ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
03 квітня 2013 р. (10:30) Справа №801/2670/13-а
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Євдокімової О.О., при секретарі судового засідання Гришановій Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби
до Приватного підприємства "МСТ-КОМП"
про стягнення
Обставини справи: Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (далі позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Приватного підприємства "МСТ-КОМП" (далі відповідач) про стягнення податкової заборгованості у сумі 680,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач має несплачену заборгованість зі сплати до бюджету грошових зобов'язань. Заходи примусового характеру не призвели до погашення відповідачем податкового боргу. За вказаних обставин, позивач просить суд ухвалити постанову, якою стягнути з платника податків податковий борг в розмірі заборгованості по платежам до бюджету в зазначеній сумі.
Позивач у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, під розписку, яка залучена до матеріалів справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився, письмових заперечень на позов суду не надав, про час, день та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином - судовою повісткою, , яка направлена рекомендованою кореспонденцією за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, але конверт повернувся з відміткою почти про причини повернення: "за закінченням терміну зберігання". Відповідно до п. 11. ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим, на підставі ч. 6 ст. 71, ст. 128 КАС України, розглядати справу за наявними в справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство "МСТ-КОМП", ідентифікаційний код юридичної особи 36275163, зареєстроване Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим з 01.12.2008, перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС, узятий на облік в органах державної податкової служби з 02.12.2008 за № 45229.
Нормами пп. 168.4.6 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу передбачено, що контроль за правильністю та своєчасністю сплати податку здійснює орган державної податкової служби за місцезнаходженням юридичної особи або її відокремленого підрозділу.
З положень пункту 41.5 статті 45 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України).
Позивачем 27.10.2010 проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності повернення свідоцтва платника ПДВ, анульованого за ініціативою податкового органу, за результатами якої складено Акт № 15501/15-2-36275163 від 27.10.2010. У ході перевірки встановлено порушення відповідачем абз. 8 п.п. "г" п. 9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), а саме не повернуто свідоцтво платника податку на додану вартість, анульованого за ініціативою податкового органу.
На підставі вищезазначеного Акту перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення від 27.10.2010 № 0017561502/0, яким нараховані штрафні (фінансові) санкції у сумі 170,00 грн.
Зокрема, податковим органом складено Акт № 8549/15-2 від 27.10.2010 про неможливість вручення акта перевірки про порушення податкового законодавства, у зв'язку з відсутністю підприємства за юридичною адресою, за цієї ж підстави податковим органом складено Акт № 8565/15-2 від 28.10.2010 про неможливість вручення податкового повідомлення-рішення.
На підставі Акта № 21050/15-2-36275163 від 21.12.2010, за результатами невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності, за не подання податкової звітності з податку на додану вартість, встановленої пп.4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами державними цільовими фондами" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), податковим органом визначено податковим повідомленням-рішенням від 29.12.2010 № 0022491502/0 штрафні (фінансові) санкції сумою 510,00 грн.
У зв'язку з неможливістю вручення акту перевірки та прийнятого податкового повідомлення-рішення позивачем складено відповідні Акти № 11524/15-2 від 29.12.2010 з підстав відсутності відповідача за юридичною адресою зазначеною у свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи.
У період виникнення цих спірних правовідносин, був чинний Закон України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР (Далі Закон № 168), а також Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181 -ІІІ (Далі Закон № 2181), що був спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Згідно з п.п. "ґ" п. 9.8 ст. 9 Закону № 168 реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.
Платник податку зобов'язаний повернути податковому органу реєстраційне свідоцтво, якщо анулювання реєстрації здійснюється за ініціативою податкового органу, - протягом двадцяти календарних днів від дня прийняття рішення про анулювання. У цьому випадку затримка у поверненні такого свідоцтва прирівнюється до затримки у наданні податкової звітності з цього податку.(п. 9.8 ст. 9 Закону № 168).
Відповідно до пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181 податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 пункту 4, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.
Згідно з пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181 контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію.
Зі змісту пп. 17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону № 2181 вбачається, що платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги (п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181).
Матеріали справи свідчать про те, що позивачем відповідачу було скеровано податкові вимоги № 1/3680 від 25.11.2009 та № 2/216 від 18.01.2010, які в подальшому були розміщені на дошці оголошень у зв'язку із неможливістю вручення.
Як вбачається з матеріалів справи нараховані відповідачу фінансові санкції у вигляді штрафів, відповідачем не погашені, розмір заборгованості платника податків лише збільшувався, про що свідчить облікова картка платника податків, яка за правилами статті 70 КАС України та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України (затвердженої наказом ДПА України від 18.07.2005 № 276, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 02.08.2005 за № 843/11123) є належним та допустимим доказом невиконаного платником податків податкового обов'язку.
З 01 січня 2011 набрав чинності Податковий кодекс України № 2755 від 02.12.2010 року (далі - ПК України).
Зі змісту п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України вбачається, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Відповідно до приписів ст. 57 ПК України, положеннями якої визначено строки сплати податкового зобов'язання, зокрема п. 57.1, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо. Зміна платником податку, податковим агентом або представником платника податку чи контролюючим органом встановленого строку сплати податку та збору забороняється, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
На вимогу норм п. 36.1, 36.2, 36.3 ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Отже, виконанням податкового обов'язку, за правилами п. 38.1 ст. 38 ПК України, визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до пп. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 ПК України, під штрафними санкціями (фінансовими санкціями, штрафами) слід розуміти плату у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Як вбачається із змісту пп. 109.1, 109.2 ст. 109 ПК, податковим правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Положеннями п. 116.1 ст. 116 ПК України встановлено, що у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.
За змістом ст. ст. 111, 113, 129 ПК України, штрафні (фінансові) санкції та/або пеня є мірою фінансової відповідальності за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Отже, пеня, штраф, інші фінансові санкції є публічно-правовими санкціями, які застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства.
Заходи впливу контролюючого органу на платника податків, що не виконує приписи податкового законодавства, кореспондовані з положень статті 67 Конституції України, визначено положеннями п. 59.1 ст. 59 ПК України, відповідно до яких, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Відповідно до пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковою вимогою є письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
З положень п. 59.5. ст. 59 ПК України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Згідно пп. 95.1, 95.2, 95.3 ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідач не надав суду доказів оскарження вимоги про сплату боргу або доказів погашення податкової заборгованості у розмірі 680,00 грн., у той час як відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
За таких обставин позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби підлягають задоволенню у повному обсязі, тому що не суперечать чинному законодавству та підтверджуються матеріалами справи.
За правилами до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 7, 9, 69-71, 94, 98, 158-159, 161-163, 167 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з рахунків Приватного підприємства "МСТ-КОМП" у банках його обслуговуючих (95013, АР Крим, м. Сіфмерополь, вул. Севастопольська, 41/4, кв. 40; ЄДРПОУ: 36275163, р/р 26007010788702 (укр.грн.) та р/р 26007010788702 (укр.грн.) МФО 300346, у ПАТ "Альфа-Банк" у м. Києві) податковий борг зі сплати заборгованості по штрафним санкціям з податку на додану вартість у розмірі 680,00 грн, що підлягає зарахуванню на р/р 31114029700002, відкритий в ГУ ДКСУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, код в ЄДРПОУ 38040558, код платежу 3014010100.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя підпис Євдокімова О.О.
Суд | Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 03.04.2013 |
Оприлюднено | 29.04.2013 |
Номер документу | 30928031 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Євдокімова О.О.
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Євдокімова О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні