Рішення

від 25.04.2013 по справі 908/1002/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 19/24/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.04.13 Справа № 908/1002/13

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Якимівського району електричних мереж (72503, Запорізька область, смт. Якимівка, вул. Пушкіна, 23-А)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОЯЛЬ» (72313, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Ломоносова, 153)

про стягнення 4485,73 грн.

Суддя Давиденко І.В.

Представники:

Від позивача: Могильчак І.М. - представник за довіреністю № 230 від 06.11.12.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Запорізької області 21.03.13. звернулось Відкрите акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» в особі Якимівського району електричних мереж з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОЯЛЬ» про стягнення 4485,73 грн. - заборгованості за Договором про постачання електричної енергії № 470 від 16.10.07. з яких: 2152,00 грн. - сума основного боргу, 13,36 грн. - інфляційні втрати, 64,38 грн. - 3 % річних, 332,64 грн. - пеня, 1923,33 грн. - плата за перевищення договірної величини споживання.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору та чинного законодавства України не виконав свої зобов'язання перед позивачем по сплаті електричної енергії за лютий 2012 р. та за перевищення договірної величини у лютому 2012 р., внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОЯЛЬ» виникла заборгованість.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.03.13. порушено провадження у справі № 908/1002/13, справі присвоєно номер провадження 19/24/13, судове засідання призначено на 16.04.13. о 11-00.

Представником позивача в судовому засіданні 16.04.13. надано письмові пояснення до позову, відповідно до яких Відкрите акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» в особі Якимівського району електричних мереж зазначає, що 01.02.12. та 29.02.12. представником ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Якимівського району електричних мереж були складені акти візуального зняття показів розрахункових засобів обліку, які було підписано представниками позивача та відповідача, на підставі яких відповідачу було виставлено рахунок № 470/2-а від 05.03.12. на суму - 2152,00 грн.

Представник відповідача в судове засідання 16.04.13. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 22.03.13. не виконав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.04.13. відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено розгляд справи № 908/1002/13 до 25.04.13. о 11-20.

Представник позивача в судовому засіданні 25.04.13. підтримав уточнені позовні вимоги, просив суд позов Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Бердянського міського району електричних мереж задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 25.04.13. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, письмового відзиву на позов не подав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до пунктів 3.9.1 та 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.11. зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Ухвали суду про порушення провадження та відкладення розгляду справи № 908/1002/13 були направлені відповідачу на вказану у позові та витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 429914 від 04.04.13. адресу.

Таким чином, відповідач вважається належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи і його неявка не перешкоджає вирішенню даного спору.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 908/1002/13.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», споживання енергії можливе лише на підставі договору з Енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

16.10.07. між Відкритим акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» (далі - Постачальник електричної енергії) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛОЯЛЬ» (далі - Споживач) був укладений Договір про постачання електричної енергії № 470 (далі -Договір).

Відповідно до розділу 1 Договору, Постачальник електричної енергії продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у Додатку № 1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу», а Споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Точки продажу електричної енергії визначаються додатком № 2 «Точки продажу електричної енергії споживачу».

Згідно з п. 2.3.4 Договору зазначено, що Споживач зобов'язався оплачувати Постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатку № 4 «Порядок розрахунків за активну електричну енергію» та додатку № 5 «Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії».

Як зазначає позивач, на виконання умов Договору, в лютому 2012 р. було поставлено відповідачу електричну енергію на загальну суму 2152,00 грн., що підтверджується актом про спожиту електричну енергію за лютий 2012 р. та виставленим відповідачу рахунком від 05.03.12. № 470/2-а.

Крім того, позивач посилається на те, що відповідно до Додатку № 1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу» до Договору, обсяг постачання електричної енергії відповідачу у лютому 2012 р. склав 0,058 тис. кВт. год.

Натомість, за підсумками розрахункового періоду, фактичне споживання відповідачем електричної енергії склало 2204 кВт. год., що свідчить про перевищення відповідачем договірної величини у лютому 2012 р. на 2146 кВт. год.

Відповідно до п. 4.2.2 Договору встановлено, що за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно з вимогами розділу 5 цього Договору, Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії двократну вартість різниці фактичного спожитої та договірної величини. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується з споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50000 кВт.год. і більше.

В зв'язку з чим, позивачем було виставлено відповідачу рахунок за перевищення договірної величини № 23/470.091544 від 05.03.12. на суму 1923,25 грн.

Однак, як зазначає позивач, відповідачем вказаний вище рахунок за перевищення договірної величини не сплачено.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує на те, що відповідач заборгованість за електричну енергію за грудень 2012 р. та за перевищення договірної величини споживання електричної енергії за грудень 2012 р. не оплатив, чим порушив умови Договору та вимоги чинного законодавства України, в зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем на день звернення позивача до суду з даним позовом склала 4485,73 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до положень ст. 26 Закону України «Про електричну енергію» та п. 5.1 Правил користування електричною енергією, які затверджені постановою НКРЕ України від 31.07.96. № 28 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 02.08.96. за № 417/1442 (далі за текстом - Правила), договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Згідно зі ст. 714 Цивільного кодексу України та ст. 275 Господарського кодексу України, за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Пунктом 9.4 Договору передбачено, що цей Договір набирає чинності з дня його підписання. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії.

Таким чином, у зв'язку з тим, що у матеріалах справи відсутні звернення сторін чи заяви про припинення дії Договору про постачання електричної енергії № 470 від 16.10.07., судом встановлено, що цей Договір був автоматично продовженим на той саме строк і на тих самих умовах.

Пунктом 5 Додатку № 4 до Договору передбачено, що споживач не пізніше 14-00 годин 1-го робочого дня місяця, наступного за розрахунковим, направляє свого представника до постачальника електричної енергії для подання у двох примірниках, підписаних уповноваженою особою споживача та скріплених його печаткою: «Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію» за формою Додатка № 5.1.; «Акта звірки обсягу споживання електроенергії, відпущеної постачальником електричної енергії за тарифами, диференційованими за періодами часу» за формою Додатка № 5.5. (у випадку розрахунку за спожиту електричну енергію за тарифами, диференційованими за періодами часу). Постачальник електричної енергії підписує подані акти та один примірник повертає споживачу.

Відповідно до п. 7 Додатку № 4 до Договору зазначено, що за підсумками розрахункового періоду постачальник електричної енергії виписує споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно даних наданого споживачем «Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію» з урахуванням сум платежів, що надійшли від споживача.

Судом встановлено, що свої зобов'язання за Договором позивачем виконано у повному обсязі, а саме, відповідачу в грудні 2012 р. постачалась електрична енергія, що підтверджується актом про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію та рахунком № 470/2-а від 05.03.12. на суму 2152,00 грн.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до Додатку № 1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу» до Договору, обсяг постачання електричної енергії відповідачу у лютому 2012 р. склав 0,058 тис. кВт. год.

За підсумками розрахункового періоду, фактичне споживання відповідачем електричної енергії склало 2204 кВт. год., що свідчить про перевищення відповідачем договірної величини у лютому 2012 р. на 2146 кВт. год.

Пунктом 6.16. Правил користування електричної енергії встановлено, що обсяг перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або величини потужності протягом розрахункового періоду оплачується споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору.

Визначені відповідно до законодавства України вартість різниці між обсягом фактично спожитої величини і обсягом договірної величини електричної енергії, а також вартість різниці між найбільшою величиною споживаної електричної потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду в години контролю максимуму навантаження, та договірною граничною величиною електричної потужності зараховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом.

Крім того, п. 4.2.2 Договору передбачено, що за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно з вимогами розділу 5 цього Договору, Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії двократну вартість різниці фактичного спожитої та договірної величини. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується з споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50000 кВт.год. і більше.

У відповідності до п. 8 Додатку № 4 до Договору «Порядок розрахунків за активну електричну енергію» встановлено, що в разі перевищення Споживачем договірної величини споживання електричної енергії, що визначається Постачальником електричної енергії при підбитті підсумків розрахункового періоду на основі «Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію», сума платежу для остаточного розрахунку збільшується на величину вартості, визначеної із середньозваженого тарифу, різниці фактично спожитої та договірної величин споживання електричної енергії.

Згідно з ч. 7 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» вбачається, що Споживачі у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

У випадку перевищення договірної величини потужності споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності (ч. 8 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику»).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем в грудні 2012 р. було перевищено споживання електричної енергії, що підтверджується актом про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію та рахунком № 23/470.091544 від 05.03.12. на суму 1923,25 грн.

Згідно з п. 11 Додатку № 4 до Договору, Споживач зобов'язаний у термін, що не перевищує 5 операційних днів з дня отримання рахунку або платіжної вимоги-доручення, здійснити оплату рахунку або платіжної вимоги-доручення, що направляється йому постачальником електричної енергії.

Датою отримання рахунку або платіжної вимоги-доручення вважається: при направленні рекомендованим листом - дата зазначена на фінансовому чеку поштового відділення, що підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту - 3 дні, по області - 5 днів, по Україні - 7 днів); у випадку вручення рахунку або платіжної вимоги - доручення уповноваженому представнику Споживача під розпис в журналі, дата зазначена у журналі; при направленні нарочним - дата вручення споживачу.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 05.03.13. на адресу відповідача було надіслано рахунок про сплату спожитої у грудні 2012 р. електричної енергії № 470/2-а від 05.03.12. на суму 2152,00 грн. та рахунок за перевищення договірної величини у лютому 2012 р. № 23/470.091544 від 05.03.12. на суму 1923,25 грн., що підтверджується реєстром відправлення кореспонденції Якимівського РЕМ, копія якого міститься в матеріалах справи.

Але, зазначені вище рахунки відповідачем оплачені не були.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що Відкритим акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» в особі Якимівського району електричних мереж на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОЯЛЬ» було надіслано лист-претензію № 210 від 19.06.12. з вимогою про сплату заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 2152,00 грн. та за перевищення договірної величини споживання електричної енергії в сумі 1923,25 грн.

Вказаний вище лист-претензія повернувся на адресу позивача із позначкою пошти: «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до п. 10.2 Правил, Споживач електричної енергії зобов'язаний, зокрема: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; додержуватись вимог нормативно-технічних документів та умов договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Виходячи з вищевикладеного, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем, в порушення умов Договору, оплату за спожиту електричну енергію та за перевищення договірної величини у встановлений строк та в повному обсязі здійснено не було.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, судом встановлено, що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОЯЛЬ» перед Відкритим акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» в особі Якимівського району електричних мереж за спожиту активну електричну енергію за лютий 2012 р. становить 2152,00 грн., а за перевищення договірної величини за лютий 2012 р. - 1923,25 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів повної оплати заборгованості, про яку заявлено в позовній заяві, відповідачем до матеріалів справи не надано.

В зв'язку з тим, що заборгованість по сплаті спожитої електричної енергії за лютий 2012 р. та за перевищення договірної величини за лютий 2012 р. відповідачем не погашена, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 2152,00 грн. та в розмірі 1923,25 грн. відповідно є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В зв'язку із тим, що відповідач припустився прострочення по платежах за спожиту електричну енергію за лютий 2012 р., позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 64,38 грн. - 3 % річних та 13,46 грн. - інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

За обґрунтованим розрахунком позивача, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 64,38 грн. - 3 % річних.

Що стосується вимоги позивача про стягнення 13,46 грн. - втрат від інфляції, суд вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, в зв'язку з тим, що позивачем не враховано, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватись, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці, тобто дефляція (Інформаційний лист Вищого господарського суду України № 01-06/928/2012 від 17.07.12.).

Також, позивач на підставі п. 4.2.1 Договору просить суд стягнути з відповідача 332,64 грн. - пені.

Пунктом. 4.2.1 Договору сторони передбачили, що за недотримання термінів сплати рахунків або платіжних вимог-доручень за активну електроенергію та за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії, Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню за весь період часу, протягом якого не виконане зобов'язання по сплаті, в розмірі 0,5 % від суми платежу за кожний день прострочення 9ле не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період нарахування пені0 по день фактичної оплати.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок суми пені, суд вважає його невірним, в зв'язку з тим, що позивачем не дотримано вимог ст. 232 Господарського кодексу України щодо визначення періоду стягнення пені, який визначається строком в шість місяців, в свою чергу позивачем було нарахована пеня за період, що складає дванадцять місяців.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 163,28 грн. (за обґрунтованим розрахунком суду).

За таких обставин, позов Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Якимівського району електричних мереж підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються сторін, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Якимівського району електричних мереж задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОЯЛЬ» (72313, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Ломоносова, 153, код ЄДРПОУ 20501632) на користь Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Якимівського району електричних мереж (72503, Запорізька область, смт. Якимівка, вул. Пушкіна, 23-А, код ЄДРПОУ 00130926, поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 260373141404 в ВАТ «Ощадний банк України», МФО 313957) 2152 (дві тисячі сто п'ятдесят дві) грн. 00 коп. - боргу за спожиту активну електричну енергію за грудень 2012 р.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОЯЛЬ» (72313, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Ломоносова, 153, код ЄДРПОУ 20501632) на користь Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Якимівського району електричних мереж (72503, Запорізька область, смт. Якимівка, вул. Пушкіна, 23-А, код ЄДРПОУ 00130926, поточний рахунок № 260064174 в ЗОД АППБ «Аваль» , МФО 313827) 64 (шістдесят чотири) грн. 38 коп. - 3 % річних, 163 (сто шістдесят три) грн. 28 коп. - пені, 1923 (одну тисячу дев'ятсот двадцять три) грн. 33 коп. - плати за перевищення договірної величини споживання електричної енергії за лютий 2012 р., 1650 (одну тисячу шістсот п'ятдесят) грн. 41 коп. - судового збору.

4. В іншій частині позову - відмовити.

5. Після вступу рішення в законну силу видати накази.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.04.13.

Суддя І.В. Давиденко