Рішення

від 24.04.2013 по справі 922/1022/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2013 р.Справа № 922/1022/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Трофименко С.В.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Нерудтранс", м. Харків до ТОВ "Старобабанський граніт", м. Харків про стягнення 9 000,56грн. за участю представників сторін:

позивача - Феленко С.О., дов. б/н від 15.02.13р.;

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача грошові кошти за непоставлену продукцію за договором № 11 від 18.04.12р. в розмірі 9 000,56грн., 1 500,00грн. витрат на оплату послуг юридичної компанії, а також покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 720,00грн.

Позивач 23.04.13р. звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог, посилаючись на допущену описку в зазначені особи, з якою було укладено договір про надання правової допомоги, а саме помилково зазначено "ТОВ "ЮК "Т.З.К." замість "адвокат Феленко С.О.". Також позивачем допущено описку в п.3 резолютивної частини позовної заяви та помилково зазначено "послуг юридичної компанії" замість "послуг адвоката". На підставі викладеного, позивач просить суд вважати вірним абзац 25 позовної заяви в редакції "З метою захисту своїх порушених прав і повернення грошових коштів ТОВ "Нерудтранс" довелося укласти договір з адвокатом Феленко С.О. стосовно надання правової допомоги"; та в п.3 резолютивної частини позовної заяви вважати вірним "грошові кошти, витрачені на оплату послуг адвоката в розмірі 1 500,00грн."

Дослідивши дану заяву, суд дійшов висновку, що вона за своєю правовою природою є заявою про виправлення описки, допущеної позивачем під час виготовлення тексту позовної заяви. Дана заява приймається судом до розгляду.

Позивач в судовому засіданні підтримує позовні вимоги, просить суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з`явився, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, з відміткою отримання ухвали про порушення провадження у справі, яке міститься в матеріалах справи.

Враховуючи те, що судом вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, проте відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст. 22 ГПК України, оскільки в судові засідання не з`являвся, витребувані судом докази не подавав, не повідомив суд про причини своєї неявки, тому суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

18.04.12р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нерудтранс" (позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Старобабанський граніт" (відповідач у справі) укладено договір № 11 (далі договір), відповідно до умов якого відповідач зобов'язався поставити позивачу гранітний щебінь фракцій 5-20мм, 20-40мм (далі товар) узгодженими партіями в вагонах, поданих позивачем на станцію Поташ під*їздна колія "Старобабанський гранітний кар'єр" (Одеська ЗД), а позивач прийняти товар та завантажити його в асортименті та кількості згідно поданих заявок. Обсяг кожної партії товару визначається сторонами у специфікаціях до договору, які є його невід'ємними частинами(п.п.1.1,1.2 договору).

Частиною першою ст.193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Із суті правовідносин, судом вбачається, що укладений між позивачем та відповідачем договір, є договором поставки.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265 ГК України).

За приписами ч.ч.1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 693 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Сторони умовами договору, а саме п. 4.3, погодили, що позивач проводить розрахунок шляхом здійснення попередньої оплати згідно рахунку, виставленого відповідачем, в якому зазначається строк проведення позивачем попередньої оплати.

Позивач взяті на себе договірні зобов'язання виконав належним чином та 19.04.12р. перерахував на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 9 000,56грн. на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури № 14/2012 ЗД від 18.04.12р. Факт здійснення позивачем попередньої оплати підтверджується платіжним дорученням № 52 від 19.04.12р., наявним у справі.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст.663 ЦК України).

Відповідач згідно п.3.6 договору зобов'язався поставити товар протягом п'яти банківських днів після отримання попередньої оплати, якщо інший строк відвантаження не визначений сторонами у відповідній специфікації до договору.

Сторони, під час підписання специфікації № 1 від 18.04.12р. визначили строк поставки товару травень-червень 2012р.

Оскільки у позивача зникла потреба придбати вищезазначений договором товар, останній 10.05.12р. на адресу відповідача звернувся з листом № 10-05/12 з проханням повернути передплату, здійснену згідно рахунку-фактури № 14/2012 ЗД від 18.04.12р. на суму 9 000,56грн.

Дане звернення залишено відповідачем без відповіді та задоволення. Неповернення відповідачем позивачу грошових коштів на вказану суму підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 15.10.12р., підписаним та скріпленим печатками обох сторін.

У зв'язку з тим, що відповідач не повернув попередню оплату, позивач на адресу відповідача направив претензію № 28-01/13 від 28.01.13р. з вимогою повернути кошти в розмірі 9 000,56грн. (а.с. 17), проте відповідь від відповідача не надійшла, грошові кошти повернуто не було.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч.2 ст.530 ЦК України).

В силу ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження повернення ним суми попередньої оплати в розмірі 9 000,56грн., суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 1 500,00грн. за надання правової допомоги адвокатом.

За приписами ч.1 ст.44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

В контексті цієї норми, судові витрати за участю адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в такому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до частини 3 статті 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Враховуючи те, що позивачем надано суду належні докази понесених витрат на оплату послуг адвоката, а саме копію платіжного доручення № 92 від 19.04.13р., свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю № 1077 від 20.09.12р., договір про надання правової допомоги від 15.02.13р., суд вважає за можливе понесені витрати по сплаті за надання правової допомоги в розмірі 1 500,00грн. покласти на відповідача.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст.49 ГПК України, відповідно до якої при задоволенні позову судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.509, 526, 530, 610, 663, 693, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 265 ГК України, ст.ст.1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Старобабанський граніт", код ЄДРПОУ 36816528 (61022, м. Харків, вул. Сумська, 57, р/р 2600015442001 в Уманському центральному відділенні Черкаської філії ПАТ "Банк "Київська Русь", МФО 354864) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерудтранс", код ЄДРПОУ 37764895 (61023, м. Харків, вул. Динамівська, 3, р/р 260040010068798 ПАТ "Банк Золоті ворота", МФО 351931) - 9 000,56грн. попередньої оплати, 1 500,00грн. витрат на оплату послуг адвоката, 1 720,50грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25.04.2013 р.

Суддя Лавренюк Т.А.