Рішення

від 23.04.2013 по справі 910/3054/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3054/13 23.04.13

За позовомДочірнього підприємства «Меркс Мобілє», м. Київ доТовариства з обмеженою відповідальністю «Регіональний аграрний фонд підтримки сільськогосподарських виробників», м.Київ простягнення 72 682,01 грн. Головуюча, суддя Жагорнікова Т.О.

Судді: Цюкало Ю.В.

Ващенко Т.М.

Представники сторін:

від позивача Ткаченко К.О. (дов. №06-06/12 від 06.06.2012 р.); від відповідача не з'явився. ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Дочірнє підприємство «Меркс Мобілє» (надалі -ДП «Меркс Мобілє») звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональний аграрний фонд підтримки сільськогосподарських виробників» (надалі -ТОВ «РАФПСВ») про стягнення 72 635,04 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконує умови Договору суборенди нежитлового приміщення №1\АМ-01 від 02.07.2012 р., в зв'язку з чим виникла заборгованість по орендним платежам у розмірі 54 410,84 грн. за грудень 2012 р. та січень 2013 р., заборгованості за комунальні послуги у розмірі 5 286,76 грн. за січень 2013 р. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 469,25 пені та 12 468,19 грн. штрафу за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.02.2013 р. порушено провадження у справі № 910/3054/13 розгляд справи призначено на 12.03.2013 р.

В судовому засіданні 12.03.2013 р. представник позивача подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи та надав усні пояснення по суті справи і на запитання суду, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 12.03.2012 р. не з'явився, своїх представників не направив, вимог ухвали суду не виконав, заяв, клопотань не подав.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.03.2013 р., на підставі ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 02.04.2013 р.

В судовому засіданні 02.04.2013 р. представником позивача подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи, надав уточнений розрахунок штрафних санкцій, надав усні пояснення по суті спору та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 02.04.2013 р. не з'явився, своїх представників не направив, вимог ухвали суду не виконав, заяв, клопотань не подав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2013 р. було призначено колегіальний розгляд справи № 910/3054/13.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 18.04.2013 р. призначено колегіальний розгляд справи у складі суддів Жагорнікової Т.О. (головуюча), Цюкало Ю.В., Ващенко Т.М.

Ухвалою господарського суду міста Києва №910/3054/13 від 18.04.2013 р., на підставі ст. 4-5, 4-7, 77,86 Господарського процесуального кодексу України, прийнято справу у складі колегії суддів Жагорнікової Т.О. (головуюча), Цюкало Ю.В., Ващенко Т.М. та призначенно розгляд справи на 23.04.2013 р.

Під час перебування справи на розгляді в суді позивач, користуючись передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України правами, в судовому засіданні 23.04.2013 р. подав заяву про збільшення позовних вимог, з якої вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача 54 463,21 грн. за орендну плату та 5 286,76 грн. комунальні послуги, 458,61 грн. пені, 12 473,43 грн. штрафу на загальну суму 72 682,01 грн.

Відповідно до пункту 3.10 постанови пленум Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», визначено, що передбачені частиною четвертою статті 22 Господарського процесуального кодексу України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Дослідивши надані докази, суд вирішив прийняти до розгляду заяву про збільшення позовних вимог та розглядати позовні вимоги з урахуванням збільшення суми позовних вимог.

Крім того, позивачем було надано клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення основної суми боргу по орендним платежам та за комунальні послуги, у зв'язку зі сплатою відповідачем, на підтвердження чого надав платіжні доручення.

Представник відповідача у судове засідання 23.04.2013 р. не з'явився, відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 146, оф. 300, на яку було відправлено ухвали суду, адреса підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА №761399. Проте ухвали суду не були отримані відповідачем та повернулась до суду з наступної причини: «за зазначеною адресою не проживає».

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.07.2012 р. між ДП «Меркс Мобілє» (надалі - орендар) та ТОВ «РАФПСВ» (надалі-суборендар) уклади Договір суборенди нежитлового приміщення №1\АМ-01 (надалі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору Орендар передає, а Суборендар приймає у тимчасове оплачуване користування нежитлове приміщення загальною площею 161,8 (сто шістдесят одна ціла вісім десятих ) квадратних метрів, іменоване далі за текстом «Об'єкт суборенди», на третьому поверсі Будівлі, яка знаходиться за адресою: м. Київ вул. Жилянська,146. План Об'єкта суборенди наведений у Додатку № 1 до цього Договору, що є його невід'ємною частиною.

Об'єкт суборенди може використовуватися Суборендарем винятково для розміщення офісу орендаря. Цільове призначення використання Об'єкта суборенди протягом строку дії цього Договору може бути змінене за письмовим узгодженням Сторін (п. 1.2. Договору).

Балансова вартість 1 квадратного метра Об'єкта суборенди з врахуванням індексації складає 488,81 грн. (п. 1.4. Договору).

Згідно із п. 1.5. Договору Орендар гарантує, що він володіє та користується Об'єктом суборенди на законних підставах, зокрема, згідно з договором оренди нерухомого майна, укладеного між Орендарем та власником Об'єкта суборенди.

На підтвердження чого до матеріалів справи було надано Договір оренди приміщень №01/06-18 від 01.06.2012 р. (надалі - Договір оренди), який укладено між Дочірнім підприємством «Побутсервіс» (наділі - Орендодавець) та ДП «Меркс Мобілє» (надалі - Орендар) (оригінал якого було оглянуто в судовому засіданні).

Відповідно до п. 6.2. Договору оренди, Орендар має право на передачу приміщень в суборенду, без письмового погодження з Орендодавцем.

Договір оренди вступає в силу з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі Приміщення і діє протягом 35 (тридцяти п'яти) місяців.

Відповідно до п.2.1. Договору Орендар зобов'язаний передати Суборендарю Об'єкт суборенди на умовах та в строки, передбачені Договором, в суборендне користування.

Згідно із п. 2.3.6. Договору Суборендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати Плату за суборенду, компенсацію комунальних платежів; інших платежів, передбачених цим Договором, у відповідності з умовами Договору. Зобов'язаний вносити плату за користування Об'єктом оренди в розмірах та в строки обумовлені Договором (п. 3.1. Договору).

Згідно із п. 3.2. Договору Плата за суборенду нараховується Суборендареві з дати підписання сторонами Акта №1. Якщо інше не передбачено Договором, Плата за суборенду сплачується суборендарем щомісячно, не пізніше 5-го числа місяця, що слідує за оплачуваним місяцем (п. 3.3. Договору).

Пунктом 3.4. Договору визначено, що Орендар виставляє Суборендареві рахунок на оплату Плати за суборенду, розрахованої відповідно до Додатка № 2 до цього Договору. Суборендар зобов'язаний сплачувати Плату за суборенду не пізніше строку, зазначеного в цьому Договорі. Суборендар, крім Плати за суборенду, повинен компенсувати/сплачувати витрати на комунальні послуги, якими він користується (електроенергія, водопостачання, опалення й т.д.), та витрати на комунальні послуги в місцях загального користування, які розподіляються між всіма Суборендарями Будівлі пропорційно площі Об'єкта суборенди до загальної площі Будівлі (п. 3.6. Договору).

Відповідно до п. 3.6.1. Договору компенсація витрат на комунальні послуги не входить до розрахунку Плати за суборенду та оплачується Суборендарем за діючими тарифами. Суборендар компенсує Орендарю витрати на комунальні послуги на підставі виставлених Орендарем рахунків, згідно отриманих від Орендаря розрахунків фактичних витрат, а також у випадку встановлення Орендарем лічильників - на підставі їх показників (п. 3.6.2. Договору).

Згідно із п. 3.6.3. Перерахування компенсації витрат на комунальні послуги здійснюється Суборендарем на підставі виставлених Орендарем рахунків або Актів наданих послуг (щодо компенсації; комунальних послуг), не пізніше 10 числа місяця, наступного за оплачуваним місяцем. Орендар до 5 числа місяця, що слідує за оплачуваним місяцем, виставляє Суборендареві рахунки на компенсацію витрат на комунальні послуги та Акт наданих послуг (щодо компенсації комунальних послуг). Обов'язок по отриманню вищевказаного рахунка та Акта покладається на Суборендаря. У разі неотримання рахунка на компенсацію витрат на комунальні послуги за оплачуваний місяць або відповідного Акта Суборендарем, останній зобов'язаний сплатити таку компенсацію Орендарю у розмірі витрат на комунальні послуги за місяць, попередній оплачуваному. Після отримання Суборендарем рахунка або відповідного Акта за такий оплачуваний місяць Сторони проводять перерахунок. У разі якщо сплачена Суборендарем сума витрат перевищує суму, що мала бути сплачена, переплата зараховується в рахунок оплати витрат на комунальні послуги за наступний місяць. Якщо сплачена Суборендарем сума витрат менша, ніж сума, що мала бути сплачена - Суборендар здійснює доплату протягом трьох банківських днів з дати одержання рахунка або підписання Акта.

Згідно із п. 3.16. Договору визначено, що по закінченню кожного календарного місяця суборенди Орендар протягом 5 (п'яти) робочих днів складає Акти наданих послуг щодо суборенди Об'єкта суборенди (в т.ч. щодо, комунальних послуг), підписує, засвідчує своєю печаткою та надає представнику Суборендаря або надсилає листом поштою на адресу Суборендаря. Суборендар, отримавши вищезазначені Акти, повинен підписати, засвідчити печаткою і повернути їх Орендарю протягом 5 (п'яти) робочих днів, з моменту їх отримання, в оформленому належним чином вигляді, або надати мотивовану відмову від їх підписання. Не підписання Суборендарем зазначених у цій статті Актів, не звільняє його від обов'язків по оплаті цих послуг (крім випадків надання Суборендарем Орендарю мотивованої відмови у вищевказаний строк). При цьому Акт наданих послуг вважається підписаним Суборендарем у вигляді, направленому Орендарем, на 7 (сьомий) календарний день з моменту його відправлення Орендарем на адресу Суборендаря (або вручення представнику Суборендаря), крім випадків, коли Суборендар протягом цього часу надасть Орендарю мотивовану відмову від його підписання.

Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до повернення Об'єкта суборенди по Акту №2 та повного розрахунку між Сторонами згідно з умовами Договору (п. 10.1. Договору). Строк суборенди починається з Дати початку і закінчується 28 вересня 2013 р. (п. 10.2. Договору).

З матеріалів справи вбачається, що 02.07.2012 р. на виконання вимог Договору позивач передав, а відповідач прийняв об'єкт суборенди (Акт №1 приймання-передачі, копія якого знаходиться в матеріалах справи та оригінал якого було оглянуто в судовому засіданні). На вимогу п. 3.16. Договору сторонами були підписані Акти приймання-передачі наданих послуг: №140465081 від 31.12.2012р. (по якому не було сплачено), № 140466410 від 31.12.2012р. , №140461945 від 30.11.2012р., №140462735 від 30.11.2012р., №140457684 від 31.10.2012р., №140459256 від 31.10.2012р., №140453245 від 30.09.2012р., №140455549 від 30.09.2012р., №140450730 від 31.08.2012р., №140450732 від 31.08.2012р., №140445871 від 31.07.2012р., №140445881 від 31.07.2012р. (копія яких знаходяться в матеріалах справи та оригінали яких було оглянуто в судовому засіданні). Крім того, на виконання п. 3.4. Договору відповідачу було виставлено рахунки за оренду: за грудень №140465081 від 13.12.2012 р. на суму 27 205,42 грн., за січень №140470278 від 22.01.2013 р. на суму 27 257,79 грн. та рахунок на комунальні послуги за грудень №140472036 від 30.01.2013 р. на суму 5 286,76 грн., проте за в казанами рахунками відповідач не сплатив, в наслідок чого у нього виникла заборгованість.

Спір виник у зв'язку з тим, що позивач вважає, що у встановлені Договором терміни відповідач не розрахувався за Договором суборенди, а саме: за грудень 2012 р. та січень 2013 р. у розмірі 54 463,21 грн., крім того відповідач має заборгованість за комунальні послуги за січень 2013 р. у розмірі 5 286,76 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пені у розмірі 458,61 грн. та штрафу у розмірі 12 473,43 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню та припиненню провадження в частині суми основної заборгованості з урахуванням наступного.

Проаналізувавши зміст Договору, суд дійшов висновку, що за правовою природою вказаний договір є договором піднайму, а тому до спірних відносин застосовуються положення законодавства про піднайм та з огляду на норми ч. 3 ст. 774 Цивільного кодексу України - положення про договір найму.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи (Акти №1 приймання-передачі в оренду нежитлового приміщення) підтверджується факт передачі нежитлового приміщення в суборенду, користування ним відповідачем, часткова сплата відповідачем орендних платежів та існування заборгованості відповідача перед позивачем за грудень 2012 р. по січень 2013 р. у розмірі 54 463,21 грн. та заборгованість за комунальні послуги у розмірі 5 286,76 грн.

Акти приймання-передачі наданих послуг №140465081 від 31.12.2012р. містить відтиск печатки та підпис уповноваженого представника відповідача, а будь-яких заперечень щодо користування об'єктом оренди у спірний період відповідачем не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Плата за суборенду сплачується суборендарем щомісячно, не пізніше 5-го числа місяця, що слідує за оплачуваним місяцем (п. 3.3. Договору).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 3.3 Договору строк виконання грошового зобов'язання відповідача по сплаті орендних платежів за Договором на момент подачі позову настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача за грудень 2012 р. по січень 2013 р. у розмірі 54 463,21 грн. та заборгованість за комунальні послуги у розмірі 5 286,76 грн. на підставі Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, після звернення позивача до суду зданим позовом, відповідачем було сплачено суму основного боргу у розмірі 54 463,21 грн. (що підтверджується платіжними дорученнями №45 від 05.04.2013 р. у розмірі 27 205,42 грн. та №46 від 05.04.2013 р. у розмірі 27 257,79 грн.). Крім того, відповідачем було сплачено заборгованість за комунальні послуги у розмірі 5 286,76 грн. (що підтверджується платіжним дорученням №49 від 05.04.2013 р.). Позивачем оплату суми основного боргу за орендні платежі та за комунальні послуги підтверджено.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи наведене, між сторонами на даний час відсутній предмет спору в частині стягнення основного боргу з орендних платежів за грудень 2012 р. по січень 2013 р. у розмірі 54 463,21 грн. та заборгованість за комунальні послуги у розмірі 5 286,76 грн., а тому провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Крім основної суми заборгованості позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пені у розмірі 458,61 грн. та штрафу за прострочення орендної плати у розмірі 12 473,43 грн.

Щодо стягнення суми пені, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пункт 7.2. Договору зазначає, що у випадку затримок з боку Суборендаря в перерахуванні будь-яких платежів, передбачених Договором, на користь Орендаря, Суборендар сплачує пеню в розмірі офіційно встановленої подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, за кожний день прострочення від суми заборгованості.

Згідно ч. 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22 листопада 1996 року розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та вважає за можливе задовольнити вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 458,61 грн. (відповідно до наданого розрахунку від 23.04.2013 р.).

Щодо стягнення суми штрафу, суд зазначає наступне.

Згідно із п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Положеннями п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.7.2.1 Договору визначено, що крім зазначеного вище у п. 7.2. цього Договору, до Суборендаря застосовується додаткова відповідальність за прострочення виконання грошових зобов'язань.

Згідно із п. 7.2.1.1. Договору, якщо період прострочення становить більше 5-10 календарного; дня, то Суборендар зобов'язанні сплатити Орендарю штраф у розмірі 10 (десять) відсотків від простроченої суми грошового зобов'язання.

Пунктом 7.2.1.3 Договору визначено, що якщо період прострочення становить більше 21-30 календарних дів, то Суборендар зобов'язанні сплатити Орендарю штраф у розмірі 30 (тридцять) відсотків від простроченої суми грошового зобов'язання.

Таким чином, умовами Договору передбачено цивільно-правову (господарсько-правову) відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойки -пені та штрафу.

При цьому, чинне законодавство не встановлює обмежень щодо одночасного застосування пені і штрафу у випадку порушення виконання зобов'язання.

Суд відзначає, що можливість одночасного стягнення пені та штрафу не суперечить приписам ст. 61 Конституції України та підтверджується постановами Вищого господарського суду України від 29.09.2010 р. у справі №6/196 та від 05.07.2011 р. у справі № 5002-2/5109-2010.

Враховуючи, що судом встановлено факт порушення відповідачем строків сплати орендних платежів, то правомірним є стягнення з відповідача штрафу за прострочення орендної плати у розмірі 12 473,43 грн. (відповідно до розрахунку від 23.04.2013 р.)

Сплачена Позивачем сума судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача, оскільки, як встановлено вище судом, відповідач є винним у виникненні даного спору та станом на дату звернення позивача до суду з даним позовом сума заявлених позовних вимог сплачена не була.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Дочірнього підприємства «Меркс Мобілє» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональний аграрний фонд підтримки сільськогосподарських виробників» (01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 146, оф. 300; ідентифікаційний код 35872822) на користь Дочірнього підприємства «Меркс Мобілє» (01515, м. Київ, вул.. Лейпцизька, буд. 15; ідентифікаційний код 38005157) штрафу у розмірі 12 473 (дванадцять тисяч чотириста сімдесят три) грн. 43 коп., пені у розмірі 458 (чотириста п'ятдесят вісім) грн. 61 коп. та судовий збір у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 54 463 (п'ятдесят чотири тисячі чотириста шістдесят три) грн. 21 коп. та заборгованість за комунальні послуги у розмірі 5 286 (п'ять тисяч двісті вісімдесят шість) 76 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 26.04.2013 р.

Суддя (головуюча) Т.О. Жагорнікова

Суддя Ю.В. Цюкало

Суддя Т.М. Ващенко