Ухвала

від 18.04.2013 по справі 5005/4162/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

18.04.13р. Справа № 5005/4162/2011

За скаргою: Публічного акціонерного товариства "Вовчанський агрегатний завод",

м. Вовчанськ Харківської області

на бездіяльність Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції

У справі:

за позовом Публічного акціонерного товариства "Вовчанський агрегатний завод",

м. Вовчанськ Харківської області

до Науково-виробничого підприємства "ІНПРОМ", м. Дніпропетровськ

про стягнення 14946,57 грн.

Суддя Подобєд І.М.

При секретарі судового засідання - помічнику судді Козачок К.О.

Представники:

Від позивача - не з'явився

Від відповідача - не з'явився

Від ВДВС - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

ПАТ "Вовчанський агрегатний завод" звернулося 21.03.12р. до господарського суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, в якій просить суд: 1) визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Єгорової О.А. щодо вжиття відповідних заходів з виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області №5005/4162/2011 від 14.06.11р.; 2) скасувати постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві від 19.02.2013р., ВП № 27453199.

03.03.2013р. позивач надіслав до справи телеграму, за змістом якої повідомив, що скаргу підтримує в повному обсязі та просить розглянути її без участі його представника.

Відповідач відзив на скаргу не надав, його представник в судове засідання не з'явився, причину відсутності суду не повідомив.

Бабушкінський ВДВС Дніпропетровського МУЮ письмових пояснень на скаргу та інших витребуваних документів не надав, про причини неявки в судове засідання свого уповноваженого представника суд не повідомив.

Розглянувши матеріали судової справи та подану скаргу, дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

Суть спору викладена у рішенні господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2011р. у справі №5005/4162/2011, якими задоволені позовні вимоги ПАТ "Вовчанський агрегатний завод" до Науково-виробничого підприємства "ІНПРОМ" та стягнуто з останнього 9430 грн. 01 коп. основного боргу, 5516 грн. 56коп. пені, 149 грн. 46 коп. витрат на держмито і 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що був виданий відповідний наказ.

Як вбачається із наданих до матеріалів судової справи доказів, постановою Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 04.07.2011р. було відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області №5005/4162/2011 від 14.06.2011р. про стягнення з Науково-виробничого підприємства "ІНПРОМ" на користь ПАТ "Вовчанський агрегатний завод" суми 9430 грн. 01 коп. основного боргу, 5516 грн. 56коп. пені, 149 грн. 46коп. витрат на держмито і 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивач, як стягувач у виконавчому провадженні, неодноразово звертався до Бабушкінського ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції із заявами (вих. 836/211-юр від 22.08.2011р. та №836/295-юр від 03.11.2011р.), в яких просив надати відомості про хід виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області. Також, позивач звертався зі скаргою (вих. №836/43юр від 31.01.2013р.) до начальника Бабушкінського ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції щодо бездіяльності державного виконавця та усунення ним допущених порушень чинного законодавства, взяття зазначеної ситуації на особистий контроль.

06.02.2013р. старшим державним виконавцем Бабушкінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ Єгоровою О.А. прийнято постанову про арешт коштів боржника, за змістом якої згідно відповіді ДПА за боржником НВП „ІНПРОМ" ЄДРПОУ 31051872 зареєстровані розрахункові рахунки в філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Дніпропетровськ", в ПАТ "БТА Банк", в ПАТ "Полтава-Банк".

19.02.2013р. постановою старшого державного виконавця Бабушкінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ про повернення виконавчого документа стягувачеві був повернутий з примусового виконання наказ господарського суду Дніпропетровської області №5005/4162/2011 від 14.06.2011р. про стягнення з боржника заборгованості на загальну суму 15332,03 грн. без виконання, із посиланням на п. 5 ч.1 ст. 47 та ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження".

З оскаржуваної постанови державного виконавця вбачається, що у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо з'ясувати місце знаходження боржника юридичної особи (згідно довідки МРЕВ-1 за боржником транспортні засоби не зареєстровані, згідно відповіді КП "Дніпропетровське МБТІ" нерухоме майно не зареєстровано, кошти на рахунках відсутні, боржник за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Червона, буд. 36 не знаходиться.)

Як вказує Позивач, копії вище зазначених постанов від 06.03.2013р. та від 19.02.2013р., а також судовий наказ на час його звернення до суду зі скаргою ПАТ "Вовчанський агрегатний завод" отримані не були.

Посилаючись на те, що зазначені дії державної виконавчої служби є такими, що порушують право позивача на отримання присуджених судовим рішенням коштів, а постанова державного виконавця про повернення виконавчого документу від 19.02.2013р. є передчасною та такою, що прийнята без вжиття заходів щодо розшуку майна у встановлені законом строки, Позивач у цій справі звернувся до суду зі скаргою, в якій просить визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Бабушкінського ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції Єгорової О.А. щодо вжиття відповідних заходів з виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області №5005/4162/2011 від 14.06.2011р., а також скасувати постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві.

За змістом статті 121 2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Враховуючи, що за твердженням Позивача, яке не спростоване державною виконавчою службою, про оскаржувані постанови Позивач дізнався з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, суд доходить висновку, що скарга Позивача подана без пропуску строку передбаченого ст. 121 2 Господарського процесуального кодексу України.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги Позивача у скарзі задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Згідно до положень ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Так, згідно до приписів ч.ч. 1 і 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Статтею 40 Закону України „Про виконавче провадження" встановлено, що у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування чи місцезнаходження боржника - фізичної особи, державний виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника державний виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання органами внутрішніх справ. Розшук боржника - фізичної особи, розшук транспортних засобів боржника здійснюють органи внутрішніх справ, а розшук боржника - юридичної особи та іншого майна боржника організовує державний виконавець. Розшук оголошується відповідно за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання, перебування, місцезнаходженням боржника чи місцезнаходженням його майна, або за місцем проживання (місцезнаходженням) стягувача.

Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані за безпосередньої участі боржника).

Як вбачається із доданої до скарги постанови старшого державного виконавця Бабушкінського ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції Єгорової О.А. від 06.02.2013р. про арешт коштів боржника та постанови цього ж державного виконавця від 19.02.2013р. про повернення виконавчого документа стягувачу, державною виконавчою службою вживались передбачені чинним законодавством заходи до арешту грошових коштів Відповідача у банківських установах, надсилались запити для зсування належності Відповідачу на праві власності транспортних засобів та нерухомого майна, але такого майна не виявлено.

Отже, матеріалами судової справи підтверджується відповідність дій державної виконавчої служби встановленому Законом України "Про виконавче провадження" порядку вчинення виконавчих дій, а тому ці дії не можуть бути визнані незаконними. Щодо бездіяльності, яка була допущена державною виконавчою службою з часу відкриття виконавчого провадження до лютого 2013 року, коли були вжиті реальні заходи з примусового виконання зазначеного судового наказу, то встановлення судом цього факту не є підставою для скасування оскаржуваної постанови про повернення виконавчого документа Позивачу, оскільки така бездіяльність державної виконавчої служби була самостійно усунута вжиттям відповідних заходів.

Відповідно до ч.5 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження", повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

Як зазначив державний виконавець у п. 2 оскаржуваної постанови, виконавчий документ може бути повторно пред'явлений до виконання в строк до 19.02.2014р.

Таким чином, оскаржувана постанова від 19.02.2013р. про повернення виконавчого документу стягувачеві не може бути визнана незаконною та такою, що підлягати скасуванню.

Згідно до роз'яснень наданих у п. 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012р. №9, за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

На підставі викладеного суд доходить висновку, що доводи Позивача у скарзі є неправомірними, а тому ця скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження", ст. ст. 4, 32-34, 36, 43, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

У скарзі відмовити.

Ухвала набуває законної сили з дати її прийняття - 18.04.2013р., але може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя І.М. Подобєд