Постанова

від 13.02.2013 по справі 823/121/13-а

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2013 року Справа № 823/121/13-а

15 год. 42 хв.м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Коваленка В.І.,

за участю секретаря - Мисан В.М.,

за участю представників:

позивача - Власенко В.В. за довіреністю,

відповідача - директора ПП «Технічний центр «Сепаратор» Задніпряного В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у місті Черкасах до приватного підприємства «Технічний центр «Сепаратор» про стягнення 121 174 грн. 39 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у місті Черкаси звернулась до суду з адміністративним позовом до приватного підприємства «Технічний центр «Сепаратор» про стягнення 121 174грн. 39 коп.

Позивач зазначає, що відповідач має податковий борг по податку на додану вартість, який виник у зв'язку із самостійним визначенням в декларації по ПДВ за вересень 2012 року суми податку, що підлягає сплаті, в розмірі 4 178 грн. Крім того, за твердженням позивача, сума заборгованості по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 66 754 грн. 41 коп. та по податку на додану вартість в сумі 49 701 грн. 98 коп., виникла у зв'язку з винесенням позивачем податкових повідомлень-рішень № 0000192301 від 05.01.2012р. та № 0000202301 від 05.01.2012р., по яких суми грошових зобов'язань є узгодженими. Оскільки податковий борг відповідачем у добровільному порядку не сплачений, то позивач просить його стягнути в примусовому порядку.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав та не заперечував проти стягнення з приватного підприємства «Технічний центр «Сепаратор» податкового боргу в сумі 121 174 грн. 39 коп.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши наявні матеріали справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до такого висновку.

Як встановлено в судовому засіданні, приватне підприємство «Технічний центр «Сепаратор», ідентифікаційний код 19360899, зареєстровано 02.03.1992р. як суб'єкт господарювання, взято на облік в органах державної податкової служби 02.03.1992р., перебуває на обліку в податковій інспекції у місті Черкасах, є платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 193608923013.

При дослідженні письмових матеріалів справи, судом встановлено, що за наслідками позапланової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.06.2008р. по 30.09.2011р., посадовими особами позивача складено акт № 2735/23-2/19360899 від 23.12.2011р., яким зафіксовано порушення відповідачем підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР, в результаті чого відповідачем за період з 01.06.2008р. по 30.09.2011 р. занижено податку на прибуток всього на суму 48 700 грн., у тому числі: за 3 квартал 2010 року на суму 23 887 грн., за 4 квартал 2010 року на 24 813 грн.

Як встановлено судом, актом перевірки № 2735/23-2/19360899 також зафіксовано порушення відповідачем підпункту 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.2 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР, в результаті чого відповідачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 38 960 грн., в тому числі за липень 2010 року на 19 110 грн., за жовтень 2010 року на 9 260 грн., за листопад 2010 року на 4 540 грн., за грудень 2010 року на 6 050 грн.

На підставі акту перевірки позивачем винесено: податкове повідомлення-рішення № 0000202301 від 05.01.2012р., яким відповідачу збільшено грошове зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 60 875 грн., в тому числі за основним платежем 48 700 грн. та за штрафними санкціями 12 175 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0000192301 від 05.01.2012р., яким відповідачу збільшено грошове зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 48 700 грн., в тому числі за основним платежем 38 960 грн. та за штрафними санкціями 9 740 грн.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачем подано декларацію з податку на додану вартість № 9064836048 від 20.10.2012р., із зазначенням суми податку, що підлягає сплаті в розмірі 4 718 грн., термін сплати якого до 30.10.2012 року.

Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що частиною 1 статті 67 Конституції України закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених Законом.

В розумінні підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим зобов'язанням визнається сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

В силу положень пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України під податковим боргом розуміється сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Тобто, з наведеного випливає, що відповідач зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, однак свій обов'язок вчасно та в повному обсязі не виконав, а тому така сума визнається податковим боргом такого платника податків.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Днем узгодження грошового зобов'язання платника податків вважається день закінчення процедури адміністративного оскарження (набрання судовим рішенням законної сили).

При дослідженні відомостей, які містяться в постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2012р. по справі № 2а/2370/1292/2012 за позовом приватного підприємства «Технічний центр «Сепаратор» до державної податкової інспекції у місті Черкасах про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000202301 від 05.01.2012р. та № 0000192301 від 05.01.2012р., судом встановлено, що позивачу відмовлено в задоволенні позову. Вказана постанова суду набрала законної сили 11.10.2012р. Отже, суми податкових зобов'язань визначені в цих податкових повідомленнях-рішеннях є узгодженими.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

При цьому, як зазначено в пункті 59.5 цієї ж статті, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Нарахування пені передбачено підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, згідно якого після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно з пунктом 129.4 статті 129 Податкового кодексу України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

В судовому засіданні встановлено, що позивачем сформовано та вручено відповідачу податкову вимогу № 1216 від 05.11.2012р. на суму податковго боргу 4 718 грн.

Таким чином, як встановлено судом, сума податкового боргу відповідача по податку на прибуток підприємств з урахуванням переплати в розмірі 672 грн., яка рахувалась на момент виникнення грошових зобов'язань, разом з нарахуванням пені в розмірі 6 551 грн. 41 коп. станом на 13.02.2013р. становить 66 754 грн. 41 коп., що також підтверджується даними зворотнього боку облікової картки відповідача.

Крім того, судом також встановлено, що сума податкового боргу відповідача по податку на додану вартість, разом з нарахуванням пені в розмірі 1 001 грн. 98 коп., станом на 13.02.2013р. становить 54 419 грн. 98 коп., що також підтверджується даними зворотнього боку облікової картки відповідача.

Отже, остаточно до стягнення з відповідача підлягає заборгованість в розмірі 121 174 грн. 39 коп.

Згідно підпункту 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

За вказаних обставин, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства «Технічний центр «Сепаратор», що знаходиться за адресою: вул. Першотравнева, 73, м. Черкаси, Черкаської обл., 18030, ідентифікаційний код 19360899, в дохід бюджету через державну податкову інспекцію в місті Черкасах, що знаходиться за адресою: вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, Черкаської обл., 18000, ідентифікаційний код 34503595, податковий борг в сумі 121 174 (сто двадцять одна тисяча сто сімдесят чотири) грн. 39 коп.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку передбаченому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Коваленко

Повний текст постанови виготовлено 18.02.2013р.