Постанова

від 16.04.2013 по справі 804/3354/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2013 р. Справа № 804/3354/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Коренева А.О.,

при секретарі судового засідання - Литвин Ю.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровську районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської ДПС до Приватного підприємства «Ековторпром» про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач, ДПІ у Амур-Нижньодніпровську районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської ДПС, звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства «Ековторпром», про стягнення податкового боргу в розмірі 7 845,57 грн. На обґрунтування позовних вимог суб'єктом владних повноважень зазначено, що спірна сума заборгованості виникла внаслідок не сплати відповідачем узгоджених сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 7 234,46 грн., з податку на прибуток в розмір 431,59 грн., з комунального податку в розмірі 179,52 грн. До канцелярії суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач, Приватне підприємство «Ековторпром», в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином - виклик направлений засобами поштового зв'язку за адресою місцезнаходження відповідача, що значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Проте, конверти повернуті на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Відповідно до ст.35 КАС України в разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З огляду на викладене, враховуючи, що матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а також зважаючи на приписи ст.41, ч.4 ст.122, ч.4, ч.6 ст.128 КАС України, суд вважає за можливе здійснити розгляд та вирішення справи в порядку письмового провадження за наявними у справі документами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, суд при винесенні постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи за ідентифікаційним кодом 35720601.

Судом встановлено, що відповідачем до податкового органу подані: - податкова декларація з ПДВ за листопад 2010р., за даними якої сума ПДВ, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду дорівнює 7 670 грн. (а.с.13); - уточнюючий розрахунок з ПДВ від 10.02.11 №3575, за даними якої збільшена сума, що підлягала сплаті в бюджет, дорівнює 1 667 грн., а сума штрафу - 83 грн. (а.с.15); - уточнюючий розрахунок з ПДВ від 10.02.11 №3576, за даними якої збільшена сума, що підлягала сплаті в бюджет, дорівнює 667 грн., а сума штрафу - 33 грн. (а.с.16).

За приписами ст.203 ПК України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації. Між тим, як вбачається з даних облікової картки платника - відповідача, зворотній бік якої наявний в матеріалах справи (а.с.36) відповідачем не здійснювалась сплата зазначеної суми, а у зв'язку із наявною на рахунку переплатою, сума в розмірі 7 670 грн. була частково погашена в розмірі 3 907,54 грн., що підтверджується висновком ДПІ від 22.01.13 №45/19.06-36 (а.с.4).

Також судом встановлено, що податковим органом відносно відповідача проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності подання податкової звітності, якою встановлений факт неподання декларації з податку на додану вартість за січень, лютий 2011р., граничний строк подання яких - 21.02.11 та 21.03.11 відповідно. За результатами перевірки складений акт від 14.04.11 №935/152/35720601, з посиланням на який, враховуючи положення п.120.1 ст. 120 ПК України та п.7 підрозділу 10 Перехідних положень ПК України, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 20.06.11 №0020711502 про визначення штрафної санкції в розмірі 2 грн., яке отримано відповідачем 02.07.11 (а.с.17).

Також податковим органом відносно відповідача проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності подання податкової звітності з ПДВ, якою встановлений факт несвоєчасного подання декларацій з ПДВ за квітень , червень, серпень, вересень, листопад, грудень 2010р. за результатами перевірки складений акт від 14.04.11 №940/152/35720601, з посиланням на який, враховуючи положення п.120.1 ст. 120 Податкового кодексу України, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 20.06.11 №0020721502 про накладення штрафу в розмірі 1 020 грн., яке отримано відповідачем 02.07.11 (а.с.20-21).

За змістом пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України, положення якого надають визначення поняттю «грошове зобов'язання платника податків», штрафні (фінансові) санкції є грошовим зобов'язанням. У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (п.57.3 ст.57 ПКУ). Між тим, як вбачається з даних облікової картки платника - відповідача, зворотній бік якої наявний в матеріалах справи (а.с.36) відповідачем не здійснювалась сплата зазначених сум штрафу, доказів оскарження вказаних рішень контролюючого органу судом не виявлено.

Таким чином, враховуючи положення пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПКУ, сума узгодженого грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 7 234,46 грн.(3 762,46 грн.+1 750грн.+700 грн.+2 грн.+1 020 грн.) набула статусу податкового боргу.

Крім того, судом встановлено, що відповідачем до податкового органу подана податкова декларація з податку на прибуток за 2009р., відповідно до даних якої податкове зобов'язання дорівнює 777 грн. (а.с.22), та податкові розрахунки з комунального податку за І квартал 2010р. та ІІ квартал 2010р., відповідно до даних яких нарахований податок дорівнює 5,10 грн. за кожний базовий податковий період (а.с.23-26).

За правилами ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 (чинного до 01.01.11, далі - Закон №2181) податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання, набуває статусу податкового боргу. Як вбачається з даних облікової картки платника - відповідача, зворотній бік якої наявний в матеріалах справи (а.с.36), відповідачем не здійснювалась сплата самостійного визначеної суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 777 грн., а у зв'язку із наявною на рахунку переплатою, сума в розмірі 777 грн. була частково погашена в розмірі 345,41 грн., що підтверджується висновком ДПІ від 22.01.13 №45/19.06-36 (а.с.4). Таким чином, враховуючи положення ст.5 Закону №2181, сума узгодженого грошового зобов'язання з податку на прикуто в розмірі 431,59 грн. набула статусу податкового боргу.

Також податковим органом відносно відповідача проведена невиїзна документальна перевірка з питання дотримання граничних термінів подання податкової звітності, якою встановлений факт несвоєчасного подання податкового розрахунку комунального податку за І квартал 2010р., термін подання якої 11.05.10, дата фактичного подання - 22.07.10. Результати перевірки оформлені актом від 03.08.10№49/15-30/35720601, з посиланням на який, враховуючи положення пп.17.1.1 п.17.1 ст17 Закону №2181, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 13.08.10 №0005991800 про накладення штрафу в розмірі 170 грн. (а.с.26-28). На виконання пп.4.5. п.4 Порядку направлення органами податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.01 №253 (чинного на час його винесення та направлення, далі - Порядок №253), податковий орган надіслав рішення платнику податків - відповідачу. У зв'язку із неможливістю вручити відповідачу податкове повідомлення-рішення через відсутність останнього за місцезнаходженням, податковим органом складений акт про неможливість його вручення та розміщення на дошці оголошень. Копія зазначеного акту долучена до матеріалів судової справи (а.с.26). Відповідно до положень Порядку №253 день розміщення податкового повідомлення на дошці оголошень (повідомлень), зафіксований в акті про неможливість його вручення платнику податків, вважається днем його вручення. Суд відмічає, що оскільки податкове повідомлення - рішення від 13.08.10 було винесено з посиланням на п.17.1 ст.17 Закону №2181, то його оплата в силу приписів п.17.3 ст.17 згаданого закону має здійснюватись за правилами абз.3 п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 цього Закону, де вказано, що у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження. За визначенням п. 1.20 ст. 1 Закону апеляційне узгодження - узгодження податкового зобов'язання у порядку і строки, які визначені цим Законом за процедурами адміністративного або судового оскарження. Доказів оскарження відповідачем наведеного повідомлення-рішення від 13.08.10 в адміністративному або судовому порядку до суду не надано, а судом на виконання вимог ст.11 КАС України ознак існування таких доказів не виявлено. Як вбачається з матеріалів справи, сума податкового зобов'язання з комунального податку, визначена цим рішенням не сплачена платником у встановлений строк. Таким чином, враховуючи положення ст.5 Закону №2181, сума узгодженого податкового зобов'язання з комунального податку в розмірі 179,52 грн. набула статусу податкового боргу.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст.59 ПКУ). Згідно з пп.6.2.1. п.6.2 ст.6 Закону №2181 у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги - письмові вимоги податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу. Матеріалами справи підтверджено, що податковим органом з урахуванням зазначених положень Закону №2181 на адресу відповідача направлена перша податкова вимога від 05.09.08 №1/1698 на суму 14,67 грн. та друга податкова вимога від 17.10.08 №2/1903 на суму 14,67 грн.(а.с.11-12).

Положеннями ст.95 ПК України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового

боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Оскільки судом встановлено, що визначені законом строки оплати суми грошового зобов'язання в розмірі 7 845,57 грн., яка структурно складається з суми податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 7 234,46 грн., з податку на прибуток в розмірі 431,59 грн. та з комунального податку в розмірі 179,52 грн., спливли, однак відповідач доказів оплати спірної суми заборгованості або доказів відсутності в нього такого обов'язку до суду не подав, а судом існування таких доказів не виявлено, суд доходить висновку, що вимога позивача про стягнення заборгованості в розмірі 7 845,57 грн. підлягає задоволенню, адже доведена матеріалами справи.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Ековторпром» (код ЄДРПОУ 35720601) кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Приватне підприємство «Ековторпром», на суму податкового боргу в розмірі 7 845 грн. (сім тисяч вісімсот сорок п'ять гривень) 57 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев