Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст. 3, 12, 44, 47-1, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Благоустрій»(82300, Львівська область, м.Борислав, вул.Т.Шевченка, 67, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 30567388) на користь Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер ДРФО НОМЕР_1) 9' 180 грн. 00 коп. -основного боргу; 532 грн. 00 коп. -інфляційних втрат; 138 грн. 07 коп. - 3% річних за користування чужими коштами; 1' 750 грн. 00 коп. -витрат на адвокатські послуги; 95 грн. 06 коп. - державного мита; 219 грн. 95 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні решти позовних вимог та решти вимог щодо оплати послуг адвоката -відмовити.

4. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Суддя Гулик Г.С.